Позакласний захід "Свято зустрічі зимуючих птахів"

 

 

 

 

Вступне слово вчителя

1-й ведучий. Напровесні й улітку, мрійливої осені й засніженої зими люди завжди тягнуться до природи. Ваб­лять їх степи, ліси, річки, озера...

2-й ведучий. Милуючись зеленою тінню дібров, блакитним плесом чи буйним різнотрав'ям, не всі, одначе, добре знаються на тому, які оточують нас дерева, кущі, трави, квіти, кома­хи, птахи...

3-й ведучий. Дорогою до школи чи додому після уроків ви, юні дру­зі, постійно зустрічаєтеся з різнома­нітними проявами дивосвіту рідної природи, але в більшості випадків на­віть не підозрюєте про де. Часто-гус­то не помічаєте ні рослин, ні тварин біля себе, не цікавитесь їх життям. І в цьому ваша біда, адже ви втра­чаєте багато чого з того, що робить життя схожим на пригоди, дарує ра­дість пізнання.

4-й ведучий. І щоб надолужити втрачене, сьогодні ми познайомимо­ся із зимуючими птахами нашої міс­цевості, розширимо знання в галузі

екології пернатих друзів.

5-й ведучий. На землі існує по­над 8 600 видів птахів, а вчені до цієї пори відкривають невідомі раніше види. Загальна кількість птахів, що літають, плавають чи бігають по про­сторах землі, перевершує 100 млрд. Птахів можна зустріти й у вугільних шахтах, і на вершинах гір, у джун­глях, містах і селах, над океанами та на вічних льодах. Куди б ви не кину­ли оком — завжди помітите птахів. Є птахи крихітні, менші за метели­ка,— це колібрі; є велетенські, вищі за людину,— це страуси.   А ще є птахи — справжні патріоти рідної землі. Це горобці, синиці, го­луби, дятли, сойки. Восени вони не відлітають разом з іншими птахами у вирій, а залишаються взимку разом з нами, поблизу наших осель.

 Учитель. І сьогодні ми зібрались  тут для того, щоб провести інтелек­туальну гру «Що? Де? Коли?» Що ми знаємо про птахів, їх поведінку, де і як вони зимують у нашої місцевос­ті, коли і як вони потребують нашої допомоги?.. На всі ці та інші питання дадуть відповіді учасники гри. Отож, давайте дружними оплесками запро­симо до залу команди-учасниці.

Давайте ближче познайомимося з грав­цями.

Команди представляються

Учитель. Гра є гра, і, як у кожній грі, є переможці й переможені. І не важли­во, кому сьогодні більше поталанить. Головне, щоб атмосфера доброти, вза­ємної підтримки панувала в цьому залі. Хай усім вам щастить.

 1-й читець   

Степ зимою — мов перина,

біла, рівна і м'яка.

Спить на ній зима холодна —

баба люта і лиха.

 

 

 

 

2-й читець.

 Ліс під інеєм дріма

По землі іде зима

Входить пишна і велична

В крижану господу січня .

1-й ведучий. Зима —один з най­складніших періодів в житті птахів. Залишаються зимувати рослиноїдні птахи та птахи, які дістають з кори дерев комах, їх личинок. Поспостерігайте як  стрибають горобчики вздовж дорі­жок і шукають їжу.

Горобець .

Цір-цір, цір-цір

Вийди , Івасю надвір !

Час-час, час-час ,

Вийди , Марусе , до нас !

Цинь-цинь, цинь-цинь

Хлопчику , зернятко кинь !

3-й читець (читає вірш Г, Бойка «Горобчики»)

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджачках.

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими,

І долі ні зерна.

Я хліба накришила їм,

Посипала пшона.

Горобчики, наїлися,

І наче у теплінь, Всі радо розлетілися. Цвірінь — цвірінь — цвірінь.

2-й ведучий.  Цілий день перебувають пернаті у пошуках їжі . І не так страшний їм мороз і холод як голод. Якщо пташка не поїсть удосталь , то замерзне і загине . Увага! Питання перше! Чим годують птахів узимку?

(Насінням соняшника, кавуна, гарбу­за; насінням злаків, бур'яну, які зібра­ли ще восени; насінням коноплі, проса, вівса; салом та м 'ясом (не солоним!) — його підвішують на мотузці або нанизу­ють на дріт; крихти білого хліба (чор­ний хліб шкідливий))

3-й ведучий. Трапляється й так, що невиразна маленька пташечка стає раптом такою близькою, рідною і дорогою, бо щодня прилітає до го­дівнички, змайстрованої дитячими руками. Вона розумна, навіть дяку­вати вміє за тепло і корм, звичайно, по-пташиному.

 

 

 

 

 

 

4-й читець (читає вірш «Пригоди синички»)

На горісі годівничка,

Приліта туди синичка.

Цілу зиму в нас вона,

Ця пташина чарівна.

Холод й вітер надокучив,

Був сердитий він і злючий,

Мучив пташку чарівну

Аж по саму, по весну.

Ми синичку рятували.

Крихти хліба їй кидали,

Від морозу вберегли

І померти не дали.

Дякувала нам синичка

За тепло і годівничку.                      

Підлетіла до вікна

Й попрощалася вона.

Синиця 1.

В галстуку синичка

Сіла на осичку .

Закриває шию.

Хоч іще й не віє

Йде зима борами

Дід Мороз річками

Їх синичка вздріла

Галстук начепила .

4-й ведучий. Увага, друге питан­ня!

Для підгодівлі більшості птахів взимку використовують годівнички. А з чого можна зробити  ці годівнички?

(Це залежить від вашої фантазії. Це можуть бути конструкції з-під мо- ' лочних пакетів або пластикових пля­шок, котрі підвищують на мотузці до тонких гілок. Більш стаціонарною є годівничка-«автомат» — переверну-

та пляшка із насінням, а також годів­ничка — «столик з дахом»)

Учні демонструють різні види годівни­чок.

5-й ведучий. В Україні синиці — осілі птахи. Велика синиця трохи мен­ша від горобця. Гніздяться вони най­частіше в дуплах дерев . А хто ж робить для них дупла ? 

Дятел  (читає вірш М.Сингаївського «Дятлова кузня»)                    \

В дятловій кузні гаряча пора,                                   

Дятлова кузня                                

Стоїть край двора.                          

Дятел невтомно  працює щодня,                             

Так роботяща  у мене рідня.                                

Вчився я змалку  так працювать,                              

Щоб шкідників з-під кори добувать.                       

 

 

 

1-й ведучий. Увага, третє питан­ня!

Чому птахи, котрі гніздяться в ду­плах, перевагу віддають сухим мерт­вим деревам, хоча дупла в живих де­ревах були б надійними та надовго збереглися?

Виберіть правильну відповідь:

1)  У сухій деревині легше видовбу­вати дупло.

2)  В старому су­хому дереві набагато більше місця для дупла , ніж у живому.

3)  Отвір у дуплі живого дерева може згодом зарости.                         

4)  У дуплі старого засохлого дере­ва температура протягом доби підтримується майже на одному рівні.

 (Дійсно, виявилося, що коливання температури в дуплі сухих дерев (берези,  осики, сосни) майже вдвічі менше, ніж  у живих здорових дерев.              Теплопровідність сухої деревини незначна, гніздо взимку не так швидко охолоджується, а влітку не перегрівається. У дуплі з вологою деревиною взимку холодно, тому що вода в судинах замерзає, зігрітися в такому гнізді важко) 

 1-й читець (читає вірш Д. Білоуса «Рятівничка»)

Я сидів на лавочці надворі,

Й так мене кусали комарі.

Ну, залазять аж за комір, хитрі.

Раптом як зависне у повітрі,

Наче квітка, маєво зелене —

Й комаригу хвать із перед мене.

Роздивився на льоту: синичка!

Ах ти ж молодчина — рятівничка!

Синиця 2.

Скільки тут пташок співало

Веселилося щодня

Коли сонце пригрівало

І літала комашня

Я одна тоді бувало

Не хвалюся задарма

За добу комах з’їдала –

Скільки важила сама.

А тепер кругом зима

Ні комашеньки нема .

2-й ведучий. Увага, четверте пи­тання.

Чи приносять користь  для людей си­ниці взимку, коли всі комахи впада­ють у сплячку? (Синиці й узимку корисні, бо поїдають яйця, лялечки й самих комах , відшуку­ючи їх у сховищах)

3-й ведучий. Діти, а чи знаєте ви, що робочий день багатьох птахів три­ває 18—20 годин на добу, особливо під час вигодовування пташенят? Так,  велика синиця — 332 рази прилітає до гнізда коли вигодовує пташенят .   Пара синиць за день з'їдає до 3 600 гусениць, а шість синичок за добу з'їдають 9 тисяч яєць метелика-монашки.

 

 

 

4-й ведучий. Одна синичка за гніздовий період може очистити від шкідників 40 яблунь. За час годування синиці прилітають до свого виводка з шести-дев'яти ненажерливих ротів до 5 тисяч разів.

Отже, з усього сказаного, робимо ви­сновок: маленьким пташкам треба ба­гато їсти. Увага, п'яте запитання. Чому птахи бага­то їдять? Чому треба, особливо взимку, підго­довувати маленьких пташок: сини­чок, горобців?

(У птахів дуже великий обмін речовин. Температура тіла горобця — 44 °С, пульс — 860 ударів на хвилину, кіль­кість дихальних рухів — 100. Ось для обміну речовин і потрібна їжа. Відо­мо, що вночі пташка втрачає не тіль­ки значні запаси енергії, але й навіть вагу. Ось чому вранці пташкам необ­хідно швидко знайти їжу)

2-й читець.

Я ладнаю годівнички

Для горобчика й синички

Для малого снігурця

Крихт насиплю і пшонця .

1-й снігур

У саду зимовому

Білий дим.

На гілках ліхтарики

Блим та блим .

2-й снігур.

Ой, яке ж то

видиво чарівне

У пташинок

Пір’ячко вогняне.

1-й снігур.

Подбайте , діти і про нас

На сніданочок для пташки

Киньте зерен , киньте кашки !

5-й ведучий . Увага ! Шосте запитання . Чи завжди у нас живуть снігурі ? Чому і коли вони до нас прилітають ?

( Снігурі , як і омелюхи – це птахи півночі . Але до нас вони прилітають восени – на початку зими , коли на  їхній батьківщині стає занадто холодно. Тут їм легше знайти їжу , вони часто живуть поруч з оселями людей )

1-й ведучий. Ця пташка сплетена із парадоксів. До цього часу залиша­ються недосяжними джерела її вража­ючих здібностей і фантастичної життєздатності. Саме існування ворони кидає виклик людському інтелекту. Воістину безмежні можливості на­дає вона зацікавленим дослідникам. Невичерпна і її літературна популяр­ність — це століттями не старіючий персонаж казок і байок.

Ворона.

Де вороно-каркароно ти була ?

Що вороно-каркароно принесла ?

Покружляла , покружляла я вгорі

Горобців порозганяла у дворі .

Стріла півня розбишаку-пісняра

Та й чкурнула , дременула із двора .

 

2-й ведучий. Увага! Сьоме за­питання.

 Користь чи шкоду приносять нам ворони ? І чи потрібно їм допомагати взимку ? ( Хоч ворони птахи і не дуже приємні , але дуже корисні . Взимку вони знищують багато личинок комах-шкідників , яких знаходять у незамерзлій ріллі . Порпаючись на наших сміттєзвалищах ворони відіграють роль санітарів . Тому їх варто охороняти . А їжею для них можуть слугувати будь-які рештки нашої їжі )

3-й ведучий. Здавна відомо, що птахи приносять велику користь лю­дині, підтримують баланс у природі, винищуючи шкідників. Люди нази­вають птахів своїми пернатими друзя­ми. Багато птахів будують свої житла біля людських осель, щоб легше було вижити. Люди вивчають їхні звички, спосіб життя. Про птахів існує бага­то легенд і переказів. Митці присвя­чують їм пісні, вірші. Є у поета  Вадима Скомаровського чудовий вірш про маленьку пташку щиглика. Ось послухайте його.

3-й читець (читає вірш В. Скома­ровського «Щиглик»)

Підборами порипує

Мороз-вусач,

А щиглику під липою

Хоч сядь та плач,

Бо мав зерняток з осені

Не жменьку — міх,

А випав сніг, то й досі їх

Знайти не зміг.

І де в таку погоду є

Смачні стручки.

Аж гульк — вітрець погойдує

Кормушечки.

Не знати, ким розвішені

Між віт вгорі.

На дубі, на горішині,

На яворі.

Засніжено, занесено

Зимовий гай,

А щиглику так весело,

Що хоч співай.

Щиглик.

О, було, було, було

Всюди зелено цвіло,

Хто працює а не спить

Досхочу міг їсти й пить.

А тепер кругом зима

Їжі доброї нема .

4- й ведучий . Увага , восьме запитання . Яких ще зимуючих птахів ви знаєте, які сьогодні не були названі ? ( Сороки , сойки , круки , омелюхи, сови)

4-й читець Птахи ліс оберігають

                    Від численних черв'яків.

                    Птахи поле захищають —

                    Нищать гусінь, гризунів.

1-й читець

Щоб не птахи, гусінь з'їла б

Всі листочки на кущах,

І трава не зеленіла б,

Всохло б дерево в садах!

2-й читець

Хто тут стука — тук та тук?

Дятел, лісу добрий друг!

Ловить дятел для обіда

Вусача і короїда.

3-й читець

Є в синички добра звичка:

Кожну гілочку, листок,

Облітати, обдивитись,

Щоб бува там не лишився

Жоден в світі черв'ячок.

Учитель . А зараз ми підведемо підсумки нашої гри . За кожну правильну відповідь команда отримувала пташечок . Отож, порахувавши їх ми визначимо переможця .

Підводяться підсумки гри

5-й ведучий. Птахи—справжня окраса природи. Вони чарують нас розмаїттям свого оперення, гнучкістю поведінки і, звичайно, співом. Птахи надають природі неповторного коло­риту, без них вона одразу потьмяні­ла б. Розуміння цього зароджується ще в дитинстві.

1-й ведучий. Тому, зустрівши десь якогось птаха, не поспішайте про­минути його, придивіться до ньо­го, прислухайтесь. Порівняйте його з відомими вам птахами, і ви зможе­те пересвідчитись, наскільки різно­манітна й неповторна природа в різ­них своїх виявах.

2-й ведучий.

 Не лякайте, друзі, пташок!

Хай вони навкруг літають,

Крила їх в промінні сонця,

Наче райдуга нам сяють.

3-й ведучий

Ви послухайте їх співи,

Що дзвенять для нас навколо!

Це ж вони нам прикрашають

І ліси, й сади, і поле.

Знаю я, і знаєш ти:

Разом : Птахів треба берегти!

Учитель.  І на цій оптимістичній ноті хочу запросити всіх учасників свята до урочистого вивішування годівничок та поповнення їх першим запасом корму.

Учасники вивішують годівнички , заготовлені заздалегідь