Меньок Ольга Михайлівна,

Діхтяр Олександра Ярославівна,

Юрченко Лідія Володимирівна

учителі початкових класів

ЗЗСО І-ІІІ ст.,  ім. Т. Шевченка №3

Яворівської міської ради

Львівської області

Захід приурочений 210 річниці народження Кобзаря

Тема: «Пророчі слова Т.Шевченка»

Мета:  виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями; виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія – Тараса Григоровича та його творчої спадщини, розширювати й поглиблювати знання про життєвий і творчий шлях поета, формувати загальнокультурну, соціальну компетентність.

Обладнання: мультимедійний комплекс, мультимедійна презентація, виставка книг, декорації до інсценізації уривків із творів.

Зал святково прибраний. В глибині – прикрашений рушником портрет Тараса Шевченка. На сцені декорації у стилі української хати.

 

 

За столом сидить батько, мати, двоє синів, невістки, четверо онуків, дочка.

Батько.

Давайте помолимось перед вечерею.

Усі моляться.

Батько:

-         Хай Господь Бог благословить на смачну вечерю, щасливу долю.

Усі     їдять.

Батько.

-         А тепер діти давайте поспілкуємось з вами. Чи знаєте ви який сьогодні день?

Онучка1. 

-         Дідусю, сьогодні 9 березня.

Онук 4.

- Весна прийшла!

Онук3.

- Теплі дні скоро, робота на городі.

Онучка3

-         Та сьогодні День народження великого Кобзаря Тараса Шевченка.

Мати.

- Ой, ви мої янголята, молодчинки. Особливо ти, Марічко.

Читання дітьми віршів

 

1. Садок вишневий коло хати.

А в хаті — радість, як зоря.

Сьогодні народила мати

Пророка нам і Кобзаря.

 

2. Чи є що краще, лучше в світі,

Як День народження борців?

Як слово в їхньому Завіті

Про нелюбов до ворогів?

 

3. Співають, ідучи, дівчата.

Радіють, що настав той час —

І чутно голос немовляти,

Якого кличуть всі "Тарас".

Мультик про Шевченка (відео)

https://www.youtube.com/watch?v=Ktb-0LRm2Pk&list=RDCMUCHq5vXBXgKpU0_Nxl8pDKyw&start_radio=1&rv=Ktb-0LRm2Pk&t=0

 

Батько встає з-за столу, йде в куток кімнати, де портрет Кобзаря і збірка творів.

Батько

- Ой батечку, наш Тарасе, як би ти бачив, як живуть тепер українці. Жах. Кожен сам за себе. Влади усі хочуть. Що їм до простого люду.

 

4. Бодай те лихо не верталось...

Бодай і війни перейшли.

Та як хотів Тарас — не сталось.

Знов домовини попливли.

 

5 Коли ми зійдемося знову, —

Питав Кобзар, — як і тепер...

Всі чули Кобзареве слово,

Бо він живий, він не помер.

 

6. Іде, з хреста неначе знята.

Але іде! Але в строю!

І знов воюють козачата —

І знову гинуть у бою.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Понині з тих тяжких часів...

І ми питаємо: допоки

Нам ще терпіти ворогів?

 

7. Ще треті півні не співали —

А там приліт, і тут приліт...

Та розірвуться ці кайдани —

Ми виконаєм Заповіт.

 

8. Минають дні, минають ночі,

Та не здаються ЗСУ.

Тарасові слова пророчі

Тримають серцем у бою.

 

9. А там і ліс, і ліс, і поле.

А там і бомби в бліндажах.

Така вже ти, Вкраїнська доле!

Вся проявилась в кобзарях.

 

10. Свою гірку, тяжку недолю.

Шевченко передав пером.

І те, як полюбив він волю...

І як боротися зі злом.

 

11. Та не дай, Господи, нікому

Пізнати катових розправ.

Ні за Шевченка, ні потому

Вину свою він не признав.

 

12. Ще треті півні не співали

Ніхто ніде не гомонів

Про перемогу сповіщали

Рядки сучасних кобзарів

Котрі залишив нам Шевченко.

 

13. Він поруч у складні часи

Бо розповів уже давненько,

Що буде син, і буде мати,

І буде мир на українській землі.

 

Син

-         -Батьку, де ви ходіть до нас..

Невістка1

-         Батько плаче. Боляче йому за нас українців.

Внучка 1.підбігає до дідуся.

-         Ходи до нас дідусю.

Батько

-         Йду, онучко,йду.

Бере Кобзаря, повертається за стіл.

-Почитаймо зараз поезію Тараса Григоровича. Почитай жінко перша.

Читає жінка.

У всякого своя доля

І свій шлях широкий,

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.

У всякого своя доля….

Пісня «Не журися Україно»

 

На сьогодні слова Шевченка стали пророчими…

 

Сценка Пророчий голос

Хлопчик Зоре моя, мій друже єдиний

 ти не знаєш що діється в нас на Україні

А я знаю, я розкажу тобі

спати не ляжу

А ти завтра тихесенько

Богові розкажеш

Дівчинка Встає хмара з-за лиману

а другая з поля

зажурилась Україна

 така її доля

 зажурилась заплакала

як мала дитина

ніхто її не рятує

 козачецтво гине

гине Слава батьківщини

гине Україна

Хлопець2 до України

Світе тихий, краю милий, моя Україно

 за що тебе сплюндровано

за що мамо гинеш

 Чи ти рано до схід сонця

богу не молилась

чи ти діточок непевних

звичаю не вчила?

Під час читання виходить дівчина-Україна

На плечі їй дівчата накидають чорну тканину

Україна

Молилася,турбувалась

 День і ніч не спала

 малих діток доглядала

звичаю навчала

виростали мої квіти

мої добрі діти

панувала і я колись

на широкім світі

панувала…

Дівчина2

Україно, Україно серце моє ненько

як згадаю твою долю, заплаче серденько

Дівчина3

Минають дні, минає літо

А Україна знов горить

По селах голі плачуть діти,

 батьків немає,що робить?

Хлопець2

зайнялася луганщина, хмара червоніє,

 а найперша Донеччина,

 небо нагріває

 горять Славянск Краматорск, Ілловайськ, Дружковка

чорним шляхом запалало і кров полилася

аж у море полилася…

Дівчина2

Отаке то було лихо по всій Україні, гірше пекла

А за віщо, за що люди гинуть?

того ж батька такі ж діти

 жити б та рататься

Ні, не вміли не хотіли….

 

Хлопець1

А я вродивий на твоїх руїнах марно

сльози трачу

заснула Вкраїна бур’яном укрилась

цвіллю зацвіла в калюжі в болоті

серце прогноїла

і в дупло холодне гадюк напустила

Дівчина

Ви розбійники неситі,

голодні ворони по якому правдивому

Святому закону

і землею всім даною і сердечним людом торгуєте?

стережіться ж бо вам лихо буде

Тяжке лихо…

Дівчина

Гомоніла Україна, довго гомоніла

Довго-довго кров степами

Текла, червоніла

І день і ніч ґвалт гармати

Земля стогнене гнеться

Сумно, страшно

Хлопчик

Схаменіться, будьте людьми

Бо вам лихо буде

смійся лютий враже та не дуже

Бо все скинем

Слава не поляже,

 а розкаже….

Не поляже, а розкаже

Що діялось в світі

Чия правда, чия кривда

і чиї ми діти…

 Хлопчик

Ще як були ми козаками

О там то весело жилось

Нас порізнили розвели

 А ми б і досі там жили

подай же руку козакові серце чистеє

подай і знову іменем Христовим

ми оновим наш тихий Рай

Дівчина

Чи є що краще, лучше в світі як у купі

Братам добрим, добро певне пожить не ділити

Дівчата знімають чорну накидку та кладуть на плечі прапор

Україна

обніміте ж брати мої найменшого брата

Нехай Мати усміхнеться

заплакана мати

благословить дітей своїх

твердими руками і діточок поцілує вольними вустами

І забудеться самотня давняя година

 і оживе добрая слава

Слава України!-

 

Батько.

-         Що зробиш, жінко. В України не завжди легка була доля.

-         А ти невісточко чому сумуєш? Що ти любиш з поезій Шевченка?

Невістка 1

-         так, люблю  і часто перечитую вірш «Зацвіла в долині червона калина»

Інсценізація вірша «Зацвіла в долині червона калина» під мелодію

танок

 

Онук3.

-Можна тепер ми почитаємо.

Батько

-Можна.

Онук 3

-Я перший. Я люблю вірш «Світає край неба палає»

Онук4

-         а я люблю.. «Вітер з гаєм розмовляє»

Онучка 1

-         можна я прочитаю «Зоре моя вечірняя»

Онучка 2

-Я люблю Шевченкові описи природи Тому зачитаю вірш « Тече вода з-під явора»

Батько.

- Радість ви наша, онуки наші. Дивись , жінко, яке молоде покоління підростає. Дасть Бог і буде лад на українських землях.

 А ти невісточко, чому засумувала?

Невістка2.

- Сумно мені як згадаю важку долю нашого Кобзаря.

Кріпацтво…заслання…Скільки болю витримав Тарас Григорович і не зламався. Пророче  вірив у краще майбутнє.

Батько.

-         Так, доню. Вірив.

Дівчинка .

Україно, моя рідна, що з тебе зробили?

Нема долі, нема волі. Хрести і могили.

Я просив єднайтесь, браття. А мене не чули.

Свою віру, рідне слово

Зрадили, забули.

Чорна кача несе душі,

По Тисині плине

За байдужість вашу нині- цвіт нації гине.

Прокидайтесь, женіть з хати

Московщини ката!

Ваша ненька Україна.

Вам в ній панувати!

-         Невістка

-         На милий зачитай і ти свою улюблену поезію.

Син бере книгу з рук дружини і читає.

«Братські народи»

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни́ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

 

-         Ех батьку,змусив ти нас поринути у ностальгію. На сестро і ти почитай нам щось гарне.

Донька читає.

Борітеся — поборете!

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

 

-Батьку , який глибокий зміст Шевченкових поезій .Враження, ніби він зараз з нами поруч.

Батько.

-Діти, Кобзар дійсно вічно живе і дивиться на нас. Він з небес оберігає нас. Я дуже радію,що ви пам’ятаєте, любите нашого батька Тараса Шевченка.

 

Поклін тобі, Тарасе,

Великий наш пророче!

Для тебе вірно б’ється

Те серденько діточе.

 

Умер співець, але живуть

В серцях людей слова безсмертні.

Й сьогодні по Вкраїні всій

Бринять його пісні славетні

 

Коли б не він, то й люди б нас не знали,

Коли б не він, про нас не чув би світ,

Коли б уміли ми любити так, як він

Любив людей і Україну рідну, -

Давно б уже злетілися з усіх чужин

У тихий рай , на землю заповітну

 

 Слова та голос — більш нічого —

Що двісті десять літ живуть.

Таки Кобзар великий в Бога!

Таки його правдива путь!

 

Знаймо його – і знані будемо.

Сповідуймо його – і правдиві будемо.

Любімо святу Україну, як він,-

І в світі люблені будемо.

 

Флешмоб під пісню Наталії Май Пісня про Кобзаря

 

https://www.youtube.com/watch?v=oylMPLC4TJU

 

 

Сценарій розроблено із частковим використанням інтернет-ресурсів