Виховна година Батьківщина починається з тебе

«Батьківщина починається  з тебе»

Мета:

виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, повагу до батьків, природи, землі-годувальниці, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні; формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу. 
Обладнання: святково прикрашена класна кімната; стіл з вишитою скатертиною, хліб-сіль, букет калини; виставка книг про державну символіку, звичаї традиції українського народу. 
 

Девіз :
Земле рідна! 
Мозок мій світліє, 
І душа ніжнішою стає, 
Як твої сподіванки і мрії 
У життя вливаються моє
/Василь Симоненко/
 

Учень:

Батьківщино, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.
Ти, як мати найрідніша,
Ти з дитинства найміліша,
Ти і взимку найтепліша -
Наша отча сторона.

Вчитель: - Діти, як називається наша Батьківщина ?
- А хто ви ?

 Учень:

Хто я, що я? -
Хочеш знати?
Українка моя мати,
Батько мій вкраїнець зроду
І козацького він роду.
І хоч я малий ще нині,
Але вірний син Вкраїни,
І віддам свої всі сили
Україні моїй милій.

В народі кажуть : " Людина без Батьківщини, що пташка без домівки."

Учениця:

Я маленька українка
Маю коси по колінка
Я таку натуру маю
Я не плачу, я співаю.
 

Вчитель: - Чим багата Україна ?
- Подивіться на цю картинку. (Малюнок - поле з пшеницею, блакитним небом)
- Якого кольору пшениця, зерно ?
- Щоб родила пшениця, що потрібно ?
- Якого кольору мирне тихе небо ?
- Так діти, ми живемо в Україні. Це наша держава, це наша Батьківщина. Батьківщина - це земля
не лише ваших батьків, а й дідів й прадідів. Батьківщина - це край, де здавна звучить
наша рідна мова і материнська пісня. Наша Батьківщина зветься Україною.

Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це широкий Дніпро - Славутич, який несе свої води в Чорне море.

Україна - це і той край, де ви живете і зростаєте.

Україна славиться хлібом, пшеницею. В Україні є моря Чорне і Азовське, багато річок на яких ви відпочиваїте. Україна - мирна країна, її народи хочуть жити в мирі і злагоді.

Учень:

Я дитина українська
Вкраїнського роду
Українці то є назва славного народу.
Україна - то край славний,
Аж по Чорне море.
Україна, то лан пишний
І степи і гори
І як мені України,
Щиро не кохати.

Всі наші бажання, всю нашу любов до Батьківщини, її красу відображено в нашому прапорі.

Вчитель:
Діти, перед вами прапор України.

- Якого він кольору ?
- Як ви гадаєте, що означає жовтий колір ?
- Так, це колір пшениці, зерна, хліба, теплого сонця. - А синій, що означає ?
- Так, вірно. Це колір нашого мирного неба. Ось такий наш державний прапор.
- Де ви бачили такі прапори в нашому місті ?
- На будинках державних установ під час свят або державного трауру.

Вчитель:

 Рідний край...Він починається від батьківського порогу. , стрункої гоголі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина. Адже Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя. 
Мати і земля...Земля і мати...Це роботящі руки наших прабабусь, бабусь, які з тяжкі роки підняли до життя нашу землю, полили її гіркою сльозою, засіяли молодим життям. Як сказав поет: 
Орали землю, сіяли жита. 
Рушали в бій до Змієвого валу... 
і нива пращурів - земля свята - 
Сто сотень поколінь нагодувала. 
Усе, іде, народжується з чистих помислів, добра, злагоди, живе, розквітає на землі доброю правдою. Все на світі має душу. Має душу і наша земля. Як наші предки сприймали душу рідної землі?! 
 

Учень: 
 

Народ глибоко поважає землю і називає її матір'ю: "Земля -наша мати, бо вона годує і людей, і тварин". Тому при поклонах цілують землю. Землею клянуться, як чимось святим. Клятва та найстрашніша, коли при її проголошенні цілують землю. „Клянуся землею!" - вигукнув впевнений в собі лицар-козак, цілуючи землю, або навіть з'їдаючи її! 
 

Вчитель: Треба за життя подумати про своє місце на землі рідної України, подумати про те, чи скажуть про тебе люди добре слово, яку пам'ять залишиш після себе, яким ти був сином чи донькою для своєї матері - України, для своїх батьків. 
Пам'ять роду і почуття патріотизму тісно пов'язані між собою. Адже від шанування батьків йде шанування рідної землі -Батьківщини. Шанування батьків - один з найсвятіших обов'язків людини, а також її неоплатний борг. Батьки нас зростили, виховали, навчили добра, і як же не відплатити їм пошаною, любов'ю, ласкою. А власне, вони тільки цього на схилі літ і хочуть від нас. Скупимося ми на ласкаві слова для своїх рідних і тільки тоді, як втрачаємо їх, відчуваємо провину. Тож дорожіть, діти, кожним днем, прожитим разом із батьками, допомагайте їм у всьому. 

Діти, любіть свою Батьківщину, свою рідну неньку, Вона вас зростила. Шануйте наші державні символи, бо вони є ознакою нашої держави і несуть в собі нашу історію.