До розіграшу
залишилось:
17 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Позакласний захід з фізики

Про матеріал

Матеріали для позакласного заходу з фізики "Щасдивий випадок". Підходить для учнів 7-11 класів які вивчали фізики.НАгадує колись популярну гру в 90-х роках

Перегляд файлу

ГРА «ЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК»

Підготував: Гурин Сергій Іванович, вчитель фізики, І кваліфікаційної категорії,

Білопільського НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. –ДНЗ№3

Мета: повідомити знання за темою «Геометрична і хвильова оптика», продовжити формування уміння застосовувати теоретичні знання для пояснення явищ природи; розвивати навички колективної роботи; прищеплювати інтерес до науки.

ХІД ГРИ

                                                                                                                                  Так з чого це вийшло все?

                                                                                                                                   Що сонечко проглянуло й небо порожевіло!

                                                                                                                                   Від цього, чи що?

                                                                                                                                                                       Ф. М. Достоєвський

          Світло... Таке коротке й у той же час таке містке слово. «У слові І «світло» вміщена уся фізика»,— говорив С. І. Вавилов.

Видатні мислителі і вчені усвідомлювали його фундаментальну І роль у природі задовго до виявлення істинної природи світла. Ось І лише деякі з них: Піфагор, Евклід, Птолемей, Декарт, Ньютон, Гюйгенс, Юнг, Френель. Усі вони дотримувалися різних точок зору, але І разом з тим розуміли, що світло...

Чудный дар природи вечной,

Дар бесценный и святой.

В нем источник бесконечный

Наслажденья красотой.

Солнце, небо, звезд сиянье,

Море в блеске голубом,

Всю природу мирозданья

Ми лишь в свете познаем.

— Хто з оперних героїнь проспівав цей натхненний гімн світла? (Іоланта в однойменній опері П. І. Чайковського)

1-й гейм — «Заморочки з бочки»

1.   Кульковський   (прізвисько   блазня  Ганни  Іоановни)  доглядав за привабливою й милою дівицею. Одного разу у розмові сказала вона йому, що хоче знати ту особу, яку він найбільше любить.

Кульковський довго відмовлявся і, нарешті, на догоду дівчині обіцяв надіслати їй портрет тієї особи. Вранці одержала вона згорток з невеликим дзеркалом і, подивившись у нього, дізналася про його любов до неї.

Питання.  Яке фізичне явище використовував Кульковський для освідчення в любові? Сформулюйте закон, якому воно підкоряється.

2. Мильна бульбашка, кручена в повітрі, загоряється усіма відтінками кольорів, властивих оточуючим предметам. «Мильна бульбашка, мабуть, найвишуканіше "диво природи"»,— писав Марк Твен.

Питання. Яке явище робить мильну бульбашку гідним замилування? За якої умови можливе це явище? У якому порядку розташовуються кольори на плівці? Чому? (Інтерференція)

3.  — Що ти робиш, Миколко?

    Дивлюся на комету, дядьку.

    Для чого ж ти приставив до ока пістолет?

    Як для чого? Хіба ви не знаєте, дядьку, що на комету потрібно дивитися озброєним оком?! (Анекдот)

Питання. Чого не розумів Миколка? Які оптичні прилади використовують для спостереження небесних тіл? (Біноклі, підзорні труби, телескопи) .

4. Питання. Що таке силует? Яке походження цього слова? (Середина XVIII ст. Французький міністр фінансів Етьєн де Силует закликав до розумної ощадливості і дорікав у надмірних витратах на портрети.)

5. Одного разу сусід побачив, що Молла поклав перед ослом замість трави друзки, і запитав:

    Ай, Молла, хіба тварина може їсти друзки?

    Я знаю, що не може,— відповів Молла,— але що мені робити? Трави немає, а бідний осел голодний.

    Ти що ж, хочеш обдурити його?— запитав сусід.— Він не такий дурень, щоб замість трави є друзки.

    Я не дозволю йому чинити так, як він хоче,— заперечив Молла.— Зараз він буде їсти.

І Молла надяг ослу окуляри із зеленими скельцями.

Питання. Якого кольору здаватимуться предмети білого, синього, червоного кольорів через зелені окуляри? Чому? (Білі будуть здаватися зеленими, інші — майже чорними. Зелене скло — світлофільтр, що пропускає крізь себе світло зеленого кольору, світло будь-якого іншого кольору він не пропускає. Тому ми бачимо чорний колір.)

6. Фелікс Кривін у книзі «Несерйозні Архімеди» наводить діалог, що нібито відбувся між знаменитим англійським фізиком І. Ньютоном і його сусідою:

    Послухайте, Ньютоне, як ви зробили це своє відкриття, про яке стільки говорять?

    Та так, звичайно. Просто стукнуло в голову.

Вони стояли кожний на своєму дворі і перемовлялися через паркан по-сусідськи.

    Що стукнуло в голову?

    Яблуко. Я сидів, а воно упало з гілки. Сусід замислився. Потім сказав:

    Зізнайтеся, Ньютон, це було яблуко з мого саду? Ось бачите: гілка звішується до вас у двір, а ви маєте звичку тут сидіти, я це І давно помітив.

Ньютон знітився.

—Слово честі, не пам'ятаю, що це було за яблуко.

Іншого дня, коли Ньютон прийшов на своє улюблене місце, гілки І яблуні там уже не було. За парканом під яблунею сидів сусід.

    Відпочиваємо?— запитав Ньютон.

-Угу.

Так вони сиділи щодня — Ньютон і його сусід. Гілка була спиляна, сонце обпалювало Ньютонову голову, і йому нічого не залишалося, як зайнятися...

Питання. Чим зайнявся Ньютон і яким був підсумок його занять? (Ньютон зайнявся вивченням світлових явищ. Підсумком цих занять стала фундаментальна праця «Оптика», видана у 1704 році.)

2 гейм — «Темна конячка»

1. Чому на заході сонце і небозвід біля горизонту забарвлюються в багряно-червоний колір? Які промені менше розсіюються? (Червоні)

2. Чому зірки мерехтять? (Світло зірок заломлюється в шарах нагрітого повітря, що безладно рухаються.)

3. Чи можна розпалити багаття за допомогою льоду? (Так. Слід ви: готовити лінзу — опуклу.)

4. Для захисту від сонячних променів найбільш практичні білі й червоні парасолі. Чому? (Вони відбивають видимі й інфрачервоні промені.)

5. Як можна пояснити розкладання білого пучка світла призмою на кольорові пучки? (Пояснюється це тим, що пучки різної кольоровості по-різному заломлюються призмою.)

6. Яке випромінювання називають ультрафіолетовим? (Випромінювання за фіолетовою частиною видимого спектра.)

3  гейм — «Чорна шухляда» (досвіди)

1. Як потрібно поставити плоске дзеркало на намальований квадрат, щоб вийшло зображення трикутника? Чотирикутника? П'ятикутника?

2. Скільки зображень предмета вийде між двома дзеркалами, якщо їх розташувати перпендикулярно одне до одного? Зменшити кут? Розташувати дзеркала паралельно одне до одного? (Якщо кут. 90° — три зображення; менше — більше 72° — 4; 60° — 5 і т. ін.)

3. Поясніть тьмяність дерев'яного бруска після його змочування. (Менше шорсткостей, менше розсіювання світла в просторі.)

4. Поясніть явище, яке ви будете спостерігати при швидкому обертанні кольорового вовчка. (Коли коло швидко обертається, очі не встигають побачити колір окремо. Ми бачимо результат змішування різних кольорів. Тому диск здається сірувато-білим, хоча насправді на ньому представлено 7 кольорів.)

4 гейм — «Простіше простого»

(жартівливі питання — серйозні відповіді)

1. Дифракція — це опозиційна фракція у Верховній Раді чи перелицювання фрака?

2. Інтерференція — це вторгнення іноземної армії чи збори аптечних працівників фірми «Ферейн»?

(5 гейм — «Далі, далі... так чи ні)

І команда

1. Для точного визначення показника заломлення речовини необхідне монохроматичне світло. (Так)

2. Якщо на ґудзик нанести штрихування, то його можна зробити перламутровим. (Так)

3. За допомогою мікроскопа добре розрізняють частинки, розміри яких порівняні з довжиною світлової хвилі. (Ні)

4. Кут заломлення завжди менше кута падіння. (Ні)

5. Забарвлення крил бабки можна пояснити дисперсією. (Ні)

6. Дисперсію можна спостерігати при проходженні білого світла через лінзу. (Так)

7. Якщо закрити половину лінзи, то вийде зображення тільки полони предмета. (Ні)

8. Кут падіння завжди дорівнює куту відбиття. (Так)

II команда

1. Кут падіння може бути менше кута заломлення. (Так)

2. Відмінності в кольорі пов'язані з довжиною хвилі. (Так)

3. Для далекозорої людини потрібні окуляри з розсіювальними лінзами. (Ні)

4. Кут заломлення завжди менше кута падіння. (Ні)

5. При інтерференції двох хвиль жодна з них не впливає на поширення іншої. (Так)

6. Повітряні бульбашки блищать унаслідок повного відбиття світла від границі вода — повітря. (Так)

7. Швидкість світла у вакуумі — найбільша в природі. (Так)

8. Будь-яка водойма, дно якої видно, здається глибше, ніж є насправді. (Ні)

Підсумок

          Світло — «дивовижний дарунок природи вічної». А чи все робиться для того, щоб цей дарунок зберегти? На сьогодні існують дві глобальні екологічні загрози. Величезні запаси ядерної зброї у випадку їх використання можуть миттєво знищити все живе на Землі. Але навіть у випадку обмеженого використання цієї зброї в результаті неминучих пожеж нашу планету огорнуть щільні хмари сажі, що будуть пропускати 10-3 -10-8 від звичайного для нас світлового потоку. Це спричинить зниження температури, більшість вищих рослин і тварин загине.

         Інша екологічна загроза. У результаті діяльності людини в атмосферу викидається усе більше вуглекислого газу. Уже зараз його на 17 % більше, ніж на початку століття, а через 50 років його вміст подвоїться. Цей газ поглинає інфрачервоне випромінювання, температура постійно зростає (парниковий ефект). Глобальне потепління клімату призведе до зменшення площі територій, придатних до сільськогосподарської діяльності, а танення льодів північних морів й Антарктики стане трагедією для Землі. Не хотілося б закінчувати наш урок так похмуро. Світло щодня, щогодини дарує нам чарівні миттєвості «насолоди красою»!

Набегает впотьмах,

И узорною пеною светится,

И лазурним сиянием реет у скал на песке...

О божественний отблеск незримого, жизни, мерцающий

В мириадах незримих существ!

Ночь была бы темна,

Но все море насыщено тонкою

Пылью света... И звезды над морем горят,

В полусвете все видно: и рифы, и взморье зеркальное,

И обрывы прибрежньїх холмов.

В полусвете ночном  

Под обрывами волны качаются —

Переполнено зыбкое, звездное зеркало волн!

Но, колеблясь упруго, лишь изредка складки тяжелые

Набегают на влажный песок.

И тогда, фосфорясь,

Загораясь мистическим пламенем,

Рассыпаясь по гравию кипенью бледных огней,

Море светит сквозь сумрак таинственно, тонко и трепетно,

Озаряя песчаное дно.

И тогда вся душа

У меня загорается радостью:

Я в пригоршни ловлю закипевшую пену волны —

И сквозь пальцы течет не вода, а сапфиры несметные,

Искры синего пламени. Жизнь!

               (Іван Бунін)

Використана література:

Позаурочна робота з фізики. - Х.: Вид група. "Основа", 2007. - 208с. (Б-ка журн. "Фізика в школах України". Вип. 5 (41)).

Позакласні заходи та нетрадиційні уроки з фізики. - К.: Шкільний світ, 2004.

Я іду на урок фізики//Все для вчителя. - 2003. - №4-5.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Пов’язані теми
Фізика, Позакласні заходи
Додано
10 січня
Переглядів
289
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку