«Позаурочна виховна робота в освітній системі сучасного вищого навчального закладу». Методична розробка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

ХЕРСОНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 

 

з теми

 

«Позаурочна виховна робота

в освітній системі

сучасного вищого навчального закладу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Херсон

Методична розробка з теми «Позаурочна виховна робота в освітній системі сучасного  вищого навчального закладу»

 

Укладач (і): викладач-методист вищої категорії – Ольга УХАНОВА, м. Херсон: ВСП ЕТФК ХНТУ, 2021р. – 15 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянуто і затверджено на засіданні циклової комісії професійно-практичної  підготовки

Протокол № __  від «_____»_________20   _р.

                                                                                   Голова комісії _______Ольга  УХАНОВА

 

 

 

Схвалено методичною комісією ВСП Економіко-технологічний фаховий коледж ХНТУ                                                                                                                                                                    (шифр, назва)

Протокол від  “____”________________20   року № ___

 

“_____”________________20  року         Голова     _______________ Оксана КОСТЕВИЧ

                                                                                                                                                  (підпис)                                   (прізвище та ініціали)        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Сутність, завдання і зміст позаурочної діяльності………………………4
2. Аналіз основних форм і методів позаурочної діяльності….……………6
3. Основні форми організації позаурочної діяльності …………………….6
4. Висновки……………………………………………………………………8
5. Перелік використаних джерел………………… …………………………9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЗАУРОЧНА ВИХОВНА РОБОТА В ОСВІТНІЙ СИСТЕМІ

СУЧАСНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

 

«У кожного учня є задатки якихось здібностей.

Ці задатки як порох і щоб їх запалити, потрібна іскра».

В. Сухомлинський

 

1. Сутність, завдання і зміст позаурочної  діяльності

 

 У законі України «Про освіту» йдеться про позаурочне виховання як невід’ємну частину системи освіти й спрямовується воно на розвиток здібностей і талантів молоді, задоволення її інтересів і духовних запитів.

 Програма «Освіта України ХХІ століття» визначає основні змістові компоненти нового педагогічного мислення щодо проблеми виховання засобами позаурочної виховної роботи, які полягають у наступних фундаментальних положеннях:

- підліток - центр навчально-виховного процесу, суб’єкт навчання і виховання;

- виховання засобами позакласної роботи - це за своєю суттю є самонавчання, самоосвіта, самовиховання, самоорганізація і самореалізація особистості;

- виховання на національних традиціях - всеохоплююча і багатогранна система впливів, ідей та підходів, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природою задатків і можливостей дитини, набуття нею соціального досвіду і реалізації завдань гуманізації і демократизації системи освіти. Тому, можна визначити головну мету позаурочної роботи у навчальних закладах:

• створення умов для творчого інтелектуального, духовного та фізичного розвитку молоді, що навчається, у вільний від навчання час;
• підготовка їх до життя в умовах переходу до ринкової економіки;
• задоволення їх потреб, шляхом залучення до науково-експериментальної та дослідницької діяльності;
• поглиблення й розширення знань;
• формування практичних навичок і світоглядних переконань;
• вироблення звичок поведінки, що відповідають нормам загальнолюдської культури і моралі;
• ознайомлення з основами зовнішньої політики України, виховання  патріотів України;
• розвиток творчих здібностей, активності і самостійної діяльністі кожного здобувача освіти.

 Основними завданнями позаурочної роботи є:

- формування суспільно-громадського досвіду особистості;

- розвиток, стимулювання та реалізація її духовного і творчого потенціалу;

- створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів для формування   творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя;

- залучення до особистісно-значущих соціокультурних цінностей, потреба у яких не забезпечується системою базової освіти;

- задоволення потреб особистості у професійному самовизначенні і самоствердженні;

- організація їх дозвілля;

- розвиток психофізичних ресурсів, зміцнення здоров’я, підтримка високої  працездатності протягом всього періоду навчання;

- виховання вольових якостей, формування активної життєвої позиції, здорового способу життя засобами фізичної культури та спорту.

 У процесі позаурочної роботи викладач, класний керівник має широко використовувати вироблену протягом багатьох тисячоліть мудрість народної педагогіки. Цілі, завдання і засоби народної педагогіки відображені у фольклорі  (легендах, прислів’ях, приказках, народних піснях тощо), а також іграх, танцях, прикладному мистецтві, музиці, святкових обрядах. Народна педагогіка наймудріша, тому що вона створювалася протягом довгого часу, шліфувалась, перевірялась досвідом мільйонів людей багатьох поколінь. Вона є мудрим посібником в справі виховання на ідеях і традиціях українського народу, в дусі миру.

 Великий внесок у розвиток теорії й практики виховання молоді в позаурочній діяльності вніс видатний український педагог В. Сухомлинський. У його працях простежуються майбутнє системи народної освіти, процес соціалізації особистості і забезпечення впливу на неї всіх суспільних відносин -виробничих, ідеологічних, правових, моральних, сімейних, тощо. Він був глибоко переконаний, що можливість для всебічного розвитку особистості у позаурочні години дуже широкі, а здібності й нахили тих, хто навчається - багатогранні. Треба тільки знати і уміти відкривати їхні таланти й розвивати їх.

  Сучасний рівень розвитку національної системи виховання української педагогіки створює умови для індивідуально-конкретного, особистісно-спрямованого виховного впливу. Це сприятиме тому, щоби здобувач освіти міг бути у гармонії з собою, із оточенням, бачити себе у єдності ланок: минуле - сучасне - майбутнє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 Аналіз основних форм і методів позаурочної діяльності

 

 

 

Рисунок 1 – Форми соціалізації особистості в процесі позакласної роботи

 

Організація позаурочної діяльності у відповідності з виховною метою - це суспільно-корисна і пізнавальна спрямованість всіх видів діяльності. Досконалість методів викладання активує на занятті самих здобувачів освіти - їх думки, здібності, уявлення і потребує продовження пізнавальної діяльності в гуртках, клубах за інтересами, аматорських об'єднаннях, громадських організаціях, наукових товариствах.

Всі позаурочні справи, заняття студентів повинні бути корисним і потрібним для себе, для дому, для учбового закладу, формувати свідомість і поведінку особистості.               Позаурочна робота є однією складовою виховного процесу, продовжує формувати у підростаючого покоління інтерес до різноманітних професій, до історії народної творчості людей праці. Тому сьогодні доцільно сказати про є необхідність у створенні гуртків, в яких можна ознайомитися з найкращими традиціями народного мистецтва: ткацтва, вишивки, в'язання спицями, гачком, тощо.

Таким чином, розвиток творчого мислення, пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків і досліджень - одна з важливих проблем оптимізації навчання і комплексного підходу до навчально-виховної роботи, до використання у виховному процесі різних форм позаурочних заходів, зокрема й гуртків.

 

3 Основні форми організації позаурочної діяльності

 

 Класифікують форми організації навчально-виховного процесу залежно від методики виховного впливу: фронтальні чи масові; групові чи гурткові; індивідуальні.

 За такої класифікації форми виховання поділяють на групи: словесні (інформація, збори, конференції, зустрічі, усні журнали, радіогазети тощо); практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси); наочні (музеї, галереї, виставки творчості, тематичні стенди тощо).

 Форми виховної діяльності, в яких найповніше реалізуються інтереси здобувачів освіти:

• клуби – гуртки за спеціальностями;
• гуртки;
• художня самодіяльність, проведення культурно-масових заходів, конференцій, огляди творчості професій.

Види діяльності, які найефективніше використовуються у вказаних формах позаурочної діяльності і сприяють реалізації інтересів особистості: тематичні вечори, екскурсії, походи, зустрічі (з цікавими людьми), бесіди, диспути, обговорення, КВК,  конкурси, виставки, тижні - огляди творчості професій.

 Щоб підвищити ефективність цього виду діяльності, слід наповнити гурткову роботу новим змістом, шукати неординарні підходи, не боятися нестандартних рішень. Заняття в гуртках проводяться за планами, регулярно, ведеться облік роботи (звіти, виставки).

Добре спланована гурткова робота аж ніяк не перевантажує студентів. Навпаки, вона значно полегшує сприйняття та засвоєння теоретичного матеріалу, допомагає їм працювати за покликанням.

 У процесі гурткової роботи викладач має змогу глибше пізнати особистість кожного здобувача освіти, допомогти йому самовизначитись.               Поставлена здобувачам освіти вимога повинна бути доцільною, зрозумілою і сильною, її пред'являють тоді, коли його свідомість підготовлена до її сприймання. Якщо вимога справедлива, то він скоріше буде її виконувати, а якщо вона дріб'язкова і формальна, то така вимога втрачає своє виховне значення і сприймається вихованцем як несправедливість. Крім того, вимога повинна ставитися чітко, переконливо, конкретно, тоді її виконання буде відповідальним.

Вимога-прохання ставиться тоді, коли між педагогом та здобувачем освіти встановилися добрі взаємини, довіра і повага.

Вимога-довір'я застосовується у вигляді різного типу доручень, як повага до здобувача освіти.

Вимога-схвалення використовується в тих випадках, коли студент домігся певних успіхів, а похвала педагога спонукає його до поліпшення діяльності.               Вимога-натяк - це може бути жарт, докір, погляд або жест, звернений до студента чи аудиторії, вони застосовуються тоді, коли для одержання бажаного результату потрібен незначний вплив.

Вимога-умова ставиться тоді, коли для виконання бажаної для них діяльності їм необхідно спочатку зробити щось інше.

Вимога-осуд полягає в негативній оцінці конкретних дій і вчинків здобувачів освіти і розрахована на гальмування небажаних вчинків та стимулювання позитивних. Найбільш різкою формою вимоги є погроза. Погроза має бути обґрунтованою, а невиконання вимог повинно призвести до реалізації погрози до кінця.

Створення виховних ситуацій в позаурочній діяльності поділяються на дві групи:

 а) творчі прийоми: доброта, увага, піклування, пробудження гуманних почуттів, прояв засмучення, зміцнення віри в свої сили, довір'я, залучення до цікавої діяльності;

б) гальмуючі прийоми: паралельна педагогічна дія, наказ, ласкавий докір, натяк, показна байдужість, іронія, розвінчання, прояв обурення, попередження, вибух.

Для створення виховних ситуацій в позаурочній роботі необхідно визначити умови, продумати свої дії і вчинки, викликати у здобувачів освіти нові почуття, думки, позитивні мотиви.

В індивідуальній виховній позаурочній роботі позитивні наслідки дає прояв доброти, уважності і піклування з боку викладача до здобувачів освіти, вона викликає  почуття вдячності, створює атмосферу взаємної поваги і довіри.

Прояв педагогом своїх умінь і знань у певній галузі, яка цікавить студента, викликає в нього здивування, захоплення, піднімає в його очах авторитет викладача.

Колективна творча справа (методика колективного творчого виховання (І. Іванова) – це спільний пошук кращого розв'язання важливих завдань збагачення колективу і особистості щодо поліпшення навколишнього життя.

Колективна творча справа – це конкретне втілення багатогранної громадської турботи в єдності трьох сторін –  практичної, організаторської, виховної.

 Колективні творчі справи бувають: пізнавальні, трудові, художні, спортивні, святкові.

Пізнавальні: вечір веселих завдань, конкурс «Випробуй себе», прес-конференція, турнір знавців тощо.

Трудові: трудовий десант, подарунки далеким друзям тощо.

Художні: концерт-блискавка, конкурс музикантів, читців, танцюристів.

 

Висновки

 

 Аналізуючи позаурочну діяльність можна зробити висновок, що це одна із форм організації здобувачів освіти для виконання у позаурочний час обов’язкових та добровільних, пов’язаних з вивченням навчальних курсів, практичних робіт за індивідуальними та груповими завданнями викладача.

Специфічними особливостями такої роботи є: організація за принципом добровільності; необмеженість рамками навчальної програми, віком студентів; широкі можливості для реалізації самостійної діяльності; практична спрямованість; широкий вибір форм та методів роботи.

«Мистецтво виховання має ту особливість, - підкреслював К.Д.Ушинський, - що майже всім воно здається справою знайомою й зрозумілою, а декому навіть справою легкою. І тим зрозумілішим і легшим здається воно, чим менше людина з ним обізнана теоретично чи практично».

Перелік використаних джерел

 

1. Крутецкий В.А. Проблема способностей в психологии / В.А. Крутецкий. – М.: Знание, 1971. – 109 с.
2. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці / під ред. О.М Коберника. – Науковий світ, 2005. – 92 с.
3. Педагогика и психология высшей школы: учеб. пособие / под ред. М.В. Буланова-Топоркова. – Ростов-н/Д.: Феникс, 2002. – 660 с.
4. Сластенин В.А. и др. Педагогика: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов / под ред. В.А. Сластенина. – М.: Издательский центр "Академия", 2002. – 576 с.

5.Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навч. посібник. – К.: Просвіта, 2000. – 368с.

6.Сидоренко В.К. Проектна методика як основа реалізації особистісно-орієнтованого навчання // Молодь і ринок. – 2004. – №1. – С. 19-24.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

«Сучасна вишиванка» - самостійна робота з дисципліни «Конструювання виробів», гр.4Ш.

 Керівник проєкту – Уханова О.А.

 

 

Самостійна робота гр.3Ш – «Метелики».

Керівник проєкту – Уханова О.А.

 

 

Гурткова робота – проєкт коленції «Дівчина-весна».

Керівник клубу «Клас Ательє» - Уханова О.А.

 

 

Індивідуальна робота з обдарованими здобувачами освіти.

 

Залікова робота студентки Розовой Т. – «Малюнок на тканині»

Керівник проекту – Уханова О.А.

 

 

Самостійна робота студентки Цап А. – Дизайн виробів.

Колекція «Леді Сафарі».

Керівник проекту – Уханова О.А.

 

Проект клубу «Клас Ательє» - колекція «Патріот».

Керівник проекту – Уханова О.А.

 

 

 

Профорієнтаційна робота на ТРК «Скіфія».

 

 

Науково-дослідницька робота.

Конференція. Виступ студентки Шадріної А. з докладом.

Керівник – Уханова О.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

Гурткова робота – «Муза творчості».

Керівник – Гандзюк Л.А.

 

 

 

 

Предствлення найкращих студентських робіт на конкурси та виставки.

Керівник дизайн-проекту – Рожкова М.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Шефська допомога дитячому садку «Барвінок» під керівництвом викладача дисципліни «Спецрисунок» Рожкової М.О. виконано розпис паркану орнаментом півдня України.