2 березня о 18:00Вебінар: Як казка допомагає навчати образотворчому мистецтву учнів 5-7 класів

Позакласний захід "Одвічна дорога до храму"

Про матеріал

Практичні поради та конспект засідання літературно-мистецького клубу «Первоцвіт» з теми «Одвічна дорога до храму»

Мета: дослідити історію Густинського Свято-Троїцького монастиря, діяльність людей, пов'язаних із святинею, проаналізувати твори світового мистецтва, створені на біблійну тематику, проблеми, підняті в них, розвивати навички пошукової роботи, зв'язного мовлення, творчі здібності учнів, формувати загальнолюдські моральні якості.

Обладнання: мультимедійний пристрій.

Форма проведення заходу: засідання літературно-мистецького клубу.

Практичні поради: під час проведення заходу використано дослідницько-пошуковий довготривалий груповий проект із історії рідного краю в рамках програми Intel «Вічна дорога до храму», ознайомлювально-інформаційний короткотривалий міжпредметний проект «Біблійні сюжети у живописі, музиці та літературі», творчий груповий проект «Програма розвитку духовності юного покоління».

Перегляд файлу

Тема. Одвічна дорога до храму

Мета:   дослідити історію Густинського Свято-Троїцького 

                монастиря, діяльність людей, пов’язаних із даною святинею,

                проаналізувати твори світового мистецтва, створені на 

                біблійну тематику, проблеми, підняті в них,

                розвивати навички пошукової роботи, зв’язного мовлення,

                творчі здібності учнів,

                формувати загальнолюдські моральні якості.

Обладнання: мультимедійний пристрій

Тип заходу: засідання літературно-мистецького клубу

                         План заходу

  1. Мотивація діяльності учнів.
  2. Оголошення теми та завдань.
  3. Перегляд уривку із відеофільму „Густинський Свято-Троїцький монастир”.
  4. Презентація проекту Intel.
  5. Диспут „Люди в пошуках доброго Бога”.
  6. Знайомство з результатами опитування старшокласників.
  7. Повідомлення пошукових груп „Біблійні сюжети”:

а) у живописі;

б) у музиці;

в) у літературі.

    8. Творча робота учнів „Програма розвитку духовності підростаючого покоління.”

    9.  Підсумок.

                         Зміст заходу

  1. Мотивація діяльності учнів

а) звучить композиція „Аве Марія”, супроводжується показом слайдів

 - Розпочати нашу зустріч хочу з прослуховування композиції „Аве Марія” із мюзиклу „Тіль”, поставленого Зразковим музичним театром „Фантазія +”, акторами якого були деякі з вас.

Приємно, що авторами даного твору є прилучани.

Композитор – Вікторія Копасова, викладач музичної школи, мама вашої однокласниці Ані.

Аранжувальник – Сергій Білобловський, викладач Прилуцького гуманітарного коледжу ім.. І.Я.Франка, мій учитель і ваш добрий знайомий.

Виконавиця – Катерина Варченко, колишня учениця нашої гімназії, а нині студентка театрального університету ім.. Карпенка-Карого.

б)художнє читання уривку із нарису українсько-білоруської письменниці , лауреата Міжнародної премії журналістів ім. В.Стуса, Міжнародної літературної премії „Тріумф”, Всеукраїнського конкурсу „Книжник”, „Жінка року” ,

 учителя Прилуцької гімназії №5  Л.В.Черненко „Храм. Дорога. Віра.” у виконанні Швець Оксани, учениці гімназії, акторки театру „Рампа” МБК.

-„Усе проходить, і життя наше земне коротке, як мить. Що залишиться після нас? Зло, щедро розсипане по людських долях? Чиясь зруйнована тобою любов? Отрутна заздрість до того, хто живе забезпеченіше і щасливіше? Усе проходить...

Там, на межі, напевне, уже ніщо не має значення: ні накопичене багатство, ні титули, ні політичні перемоги... А хочеться тільки одного – щоб чиясь рідна рука допомогла переступити тобі цю межу, хочеться прочитати в дорогих тобі очах прощення, і щоб до твоєї могили ходили люди, яких ти любив...

Усе минає, залишаються тільки твої доброта й уміння любити. Це те, що не знецінюється ніколи – не падає в ціні на цій грішній землі, і пам’ятається навіть тоді, коли тебе вже немає.

А ми живемо метушливо, поспіхом, не так, як хотілося б. Ми забули всі гарні слова, які можна сказати людині. Ми стаємо все скупішими - на посмішку, на співчуття, на ласкавий дотик... Нам ніколи – ні зрозуміти, ні обійняти...

Якась непояснена епідемія зла і байдужості гуляє всюди.

І збільшуються гріхи людські. Що  ж відбувається з нами?

 

2. Оголошення теми та завдань:

а) бліц опитування

- Що ж відбувається з нами, людьми, сьогодні?

- Чому люди стали жорстокими?

- Чи є надія на порятунок, на вихід із ситуації, що склалася?

- Від чого залежить майбутнє людства?

б) оголошення теми

- Кожна людина рано чи пізно починає шукати свій храм, де їй буде тепло і затишно, де вона може бути сама собою. У кожного з нас свій храм – храм його душі, храм його віри.

         в) очікувані результати

    г) завдання для учнів.                                                               

  3 Перегляд уривку із відеофільму „Густинський Свято-Троїцький монастир”.

4. Презентація проекту «Дорога до храму», створеного учнями.

З самого малечку ми чули про дивну святиню, яка знаходиться неподалік від нашого міста - Густинський Свято-Троїцький монастир.     Його таємнича історія здавна манила до себе поетів, письменників, художників, мистецтвознавців, істориків і просто віруючих людей.     І от, навчаючись ще у 6-му класі, ми відвідали цю святиню. Вона вразила нас своєю неповторною, загадковою красою. Нас радо зустрічали сестри, послушниці, та настоятелька монастиря з дивним іменем Віра.

     Довго ми перебували під враженням від цієї поїздки. Тому, коли отримали завдання від нашого класного керівника  , завзято взялися до роботи.

НАЗВА ПРОЕКТУ: Вічна дорога до храму...

КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ: Таємниці, про які мовчать стіни храму?

ТЕМАТИЧНІ ПИТАННЯ:

 1. Якими були витоки Густинського монастиря?

 2. В чому полягають культурні цінності храму?

  3. Яким є сьогодення монастиря?

     Ми розділилися на групи. Одні досліджували - історію розвитку монастиря. Друга група - займалася роботою з періодичною пресою та різноманітними друкованими виданнями по даному питанню. Третя група - збирала необхідні матеріали з вуст старожилів села Густині, настоятельки та сестер монастиря. Четверта група досліджувала історію перебування в Густині Тараса Григоровича Шевченка, його картини та твори, присвячені цій події.

Ми створили презентацію за своїм дослідженням, випустили інформаційний буклет з досліджуваної теми, створили web-сайт.     Дана робота не тільки розширила наші пізнання про святиню, а й збагатила нас духовно, дала нам відчуття впевненості, захищеності, внутрішньої сили.

     Ми з радістю ще раз відвідаємо це місце, доторкнемось до його святинь і наповнимо наші серця ВІРОЮ, НАДІЄЮ,ЛЮБОВ’Ю...

 

5.Диспут „Люди в пошуках доброго Бога”

- Поетеса Ірина Ратушинська писала в одному зі своїх віршів:

 Под соборными сводами вечными,

Босиком по пыльным дорогам,

С обнажено дрожащими свечками

Люди ищут доброго Бога.

Чтобы он пожалел и понял

Сквозь убийства, бред и обманы,

Чтобы он положил ладони

 На висок, как на злую рану,

Чтоб увидел кричащие лица,

Темень душ и глаза без света,

Чтоб простил дурака и блудницу,

И священника, и поэта.

Чтобы спас беглеца от погони,

Чтобы дал голодающим хлеба…

Может, Бог – это крест на ладони?

Может, Бог – это темное небо?

Как к нему отыскать дорогу?

Чем надежду и боль измерить?

Люди ищут доброго Бога.

Дай им, Бог, найти и поверить.

 

- Що для вас є віра?

- Чи обов’язково кожна людина має бути віруючою?

- Як людині навчитися жити в злагоді з іншими? З самим собою?

- Чи можна прощати тих, хто зробив тобі боляче?

- Від чого залежить життя людини?

- Сьогодні всі храми переповнені. Всі кинулися шукати Бога, а душа, як і раніше, порожня. Чому?

6.Знайомство з результатами опитування старшокласників.

- Нашою групою було проведено анкетування 114 учнів 9-11 класів.

Усім  було задане одне питання: „Що для вас означає слово Бог?”

20 % опитаних відповіли, що для них Бог – це вища сила, що керує людьми.

19% сказали, що для них Бог - це віра.

Близькими до них були 16 та 15% учнів, які пов’язали дане слово з любов’ю та всепрощенням. 

Для 13% Бог – це добро, а для 10% - захист від зла.

8% учнів мають можливість пізнати самих себе через спілкування з Богом.

2% опитаних вважають, що Бог – це вигадка.

7.Повідомлення пошукових груп

- Три пошукові групи отримали завдання: проаналізувати твори світового мистецтва, створені на біблійну тематику, проблеми, підняті в них, створивши презентацію власного виступу.

а) „Біблійні сюжети в живописі”

Мистецтво живопису сягає давнини. Великі полотна завжди являлися дзеркалом часу, відображенням стану душі художника. Тому багато митців зверталися до теми віри.

Різні покоління, різні люди вбачали в „Сікстинській мадонні” Рафаеля кожен своє. Одні бачили в ній тільки релігійний зміст, Інші – приховану в ній моральну філософію, треті цінували в ній художню досконалість. Але ці аспекти невіддільні один від одного.

Бережно та ніжно Мадонна тулить до грудей маля. Марія несе назустріч людям свого сина. В її самотній ході виражена вся трагічна жертовність, на яку приречена Богоматір. Співає хор ангелів, не відводить захопленого погляду від Марії святий Сікст, смиренно опустила очі свята Варвара. Здається, ніщо не загрожує спокою матері та її сина. Але пробігають тривожні тіні по одягу, купчаться хмари під ногами Мадонни, саме сяйво, що оточує її та немовля, пророкує бурю, трагедію. Мати віддає людям свого сина, щоб він своєю смертю спокутував їх гріх.

Більшу частину свого життя російський художник Олександр Іванов провів в Італії. В подяку за можливість навчання він подарував Академії художеств картину, що змушувала глядачів плакати – це „Явлення Христа Марії Магдалині”. В ній були втілені роздуми художника про перетворення людини при спілкуванні з возвишеним: чи то з величчю людини, чи то з красою природи. Потім з’явився задум відомої картини „Явлення Христа народу”. Це не просто поява мандрівника на порожній дорозі. Це мить приходу нового часу, нової віри. Люди по-різному сприймають появу Ісуса Христа: одні - з напруженою увагою та прихованим страхом, інші – похмуро та зверхньо. А Він іде тихо та спокійно, щоб взяти на себе всі гріхи світу та померти на хресті.

До біблійної теми зверталися Бартоломео Мурільйо, Григорій Семирадський, Сандро Ботічеллі, Леонардо да Вінчі та багато інших художників. Одним із цікавих полотен є картина нашого земляка, Миколи Ге „Що є істина?”. На ній - сцена суду у Понтія Пілата. Вражає постать Ісуса Христа, образ якого не схожий на канонічний, але він близький нам своєю беззахисністю і дуже схожий на Булгаковського Ієшуа.

Саме завдяки творчості художників ми можемо доторкнутися до вічного, зрозуміти, що є добро, любов, всепрощення та інші загальнолюдські цінності.

 

   б) „Біблійні сюжети в музиці”

Україна взяла разом з християнством також церковну музику з Візантії. Найстарішою формою релігійного співу є антионний спів, тобто переклик між священником та хором.

За часів правління Ярослава Мудрого починає творитися українська церковна музика. Києво-Печерська лавра стає першим осередком релігійної культури. Київський спів став поширюватися по всіх українських землях. Одним із найвідоміших є знаменний розспів „Богородице, Діво, радуйся”

Приблизно з 1700 року з’являється новий вид української духовної музики – це рід церковно народної пісні , що отримали назву канти або псалми. Головними носіями цієї творчості були учні Києво-Могилянської академії. Прикладом такого співу є наспів Києво-Печерської лаври 18 ст. „Єдин свят, єдин Господь” у виконанні хору Київської консерваторії.

 Друга половина 18 століття – це у всій Європі велика музична весна народів. Глюк, Гайдн, Моцарт, Бетховен – це музичне сонце епохи. Ця весна не минула й України. Представниками цієї золотої доби української музики є Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель.

Максим Созонович Березовський створив такі духовні твори як „Вірую”, „В память весную”, ”Творять ангели своя”, „Достойно есть”, Літургії та концерти.

Дмитро Семенович Бортнянський є автором відомої „Аве Марія” на 2 жіночі голоси. .Він створив церковні твори до німецьких текстів, дух у цих творах вже український, а деякі є обробками київських наспівів. Концерти Бортнянського для наших церковних хорів є тим, що для піаніста сонати Бетховена. Серед його тріумфальних творів є: „Господи, силою твоєю”, „Восклікнітє”, „Сєй дєнь”, „Живий в помощи”, „Гласом моїм”,”Блажен муж”

У творчості Веделя ми бачимо горем побиту людину, що одиноко в ревній молитві та одноманітній тиші монастирської келії шукає ліки на свої невгамовні страждання. „Доколе, господи, забудеш мя?”

Серед митців, що присвятили свою творчість духовній музиці, є Михайло Вербицький, Микола Лисенко, Микола Леонтович та інші. Не дивлячись на те, що розвиток української музики був запозичений у інших народів, нам є чим пишатися, у нас великий духовний багаж. Твори найкращих композиторів звучать в церквах і до цього часу.

 

в) „Біблійні сюжети в літературі”

- Вважають, що духовні вірші почали з’являтися в народній творчості незабаром після хрещення Київської Русі. Згодом тему Божої любові, доброчинності, православної віри підхопили поети та письменники. У віршах багатьох із них знаходимо спроби пошуку власної дороги до храму душі.

- У ХVІІІ столітті  - це творчість Гаврила Державіна „Духовні оди”, „Бог”, „Володарям та суддям”; Михайла Ломоносова „Ранкові роздуми про божу велич”, „Вечірні роздуми про божу велич”, опрацювання псалмів; Василя Жуковського „Тісняться всі до тебе в храм”:

Теснятся все к Тебе во храм,

И все с коленопреклоненьем

Тебе приносят фемиам,

Тебя гремящим славят пеньем;

Я одинок в углу стою –

Как жизнью, полон я тобою,

И жертву тайную мою

Я приношу тебе душою.

- В ХІХ столітті розвиток даної теми знаходимо в творах Олександра Сергійовича Пушкіна „Пророк”, „Гавриліада”, ”Отець людей, Отець Небесний”; Михайла Лермонтова „Демон”, „Молитва”, „Ангел”:

В минуту жизни трудную

Теснится ль в сердце грусть:

Одну молитву чудную

Твержу я наизусть.

Есть сила благодатная

В созвучье слов живых,

И дышит непонятная

Святая прелесть в них.

С души как бремя скатится,

Сомненье далеко –

И верится, и плачется,

И так легко, легко…

Власне бачення божественного світу можна прочитати в творах Льва Толстого, Федора Достоєвського, Олексія Толстого, Миколи Некрасова, Івана Нікітіна, Афанасія Фета, Федора Тютчева.

Загальновідому молитву „Отче наш” намагалися поетизувати Глінка, Пушкін, Фет :

Чем доле я живу, чем боле пережил,

Чем повелительней стесняю сердца пыл,-

Тем для меня ясней, что не было от века

Слов, озаряющих светлее человека:

„Всеобщий наш Отец, который в небесах,

Да свято имя мы твое блюдем в сердцах,

Да прийдет царствие Твое, да будет воля

Твоя, как в небесах, так и в земной юдоли.

Пошли и нене хлеб, обычный от трудов,

Прости нам долг,- и мы прощам должников,

И не введи Ты нас, бессильных, в искушенье,

И от лукавого избави самомненья.”

- Хоча ХХ століття пов’язане з епохою атеїзму, поети та письменники не залишали власної віри, яка допомагала їм в нелегкому житті. Олександр Блок, Зінаїда Гіппіус, Федір Сологуб, Максиміліан Волошин, Сергій Єсенін, Анна Ахматова, Микола Гумільов, Борис Пастернак, Костянтин Бальмондт, Іван Бунін – це неповний перелік імен тих, для кого віра була опорою, допомогою.

За все Тебя, Господь, благодарю!

Ты после дня тревоги и печали

Даруешь мне вечернюю зарю,

Простор полей и кротость синей дали.

Я одинок  и ныне – как всегда.

Но вот закат разлил свой пышный пламень,

И тает в нем вечерняя звезда,

Дрожа насквозь, как самоцветный камень.

И счастлив я печальною судьбой,

И есть отрада сладкая в сознанье,

Что я один в безмолвном созерцанье,

Что всем я чужд и говорю – с тобой.

8. Творча робота учнів „Програма розвитку духовності підростаючого покоління.”

- Як підняти рівень духовності сучасних людей?

Над даною проблемою пропоную подумати вам, створивши Програму розвитку духовності підростаючого покоління.

Для цього 1 група виступатиме від імені влади, 2 – від імені засобів масової інформації, 3 група спробує розв’язати дану проблему в сім’ї, а 4 – в освіті.

( робота груп, презентація положень програми)

9. Підсумок

- Чи справдилися ваші очікування?

- Як знайти свою дорогу до храму?

- Закінчити нашу зустріч хочеться знову рядками того ж нарису Л.Черненко: „ Ми шукаємо Бога. А Бог – він у нас самих, у наших вчинках і думках, а тільки потім уже там, куди ми шлемо свої молитви... Бог є Любов, і вона – наш єдиний притулок від розпачу сьогоднішнього життя, головна заповідь природи людини...То нехай же залишиться все людське – людині, і нехай не буде у ній ненависті і злості! І нехай вона, нарешті, знайде хоч крапельку Віри, але тільки щирої!...

Дорога веде до храму, потрібно тільки ступити на неї... Рано чи пізно ми прийдемо туди, на поклик дзвонів, на це вабляче мерехтливе світло, й інша музика зазвучить під небесним шатром і дахом нашого дому... А в душі – в тому місці, де так болить, стане спокійно і чисто...”               

docx
Додано
30 грудня 2018
Переглядів
485
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку