«Пожежі Борівського лісу» МАН секція Лісознавство

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ХАРКІВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ _____________

СЕКЦІЯ _______________

ПОЖЕЖІ БОРІВСЬКОГО ЛІСУ.

                                          Виконала: Пархоменко Ольга Володимирівна

                                               учениця 10 класу Гороховатської

                                               загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів

                                          Борівської районної ради Харківської області

                                       Науковий керівник:  Нікітенко Наталія Володимирівна,

       вчитель хімії та біології

                            (спеціаліст І категорії) Гороховатської

                                                загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

2015р.

Тези

«Пожежі Борівського лісу»

Пархоменко Ольга Володимирівна

учениця 10 класу Гороховатської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Борівської районної ради Харківської області

ХАРКІВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

Секція: лісознавство

Науковий керівник:Нікітенко Наталія Володимирівна, вчитель хімії та біології (спеціаліст І категорії) Гороховатської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Актуальність дослідження. Людина завжди використовувала навколишнє середовище в основному як джерело ресурсів, однак протягом дуже тривалого часу її діяльність не робила помітного впливу на біосферу. Лише наприкінці минулого століття зміна біосфери під впливом господарської діяльності привернула на себе увагу. Однією з головних проблем у збереженні лісових насаджень рекреаційної зони Борівського району є лісова пожежа.

      Як показує практика минулих років, більшість лісових пожеж трапляється через необережне поводження населення  з вогнем.Тому доцільно розглянути проблему впровадження заходів щодо охорони лісу від необачного поводження населення нашого району з вогнем, практичну діяльність закладів освіти, сільських громад  з попередження займань насаджень, відновлення та збереження рекреаційної зони.

Мета дослідження –  теоретичний опис стану лісового господарства району, висвітлення роботи лісництва під час гасіння пожежі, практичне відновлення лісових насаджень матеріалом місцевого дендропарку.

Об'єкт дослідження –лісова пожежа. 

Предмет дослідження - теорія і практика  питання відновлення лісових насаджень після пожеж на території Борівського лісництва ДП Купянського лісгоспу.

Цінність отриманих результатів роботи полягає у попередженні лісових пожеж, заохоченні учнівської молоді до роботи по відновленню зелених насаджень, залучення до співпраці учнів шкіл району у висаджуванні молодих дерев у зонах відновлення.

З огляду на стан навколишнього середовища, лісового фонду і користування ним розроблено рекомендації, щодо правил поводження громадян у зонах відновлення та рекреаційних зонах.

На Україні рекреація здійснюється в зелених зонах навколо міст,лісопарках, лісах курортних зон і національних природних і регіональних ландшафтних парках. Забезпеченість України лісами зелених зон становить 51 га на 1000 осіб населення. 

Найбільший дефіцит у рекреаційних територіях відчувають області з густотою населення понад 200 осіб на 1 км2. У таких регіонах співвідношення потреб і зарезервованих для рекреації територій становить менше 50 %. Високі антропогенні

навантаження (неорганізований відпочинок, стаціонарні бази відпочинку табори) призводять до погіршення загального стану лісів і зниження їх гідрологічної, захисної, санітарно-гігієнічної та екологічних функцій.

Вивчення рекреагенних змін різноманітних компонентів лісових екосистем та принципів рекреаційного використання лісів, підвищення їхньої стійкості є першорядною метою дослідження.

Проведено практичне обстеження згарищ в різний період, досліджено стан грунту та грунтового покриву, його відновлення в різні проміжки часу після пожежі.

Ознамилась з роботою мисливського господарства, яке займається відтворенням і збереженням корисної мисливської фауни .Мисливське та лісове господарство тісно пов’язані між собою .Рослинність лісу є кормовою базою для багатьох мисливських тварин,тому їх робота сприяє відновленню екосистеми нашого району.

Для відтворення усього багатства і структури природних популяцій потрібні детальне їх вивчення та розробка методів відновлення. Незначна кількість представлених природних популяцій не дає можливості статистично підтвердити швидкість відновлення екосистеми після пожежі. Якомога більша кількість  популяцій та розширення ареалу досліджень дозволить об‘єктивно оцінити різноманітність і подібність природних популяцій сосни звичайної на території Борівського лісництва.

   У першій половині нинішнього століття ці зміни наростали і у даний час лавиною обрушилися на людську цивілізацію. Прагнучи до покращення умов свого життя, людина постійно, нарощує темпи матеріального виробництва, не замислюючись про наслідки. При такому підході більша частина взятих від природи ресурсів повертається їй у вигляді відходів, часто отруйних або непридатних для утилізації. Це створює загрозу існуванню і біосфери.Тому  забруднення зелених насаджень стає однією з причин пожежі в лісі.

Раціональне використання природних ландшафтів є однією з актуальних світових проблем сучасності. Для України ця проблема є особливо гострою, оскільки середня розораність її території найвища у світі – до 90%, що виходить далеко за межі припустимих норм раціональної культури землеробства. Висока розораність території призвела до того, що близько 40% земель охоплені ерозійними процесами.

Згідно з рекомендаціями Інституту землеробства УААН, в Україні заплановано вивести з ріллі близько 3 млн га, а загалом перевести 8,7 млн га малопродуктивних земель у природні кормові угіддя й залісити.

Оптимальний рівень лісистості для України становить 19-20%. Для його досягнення необхідно створити 2,2 млн га нових лісів, при чому більшою частиною у Лівобережній лісостеповій зоні.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНі АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СТАНУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА                                                                                          

             1.1. Поняття типи лісових пожеж. ……………………..………..………

             1.2. Лісові пожежі на території Борівщини.……………………………

Висновки до розділу І…………………………………………….…..

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА

ПОЖЕЖІ В ЛІСІ ……………………………………………....…..................

             2.1. Дослідження  оперативної роботи Борівського лісництва.  …..…

2.2.Відновлення біоценозів та створення рекреаційних зон на території   

      Борівського лісництва. ………………………………………………..

Висновок до розділу ІІ………………………………………………………..…

ВИСНОВОК………………………………………………………..…………...

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………................

ДОДАТКИ………………………………………………………………….

ВСТУП

Актуальність дослідження. Людина завжди використовувала навколишнє середовище в основному як джерело ресурсів, однак протягом дуже тривалого часу її діяльність не робила помітного впливу на біосферу. Лише наприкінці минулого століття зміна біосфери під впливом господарської діяльності привернула на себе увагу. Однією з головних проблем у збереженні лісових насаджень рекреаційної зони Борівського району є лісова пожежа.

  Як показує практика минулих років, більшість лісових пожеж трапляється через необережне поводження населення  з вогнем.Тому доцільно розглянути проблему впровадження заходів щодо охорони лісу від необачного поводження населення нашого району з вогнем, практичну діяльність закладів освіти, сільських громад  з попередження займань насаджень, відновлення та збереження рекреаційної зони.

Обєктом дослідження являється ліс під порядкуванням ДП Купянського лісгоспу Борівського лісництва, а саме:Червонооскільський ландшафтний парк, рекреаційні зони в Борівському районі.

Мета дослідження –: теоретичний опис стану лісового господарства  Харківської області,зокрема лісових насаджень  у Борівському районі;ознайомлення та опрацювання природоохоронної документації та Лісового  законодавства України; висвітлення роботи лісництва під час гасіння пожежі, відновлення лісових насаджень.

Об'єкт дослідження – лісові пожежі..

Предмет дослідження - теорія і практика  питання відновлення лісових насаджень після пожеж на території Борівського лісництва ДП Купянського лісгоспу.

 Методи роботи.

1.Інформаційно-рецептивний:

-бесіда з працівниками ДП Купянського лісгоспу Борівського лісництва,

- опис стану лісу та рекреаційної зони Борівського району,

- робота з літературою.

2.Репродуктивний:

- опрацювання матеріалу в готовому вигляді (фото та відео матеріали надані лісничим ДП Купянського лісгоспу Борівського лісництва Лисенко Олександром Григоровичем).

3.Проблемно- пошуковий:

- дослідження  взаємопов’язаних проблемних умов відновлення лісових насаджень.

4. Практичний:

-  висаджування молодняку дендропарку ДП Купянського лісгоспу Борівського лісництва та ознайомлення з роботою працівників.

Цінність отриманих результатів роботи полягає у попередженні лісових пожеж, заохоченні учнівської молоді до роботи по відновленню зелених насаджень, залучення до співпраці учнів шкіл району у висаджуванні молодих дерев у зонах відновлення.

З огляду на стан навколишнього середовища, лісового фонду і користування ним розроблено рекомендації, щодо правил поводження громадян у зонах відновлення та рекреаційних зонах.

На Україні рекреація здійснюється в зелених зонах навколо міст,лісопарках, лісах курортних зон і національних природних і регіональних ландшафтних парках. Забезпеченість України лісами зелених зон становить 51 га на 1000 осіб населення. 

Найбільший дефіцит у рекреаційних територіях відчувають області з густотою населення понад 200 осіб на 1 км2. У таких регіонах співвідношення потреб і зарезервованих для рекреації територій становить менше 50 %. Високі антропогенні

навантаження (неорганізований відпочинок, стаціонарні бази відпочинку табори) призводять до погіршення загального стану лісів і зниження їх гідрологічної, захисної, санітарно-гігієнічної та екологічних функцій.

Вивчення рекреагенних змін різноманітних компонентів лісових екосистем та принципів рекреаційного використання лісів, підвищення їхньої стійкості є першорядною метою дослідження.

Проведено практичне обстеження згарищ в різний період, досліджено стан грунту та грунтового покриву, його відновлення в різні проміжки часу після пожежі.

Ознамилась з роботою мисливського господарства, яке займається відтворенням і збереженням корисної мисливської фауни .Мисливське та лісове господарство тісно пов’язані між собою .Рослинність лісу є кормовою базою для багатьох мисливських тварин,тому їх робота сприяє відновленню екосистеми нашого району.

Для відтворення усього багатства і структури природних популяцій потрібні детальне їх вивчення та розробка методів відновлення. Незначна кількість представлених природних популяцій не дає можливості статистично підтвердити швидкість відновлення екосистеми після пожежі. Якомога більша кількість  популяцій та розширення ареалу досліджень дозволить об‘єктивно оцінити різноманітність і подібність природних популяцій сосни звичайної на території Борівського лісництва.

   У першій половині нинішнього століття ці зміни наростали і у даний час лавиною обрушилися на людську цивілізацію. Прагнучи до покращення умов свого життя, людина постійно, нарощує темпи матеріального виробництва, не замислюючись про наслідки. При такому підході більша частина взятих від природи ресурсів повертається їй у вигляді відходів, часто отруйних або непридатних для утилізації. Це створює загрозу існуванню і біосфери.Тому  забруднення зелених насаджень стає однією з причин пожежі в лісі.

Раціональне використання природних ландшафтів є однією з актуальних світових проблем сучасності. Для України ця проблема є особливо гострою, оскільки середня розораність її території найвища у світі – до 90%, що виходить далеко за межі припустимих норм раціональної культури землеробства. Висока розораність території

призвела до того, що близько 40% земель охоплені ерозійними процесами.

Згідно з рекомендаціями Інституту землеробства УААН, в Україні заплановано вивести з ріллі близько 3 млн га, а загалом перевести 8,7 млн га малопродуктивних земель у природні кормові угіддя й залісити.

Оптимальний рівень лісистості для України становить 19-20%. Для його досягнення необхідно створити 2,2 млн га нових лісів, при чому більшою частиною у Лівобережній лісостеповій зоні.

РОЗДІЛ І.

ТЕОРЕТИЧНі АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СТАНУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

1.           Поняття типи лісових пожеж

Лісова пожежа – це стихійне, некероване поширення вогню по лісових площах. Причини появи пожеж лісом  поділяють на природні і антропогенні. Найпоширенішими природними причинами великих лісових пожеж Землі звичайно є блискавки. Розміри пожеж вражають їх візуальним спостереженням навіть з Космосу.

  У молодих лісах, у яких багато зелені, імовірність загоряння від блискавки істотно нижча, ніж у лісах вікових, де дуже багато сухих і хворих дерев. Отже, у природі ще набагато раніше людини існувало своєрідна рівновага. Екологічна роль лісових пожеж полягала у природному відновленні лісів.

  Сьогодні частка природних пожеж (від блискавок) становить близько 7%-8%, тобто виникнення більшої частини лісових пожеж пов'язане з діяльністю людини. Отже, існує гостра потреба роботи протипожежних служб, контроль над дотриманням пожежної безпеки з боку лісничих, проведення профілактичних заходів.

  Іноді випалювання проводять спеціально або штучно. Такі пожежі прийнято називати керованими. Метою керованих пожеж є: знищення пожежонебезпечних органічних речовин, наприклад,палива, видалення відходів лісозаготівель, підготовка ділянок під садіння саджанців, боротьба з комахами і хворобами лісу , і навіть навмисний підпал лісу із єдиною метою наступної його вирубки (приміром, у прикордонних із Китаєм областях Далекосхідного регіону Росії).

  Залежно від того, де поширюється вогонь, пожежі діляться на низові, верхові і                     

       підземні.

   При низовій пожежі згоряє лісова підстилка, лишайники, мохи, трави, опалі на гілки тощо. Швидкість руху пожежі за вітром 0,25–5 км/год. Висота полум'я до 2,5 м. Температура горіння близько 700 °С (іноді вище).

  Низові пожежі бувають швидкі і стійкі.

 При побіжній низовій пожежі згоряє верхня частина грунтового покриву, підріст і підлісок. Така пожежа поширюється із швидкістю, обходячи місця із підвищеною вологістю, тож частина площі може залишаєтися незачепленою вогнем. Побіжні пожежі в основному відбуваються навесні, коли просихає лише верхній шар грунтового покриву.

Стійкі низові пожежі поширюються повільно, під час неї повністю вигорає живий надгрунтовий покрив, значною мірою обгорають корені і кора дерев, повністю згоряють підріст і підлісок. Стійкі низові пожежі виникають переважно з середини літа.

Верхова лісова пожежа охоплює листя, хвою, галудження й усю крону, може охопити (у разі повальної пожежі) травяно-моховий покрив грунтів та підріст. Швидкість поширення  5–30 км/год. Температура від 900°C до 1200°C. Розвивається звичайно за посушливої вітряної погоди з низової пожежі в насадженнях з низько схиленими верхівками, в різновікових насадженнях, і навіть на хвойному подрості. Верхова пожежа – це завершальна стадія пожежі. Область поширення еліпсовидної форми.

Верхові пожежі, як і низові, можуть бути швидкими (ураганними) і стійкими (повальними).

Ураганна пожежа поширюється зі швидкістю від 7 до 30 км/год. Виникають при буревіях. Небезпечні високою швидкістю поширення.

При повальній верхівковій пожежі вогонь рухається суцільною стіною від грунтового покриву до верхівки дерев зі швидкістю до 8 км/год. При повальній пожежі ліс вигорає повністю.

При верхових пожежах утворюється велика кількість жарин з запалених гілок і хвої,які летять перед фронтом вогню й створюють низові пожежі протягом кількох десятків, а разі ураганної пожежі,кількох сотень метрів від основного вогнища.

 Підземні (грунтові) пожежі в лісі найчастіше пов'язані із загорянням, торфу, що стає можливим у результаті осушення боліт. Поширюються зі швидкістю до 1 км на добу. Можуть бути малопомітними і поширюватися на глибину за кілька метрів, унаслідок чого представляють додаткову небезпеку життю і вкрай погано піддаються гасінню (Торф може горіти без доступу повітря і навіть під водою). Для гасіння таких пожеж необхідна попередня розвідка.

Сила грунтовї пожежі визначається за глибиною вигоряння.

Оцінка площі вигорання:

– загоряння – вогнем охоплено 0,1–2 га

– мала -  2–20 га

– середя -  20–200 га

– велика -  200–2000 га

– катастрофічний понад 2000 га.

Середня тривалість лісових великих пожеж 10–15 діб з ушкодженою площею – 450–500 гектарів.

1.2.Лісові пожежі на території Борівщини.

На території району та області в цілому останнім часом збільшилась кількість надзвичайних ситуацій, пов’язаних з пожежами, особливо в лісових насадженнях та в прибережних зонах, порослих очеретом, причиною яких стало недбальство при поводженні з вогнем, а також навмисне спалювання сухої трави та очерету. Особливо гостро  питання виникнення пожеж постає в пожежонебезпечний період , на який припадає найбільша кількість пожеж – близько 40 % від загальної щорічної їх кількості. Особливо висока загроза пожежної небезпеки (3-5 клас пожежної небезпеки) виникає в соснових лісах вздовж Червонооскільського водосховища, загальна протяжність яких перевищує більше 50 км по території нашого району.

Найбільш пожежонебезпечними зонами є  хвойні ліси,  розташовані поблизу с.Богуславка, с.Підлиман, с.Новоплатонівка, с.Піски-Радьківські та смт.Борова.

Ця територія характеризується високим ступенем горючості, зумовленим наявністю хвойних насаджень різного віку та значними площами суцільних лісових культур хвойних порід, що може призвести до пожежі в природній екосистемі на значній площі. З початком сезону відпусток майже вся прибережна смуга заселяється відпочиваючими з інших районів та областей, які не завжди дотримуються правил поводження в лісах в пожежонебезпечний період.  До того ж у лісах району знаходяться 12 баз відпочинку, позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «Орлятко» та декілька підприємств району (ГКС-Борова, очисні споруди та водозабір Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства, Борівська дільниця Ізюмської філії ПАТ «Харківгаз» тощо).

Ось чому ліквідація лісових пожеж на території району потребує не тільки значних зусиль, а також  значних матеріально-фінансових витрат, бо, окрім гасіння самої пожежі, потрібно також проводити евакуацію працівників з об’єктів, розташованих у лісах та поблизу них, населення та відпочиваючих, які можуть потрапити в зону задимлення та самої пожежі.

 Захист лісових масивів району від пожеж є важливою задачею не тільки для Борівського лісництва, служби цивільного захисту у Борівському районі ГТУ МНС України у Харківській області та Борівського РС ГУ Держтехногенбезпеки у Харківській області, а також і для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування  Борівського району, населення .

 Щодо  осіб, винних у виникненні пожеж у екосистемах, передбачена  адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання лугів, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або порушення умов такого дозволу - тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 51 до 170 грн.

Відповідно до статті 245 Кримінального кодексу України знищення або пошко-дження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом карається штрафом від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2-х до 5-ти років. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин та інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Вже в 2015 році працівниками державної лісової охорони було проведено 120 рейдів по виявленню порушників Правил пожежної безпеки в лісах України, при цьому

77 порушників було оштрафовано.
 

Висновок до розділу І

Проаналізувавши наукову літературу, після вивчення матеріалів роботи Борівського лісництва в даному напрямку,  ми дійшли наступних висновків:

1. Пожежа виникає тоді, коли відбувається стихійне, некероване поширення вогню по лісових площах, причиною якої у нашому районі є антропогенний фактор.
2. Різні прояви пожежі можливі за умови різного клімату, складу лісового насаждення, дії антропогенного фактору, осередку загоряння.
3. Згідно діючих норм розслідування причин загоряння лісу на території  Борівського району зроблено висновки щодо дії антропогенного фактору..

РОЗДІЛ ІІ.

ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА

ПОЖЕЖІ В ЛІСІ

 2.1. Дослідження  оперативної роботи Борівського лісництва.

    Пожежа – це найбільше лихо для лісу. Цей вислів можна назвати банальним, однак він ніколи не втратить своєї актуальності. Про особливості лісоохороних заходів та особливості лісових пожеж у нашому районі спілкувалася з головним лісничим ДП Купянського лісгоспу Борівського району  Лисенко Олександром Григоровичем.

    Під дією антропогенного фактору збільшується навантаження на навколишнє середовище, виникає загроза виникнення пожеж від необережного поводження з вогнем людини. Вітчизняне лісове законодавство покладає обов’язок з охорони лісів від пожеж, їх гасіння на постійних лісокористувачів, тобто на державні та лісогосподарські підприємства інших користувачів, у віданні яких перебувають ліси.   

    Забезпечення пожежної безпеки в лісовому фонді – це службовий обов’язок лісокористувачів усіх рівнів. Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» з метою запобігання, виявлення і гасіння лісових пожеж діє відомча пожежна охорона, основною структурною одиницею якої є лісова пожежна станція. У тих структурних підрозділах лісгоспів – лісництвах, де вона недоцільна, створюються пункти зосередження протипожежного обладнання та інвентарю. У лісгоспах є диспетчерські пункти для прийому, опрацювання та передачі інформації про лісові пожежі. До працівників державної лісової охорони висуваються суворі вимоги щодо реагування на пожежу: керівник лісогосподарського підприємства або лісничий, який отримав повідомлення про пожежу, повинен терміново вжити заходів щодо її гасіння.
      Протипожежна охорона в лісах – це не тільки виїзди лісників на гасіння пожеж. Пожежна охорона лісів являє собою значний комплекс організаційних заходів, спрямованих на запобігання, профілактику та ліквідацію загорянь у лісових масивах. Для цього ліс очищають від хмизу, влаштовують спеціальні протипожежні розриви, мінералізовані смуги. Крім цього, агітаційно-просвітницька робота є невід’ємною складовою кожного лісогосподарського підрозділу. Для своєчасного виявлення пожеж здійснюється спеціальний моніторинг лісу, планування заходів попередження та гасіння лісових пожеж, проводиться наземне патрулювання масивів, побудовані спеціальні спостережні вежі, на котрих є чергові з нагляду за лісовими масивами. Лісництво  обладнується та забезпечується спеціальною протипожежною технікою та інвентарем. Для боротьби з лісовими пожежами функціонує 1 лісова пожежна станція, 1  пожежно-спостережна вежа, 1пожежний автомобіль, 1мотопомпа,3  пожежних цистерн, 1колісний трактор з плугом  типу ПКЛ -70 та інше протипожежне обладнання. Лісові масиви районного лісового  господарства охороняють 13 працівників державної лісової охорони.

     При проведенні наземного патрулювання в лісових масивах працівниками державної лісової охорони проводиться реєстрація фізичних осіб та транспортних засобів, які перебувають у лісі на момент патрулювання. При реєстрації працівники лісової охорони ознайомлюють відвідувачів із Правилами пожежної безпеки в лісах України, час і місце перебування фіксується в журналі. Порушники Правил пожежної безпеки в лісах України, виявлені під час патрулювання, притягуються до адміністративної відповідальності.

       Стаціонарне візуальне спостереження здійснюється у світлову пору доби пожежними сторожами безпосередньо із пожежної вежі за допомогою спостережних систем. Розміщені в основному у місцях із найбільш небезпечними за природними показниками пожежної небезпеки лісових масивів. Вони дають змогу спостерігачу вести візуальне спостереження за лісовими насадженнями в радіусі району .У ручному та автоматичному режимах передається інформація на диспетчерський пункт лісництва.
Особливою популярністю у жителів району користується відпочинок у лісі поблизу Червонооскільського водосховища. Безперечно, це додатковий ризик. Але щоб не допустити пожеж, в місцях масового відпочинку населення, вздовж автомобільних доріг створено  рекреаційний пункти із стоянками для автотранспорту. Окрім бесідок, дитячих майданчиків, місць для розведення вогнищ, влаштовано куточки із агітаційними матеріалами щодо правил перебування в лісі. Крім того, в лісах облаштовано місця відпочинку населення. Там є , місця для розведення вогнищ, місце для куріння, малі архітектурні форми.

Згідно Правил пожежної безпеки в лісах України, протягом пожежне-безпечного періоду забороняється відвідування населенням і в’їзд транспортних засобів в хвойні насадження при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди. З метою запобігання пожежам у спекотний період закон надає право органам виконавчої влади встановлювати дану заборону на відвідування всіх лісів на території відповідної області та району. Як правило, подібні рішення видаються щороку у червні-серпні, так було і в цьому році, в зв’язку з раннім настанням спекотної погоди. На основі даних гідрометеоцентру, інформування населення про заборону доступу громадян у ліси проводить Борівське лісництво та обласне управління лісового господарства.
 

2.2.Відновлення біоценозів та створення рекреаційних зон на території   

      Борівського лісництва.

 Клімат району розміщення лісництва помірно-континентальний, характеризується помірно- теплим літом, іноді спекотним , з достатньою кількістю опадів та м’якою хмарною зимою з частими змінами погоди: від  відлиг до сильних морозів.  Кліматичні фактори, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності: пізні весняні і ранні осінні заморозки, що призводять до гибелі сходів; сильні вітри ( більше 15 м/с ), які призводять до буреломів насаджень у нашому районі  не являються загрозою для вирощування хвойних насаджень. В цілому ж клімат району, в якому розташоване лісництво, сприятливий для успішного зростання таких хвойних рослин як сосна звичайна ( Pinus  sylvestris L.), ялина європейська ( Picea abies Karst. ).

Грунтотвірними породами на території Борівського лісництва є відклади, які виникли у післяльодовиковий період.Для формування чорноземних грунтів материнською породою став лесоподібний суглинок – скупчення пилу, який залишився на поверхні після відступу материкового зледеніння. Переважаючими типами грунтів є: піщані дерново-підзолисті грунти  з різною системою опідзолення . Характерною особливістю дерново-підзолистих грунтів є те, що навіть при тривалому розвитку трав’яної рослинності під наметом лісу у підзолистому грунті не збирається велика кількість гумусу та поживних речовин. В деяких зонах ущільнення грунту в цьому горизонті перешкоджає швидкій фільтрації води і може обумовлювати перезволоження і заболочення площі. Можна відмітити, що грунти Борівського лісництва характеризуються легким механічним складом, низькою насиченістю основами, дефіцитом кальцію, фосфору, калію. Ерозійні процеси на території лісництва практично не розвиваються. Дерново-слабопідзолисті грунти характеризуються низькою родючістю, на них зростають соснові та березові насадженя. На дерново-сильнопідзолистих, дерново-підзолистих і дернових грунтах ростуть сосново-листяні насадження, а також дуб, береза.Тому кліматичні умови природно підтримують відтворення пошкоджених вогнем ділянок.
З  метою відтворення лісу на території Борівського лісництва проводиться вирощування посівного матеріалу у місцевому дендропарку.

Працівники лісництва власноруч закладають зібраний посівний матеріал у теплиці, проводять правильну агротехніку вирощування та висаджують у лісі. До цієї роботи залучаються учні шкіл району, які не тільки проводять спостереження, опис, а і самостійно висаждують молоді деревця в лісі, доглядають за сходами у теплицях .З метою відновлення біоценозів на базі ДП Купянського лісгоспу Борівського лісництва за сприяння  голови  Борівської районної державної адміністрації В.О.Кіяна та директора ДП Купянського лісгоспу Карпенко С.П. кожного року проходить акція «Майбутнє лісу в твоїх руках».

Слід звернути увагу на рекреаційне використання лісів Харківської області. У нашому районі передбачається збільшення серед інших територій і зон рекреації. При цьому важливе значення надається оцінюванню та виділенню перспективних рекреаційних територій , які дадуть змогу зберегти ліс від пожежі та руйнування біогеценозу.

У лісовому фонді району розташовано близько 20% усіх рекреаційних об’єктів різного рівня. З метою підвищення стійкості лісових насаджень, поліпшення естетичних властивостей та рівня благоустрою лісів для тривалого та тимчасового відпочинку  розробляються організаційно-технічні та лісничі заходи: комплексний або частковий благоустрій території, догляд за господарськими дорогами, проведення меліоративних та протипожежних заходів, охорона лісу, ландшафтні посадки. Реалізація такого комплексу заходів дає змогу зберегти зони відтворення лісу від пожеж.  

Висновок до розділу ІІ

Досліджуючи  причини виникнення пожежі у лісі та після ознайомлення з оперативною робота  лісництва щодо гасіння пожежі,відновлення біоценозів та створення рекреаційних зон на території Борівського лісництва ми дійшли наступних висновків:

1. Зважаючи на штучний характер проведеного нами дослідження, ми все ж можемо зазначити, що дані, отримані нами, були підтверджені результатами спостереження за лісовими насадженнями на місцях згарищ.
2. Дані спостереження за вигорілим біоценозом в свою чергу дали підтверджені результатами щодо профілактичної роботи з учнівською молоддю.

                  Отже, надзвичайно важливо забезпечити формування у школярів у  

                навчально-виховному процесі формування екологічної культури, залучати   

                учнівську олодь до роботи по відтворенню лісу.

ВИСНОВОК

Проведення таких досліджень,а саме збереження від пожежі  хвойних видів рослин - є надзвичайно важливими, адже хвойні відіграють чи не найголовнішу роль у створенні лісів. Вони здатні зростати на бідних грунтах, навіть при несприятливих кліматичних умовах.Такі умови характерні для нашого району. Саме хвойні займають найбільші ареали розростання на території Борівського лісництва. Хвойні та мішані насадження є домінуючими у зоні відтворення та рекреаційній зоні. У природних умовах усіх кліматичних зон світу та гірських масивів хвойні самовідновлюються без участі людини.Так було б і в нашій зоні, але зважаючи на негативний антропогенний фактор та швидкість росту рослин,необхідно якомога більше залучати громадян до робіт по висаджуванню та догляду за молодняком. Лише в цьому випадку всі профілактичні роботи по охороні лісу від пожежі матимуть позитивний результат.

Для покращання охорони лісів від пожеж необхідно:

• посилити відповідальність, включаючи адміністративну та кримінальну, за порушення правил протипожежної безпеки в лісах;
• охопити протипожежним наглядом всі насадження лісництва найвищих класів пожежної небезпеки згідно з існуючими нормативами;
• залучати до профілактичної роботи у цьому напрямку учнівську молодь шкіл Борівського району.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закону України «Про пожежну безпеку»

Винокурів Н. Ф., Камерилова Г. С., Методична допомога з курсу природокористування, Москва: "Просвещение", - 1996, - с. 205.

6. Голуб А., Струкова Е. . Природоохоронна діяльність у перехідний економіці/Питання економіки,1995.№1

9. Рогожина Н. У пошуках відповідей на екологічний виклик/ Світова економіка й міжнародні відносини., 1999 №9

Шаблій О. «Економічна географія» // Львів. Світ. 1994.

Сенякевич І. Економіка галузей лісового комплексу // Київ. Знання. 1992.

Маценко Г. Все про ліс. Які вони дерева України. // Магістраль. – 1997. - №42 – 43., спец. випуск.

Рущак М. Ліси України: управління, експлуатація, відтворення. // Економіка України. 1995р. №6.

Медведев Ю. Дяченко Я. Проблеми розвитку лісопромислового комплексу: приорітети, структура, ефективність. // Економіка України 1999. №1.

Голуб О. Реструктуризувати лісовий фонд України. // Економіка України 1998. №11.

Бобко А. За деревиною лісу не бачать. // Віче 1999. - № 2.

Я. Дяченко. «Організація управління лісовим комплексом» // Економіка України 1996 № 7.

О. Голуб. «Про ліс та його вартість». // Віче 1997. - № 9.

Статистичний щорічник України. 1996 рік. Міністерство статистики України.

Генсірук І. Історія лісництва в Україні // Львів. Світ. 1990.

Навчальний атлас України. //Київ, НВП «Картографія», 1997.