Якщо зверху подивитися на будь-яку комаху і подумки провести посередині пряму (площину), то ліві і праві половинки комах будуть однаковими і по розташуванню, і за розмірами, і за забарвленням. Адже ми ні разу не бачили, щоб у жука або бабки, у будь-якої іншої комахи лапи ліворуч були б ближче до голови, ніж праворуч, а праве крило метелика або сонечка було б більше, ніж ліве. Такого в природі не буває, інакше б комахи не змогли б літати.
Пізнавальну силу симетрії оцінили філософи Стародавньої Греції, використовуючи її в своїх теоріях. Так, наприклад філософ, Анаксимандр з Мілета, який жив у першій половині VI ст. до н. е., використовував симетрію в своїй космологічної теорії, де в центрі світу помістив Землю - головне, на його думку, тіло світу. Вона повинна була мати досконалу, симетричну форму, форму циліндра, а на периферії обертаються величезні вогняні кільця, закриті повітряними хмарами і дірками, які і здаються нам зірками. Земля розташована точно в центрі, і тут симетрія має сенс рівноваги.
Леонардо да Вінчі не оминув своєю увагою і симетрію. Він розглянув рівновагу кулі, що має опору в центрі ваги: дві симетричні половини кулі врівноважують одна одну, і куля не падає. Як художник він головну увагу приділяв вивченню законів перспективи і пропорцій, за допомогою яких виявляються художні достоїнства творів мистецтва.
Ф. Клейн запропонував взяти ідею симетрії як єдиного принципу при побудові різних геометрій. Клейн розвинув свою концепцію у фізиці і механіці. Програма Клейна як завдання пошуку різних форм симетрії виходить за рамки не тільки геометрії, але і всієї математики в цілому, перетворюється в проблему пошуку єдиного принципу для всього природознавства.