Позакласний захід з алгебри до дня Святого Миколая «Логарифмічна функція»

Позакласний захід з алгебри до дня Святого Миколая «Логарифмічна функція»

Підготувала: Подляшаник Л.А.  

Тема. Логарифмічна функція.

Мета: 

•        систематизувати, узагальнити знання учнів про логарифми та їх властивості; формувати вміння і навички розв’язувати логарифмічні рівняння, користуючись означенням та властивостями логарифма.

•        ознайомити учнів із християнськими традиціями.

•        розвивати логічне мислення, пам'ять, кмітливість.

•        виховувати милосердя, спрямовувати молодь на добрі вчинки

Тип заняття: вдосконалення знань

Хід заняття І Організаційна частина.

Організація робочих місць вчителя і учнів, повідомлення теми, мети заняття.

ІІ Перевірка домашнього завдання.

Святий Отче Миколаю, Ласкою багатий, Не обійди нас, благаєм, Зайди в нашу хату.

Ми чекаємо гостинців,

Дарунків чудесних,

А при тім просити будем Ще й дарів небесних.

Дай здоров'я нам кріпкого,

Розуму та волі, Дай нам миру і спокою,

Ще й доброї волі!

Учні перевіряють виконання домашніх вправ із розв’язками на слайді. 

Обчислити:

Вчитель дає вказівки щодо розв’язання питань, які виникли під час виконання домашньої роботи. ІІІ Формування вмінь і навичок.

Ой, хто, хто Миколая любить, 

Ой, хто, хто Миколаю служить,  Тому Святий Миколай 

На всяк час помагай, Миколає!

О, хто, хто спішить в твої двори, 

Того ти на землі й на морі 

Все хорониш від напасті,  Не даєш йому в гріху впасти,  Миколає!

          Сьогодні на занятті засобами математики, розв’язуючи різні завдання, ви дізнаєтесь про цікаві факти Святителя Миколая.

Миколай Чудотворець посідає особливе місце в житті українського народу. 

Перед вами картки із завданнями і відповідями, на зворотній стороні яких записані вислови про Святого. Розв’яжіть рівняння і прочитайте ці вислови. 

«Багато великих і преславних чудес,— говорить Святий Дмитро Ростовський,— здійснив цей угодник Божий на землі й на морі, допомагаючи тим, хто потрапив у біду; виносячи з глибин морських тих, хто потопав, визволяючи з неволі полонених і доставляючи їх додому, від меча та смерті людей рятуючи. Він багатьох людей зцілив, сліпим повернув зір, кульгавим — нормальну ходу, німим — мову. Багатьох в убозтві й злиднях збагатив, голодним їжу подав, і кожному при якій-небудь нужді був помічником, теплим заступником. Він швидко з'являвся там, де був потрібний...»

Знайшовши значення логарифмів, ви дізнаєтесь коли приблизно народився Святий Миколай.

Відповідь:                            

 log₂ 16 − log₈ 64 2  3^log38 8    log₃ 27 − log₃ 8 0 

Святитель Миколай народився близько 280 року у місті Патарі у Малій Азії за часів царювання римського імператора Валеріана. Його батьками були багаті християни — Феофан та Нона. За поширеною легендою, Святитель

Миколай уже в ранньому дитинстві почав творити чудеса: майже одразу після народження міг стояти на ніжках (поширений сюжет в іконографії) і, виявляючи доброчесність, до пізнього вечора відмовлявся від материних грудей у пісні дні: середу та п'ятницю.

Пізніше він також виявив схильність до сурового стримування і любив залишатися на самоті у роздумах про Бога. Святитель Миколай уникав мирських веселощів, часто відвідував храм Божий і, зрештою, відцурався мирського життя і прийняв чернечий чин.

 За доброчесне життя Святитель Миколай був обраний єпископом Мірлікійським. Святий Миколай, будучи владикою, не лише не змінив свого милосердного ставлення до людей, а навпаки, його добродійність ще більше зросла. Святий Миколай жив дуже скромно, одяг мав простий. Він їв лише один раз на день, увечері; увесь час присвячував молитві та справам християнського милосердя. Щороку першого вересня скликав на Собор духовенство, радився з ним про потреби народу, наказуючи дбати про бідних.

У сані єпископа він найчастіше зображався на іконах, у нього навіть є характерні зовнішні прикмети: високе чоло, округлі лінії лику та дбайливий, м'який, але суровий «погляд пастиря».

Святий Миколай чинив згідно зі Святим Євангелієм: «Нехай не знає ліва

рука………………………..» (що дає права)

Продовжіть речення, знайшовши область визначення функції:

𝒚 = 𝐥𝐨𝐠_𝟑(𝟐𝒙 − 𝟕)

 Під час гоніння в Римській імперії на християн та християнську Церкву, за царювання Діоклетіана та Максиміліана, Святителя Миколая схопили і кинули до в'язниці за його ревне ставлення до Божої справи, за його дбання щодо чистоти християнської віри, за поширення царства Божого на землі. За часів імператора Костянтина Великого його звільнили, і він повернувся до свого приходу. 

 6 грудня 345 року великий Святитель помер. Тіло його було поховане в соборному храмі міста Міри. Про нього складено богослужбові пісні, акафісти чи стихарі, що виконуються на свято Святителя Миколая чи кожного четверга. 

 На наші українські землі культ Святителя Миколая приходить враз із християнською вірою. УIX столітті був хрещений князь Аскольд під іменем Миколай. А в другій половині XI століття в Києві було збудовано церкву Святого Миколая на могилі Аскольда. Згодом на всіх землях українських з'явилися численні церкви на честь Святителя Миколая, а в шануванні були чудотворні ікони. На окрему згадку заслуговує ікона Святого Миколи Мокрого (Морського), опікуна вояків-моряків. Святий Миколай є «старшим» серед святих, він опікується воїнами, перевозить душі померлих на «той світ», володіє ключами від неба. Але більшість часу він проводить на землі, допомагаючи бідним у скруті, мандрівникам — у дорозі, мореплавцям — на морі. Згідно з карпатською легендою, Святий так ревно молився в церкві за знедолених, що золота корона сама впала йому на голову.

 З цієї причини рибалки, моряки, виходячи в море, брали із собою його образ. Мореплавці вірили, що Святий весь час присутній на кораблі, але бачити його неможливо. У разі великої бурі необхідно було дати Святителеві Миколаю обітницю: завжди святкувати його день, прикрасити образ або навіть збудувати на честь Святителя Миколая церкву. У найбільш небезпечні моменти образ Святого виносили на палубу і просили у нього захисту.

 В інших переказах говориться, що Микола піклується не лише про людей, але й про тварин. «Одного разу,— розповідається в одному з них,— застала селянина в лісі ніч. Розпряг коней, дав їм сіна і бачить — недалеко від нього зібралося багато звірів. Селянин очам своїм не повірив: заєць сидить поруч із вовком і не боїться його. Що за диво? Придивився уважніше — сидить між звірами сива людина і щось розповідає тваринам, а ті уважно слухають. У старій людині впізнав селянин Миколу-Угодника».

 У православних християн Святого Миколая пам’ятають як історичну особу, а в інших країнах він став прообразом міфічної фігури Санта-Клауса.

         Заповніть наступну схему:

Святий Миколай також відомий під іменами…

 Традиційно на Заході та в Америці він дарував подарунки. У 1804 році під патронажем Святого Миколая було засноване історичне товариство.

Щорічно у день Святого Миколая на вулицю виносили дерев'яну статую Святого (високу, у довгій мантії) і співали пісні про нього.

 У 1822 році житель Нью-Йорка Клемент Кларк Мур написав серію казок, де описав, що Санта-Клаус прибуває у країну на восьми північних оленях. Клемент Кларк Мур також «примусив» Санта-Клауса потрапляти у будинок через димохід, щоб роздавати подарунки. У Філадельфії якийсь комерсант для закликання до магазину клієнтів наняв людину та одягнув його Санта-Клаусом. Пізніше місцем проживання Санта-Клауса почали зазначати Північний полюс. А ще згодом на вітальних листівках в Америці Санта-Клаус зображувався у червоній мантії.

 Дід Мороз спочатку був злим і жорстоким чаклуном, що і знайшло своє відображення у поемі російського поета М. Некрасова «Мороз — Червоний ніс», де він заради забави вбиває в лісі молоду селянську вдову, залишивши сиротами її малолітніх дітей. Крім того подібного героя знаходимо у російських народних казках — Дід Мороз Червоний Ніс, Дід Тріскун, Морозко — цар усіх зимових місяців. Була також і казка про те, що Мороз мешкає в льодяній хатинці, даючи дарунки тим, хто завітає до нього в гості.

 У середні віки в російських селах практикувалось «годування» Мороза, зокрема напередодні Різдва. Старший виходив на поріг із ложкою киселю і «пригощав» ним «володаря холодів».

 У радянські часи був поширений новий імідж: Дід Мороз з'являвся під Новий рік із подарунками. Цей образ створили радянські кінематографісти у 1930 році. У 1936 році соратник Сталіна Павло Постишев надрукував у газеті «Правда» статтю, де запропонував запровадити дитяче новорічне свято. Деякі сучасні дослідники історії засуджують Сталіна через те, що він не знищив Діда Мороза, адже Дід Мороз, на їх думку, «дитячий бог».

 Уважається, що найголовніший Дід Мороз мешкає в Лапландії за Полярним колом. Саамі вважають його добрим лісним духом, який допомагає тим, хто заблукав у лісі, та лікує хворих або поранених звірів. Лапландія офіційно проголошена «Землею Діда Мороза» рішенням ООН із 1984 року. Там розташована і резиденція Санта-Клауса, де він живе впродовж року разом із помічниками-гномами. Туди пишуть листи діти із багатьох країн світу. Російський Дід Мороз живе у місті Великий Устюг, що на північному сході Вологодської області, й також отримує листи від дітвори.

 Отже, реалії безбожного часу наклали відбиток і на зимовий цикл християнських свят, спотворивши уявлення про християнських святих, їх подвиг і моральний приклад. Тому сучасній молоді слід досліджувати здавалось би звичні речі та повертати до українських християнських джерел.

IV Домашнє завдання:

Розв’яжіть рівняння

 log₃(3𝑥 − 5) = log₃(𝑥 − 3)  log₇(2𝑥 − 3) = log₇(𝑥 − 2)  log₅(5𝑥 − 1) = log₃(2𝑥 − 3) ЛІТЕРАТУРА

1.              Афанасьєва О. М., Бродський Я.С., Павлов О. Л., Сліпенко А. К. Математика. 10 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів.

Рівень стандарту. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 480с.

2.              Афанасьєва О. М., Бродський Я.С., Павлов О. Л., Сліпенко А. К. Математика. 11 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів.

Рівень стандарту. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. – 480с.

3.              Бевз Г. П., Бевз В. Г. Математика. 10 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К. : Генеза, 2010.

– 272 с.

4.        Ігрові технології навчання на уроках математики / Упоряд. Коць Т. Г. – Тернопіль-Харків: Видавництво «Ранок», 2010. – 176 с. – (Серія «Ігрові технології»).

5.        Минько Т. М. Масляна  / Минько Т. М. // Виховна робота в школі. – 2011.

- № 2(75). С. 39 – 40.  

6.              Панішева О. В. Супутник вчителя математики. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 172, [4] с. – (Б-ка журн. «Математика в школах України»; Вип. 4(64)).

7.              Плєшко С. С. Державні та народні символи Украхни  / Плєшко С. С. // Виховна робота в школі. – 2011. - № 8(81). С. 33 – 35.  

8.              Роєва Т. Г., Карцан Л. П. Алгебра у запитаннях та відповідях. – Х. : Країна мрій, 2008. – 160с.

9.              Немировська Н. Г. Цікаві заходи весь рік. 1-11 класи.— X. : Вид. гру¬па «Основа», 2009.— 224 с. : іл.— (Серія «Позакласна ро¬бота»).

10.          Математика після уроків. 5 – 11 класи. Посібник для вчителя / Упор.: М. Дзюбинська, В. Колодій, В. Підгородецька, Н. Тарасенко, О. Чижевська. –

Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 88с.