Позакласний захід "Поезія - це завжди неповторність"

Мета: виховувати любов до рідної мови, поетичного слова,  розвивати творчі здібності учнів, розуміння прекрасного, вміння імпровізувати, працювати в групах, 

Епіграф:

«Закохана в красу слова людина стає щасливою і вимогливою до естетичного й морального буття навколо себе» В.О. Сухомлинський

Учитель.„Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі,” – ці рядки з поезії Л.Костенко вам уже відомі. Нашу сьогоднішню зустріч ми  присвятимо поезії. Давайте пригадаємо улюблені вірші улюблених поетів, поринемо у чудовий неповторний світ художнього слова. В.О. Сухомлинський писав: «Пізнання краси слова – перший  і найважливіший крок у світ прекрасного»

 Тож зробімо цей  важливий крок до краси, і хай ваші серця оживуть,  почнуть битися сильніше під чарами слова.  Ділимось на дві групи. Представники по черзі розповідають вірші. Якщо група не може розповісти вірша, то отримує завдання. Так триває, поки обидві групи не можуть  пригадати віршів.

 Після цього продовжуємо виконувати завдання, кожне з яких принесе групі 1 бал.

Завдання:

1. Назвіть твір і автора:

•    Вони його не стріляли

І на часті не рубали…

 -  Знов щебече юнь

І в росі трава,

Пізнаю тебе

В постаті несхилій.

- Сором хилитися,

Долі коритися…

- Якби ж то правдонька щербата не була,

То, може, й справді б так жила.

•    А блідий місяць на ту пору

З-за хмари де-де виглядав.

- На той раз суддями були

Якіїсь два Осли…

•    Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару…

2. Пригадайте наступні рядки:

•    У тім хорошому селі…
•    Любим сонце, небосхил і сонце…
•    Виростеш ти, сину…
•    По діброві вітер віє…
•    І мене в сім’ї великій…
•    І я, заплакавши…
•    Ти знаєш, що ти людина?..
•    А дівчина при самій дорозі

Недалеко коло мене…

3. Складіть віршик за останнім словами:

Диво

Красиво

Знаю

Вітаю

Пісні

Ясні

Ллється

Б’ється

Плачу

Невдачу

Сміється

Вдається

Скажи

Поможи

Горе

Море

4.     Допишіть віршик:

•         Ой вийду я гляну…
•         Чого ти плачеш…
•         А у нашому селі…
•         Ой ти, мамо, мамо…
•         Ой дайте мені…

5.               Допишіть віршовані рядки з допомогою фразеологізмів:

   - Тихше, чаплі, ні гу-гу, -

Сіла чапля на лугу.

Ходить-бродить біля трав

І шукає жаб-роззяв.

Щоб не сталося біди…

(Наберіть у рот води)

А ти, жабко головаста,

Натягни на лапки ласти,

Ква-ква-ланг візьми з собою

І сховайся під водою.

- Наче з лісу темного жар-птицю

Випустила хмара блискавицю,

Підпалила явір біля броду

І… (сховала всі кінці у воду)

• Дві сороки з горобцем

Наробили галасу:

«Осінь…(гралася з вогнем) –

І таки догралася!

Підпалила гай і ліс,

І сади вже зайнялись…»

- Вранці я посуд мила,

Чайну чашку розбила.

І сиджу під годинником,

…(Наче миша під віником).

- Дві сороки на антені,

Про цікаву передачу… (точать теревені)

• На місяць схожий апельсин

…(Немов на батька рідний син).

Мабуть, вночі, коли я спав,

Цей апельсин із неба впав.

• Я спекла смачний пиріг.

Кіт Мурко прибіг з подвір’я.

Треться в мене біля ніг –

Хоче…(втертися в довір’я).

• Журавель щипав щавель,

 що у лузі виріс,

І тепер цей журавель

…(Має кислий вираз)

• Я часто гортаю цю книгу чудову –

Словник української рідної мови.

Завжди цей словник під рукою у мене,

Тому я…( за словом не лізу в кишеню)

Підсумки конкурсу

Учитель. Я бачу, усі ви любите рідне слово, захоплюєтесь поезією, навіть  умієте складати віршики. Нехай це захоплення красою поетичного рядка залишається з вами протягом усього життя. Черпайте з живлющих джерел поезії натхнення, бажання творити добро, нести радість людям. Адже, як говорив В.О. Сухомлинський, «закохана в красу слова людина стає щасливою і вимогливою до естетичного й морального буття навколо себе»