Позаурочний захід "За чисті душі, що злетіли в небеса"

Позаурочний захід

Сценарій присвячений пам’яті Небесної сотні «За чисті душі, що злетіли в небеса».

Мета:- вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, ознайомити учнів з інформацією про трагічні події Майдану, про боротьбу за свободу, за демократичні права українців, про загиблих героїв, про перемогу надвисокою ціною – ціною життя людей;

- сприяти формуванню активної життєвої позиції, громадянського самовизначення, виховувати готовність до героїчного подвигу в ім’я процвітання української держави, почуття національної гідності та патріотизму.

Обладнання: мультимедійна презентація, свічка, рушник, оформлена книжкова виставка-спомин «Небесна сотня в вирій полетіла».

Хід проведення:

Вступне слово викладача: Доброго дня шановні присутні! Ми запросили вас на захід, присвячений пам’яті  людей, які розкрили нам очі, які змусили подивитися на життя зовсім по іншому, і які своїм прикладом показали, як треба сьогодні відстоювати незалежність, любити Україну та свій народ.

Герої Небесної сотні – назавжди змінили нашу Україну і самих українців, підняли наш національний і патріотичний дух. Саме завдяки Майдану – наша держава довела всьому світові гідність, мужність і тверду волю українців до справедливості. Кожен із них здійснив особистий подвиг – віддав найцінніше – своє життя заради нової України.

Реакція українського громадянського суспільства на загрозу втрати державного суверенітету внаслідок утягування країни до Митного та Євразійського союзів – об’єднань, в яких домінувала Росія, започаткувала знакові події у новітній історії не лише України, а і Європи та світу.

Революція Гідності, в яку переріс Євромайдан, стала можливою завдяки героїзму й самопожертві десятків тисяч українських громадян. Організовані в сотні загони самооборони успішно протистояли озброєному до зубів напівкримінальному режиму Януковича.

Загалом на центральних вулицях Києва в грудні 2013-лютому 2014 р. загинуло 107 протестувальників, названих Небесною сотнею.

Ніхто не в праві забути ті морозні дні, коли від напруги закипала кров в жилах, коли в ім’я віри і правди, один за одним падали від куль майданів ці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті…

Ведучий 1:  Сьогодні ми зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку – героями Небесної сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час 21 століття…

Ведучий 2:  Як же починалась революційна історія України? Давайте пригадаємо. 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від Євроінтеграційного до курсу, спрямованого на розвиток співпраці з державами – членами СНД.

Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок Революції Гідності.

Ведучий 1:  До кінця доби 21 листопада 2013 року на Євромайдан у столиці збирається понад 1500 чоловік молоді, студентства, киян… З’явилася міліція, посилені загони Беркуту. Із другої половини наступного дня кількість людей зростає, відбулися перші сутички з міліцією та провокаторами. На мітинг виходять до 5 тисяч людей.

Ведучий 2:  Цього ж дня люди вийшли на Євромайдан в Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Хмельницькому, Харкові, Ужгороді, Вінниці, Чернівцях, Сумах, Кривому Розі та Донецьку.

Для чого люди вийшли на Майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

У всіх містах: великих і малих,

У всіх куточках неньки-України,

Всі люди, всі, від юних і старих

Чекають позитивні і жадані зміни.

Ведучий 1:  8 грудня активісти Євромайдану звернулися до українців із закликом прийти на Майдан Незалежності і стати учасником Маршу мільйона. Зібралося сотні тисяч людей, мітинг розпочався всенародною молитвою за Україну «Отче наш….» . Здавалося на весь світ лунав гімн України, що тоді його заспівав весь Майдан.

Після завершення Маршу мітингувальники  звели блокпости та барикади в урядовому кварталі Києва.

Ведучий 2:  Під стелею Майдану Незалежності з’явився імпровізований пункт харчування – з бутербродами та гарячим чаєм: кияни почали приносити теплі речі, ковдри, дрова. Стало зрозуміло, що молоді люди налаштовані рішуче – днювати й ночувати на Майдані.

Поступово мирна акція переросла в жорстоке протистояння з міліцією та внутрішніми військами. Беркутівці застосовували спецзасобі, і незважаючи на мінусову температуру повітря, водомет. Мітингувальники були по звірячому побиті спецпідрозділом «Беркут», деякі у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.

Відео «Небесну Сотню Господи прийми»  О.Табаков

Ведучий 1:  Події, що відбувались з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані ще називають «Кривава водохреща» або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

Відео «Вогнехреща»

Ведучий 2:  22 січня на вулиці Грушевського були перші загиблі. Із вогнепальної зброї було вбито Сергія Нігояна та Михайла Жизнєвського . За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та Олександр Бадера родом з Волині. Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

Ведучий 1:  Увесь світ облетіли кадри документальної хронічки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г.Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян  - українець вірменського походження з Дніпропетровщини.

Відео С.Нігоян «Наш Шевченко. Кавказ»

Ведучий 2:  Фінальним і найбільш драматичнішим етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні наших кращих синів і дочок.

….Майдан ридав. А сотня в небо йшла,

Одне за одним, наче, янголята…

Це Небесна сотня своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дала шанс збудувати демократичну правову державу. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кожен із них мали свої сім”ї, друзів, захоплення, свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. А скільки дружин залишились вдовами, дітей – сиротами…

Тож давайте хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам'ять про загиблих воїнів Небесного війська і згадаємо у своїх молитвах усіх, хто поклав свої голови за наше майбутнє. У жалобі схилимо голови. Вони згасли, як зорі.

Відео «Хвилина мовчання»

Відео «Ангели Майдану» П.Дворський

Ведучий 1:  Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Саме тому, 21 листопада 2014 року колишній Президент України Петро Порошенко підписав указ про присвоєння Героям Небесної Сотні звання Героїв України.

Заключне слово викладача: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» - це не просто абстрактні слова з Гімну. Майдан Незалежності – справді те місце, де здобували свою свободу. Це дивне, неймовірне місце, потужна точка енергії нашого народу, де встигли відчути все: і радість, і безвихідь, і горе, і біль, і гордість, і повагу. По країні вже з’явилися вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану. Вони виникатимуть й надалі, і щоразу участь у їх відкритті братимуть ті, хто ще донедавна називав Небесну сотню «радикалами», «терористами» й «екстремістами».

Мусимо не дати заплямувати світлу пам'ять наших героїв!!!

Ціна перемоги була надвисокою. Які можна зробити політичні висновки із Революції Гідності?

Частину вулиці Інститутської, на якій загинуло найбільше людей, перейменували в Алею Героїв Небесної сотні. Однак, багато хто вважає, що кращим способом вшанування пам’яті полеглих було б покарання винних у масовій загибелі людей. Нинішні керівники силових відомств наразі констатують, що більшість підозрюваних втекли до Росії.

 Основні цілі Майдану були досягнуті – перш за все – це зміна влади, а також   зміна зовнішньо-політичного вектору, включно з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС.

Позитивним наслідком Майдану стало утвердження західного вектору розвитку, отримання безвізового режиму, початок реформ у країні та піднесення національного духу, української ідентичності.

Негативними наслідками Майдану вважають втрату Криму і стала російську агресію на Сході України.

Країна повернулася спиною до свого минулого, «тюрми народів» і стала обличчям до цивілізованих держав. 

Майдан став також вирішальним кроком у процесі де-комунізації України, тривалого і болісного процесу трансформації посттоталітарного суспільства та спрямування його до демократичного майбутнього. 

Ведучий 2: Минає 6 років від трагічних подій на Майдані. Але напри-великий жаль Небесною сотнею не закінчився біль і страждання України. Російська Федерація не хоче бачити нашу державу незалежною, єдиною і головне – Європейською країною і бажає порушити територіальну цілісність України.

Наші солдати, якими сьогодні пишається наш народ, не дадуть здійснитись цим «варварським» планам. Захищаючи нашу землю від ворога, вони віддають найдорожче – своє життя.

Відео «В той день, коли закінчиться війна» гурт Антитіла

Ведучий 1: Події останніх років в Україні об’єднали наш український народ, пробудили почуття патріотичності, єдності, милосердності в наших серцях

Ведучий 2: І на завершення заходу бажаємо всім миру, мудрості і наснаги у зміцненні нашої держави.

Дякуємо всім за увагу!