Позашкільна робота "Від екології дитячої душі - до екології в природі"

Спеціалізована школа І ступеня №327 м. Києва                                                                                                                                         з поглибленим вивченням іноземних мов

    

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Авторська програма позашкільної роботи

«Від екології дитячої душі – до екології в природі»

З досвіду роботи

 

 

 

 

Автор  Кобзар Ірина Анатоліївна,                                                                                                вчитель початкових класів                                                                                                                                                              

 

Анотація

 

    Сучасна освіта наголошує на необхідності практичних занять для формування компетентності учнів.

  Хочу поділитися, як практично, відбувається поєднання дитячої душі і природи. Ділюся своїм практичним досвідом і кожен може взяти у свою діяльність те, що ляже до душі і буде співзвучним з його напрямком діяльності і вихованням учнів.

  Маю на меті  формувати бережливе ставлення до навколишнього світу та виховання людяності у маленьких серцях. Подорожуючи з учнями по Україні і знайомлячи їх з чудовою природою країни, допомагаю учням відчути себе активними суб’єктами природи, усвідомити, що вони – частина світу, в якому живуть, навчаю цінувати навколишнє середовище і себе в ньому, любити нашу Батьківщину.

     Людина, яка чиста душею, любить природу, нашу планету, ніколи не зможе завдавати шкоди екосистемі планети. І ці діти побудують нове майбутнє без війни за природні ресурси, а з використанням дарів планети, з користю для людства і не завдаючи шкоди нашій екодомівці.

 

  

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Вступ.

1.1 Екологічна ситуація на планеті вимагає замислитись над майбутнім. 

2. Основна частина. Практичні заняття для формування компетентності учнів.
   1.            Навчання в природі.
   2.            Дитяча душа і природа.
   3.            Вплив неживої і живої природи на виховання дитини.
   4.            Екологічні програми.
3. Висновок.

 

 

 

 

 

 

1. Вступ.

   Праця учителя стала моєю місією, адже що може бути краще як присвятити себе вихованню нового покоління людей: чистих душею і з любов’ю до планети. Щодня я намагаюся дати дитині усвідомлення того, що вона є єдиним цілим із природою. Лише із розумінням цього діти зможуть вирости  людьми зі сформованою екологічною свідомістю. У майбутньому, яку б вони не обрали професію, їхні вчинки завжди стоятимуть на варті збереження екології нашої  Землі.

    1.1 Екологічна ситуація на планеті вимагає замислитись над майбутнім. 

  Від кожної людини залежить яким воно буде – майбутнє на Землі.

     Планета з усіма її багатствами дана нам, як дар! Я навчаю дітей, що екологія – це наука про довкілля і закони, за якими необхідно жити у своєму домі - Землі. Дітки найкраще засвоюють знання, коли вони бачать їх безпосередній зв’язок із оточуючим середовищем. Сучасна освіта наголошує на необхідності практичних занять для формування компетентності учнів. І я горда тим, що можу навчати дітей в природі. Тому обрала наші рідні українські Карпати – один з екологічно чистих регіонів України та з найбагатшим спектром дарів природи. Саме там відбувається відновлення дитячої  любові до незайманої чистої природи.  На жаль, міське асфальтне життя збіднює знання дитини про природу планети. Замисліться: тільки за останні 50 років  54% урбанізованого українського населення зросло до 85%. Наша нація забуває, як це цінувати природу.  Кожні канікули ми  виїжджаємо з міста, не тільки для оздоровлення дітей, а й пізнання навколишнього світу. У Карпатах намагаюся зберегти чистоту дитячої душі і збагатити її любов’ю до природи. Душа дитини від народження завжди у єдності з природою. Я навчаю дітей відноситися до природи планети, як до живого організму. Живучи в природі і спостерігаючи яка вона прекрасна, дитячі душі збагачуються: чуттєвістю, добротою, ніжністю, турботою, повагою і шанобливістю.

2. Основна частина. Практичні заняття для формування компетентності учнів.

   Сучасна освіта наголошує на необхідності практичних занять для формування компетентності учнів.

  Хочу поділитися, як практично, відбувається поєднання дитячої душі і природи.

  Нежива природа. Знайомлячи учнів з неживою природою, діти отримують висновок, що «нежива» природа постійна, відновлювана, і не суперечить законам живої природи.

  Знаходячись в природі, чи на уроках, пропоную дітям гру-візуалізацію «Моя Земля»                  Заплющіть очі і уявіть, що ми стали великі – великі. Ми можемо обійняти нашу пленету Земля руками. Обіймаємо її ніжно, як дитинку. Нам хочеться їй подякувати за її повітря, води, гори, рослини,  тварин, фрукти і грибочки! Дякуємо тобі, плането! Надсилаємо їй нашу любов і вона нас буде радувати ще більшими дарами. Адже ми не зможемо жити без неї – вона наш ДІМ!

  Повітря. Коли ми виходимо з потяга, я прошу учнів глибоко вдихнути повітря. Перше, що кажуть діти, коли вдихають карпатське повітря: “Я ним дихав би й дихав!”, “Я хочу щоб воно жило всередині завжди!”, “Повітря мій друг!”

                

 Запроваджено урок «Знайомство з вітром» на якому учні виходять на полонину, де «знайомляться» з вітром. Отримують неймовірні враження і відчуття сили вітру, радісні емоції, розуміння, що з вітром можна гратись. Роблять висновки, що сильний вітер може не тільки руйнувати, а й ставати в нагоді людям.

     

 

  Використовується гра – візуалізація «Вітер, ти мій друг!» Станьте обличчям до вітру, заплющить очі і підніміть руки, наче крила. Вдихніть повітря глибоко і уявіть, що вітер бере вас за руки і піднімає високо і ви можете летіти. Поверніться праворуч, ліворуч, покрутіться. Відчуваєте, вітер хоче вас підняти високо-високо і показати красиву місцевість і усю прекрасну нашу планету. Спробуйте підняти одну ногу,  уявіть, що ви ластівка і… полетіли. Подружилися з вітром, тепер він наш друг і завжди буде приносити нам такі радісні відчуття і позитивні емоції.

  У навчальному процесі на уроках природознавства, коли вивчаємо властивості повітря, учні згадують практичний урок в природі «Знайомство з вітром» і добре усвідомлюють його прозорість, безбарвність і чистоту. Не тільки на словах, а й раніше отриманих відчуттях! Також дізнаються, як люди навчились використовувати енергію вітру. Знайомляться з вітроенергетикою.

  Сонце. Знайомлячись із сонцем, діти говорять: «Сонце – це життя!», «Сонце  - це як моя мама!», «Найважливіше для життя усього живого на нашій планеті – це те, що не на нашій планеті!» Щоранку вітаючись із сонцем, діти розуміють важливість сонця для усього живого на Землі, а особливо для них самих.                            

Ультрафіолетове проміння вбиває бактерії. Тіло людини, засмагаючи, отримує важливий вітамін Д.

Все, що вони бачать навколо себе - не може жити і рости без Сонця. 

Діти впевнюються у цьому за допомогою практичних дослідів, вирощуючи траву у затінку і у сонячному місці,

вирощують квасолинку або іншу рослину.

  Вода. У Карпатах діти зустрічаються із водою скрізь: річки, джерела, дощі, хмари, сніги, град. Вивчення трьох станів води стає цікавим і запам’ятовуючим.

 

 

 

 

Особливим для знайомства з кругообігом води в природі є явище «гори димлять», де діти спостерігають випаровування води і утворення хмар.

Нове усвідомлення води діти отримують, коли п’ють карпатську воду.     Слухаючи бесіду «Послання Води» про сучасні відкриття властивості води, роблять висновки: що людина може прожити без води 3-4 доби; більша частина нашої планети – це вода; вода необхідна усьому живому на Землі; вода відновлювана і сама очищується. Також дізнаються про дослідження японського вченого Масару Емото який довів, що вода має здатність сприймати інформацію від навколишнього середовища, що свідомість людини впливає на молекулярну структуру води.

  Діти розмовляють з водою, бо знають, що молекули води  передають інформацію. Отримавши враження від знайомства з водою, діти з легкість пишуть твори на зразок «Пригоди Краплинки», коли вивчають кругообіг води в природі.  

  Знайомлячись з природними носіями енергії: сонцем, вітром і водою, діти можуть створювати уявні “екоміста”, в яких будинки оснащені сонячними батареями, вітроелектростанціями, гідроелектростанціями на річках тощо.      Діти розуміють, що можна створювати життя і побут людей, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

  Гірські породи і ґрунт. Найкращий підручник гірських порід - це ущелини. Діти можуть побачити сланці, мармур, кристали.

Глиняний ґрунт стає для дітей найкращим матеріалом для ліплення фігурок і засвоєння властивостей глини. Розуміють, що вона очищує воду. Зсуви ґрунту показують учням, як розміщене коріння дерев під землею. Моховий килимок у лісі розгортає ще одну сторінку пізнання.

 

  Місяць і зорі. Пригода ночівлі дітей на свіжому сіні, залишає яскраві враження баченого нічного неба у горах: «Тут красивіше і загадковіше, ніж у планетарії»,- говорять діти. 

 

Під час відвідування музею екології гір на Закарпатті, діти отримують чітке розуміння формування нашої планети, яка вона зсередини. Як виглядають печери, сталагміти і сталактити. Мають змогу побачити тварин, занесених до Червоної книги. Потримати в руках рідкісну веретінницю ламку - безногу ящірку, зовні схожу зі змійкою.

 

Дотик до живої природи.  Тварини.  Дитина через дотик пізнає світ і я привчаю торкатися до тваринного світу – це неймовірні відчуття і дитяча душа збагачується турботливістю, піклуванням, ніжністю і любов’ю до оточуючого світу. Дитина, коли торкається до ящірки, жабки, жучка, равлика, кізоньки, корівки, коня чи коника стрибунця, наповнюється позитивними емоціями, довірою до тварин, відчуває суцільне щастя і це видно по дитячим очам і посмішці. Після знайомства з тваринами діти створюють казки про тварин,  де розкриваються чесноти: доброта, сміливість, справедливість і турботливість.

  Рослини. Коли ми подорожуємо у Карпатах, діти серед трав знайомляться з великою кількістю рослин, їх властивостями. Пізнають користь лікарських трав. Розмовляють із деревами старожилами, обіймаючи їх, відчувають їх енергію.

 

Під час шкільного дослідження «Вирости квасолинку», у досліджених квасольках формується плід. І діти розкривають секрет, що кожного ранку говорили їм «Я тебе люблю».

  Гриби. Як зрозуміти, що це таке – гриби? Ми, перебуваючи у лісі,  відчуваємо запах грибів, бачимо їх силу, коли гриб росте під каменем. Ви знаєте, як це торкнутися грибочка і поцілувати його?!

 

Проводяться три екопрограми:

1. «Greenpeace» , де діти, збираючи сміття у лісі, на полонині, коло річок, усвідомлюють, що світ навколо них – це їх домівка, де хочеться, щоб все було красивим і чистим. Я впевнена, що ці діти, їхні родини і родини друзів не зможуть залишати сміття після себе в природі.

2. «Збережи дерево», здаючи 300 кілограмів макулатури, ми рятуємо життя 5 дерев.
3. «Міжнародний день Землі». Свято, на якому учні із вдячністю віддають шану планеті.

 

4.  Висновок.

 Чисті дитячі душі будуть турбуватись про майбутнє планети! Діти живуть разом цілодобово і у своєму дитячому колективі стають: добрими, турботливими один про одного, ніжними, ласкавими, наче, гармонія природи єднає дітей з середовищем чистоти. 

  У майбутньому діти виберуть гідні професії. Людина, яка чиста душею, любить природу, нашу планету, ніколи не зможе завдавати шкоди екосистемі планети. І ці діти побудують нове майбутнє без війни за природні ресурси, а з використанням дарів планети, з користю для людства і не завдаючи шкоди нашій екодомівці.

   Я переконана:  кожен мій учень виросте справжнім громадянином України!

  Закликаю вас до співпраці: робіть цю благородну справу і результатом нашої роботи будуть екоміста, де екологія людської душі буде у єдності з екологією природи!