Проектна робота "Дідух як альтернатива новорічній ялинці"

Про матеріал

Привернення уваги до проблеми збереження ялинок напередодні зимових свят та також пошук альтернативи живій ялинці є важливою темою.

На основі вивчення існуючих матеріалів формуємо громадську думку про «ялинкову» проблему шляхом пропагування заміни живих дерев штучними, композиціями або снопами, розв'язуючи актуальні питання, глибше познайомитись з культурною спадщиною українського народу.

Перегляд файлу

1

 

 

ПРОЕКТНА РОБОТА

«ДІДУХ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА НОВОРІЧНІЙ ЯЛИНЦІ»

 

Я у світі

Соціальна (екологічна) акція «Збережемо ялинку»

 

Актуальність теми дослідження. Український народ піддавався чужим впливам протягом сотень років своєї історії, тому, здобувши незалежність і державність, особливо гостро потребує національно-духовного відродження.  

Привернення уваги  до проблеми збереження ялинок напередодні зимових свят, а також пошук альтернативи живій ялинці є   важливою темою вчора, сьогодні, завтра. У цьому сенсі дослідження різдвяно-новорічної обрядовості є актуальним.

 

Предмет дослідження: дідух, як найважливіше рішення винищення хвойних лісів, альтернатива новорічній ялинці та відродження традицій пращурів.

 

Об’єктом  дослідження: є різдвяно-новорічна обрядовість пов’язана з ялинкою та дідухом

 

Мета дослідження: популяризація давнього українського символу.

На основі вивчення існуючих матеріалів формувати громадську думку про «ялинкову» проблему шляхом пропагування заміни живих дерев штучними, композиціями або снопами, розв’язуючи актуальні питання, глибше познайомитись з культурною спадщиною українського народу.

 

Основні завдання дослідження:

  • Ознайомитися з історичними даними про появу ялинки в оселях українців.
  • Розширити кругозір стосовно таємниць давніх оберегів та обрядів.
  • Дізнатися, який найголовніший атрибут був у оселі замість ялинки.
  • Знайти альтернативу зрубаній ялинці.
  • Дослідити шлях снопа з поля до оселі на прикладі роботи народної майстрині з Волині Марії Кравчук.

 

Зв'язок даної роботи зі шкільною програмою

Дана робота щільно пов’язана зі шкільною програмою тим, що цю тему вивчають на уроці Я у світі («Соціальна (екологічна) акція «Збережемо ялинку»»), трудовому навчанні (Проект «Новорічна красуня»). Але їй відведено дуже мало часу для ґрунтовного ознайомлення з даною тематикою.

 

Практичне значення

Ця робота може бути використана для поглиблення знань з історії появи традиційного для українців дідуха. Бути одним із екологічних рішень, якому вже понад тисячу років. Матеріали нашого дослідження можуть використовуватись при вивченні різних навчальних предметів: Я у світі, природознавства, народознавства, краєзнавства, літератури та в гуртковій роботі. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..………

РОЗДІЛ  1.  ТРАДИЦІЙНА ПРИКРАСА ОСЕЛІ ДО НОВОРІЧНИХ СВЯТ

  1.        Звичай, чужий українському народові…………………………………...…...
  2.        «У лісі, лісі темному…» ………………………...……………………………
  3.        Головна ялинка в місті ………………………………………………………...

 

РОЗДІЛ  2.   СІМ АЛЬТЕРНАТИВ ЗРУБАНІЙ ЯЛИНЦІ

2.1.     Жива ялинка з розсадника………………….………………………..……….

2.2.     Ялинкові гілки ……………………………………………………..…………

2.3.     Штучна ялинка ……………………………………………………..…………

2.4.     Авторська ялинка…………………………………………………..…………

2.5.     Дідух …………………….……………..……………………………...……….

2.6 .    Різдвяний павук …………………………………………………..….………..

2.7.    Різдвяна зірка та паперові витинанки ………………………………………...

 

РОЗДІЛ  3.   ОСНОВНА ТА НАЙДАВНІША РІЗДВЯНА ПРИКРАСА

3.1.     Дідух у житті наших предків ………….……………….……………...……..

3.2.     Життєдайний символ українців ……………………….………………..........

3.3.     Дідух для птахів: шведська різдвяна традиція……….………………...……

 

РОЗДІЛ  4.  З ЖИТТЯ НАРОДНОЇ МАЙСТРИНІ

4.1.     Дорога снопа від поля до оселі або Подорож житнього стебла……………

4.2.     Зустріч з майстром або Я теж поставлю в хаті Дідух……….……..…..……

4.3.    Опитування …………. …………………………………………….

 

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….

 

 

ВСТУП

Жива ялинка  традиційний атрибут різдвяних і новорічних свят. Вона створює затишок, чудово пахне і є джерелом біологічно активних речовин, які пригнічують розвиток бактерій. Однак, якщо кожна українська сім’я забажає прикрасити помешкання живою ялинкою  доведеться зрубати близько 11 млн. дерев! А щоб вирости хоча б у 1,5 м заввишки, ялиці чи сосні потрібно близько 5-7 років.

Найпоширеніші глицеві дерева, які продають на різдвяні свята – це ялина європейська, ялиця біла та сосна звичайна. Ялиці та сосни для легального продажу вирощують на спеціальних плантаціях. Їх можна купити у лісовому господарстві. Та спостереження спеціалістів Всесвітнього фонду природи WWF в Україні протягом останніх кількох років показали, що встановити реальне походження зрубаної ялинки майже неможливо. WWF радить не ризикувати, а обирати способи, які створять святкову атмосферу без шкоди для довкілля.

Альтернатив безліч, проте, мені хочеться вказати на одну з найважливіших, перевірених часом та предками, знайдену не десь за горами, за морями, а в нас, на Україні. Ще багата земля наша житніми полями, ще колоситься пшениця на ланах українських, ще родить льон та овес, ще сіється мак та вбирається земля квітами. А допоки є люди, котрі бережуть традиції пращурів, то варто перейняти і зберегти ці традиції нам.

Звичай прикрашати будинок оберегами з природних матеріалів зберігся з давніх часів. Наші предки відчували тісні зв’язки з силами природи. Природа збагачує й захищає людину, тож не будемо про це забувати, прикрашаючи свій дім до новорічних свят. А сніп жита чи пшениці  завжди вважався сильним оберегом. Він прийшов через століття і донині стоїть в музеях народної творчості. Він з’являється такий новий і такий урочистий на виставках, конкурсах, фестивалях. Він щороку мандрує за кордон і вражає поляків, німців, японців. Але його так мало в оселях моїх земляків та односельчан.  Дідух, дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колідник основна та одна з найдавніших різдвяних прикрас українців.

РОЗДІЛ  1

ТРАДИЦІЙНА ПРИКРАСА ОСЕЛІ ДО НОВОРІЧНИХ СВЯТ

  1.       Звичай, чужий українському народові

В Україну звичай прикрашати до свята ялинку прийшов у середині ХІХ ст. із європейської святкової традиції, хоча побутував він переважно у середовищі знаті. Іван Франко, вивчаючи на Гуцульщині різдвяні звичаї, писав: «Пан ставить смереку, русин кладе сніп» (ідеться про дідух, який ставили на покуті на Святвечір).

"Ялинку" ставили тільки в містах України, в яких переважали чужинці, що принесли звичай, прикрашену світляними оздобами і ласощами.  

Якщо до наших предків перед прийняттям християнства і "говорило" якесь дерево мовою "святого", то тим деревом був дуб, а не ялинка. Це дерево нашої землі, на якій формувався наш нарід від своїх початків, на землі лісостепу. Під тим деревом наші предки молилися Богові, скликали віча, вирішували релігійні і державні справи. Таким деревом "святим" могла б бути ще наша верба. "Не я б'ю – верба б'є!" – кажемо у вербну неділю перед Великоднем. Та й на Зелені святки вербою, а не сосною "маїли" доми наші люди. Ніколи ялинка в нашому народі не мала примінення "святого" дерева.

  1.       «У лісі, лісі темному…»

Всі знають відому дитячу пісеньку про ялиноньку, яка народилась в лісі. Прикро, що доводиться критикувати пісню, проте варто визнати в ній момент людської вседозволеності. Адже за сюжетом ялинка народилась та росла  в лісі, потім її зрубали, принесли в хату і всі чомусь радіють тому, що вона сохне...

Аргументи щодо неприпустимості використання живих дерев у формі новорічної прикраси озвучуються екологами регулярно. Але для того, аби збагнути усю важливість цього переконання, необхідно усвідомити наступне.

1. В природі кожне дерево, проживаючи відведений йому вік, займає відповідну ділянку і виконує певні функції, зокрема, поглинає вуглекислий газ та шкідливі речовини, що надходять у атмосферу з вихлопами автомобілів та викидами промислових підприємств. Натомість воно повертає в повітря кисень.    Бажання просто бачити протягом різдвяних свят в кімнаті ялинку не може виправдати того, що це дерево вже ніколи не зможе виконати призначених йому функцій в екосистемі. Один гектар хвойних виділяє 30т кисню на рік.

2. Ялинки "новорічні" зазвичай бувають: а) спеціально вирощеними, б) отриманими внаслідок санітарних рубок та прорідження молодих насаджень та в) плодом браконьєрського промислу. В кожному з цих випадків існують претензії щодо виправданості знищення дерев.

Часто-густо "новорічні" дерева вирощують на спеціальних плантаціях. І таких плантацій нараховується тисячі гектарів. Дерева тут ніколи не сягають кількарічного віку, тут ніколи не ростиме підлісок, ніколи не зможуть нормально існувати лісові тварини та лісові рослини.

Інколи новорічні деревця дійсно є плодом санітарних рубок. По ходу підростання молодих дерев, насадження проріджують, даючи можливість рости найбільш здоровим і витривалим деревам. Відтак нерідко при санітарних рубках відбуваються різноманітні махінації. Серед них – вирубка під виглядом хворих дерев таких, що найбільш придатні для продажу, тобто найкрасивіших і найздоровіших.

Багато людей вважає, що може собі дозволити піти до лісу і вирубати дерево. Поширене й інше явище, коли браконьєри спилюють верхівки дорослих дерев, щоб продати їх під виглядом молодих ялинок. Інколи для того, щоб спиляти верхівку, спилюють все дерево, а вже потім відділяють від нього верхівку.

3. Серед дерев, які використовуються для новорічних свят, використовується також ялиця біла, яка скоротила свій ареал поширення у карпатському регіоні у чотири рази і продовжує зникати!    

4. І, нарешті, "ялинки" на столичних ялинкових базарах цілком можуть бути привезеними з Чорнобильської зони відчуження. Адже саме з Чорнобильської зони починається неймовірно велика зона Полісся.  

Відтак, яку шкоду собі і довкіллю нанесе кожен з нас, купуючи "живу" новорічну ялинку, передбачити важко.

 

  1.       Головна ялинка в місті

Найкращим прикладом нераціонального використання "новорічних" ялинок є встановлення "головних" ялинок на центральних майданах міст. Для виготовлення таких ялинок використовується металевий каркас, в який вставляються верхівки сосен різної довжини. Чи можна вважати таке природокористування раціональним?

Для виготовлення головної новорічної ялинки України, що встановлювалась до святкування нового 2008 року на столичному Майдані Незалежності, було використано верхівки 300 сосен!    

2009р. - Новорічна ялинка скомбінована з 450 маленьких ялинок на 20 тонному металевому каркасі і має висоту 35м. 

2010р. - Ялинка заввишки 35 метрів скомбінована з 500 маленьких ялинок. 

2011р. - Ялинка з 1600-2400 сосонок.

2012р. - Встановлено штучну ялинку. Її висота становить 40 м, вага - 44 тонни. 

2013р. - 36-метрова штучна ялинка вагою 30 тонн.   

2014р. - У Києві в розпалі Євромайдан.  Головна ялинка країни стала справжнім арт-об'єктом, прикрашена плакатами, прапорами України і ЄС. 

2015р. - На почесну роль обрали ялицю білу, бо її хвоя довго не осипається. На площі встановлена ​​справжня ялинка висотою 24 м і вагою 12 тонн. 

2016р. - На Софійській площі встановлена ​​справжня ялинка з Івано-Франківської області. 

2017р. - Дерево привезли до Києва з Івано-Франківської області. Висота дерева становить близько 26 метрів. 

Чимало міст України вже давно відмовились від живих центральних ялинок і купили собі штучні.

Проте, не може не радувати те, що традиції повертаються і починають свій шлях з велелюдних майданів та площ. У багатьох містах України встановлюють солом'яні дідухи.  Дідухи з’являються на Прикарпатті, у Львові, Луцьку, Рівному, Вінниці, Одесі, Калуші та інших містах і поселеннях.

 

РОЗДІЛ  2

СІМ АЛЬТЕРНАТИВ ЗРУБАНІЙ ЯЛИНЦІ

Прикро це визнавати, але ялинка за останнє століття стала невід’ємним атрибутом новорічних свят. Люди протягом кількох останніх поколінь виховані на тому, що Новий рік – це ялинка, Дід Мороз і подарунки. Перевиховати людей, які виросли із такими звичаями, важко. Тому пропонувати світові просто відмовитись від ялинки сенсу немає.

Втім, цілком можна запропонувати кожному обрати собі альтернативу живій ялинці – зробивши добру справу для природи і при цьому не відмовившись від звичаїв. Альтернативами можуть бути штучна ялинка, ялинкові букети, ялинки в горщиках та імпровізації на тему ялинки.

2.1.     Жива ялинка з розсадника

У спеціальних розсадниках продають деревця в горщиках – ялинку звичайну, ялицю чи ялину канадську Коніку. На свята їх можна прикрасити, а потім висадити у відкритий ґрунт.

Справжня ялинка "в горщику" повинна рости у ньому все життя, починаючи з проростання насіннини. Але зовнішній вигляд більшості "ялинок в горщиках" свідчить про те, що їх кілька днів тому викопали в лісі та пересадили у горщик.

Відомо, що хвойні дерева не виносять пересаджувань та зазвичай при цьому гинуть. Та навіть якби ялинка чи сосна справді були вирощені в контейнері – перебування цих дерев серед зими у теплій оселі неодмінно призведе до загибелі рослини внаслідок неприйнятного температурного режиму.  

Тут варто пам’ятати, що живі ялинки не можна довго тримати в приміщенні. Коли ялинка більше 2 тижнів перебуває при кімнатній температурі, вона пробуджується – починає рости і стає вразливою до морозів. Тому її треба висаджувати після заморозків, весною. 

2.2.     Ялинкові гілки

Найпростіший спосіб створити ароматне свято, не рубаючи ялинок – використати ялинкові гілки. Дерева залишаються цілі, а порція цілющих фітонцидів наповнить помешкання.

Під час санітарних рубок лишається чимало гілочок. Купляючи хвойну гілку, ми, принаймні, не вбиваємо ціле дерево. Хвойні букети зручно розміщати у різних кімнатах, офісах, легше вписати у вибагливий інтер’єр.  

Ялинкові гілки можна прикрасити самому або ж придбати повноцінні вироби з них – ялинкові букети, міні-ялинки чи різдвяні віночки у народних умільців. Такі вироби точно помістяться у будь-якій оселі чи офісі.

Після свят гілочки можна відвезти у національні парки чи міські зоопарки — вони особливо смакуватимуть травоїдним.

2.3.     Штучна ялинка

Найвідоміша альтернатива живій ялинці – штучна ялинка. Вона, звісно, коштує дорожче, ніж жива, проте вона може використовуватись багато років поспіль. Понад те, асортимент штучних ялинок значно більший, ніж асортимент живих. З такої ялинки не обсипається хвоя і з неї не ллється липка смола.

Її можна повторно використовувати з року в рік. Цей варіант підійде для тих, хто дійсно планує прикрашати її… до 20 років.

Штучні ялинки виготовляються з нафтопродуктів і часто транспортуються в Україну з Китаю. Якщо ж викинути таку ялинку на смітник, використавши лише кілька разів – вона залишить значно більший екослід, ніж якби ви купували навіть зрубані ялинки.

2.4.     Авторські ялинки

Хто взагалі сказав, що ялинка має бути зі стовбура, голочок і бути зеленого кольору?

Ялинку можна зробити авторською з найрізноманітніших підручних матеріалів – з улюблених книжок, вішалок, кімнатних рослин, соломи, дерев’яних колод. Вирізати з фанери, ДВП чи ДСП, пінопласту.

Фактично, будь-що прикрашене кульками, фруктами, витинанками, лозою, нитками, соломою, гірляндами чи у формі ялинки – стане чудовою альтернативою. Тут головне не обмежувати свою фантазію. 

Започаткували навіть всеукраїнський конкурс на найкращу імпровізовану ялинку.

2.5.     Дідух

Якщо говорити про власне українську традицію новорічних символів, то, перш за все, треба згадати дідух – ритуальний солом’яний сніп, що немає жодного відношення до ялин чи сосен. Це дохристиянський символ, який заноситься до хати господарем 6 січня, у Святвечір, із першою зорею. Ставиться він на найсвятіше місце в оселі, колись – так званий «красний кут». Зараз його можна ставити на святковий стіл. Але кожна родина сама може визначити йому місце.

Традиційний для України дідух – ще одне екологічно-дружнє рішення, якому вже понад тисячу років.

Дідух виготовляють з необмолоченого жита, вівса, пшениці й прикрашають льоном, маком, сухоцвітами або висушеними квітами, ягодами калини, різнокольоровими стрічками. 

Можна, спробувати зробити його самотужки, або ж придбати в народних майстрів і підтримати місцевих підприємців. Після свят дідух можна зберегти до наступного року, спалити або ж викинути в компост – жодних залишків чи сміття.

2.6.     Різдв’яний павук

Ще одна забута, але колись поширена традиція з Прикарпаття.

Мова звісно не про реального павука, а про геометричну конструкцію з соломинок стилізованих під павука. Соломинки зв'язують ниткою у трикутники, квадратики чи прямокутники, а потім поєднують у різні форми й підвішують до стелі.

Від найменшого подиху повітря "павучки" починають рухатися, створюючи враження живої істоти. 

Щоб зробити традиційного "павука" потрібно 12 соломинок однакового розміру і нитку.

За традицією, різдвяних "павуків" вивішують навпроти вхідних дверей, часто прикрашають квітами або фігурками з тієї ж соломи, як новорічну ялинку.

 

 

2.7.     Різдвяна зірка та паперові витинанки

Різдвяна зірка – ще один яскравий символ, яким можна прикрасити оселю. Це можуть бути зв’язані мотузкою дерев'яні палички, прикріплені до стіни, паперові об'ємні зірки з підсвіткою. 

Витинанки – теж гарний спосіб створити зірки, і тут не варто себе обмежувати – сніжинки, янголи, ялинки. Техніка дуже проста, а в мережі є безліч трафаретів, які можна використати. Якщо ще прикрасити витинанки блискітками – вийде чудово! 

Перелічені варіанти – далеко не всі. Та все ж найкращий на думку експертів WWF – це жива ялинка, присипана снігом, що росте поруч з домом, або в парку і милує око круглий рік. У деяких містах існує традиція прикрашати живу ялинку, яка росте десь на придатному для цього місці – на одній з центральних вулиць або площ.  

Що б ви не обрали, головне – ввімкнути фантазію та пам’ятати, які наслідки для природи цей вибір несе. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  3

ОСНОВНА ТА НАЙДАВНІША РІЗДВЯНА ПРИКРАСА

3.1.     Дідух у житті наших предків  

Дідух – це універсальний український символ національної самосвідомості,  із багатотисячолітньою хліборобською історією. Він символізує вічне життя, бо своїм походженням сягає  часів  гармонії з природою. Розмаїті стилізовані зображення Дідуха дійшли до нас у вигляді артефактів Мізинської, Трипільської, Черняхівської та інших археологічних культур України. Можемо сміливо вважати Дідуха символом хліборобської Атлантиди, яка побутувала на Півдні України ще до Світового Потопу.

Дідух має суто національний характер, пов’язаний із українцем-хліборобом. Дідух споконвіку стояв на покуті кожної української домівки як образ Дажбога-Сонця, засвідчуючи головну характерну рису української національної самоідентифікації: ”Ми – Онуки Дажбожі!”   

Професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Олег Смоляк каже, що за дохристиянськими віруваннями українців Дідух виконував, зокрема, й сакральну функцію. Адже наші давні пращури вважали, що саме у час  великих свят духи предків приходять з Ирію на землю й святкують поруч із живими. Коли ж святкування закінчуються, солом’яні рештки з відмолоченого Дідуха належало ритуально спалити, щоб з вогнем та димом віддати належну шану світлим душам предків, сповістити їм про намір знову засівати ниву весняної пори.

Саме слово, поняття «Дідух» означає «найстарший». Злаки, солома, сіно є, власне, матеріальною суттю, єством цього правічного знаку. Це своєрідна пам’ять про наших предків, які першими вирощували ті сільськогосподарські культури, збирали й сушили траву для своєї худоби.
Без Різдвяного Дідуха не може розпочатися в українців Святвечір. Про цей невід’ємний Різдвяний символ думають ще задовго до величного свята. Як до початку жнив, так і вкінці жнив. Останній  сніп колосових, прикрашали барвистими стрічками, клечали польовими квітами. Приносила його додому найкраща жниця. Господар чекав її на воротах (здавна найшанобливіше зустрічання), відтак брав цей необмолочений зв’язаний оберемок хлібних злаків і підвішував у стодолі в такому місці, аби миші не потрубили.
На Тернопіллі Обжинковий Дідух як необмолочений сніп де-не-де називають ще й Дідом, а то й навіть Бабою.  

Незалежно від місцевості й віросповідання українці Дідухові відводять найпочесніше, священне місце, своєрідний вівтар у хаті – покуть у східному куті світлиці, відомий, як Красний (Сонячний, Дажбожий) Кут. У старовину тут наші предки завжди садовили гостей.  

Спільною умовою для всіх куточків України є те, що на Святий вечір зі стодоли Дідуха в оселю приносить сам господар. Увійшовши до світлиці з Дідухом, промовляє: «Ух-ух! Я – Різдвяний Дідух, на свята в гості завітав». Господиня ж приймає цей різдвяний знак і ставить на чільне місце. Глава сімейства водночас розстелює сіно-Бабу  на долівку чи підлогу. Не забувають покласти висушеної трави й під скатертину на столі та, власне, під сам стіл. Аж тоді розставляють кутю та дванадцять страв, моляться й починають святкову вечерю.

На Волині у різдвяний атрибут обов’язково вплітають колосся ячменю, пшениці, жита, вівса, проса й навіть цвіт кукурудзи. Все заради єдиного: щоб наступного року був вагомий урожай.

У багатьох селах Тернопілля біля Дідуха кладуть чи то калач, чи то пиріг із ложкою, чи то яблука з горішками… Одні стверджують, що в такий спосіб вгощають душі померлих, інші вбачають у цьому символ пожертви Сонце-Богові.

Проте настає час, коли важливий різдвяний знак забирають з покуті, з хати. На Галичині, Поділлі спалюють Бабу, сіно, що лежало на долівці. В одних районах цей обряд чинять одразу ж після Різдва  (на Коляду), в інших – на старий Новий рік . Не могли, звісно, віддати полум’ю необмолочений сніп. Це – великий гріх! За словами професора Олега Смоляка, в багатьох поселеннях господар повертав Дідуха до стодоли, обмолочував його й зерно додавав навесні до першого посіву.

А ось у Борщівці різдвяний атрибут виносили на горище, підв’язували й зберігали. Він ставав у пригоді, зокрема, під час весілля. Сніп розв’язували, вплітали в нього квіти й вітали молодят. Першого весільного дня оберемок злаків кидали на хату, щоб щасливо й весело жилося молодій парі. Наступного ж дня гості ставали в коло, а молодий молотив цього Дідуха, молода, звісно, збирала зерно й несла до млина. Солому ж віддавали худобі.

 

3.2.    Життєдайний символ українців

З кожним роком все більшої популярності набувають прикрашання на Різдвяні свята домівок не ялинками, а давнім українським символом — Дідухом. (Див. Рис. 3.2)

Існує принципова різниця між Зажинковим і Обжинковим Дідухами. Зажинковий Дідух (легкий, ажурний, витончений, пишний) є жіночим, декоративним, урочистим, довговічним і використовується для різноманітних подій життя людини. Його виготовляють жінки-берегині із недозрілого збіжжя. Обжинкові снопи (важкі і могутні) в’яжуть чоловіки перевеслом у кінці жнив із найдобірнішого зрілого збіжжя для селекції зерна,  бо стоять Обжинкові Дідухи (снопи) зі Щедрого Вечора до ранку, обмолочуються, а солому спалюють. Українська родина повинна мати обидва Дідухи: Обжинковий (жертовний) та Зажинковий (святковий), перший для приготування Багатої Куті, а другий — для усвідомлення протягом року краси, покращення здоров’я, набуття щастя, відлякування біди тощо.

Особливість Дідуха й у тому, що він вимагає порядку у домівці, біля нього не можна лихословити, смітити тощо.  Є й спеціальні Дідухи для дарування на уродини, на легкі пологи і здоров’я породіллі, на новосілля, весілля і навіть для салону автомобіля… 

Зараз Дідух традиційно вшановують свідомі українці на Різдво у родинному колі, в громадських установах та на велелюдних майданах. Та, на жаль, за роки Незалежності ніхто не спромігся офіційно, на державному рівні відродити традиційне вшанування цього найбільшого символу нашої хліборобської нації.  

3.3.     Дідух для птахів: шведська різдвяна традиція

Різдвяні традиції багатьох країн передбачають не тільки святкові учти в колі родини чи громади, але й пригощання для тваринного світу. Якщо в нас, в українців, заведено пригощати на Святвечір худобу, то наприклад в Скандинавії перед Різдвом господар виносить надвір спеціально сплетений сніп під назвою - юленеґ (шв. juleneg) призначений для птахів. 

Тут помічаємо дивовижну паралель з нашим, українським, дідухом - снопом, що символізує зв'язок поколінь роду, і теж сягає корінням в сиву давнину. Однак на відміну від духа, який перебуває під час свят в хаті, юленеґ встановлюється надворі і є чимось, на зразок, "різдвяної ялинки" для птахів, таким чином жодна істота не обділена увагою на Різдво Христове. 
В наших умовах до такого дідуха можна додати амарант, щирицю і "розтріпанців" (квіти, насіння яких люблять щиглики). Біля таких снопів на кущах завжди багато горобців (особливо польових). А навесні в деяких з них будують гнізда коноплянки (поки немає листя, там надійний сховок від сторонніх очей). Можливо, звичай дідуха для птахів, чи не єдиний вартий для запозичення і в нашій країні. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  4

4.1.     Дорога снопа від поля до оселі або Подорож житнього стебла

C:\Users\НТАША\Desktop\ПРОЕКТ\Марія Кравчук\306382_295820737118901_994494096_n.jpgУсе необхідне для роботи (жито, пшеницю, овес, льон, мак, квіти) родина майстрів з соломоплетіння Марії Кравчук вирощує власноруч на полі. Головні вимоги до матеріалів — природне висушування, ручна робота, зберігання у чистому, сухому вентильованому приміщенні, без прямого сонячного проміння і збирання до Купала (22 червня). «Влітку жнемо, сушимо жито - сини і я. Дідухи народжуються ще влітку https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/f4c/1/16/1f642.png:)»

Робота у спекотний день.

C:\Users\НТАША\Desktop\25550534_1755800991120861_2735546551368244247_n.jpg 

 

 

C:\Users\НТАША\Desktop\12219619_1060731123961188_3791767084215570017_n.jpg 

 

 

 

 

 

C:\Users\НТАША\Desktop\ПРОЕКТ\Марія Кравчук\25586846_1755798617787765_1732262958441041289_o.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\НТАША\Desktop\ПРОЕКТ\Марія Кравчук\25498326_1755799494454344_6195436115696602572_n.jpg

C:\Users\НТАША\Desktop\ПРОЕКТ\Марія Кравчук\25498458_1753195071381453_1026658667816127607_n.jpgC:\Users\НТАША\Desktop\ПРОЕКТ\Марія Кравчук\25659331_1758053854228908_6497253022166599987_n.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2.     Зустріч з майстром або Я теж поставлю в хаті Дідух

Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку», зустріч із заслуженим майстром народної творчості України -  Марією Василівною Кравчук . Майстер-клас із виготовлення Дідуха

C:\Users\НТАША\Desktop\PB191437.JPGC:\Users\НТАША\Desktop\PB191413.JPG

 

C:\Users\НТАША\Desktop\PB191443.JPGC:\Users\НТАША\Desktop\PB191433.JPG 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.3.     Опитування

З метою привернення уваги  до проблеми збереження ялинок напередодні зимових свят, а також пошуку альтернативи живій ялинці проведено рейд-опитування «Святкова атрибутика для прикрашання оселі новорічно-різдвяного періоду».

В рамках опитування, з метою збору інформації  завітала до 100 сімей та провела агітаційну роботу серед населення.  

Головною метою опитування – достукатись до людей, щоб вони перестали купувати живі ялинки і ставити їх дома, адже за відсутності попиту зникає пропозиція. Запропонувати різні способи, як прикрасити помешкання до свят.

 

Запитання, озвучені в опитуванні:

Чи прикрашає ваша родина оселю до Нового року та різдва?

Так  –100%

Традиційні прикраси оселі  до Нового року та Різдва.

жива ялинка – 58%

штучна ялинка  19%

композиція з гілочок – 15%

інше – 8%

Чи  змогли б Ви замінити дерево на сніп, якщо стоїть питання збереження лісу?

Так – 88%

Ні – 12%

Чи варто повертатись до звичаїв і традицій наших пращурів?

Так – 76%

Ні – 24%

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Під час роботи над проектом, зроблена спроба систематизувати існуючі матеріали та знайти екологічне рішення вирубки лісу напередодні новорічних свят, яке згубилося в століттях, познайомитись з традиційною прикрасою оселі наших пращурів, пробудити бажання українців відроджувати давні традиції.

Звісно, ніхто не зможе одразу переконати кілька поколінь відмовитися від прикрашання ялинок на Новий рік. Та й не варто це робити, адже традиція насправді досить гарна і приємна. Потрібно просто знайти достойну заміну «живим» (а точніше зрубаним) ялинкам. Кожен може обрати власну альтернативу – зробивши добру справу для природи і при цьому не відмовитись від звичаїв.

У процесі роботи побувала на Київ-етно-мюзік-фест «Віртуози фолку» та познайомилась з членом Національної Спілки майстрів народного мистецтва України, заслуженим майстром народної творчості України Марією Кравчук. Побувала на майстер-класі майстрів народних ремесел, навчилась та виготовила свій перший дідух.

Відвідала Національний музей народної архітектури та побуту України с.Пирогів з метою знайомства з новорічно-різдвяними традиціями наших пращурів.

Зробила перший крок у відродженні традицій та збереженні природи.

Отож, на питання – "Дідух" чи "ялинка"? – ми відповідаємо: "Дідух"! В кожній українській хаті повинен бути у збаночку жмуток  пшеничних, або ячмінніх чи житніх колосків – символ "Дідуха". 

Хай на Святу Вечерю Різдва Бога-Сонця прийдуть до нас душі святих мучеників Роду нашого, найближчих і найдальших.  Хай прийдуть у Свят-Вечір у нашу хату, хай увійдуть у колоски нашого "Рай-Дідуха" і хай  будуть із нами. І ми відчуємо їх приявність, приявність цілого Роду нашого, як велить  звичай від тисячів років нашого буття.

У наших традиціях є велика сила! Бережім їх!

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. http://www.patent.net.ua/intellectus/facts/populus/57/ua.html
  2. http://spadok.org.ua/zymovi-zvychayi-ta-obryady/diduch-chy-yalynka

© СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

  1.              https://ukranews.com/ua/news/533945-istoriya-novogo-roku-yak-vyglyadala- 

         golovna-yalynka-ukrainy-ostannye-desyatylittya

  1. https://life.pravda.com.ua/culture/2017/12/22/228122/
  2. http://pernatidruzi.org.ua/didukh_dlya_ptahkiv.html
  3.              Звичаї українського народу. К.: «Вета-Прес», 2007. – 136с.
  4.              Історія Української культури. К.: Наукова думка, 2001. – Т.2. – С. 123.
  5.              Культура і побут населення України : Навч. Посібник / В.І. Наумко,

          Л.Ф. Артюр – 2-е вид., доп. Та перероб. – К.: Либідь, 1993. – С.121-122.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

СІМ АЛЬТЕРНАТИВ ЗРУБАНІЙ ЯЛИНЦІ

Рис. 2.1     Жива ялинка з розсадника

Похожее изображениеhttps://life.pravda.com.ua/images/doc/1/6/16db484-99.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.3    Дідух для птахів: шведська різдвяна традиція

http://pernatidruzi.org.ua/pictures/juleneg/2_m.jpghttp://pernatidruzi.org.ua/pictures/juleneg/6_m.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

http://pernatidruzi.org.ua/pictures/juleneg/5_m.jpg 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Маслієнко Лариса
    Спасибі за вашу творчість.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
7 березня 2018
Переглядів
553
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку