Українські читання
Цвіти і сяй, моя державна…
В землі віки лежала мова,
І врешті вибилася в світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна...
Цвіти і сяй, моя державна...
Олександр Олесь
* * *
Одна вона у нас така –
Уся співуча і дзвінка,
Уся плакуча і гримуча
Хоч без лаврового вінка.
Тарас Шевченко
Рідна мова
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути, Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?!
Сидір Воробкевич
* * *
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур 'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
* * *
А Вкраїни ж мова –
Мов те сонце дзвін котюче,
Мов те золото блискуче,
Вся давність і обнова –
Українська мова.
Павло Тичина
* * *
Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна порівняно з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона за визначенням Івана Франка, «верхньою» свідомістю. Себто її підсвідомість унаслідок асиміляції загальмована, притуплена.
Павло Мовчан
* * *
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу, - це його мова. Ота жива схованка людського духу. Його багата скарбниця, в яку народ складає і своє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний
* **
Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам 'ять, найцінніше надбання століть, мова - це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительна діяльність народу.
Олесь Гончар
* **
Людина створила культуру, а культура - людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови.
Культура- це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.
Мовна культура — це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.
В.Гусанівський
* * *
Мово! Пресвятая Богородице мого народу!
З чорнозему, з любистку, м 'яти, рясту, Євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народна.
Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордості духу.
Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єcu ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!
Катерина Мотрич
* * *
Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив.
Сократ
* * *
Ні мертва мова, ні цивілізація ніколи не можуть схвилювати світ.
Бернард Шоу
* **
Хто ясно думає, той ясно і говорить.
Буало
***
Віками народ витворював цю мову, витворив її, одну з найбагатших мов слов'янства, триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило українське слово шани й визнання серед народів близьких і далеких.
Олесь Гончар
***
Світ постає перед нами як калейдоскопічний потік вражень, який мусить бути організований нашою свідомістю, а це значить в основному - мовною системою, що зберігається в нашій свідомості.
Іван Білодід
* * *
Учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно -прислуховуючись, запам'ятовуючи, помічаючи й вивчаючи. Наша мова -найважливіша частина не лишень нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує. Дмитро Лихачов
** *
Є слова, що білі-білі,
Як конвалії, квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжносяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад...
В чарівне якесь намисто
Ти нанизуєш їх в ряд.
Олександр Олесь
* * *
Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови.
Максим Рильський
***
Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
Олесь Гончар
* * *
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється, ожива,
Як їх почує!
Тарас Шевченко
** *
Мова росте елементарно, разом з душею народу.
Іван Франко
***
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати.
Максим Рильський
* * *
Мова - це не просто звуки, витворені відповідними м'язами відповідних органів. Це - голос народу, неповторного тембру й інтонації, що є одним із чинників спадкового механізму... втрата слуху веде до втрати тембру, отже - власного голосу, що в кінцевому рахунку нівелює народ як неповторне, оригінальне явище.
Борис Олійник
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.
Костянтин Ушинський
Рідна мова
Мово рідна! Колискова
Материнська ніжна мово!
Мова сили й простоти, -
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Перше слово – крик любови,
Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово «Мати» -
Про життя найперше слово…
Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий, -
Звук «Вітчизни» неповторний,
І простий, і предковічний…
Ну а третє слово – «Мила» -
Буря крови, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…
Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов одна лиш Ти є.
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова,
Мова – матері уста. Іван Багряний
* * *
Мово моя українська –
Батьківська, материнська,
Я тебе знаю не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів прикликану.
Ти у мене із кореня –
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована.
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров 'ю моєю змішана.
І аж до скону залишена
В серці моїм.
Валентин Бичко
* * *
У слова свої закони вічно мінливого руху,
У слова свої ознаки світла, тепла, ваги.
Слово — клітина мислі, артерія сили духу.
Тільки воно єднає різні людські береги.
Слово плоти в 'язало, перші здіймало вітрила.
І термоядерна бомба - слова разючого плід.
Тільки у слові — мама,
В любому слові - мила
Чує своє безсмертя наш балакучий світ.
Платон Воронько
1