Позакласний захід з природознавства для учнів 2 класу на тему: "Допоможемо птахам взимку"

 

 

 

 

 

 

 

              Позакласний   захід

               з природознавства

       для учнів 2 класу

                на тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         Підготувала:

                         вчитель початкових класів

                         Туменського НВК

                         Богатько Марія Василівна

 

 

 

 

 

 

Тема.   Допоможемо птахам взимку

 

Мета. Розширити уявлення дітей про зиму,про життя зимуючих птахів, показати залежність буття пернатих друзів від змін в довкіллі; розвивати  спостережливість, уяву, мовлення, мислення; виховувати любов до природи, турботливе ставлення до пташок,  викликати бажання  брати участь в їх охороні.

Обладнання. Гарно прибраний клас малюнками про зиму, малюнками птахів, корони на голівках дітей із зображенням силуетів птахів; грамзаписи пісень;  годівнички , зерно, крихти хліба, ягідки калини.

 

                                                   Хід заняття

Ведуча.

   Сонце низько чи високо,

   Посила Землі уклін,

   З ним приходять пори року

   І приносять безліч змін.

      Осінь – багряна, Літо – барвисте,

      Весна – це красуня в зеленім вбранні,

      Зима  -  синьо-біла,  морозно-срібляста,

      Та кожна із них до вподоби мені.

  Наша рідна природа прекрасна у будь-яку пору року. І коли міцно засинають ліси і поля, коли білою ватою вкривається земля, то це до нас завітала … Зима  -  синьо-біла,  морозно-срібляста.

  - Діти, а коли починається календарна зима?               (1 грудня)

 - Скільки місяців вона триває? (Три)

 - Назвіть ці місяці.

1 учень.   Перший місяць  -  грудень.

   В теплий край повідлітали

   Сірим шнуром журавлі,

   Вже грудки позамерзали

   На поораній землі.

      Перший сніг іде і всюди

      Стелить білі килими.

      Хазяйнує місяць грудень, -

      Знов діждались ми зими.

                                              М. Познанська

2 учень.           Грудень

   Змерзлим груддям скрізь і всюди

   Вкрилось поле і шляхи.

  - Це вже грудень, - кажуть люди

   І вдягають кожухи.

      І дерева в білий іній

      Вбрались, як у кожушок.

      Річка спить у кризі синій,

      І замовкнув спів пташок.

                                               Н. забіла

3 учень. Другий місяць – цар снігів , січень.

   Вітер снігом б’є в обличчя,

   Засипає снігом дах.

   І ведуть між себе січу

   Хуртовини у степах.

      Звір в цю січу попадеться –

      Геть тікає ледь живий.

      І по праву січнем зветься

      Місяць другий  зимовий.

                                                  Н. Забіла

4 учень. 

   З нових ялинкових прикрас

   В нас січень починається.

   Січе сніжком, скрипить саньми.

   Та ми його не лаємо –

   Самі ж володаря зими

   Ми січнем називаємо.

                                  А. М’ястківський.

5 учень.  Третій місяць  -  лютий - бокогрій.

   Третій  місяць зветься лютий.

   А лютує він тому,

   Що на світі довго бути

   Не доводиться йому

                                              Н. Забіла

 6 учень.  

   Хоч він і «лютий»  - та дарма –

   Він все одно хороший, друзі.

   У нім кінчається зима

   І квітнуть котики у лузі.

                                             М. Познанська

        Пісня «Перший сніг» 

        (муз. М. Ведмедері, сл. І. Наріжної)   

 

Зима.   Зимові дні  -  це дивне свято. Я  - зима-чарівниця, розсипала  срібло по землі. Простелила килимок іскристий. Подарувала крижані діаманти берізкам, кленам, ялинкам. Скрізь тихо-тихо.

   А  буває накажу вітрам піднятися.  Налетить  тоді хурделиця, закрутить і почне вигравати в ріжок нечуту раніше мелодію. Їй допомагає вітерець – вітрище. Він крадькома перебирає на осиках кришталеві підвіски, ніби струни.  І тоді летить у далечінь казкова мелодія. Слухають її зачаровані дерева.

Ведуча  А зима працює. Чиста, синьо-біла, морозно-срібляста, вона  завжди в роботі, не шукає  собі відпочинку. І не знає красуня, що вона ще й страшна для пташиного царства.

   А як же виживають холодної пори птахи?

 

Вибігає хлопчик-горобчик.

• Ой діточки, яка ж холодна ця біла красуня-зима!

Ми – горобці, добре про це знаємо. Нас люди називають домовими горобцями. Ні, ми не стали домашніми птахами. Але, коли вся їжа засипана снігом, живемо біля людських осель. Наша гороб’яча сім’я не перебирає їжею. Що нам пом попадає на очі, те ми і поїдаємо з задоволенням. Допомагайте нам, діти, а ми весною будемо оберігати ваші сади.

 

Ведуча    Горобець бідненький на віконце сів:

Хлопчик-горобчик.

  «Їсти! Їсти! Їстоньки! Холодно! Джив! Джив!

    Пожалійте пташечку, дайте крихіток.

   Я вам зацвірінькаю на увесь садок!

                                                  К. Перелісна

Вибігає дівчинка-синичка.

- Подивіться, діти, на моє красиве пір’ячко! Впізнали мене? Так ,я – синичка.

   Школярики, зима для мене і моїх рідних, то страшне лихо. Від голоду, іноді, не сила й  крилець звести. Бо ж ми, синички, часто гинемо, не стільки від холоду, скільки від голоду. Голодні ми не переносимо навіть слабких морозів. Із десяти синичок перезимовують тільки дві. Підгодовуйте нас, дітки, і ми віддячимо вам за увагу, винищуючи шкідників у садах і лісах.

 

Ведуча   

    Синиці голодом намлілись –

    така зима, така зима!...

    Оце б у вирій полетіти, -

    так батьківщини ж там нема. 

                                                  Л. Костенко

Вибігає хлопчик - снігур.

   Напевно, дівчатка і хлопчики, ви бачили на засніжених гілках червонобокі яблука? Ні, це не яблука, це ми – снігурі. Коли тепло ми живемо в лісах, а з настанням холодів, збираємось у зграйки і переселяємось до вас. Дуже любимо ласувати ягодами горобини. а ще ми, снігурі – джентльмени, бо часто їжею поступаємося самочкам, хоч би які були голодні самі. Ми дуже просимо вашої допомоги, діточки!

 

Ведуча   

   Розстелила знов зима

   Скатертину білу.

   Прилетіли снігурі,

   На ялину сіли.

   Випинають на показ

   Малинові груди,

   І виспівують, дзвенять:

  - Дю-ді, дю-ді, дю-ді!

                                          П. Мостовий

   Цікавий світ пташок. Оперення їм допомагає  взимку тільки тоді, коли незлітно сидять вони у схованках .Коли  холоднішає, тетеруки, рябчики, глухарі сторчма шубовстають у сніг – тут їм і тепло, і затишно. Небезпека в іншому – аби при потеплінні сніг не взявся крижиним панцирем – їм. тоді не вибратися звідти.

   Синиці, дятли поодинці чи зграями ночують у всіляких дуплах. Пищухи залазять під відшаровану кору. Та найбільше привілля у горобців. Вони ховаються у шпаківнях, під дахами, у стрісі. Деякі птахи змушені шукати захисту на гілках дерев. Снігурі ховаються переважно в ялинниках і сосняках, бо тут їм  не відходячи далеко від поживи. У прохолодні надвечір’я пірнають у лісові хащі сороки. Ворони й галки всідаються на високі дерева: перші поодинці, другі – гуртуються. Холодно їм і голодно. А от «лікарі лісу» - дятли працюють день у день, знищують шкідників навіть узимку.

   То ж, дітки, не будьмо байдужими до наших пернатих друзів, допомагаймо їм. 

7 учень.

   Ой ти, зимонька-зима,

   В тебе  жалощів нема:

   Снігом вкрила наш садок,

   Розігнала всіх пташок.

                                            К. Перелісна

   8 учень.

   Сніг, сніжок із хмар летить,

   Землю закриває.

   Змерз горобчик, цвірінчить,

   Зерняток шукає.

9 учень.

   Та нема їх!  Ців – цвірінь!

   А сніжок холодний!

   «Ой дитино!  Крихту кинь –

   Мерзну я голодний!»

                                             К. Перелісна

 10 учень  (горобчик).

   - Цір-цір,  цір-цір,

   Вийди,  Івасю, надвір!

 

11 учень  (синичка)

   - Час-час, час-час,

   Вийди, Марусю, до нас!

 

12 учень  (посмітюшка)

   - Цинь-цинь,  цинь-цинь,

   Хлопчику, зернятко кинь.

 

13 учень  (жовтобрюшок)

   - Ціть-ціть,  ціть-ціть,

   Нас рятувати спішіть! 

 

14 учень.

   - Цір-цір,  ціть –ціть,

   Діти кохані, спішіть!

 

15 учень.

   - Цинь-цинь,  час-час,

   Подбайте, діти, про нас!

 

16 учень.

- На сніданочок для пташки

   Киньте зерен, киньте кашки.

   Ми ж все літо працювали –

   Сади з черви обчищали.

 

17 учень.

   - Ще й співали вам на втіху,

   Світ навколо звеселяли!

   Цір-цір-цір.

                                                  М. Підгірянка

18 учень.

    Ой мороз, який мороз!

   Всіх пташок проймає дрож.

   Скачуть – плачуть горобці:

   - Дайте нам зерна , ців-ців!

 

19 учень.

   Снігурі сидять вгорі,

   Заздрять дуже дітворі:

   - Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

   Тепло, бо у вас є хатка.

   А у нас нема хатинки,

   Й на обід ані зернинки.

 

20 учень.

   Як почув Василь пташок,

   Одягнувся в кожушок,

   Взяв пшона і хліба скибку,

   На подвір’я вибіг швидко!

 

21 учень.  

   Я ладнаю годівничку

   Для горобчика й синички.

   Для малого снігурця

   Крихт насплю і пшонця.

   Прилітайте, друзі милі,

   Не лякайтесь заметілі!

 

22 учень.  

   Всіх пташок нагодували.

   І здалось – мороз пропав:

   Горобці защебетали,

   І синичкам тепло стало!

                                              І. Блажкевич

                                              А. Камінчук

     Пісня «Сніжиноньки летять»

    (муз. В. Поповича, сл.. О. качан)  

 

Вчитель.

   Той, хто піклується про пернатих друзів, робить велике добро, бо зима для пташок справжнє страховисько.  То ж давайте, діти, і ми допоможемо їм.

   Вдягніться тепленько,  підемо на  шкільне подвір’я, приладнаємо годівнички, насиплемо зерна і крихт. Хай ласують птахи нашими дарунками!

   А як настане весна, а слідом за нею й літечко красне, птахи добрим діткам віддячать: усіх хробаків та гусінь у садках винищать. Яблука і груші ростимуть великі і смачні!

 

      Всі вдягаються і виходять на подвір’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Література

              А. Каніщенко. Наталочка. К. Освіта. 1996. – с. 192