Практична робота Друга світова війна очима очевидців (аналіз спогадів подій)

Луценко Наталія Олександрівна

Новобілоуський ЗЗСО І – ІІІ ступенів

Тема уроку:  Практичне заняття  Волею Українського народу…” (дослідження документів та матеріалів усної історії про війну).

Мета:

Навчальна: закріпити зняння учнів про Другу світову війну. Продовжити формувати уявлення про роль простих людей в історичному процесі. Закріпити знання учнів щодо усних та епістолярних джерел історії.

Розвивальна: розвинути навички роботи з історичними джерелами для формування критичного ставлення до інформації.

Виховна: виховати почуття людяності на прикладі особистих переживань людей.

Очікувані результати:

Учні зможуть

• зможуть розрізняти різні історичні джерела;
• зможуть аналізувати та порівнювати усні та епістолярні джерела;
• висловити власну думку щодо історичної реальності джерел;
• На практиці застосувати свої  знання з історії Другої світової війни;
• усвідомити важливість збереження спогадів людей.

Тип уроку: практична робота 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Привітання з учнями. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ Актуалізація опорних знань.

Фронтальна бесіда

1. Назвіть хронологічні рамки Другої світової війни.
2. Пригадайте найважливіші етапи цього періоду.
3. Покажіть на карті та назвіть територіальний поділ українських земель під час окупації Німеччиною.
4. Стисло опишіть політику  Німеччини стосовно окупованих територій.
5. Яка була особливість «Руху опору» на території України.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

( показати фото з презентації та запропонувати учням озвучити тему уроку, дивлячись на фото.)

Війна це не просто числа та факти -  це  ще люди які цю війну прожили. Кожен запам’ятав її по своєму. Спогади та фронтова епістолярія є надзвичайно цінним джерелом  для розуміння цілісної історичної  картини того часу.

ІV Вивчення нового матеріалу.

(Учні самостійно виконують завдання з історичними джерелами у письмовій формі. Вчитель уточнює та коментує задання, але аналіз та висновки учні роблять самостійно. Подається два варіанти завдань подібні за складністю та змістом.)

Варіант І

І. Прочитайте спогади очевидця подій про Другу світову та дайте відповіді на запитання.

1. Яке ставлення до німців описує автор?

2. Як ви вважаєте чим було викликане таке ставлення?

3. Чи відповідають дані спогади інформації, що ми засвоїли на попередніх уроках?  

Спогади Михайло Ткаченко, Дніпропетровськ

«…Перші підрозділи німецької армії з'явились в селі - ми принишкли, спостерігаючи, як по «большаку» сунуть мотоциклісти. Кинулось у вічі безліч зовнішніх ознак цивілізації на техніці й амуніції німців, різних ремінчиків, завісів, приладів, всіляких зручностей на відміну від радянської простоти. Прямо на вулиці солдати стали голитися, в кожного ранець, там рушник, бритва, якісь цяцьки. Веселі, впевнені, спокійні.

Прихід німців зостався в пам'яті гнітючим почуттям розпачу. На відміну від нас, молодих, старші люди досить спокійно (якщо не сказати прихильно) поставились до приходу ворога…»

ІІ. Прочитайте спогади очевидця подій про Другу світову та дайте відповіді на запитання.

1. Яке ставлення до німецьких солдат має автор?
2. Як ви вважаєте чим воно спровоковане?
3. Чи співпадає дана інформація з нашими знаннями про період?

Спогади Людмили Павличенко, снайпер

«….Вони нічим не гребують, німецькі солдати і офіцери. Їм не властиві людські риси. Немає слова в нашій мові, яке б визначило їх підлу сутність. Що можна сказати про німця, в сумці якого я побачила відняту у нашої дитини ляльку і іграшковий годинничок? Хіба можна назвати його людиною, воїном? Ні! Це скажений шакал, якого треба знищувати заради порятунку наших дітей…»

ІІІ. Порівняйте обидва спогади та відповіді на запитання

1. Чи відрізняються свідчення очевидців подій
2. Обґрунтуйте свою дум чому в очевидців склався таке судження про події.

ІV.  Прочитайте фрагмент листа та дайте відповідь на запитання

1. Які переживання описує автор?
2. Що вас найбільше вразило в уривку і чому?

Іван Сірченко

19.09.1944

"Тасечко, пишучи тобі фронтовий привіт від мене! Спочатку, Тасю, я думав, що тобі буде смішно читати листи від мене українською, але ти, як і я, – українка, а це найпрогресивніша мова на всій земній кулі... Я дуже чекаю твоїх листів, навіть більше, ніж від мами. Чому так? Я не даю собі відповіді... Коли отримую пошту, то спочатку читаю лист від тебе. У наших листах є щось близьке і привабливе... Ні, я б не помер від радості, якби дізнався, що скінчилася війна. Я не можу сказати, які б мене переповнювали почуття, але, ймовірно, я б підняв келих за нашу Перемогу, за світле майбутнє і за тих, хто своїми відвертими словами підтримали наше життя в цьому жаху війни.

 І повір, я б не забув про тебе, Тася. Фото у мене немає, і зараз немає можливості сфотографуватися. Коли з'явиться – вишлю. Пишу в коротке затишшя. Йдуть важкі бої. Поспішаю, вибач. Напиши, чи отримала мої листівки. Ех, пошта..."

V. Проаналізуйте фрагмент документу користуючись пам’яткою

ПАМ’ЯТКА

для роботи з історичним документом

(за Ю.Комаровим, В.Мисаном)

1.Що це за документ (вид документа):

2. Хто є автором документа (приватна особа, офіційна, анонім)?

3. Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? 4.Чи є в документі інформація, яка підтверджує, що він базується на

особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?

5.Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?

6.Коли з’явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька днів, тижнів, місяців, чи навіть років потому?

7.Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації?

Лист Михайла Гречушкіна, замначальника штабу п'ятого окремого

мосто-залізничного батальйону

9.05.1945

"Це незвичайний лист, я пишу з Берліна в день Всенародного свята – свята Перемоги. Рейхстаг, де я в цю хвилину перебуваю – розбитий, як розбитий весь центр Берліна. З його даху відкривається вид на місто, зруйноване і палає у вогні. На захід від Рейхстагу на площі височіє і під променями сонця і блищить золотом фашистська статуя Перемоги, тільки вже ця статуя не відображає їх перемоги і величі, як було в минулому. Вітаю всіх вас із всенародним празником Перемоги та днем закінчення війни. Бажаю вам, рідні, здоров'я і щасливих світлих днів. Ваш Михайло. P.S. Мама, але для мене війна, на жаль, ще не закінчена, багато справ ще треба робити. Так що наша зустріч ще попереду".

Варіант ІІ

І. Прочитайте спогади очевидця подій про Другу світову та дайте відповіді на запитання.

1. Яке ставлення до червоноармійців описує автор?

2. Як ви вважаєте чим було викликане таке ставлення?

3. Чи відповідають дані спогади інформації, що ми засвоїли на попередніх уроках?  

Мешканець села Ляховичі Любешівського району Волинської області

"Червоні напали на село 19 грудня 1943 року. До ранку воно було майже повністю знищене. Почали з південної сторони. Вбивали всіх кого бачили. Першим убили Марчика Степана і його сусідку - Мотрону з восьмилітньою дочкою, Хвесик Миколу і Хвесик Мотрону з десятилітньою дочкою, Мельника Василя. Сім'ю Хвесик Івана (дружину, сина, невістку і дитину-немовля) убили і кинули в палаючу хату. Загалом протягом тієї кривавої ночі без вини загинуло 50 людей...".

ІІ. Прочитайте спогади очевидця подій про Другу світову та дайте відповіді на запитання.

1. Чому на вашу думку про УПА радянські партизани говорили таємно?
2. Оцініть ставлення автора до партизанських загонів УПА та червоних партизан.
3. Чи співпадає дана інформація з нашими знаннями про період?

Спогади Володимир Плотницький, Житомир.

«….Якось улітку 1943 року підходить до мене побратим і каже: «Ти чув, що під Чоповичами українська армія розгромила німецьку сотню? Майже всіх поклали! Тільки нікому не кажи...» Так, переважно завдяки розвідникам, ми дізнавалися про рейди УПА. Згодом дехто з наших перейшов до українських повстанців, вони були ріднішими.

Проте мене інколи ображає, коли в темному світлі виставляють червоних партизанів. Звичайно, комісари виконували волю Москви, але ж у загоні були переважно українці, які хотіли звільнити свій край від коричневої чуми! І пісні на привалах ми співали саме українські, значно рідше — російські та білоруські…»

ІІІ. Порівняйте обидва спогади та відповіді на запитання

1. Чи відрізняються свідчення очевидців подій
2. Обґрунтуйте свою дум чому в очевидців склався таке судження про події.

ІV.  Прочитайте фрагмент листа та дайте відповідь на запитання

1. Які переживання описує автор?
2. Що вас найбільше вразило в уривку і чому?

"Улюблений синочку Славо! Сьогодні рівно рік, як ми з тобою були разом у мирний час. Якщо моя доля мене зрадить і мені доведеться загинути в боях за Вітчизну, нехай цей лист буде тобі моїм останнім словом. Коли отримаєш його, зберігай, як пам'ять про батька, який любив тебе більше всього на світі... Рости, синку, не знаючи горя, нехай тебе обіймає радість. Вибери собі шлях у житті такий, щоб ти любив справу, за яку візьмешся. Не бійся труднощів, будь наполегливим і послідовним. У всякій справі треба бути майстром, я б сказав – художником своєї справи, і ніколи не ганяйся за дешевою славою. Вивчай мистецтво, навчися розуміти музику. Будь, Славо, чесним, благородним, поважай людей... Люби свою батьківщину Україну, вона твоя друга мама, і не шкодуй для неї своїх сил. Люблячого сина мати завжди буде любити. Особисте життя лад так, щоб ти в ній був щасливим. Почуття свої розвивай, але не забувай їх пов'язувати з розумом. Люби, синку, маму, а коли виростеш – дбай про неї..."

V. Проаналізуйте фрагмент документу користуючись пам’яткою

ПАМ’ЯТКА

для роботи з історичним документом

(за Ю.Комаровим, В.Мисаном)

1.Що це за документ (вид документа):

2. Хто є автором документа (приватна особа, офіційна, анонім)?

3. Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? 4.Чи є в документі інформація, яка підтверджує, що він базується на

особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?

5.Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?

6.Коли з’явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька днів, тижнів, місяців, чи навіть років потому?

7.Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації?

Лист рідним від Геннадія Росліка, командира відділення розвідки, Степовийфронт.

"Здрастуйте, мої дорогі! Пишу вам з далекої української глибинки. Навколо нас великий сосновий ліс і невеликі озерця. Недалеко велика річка. На своїй ділянці німця погнали ми міцно. Своє завдання виконали... Тепер ще залишається до кордону гадів наздогнати. За три дні добре відпочили, помилися в лазні, але, на жаль, концерт послухати не вдалося. Нашого чудового батька – командира вже немає в живих, загинув в останньому бою. А він умів організовувати нам відпочинок і дозвілля... Жителі спалених німцями сіл зустрічали нас так, що навіть бувалі вояки не могли стримати сліз – віддавали останній хліб. Живу в однієї бабусі в хаті, вона яскраво нагадує турботою мою, рідну. Так би хотілося побачити її... Мамочко, вже рік, як ти живеш без мене. І я тобі нічим не можу допомогти. Пиши мені. Гена".

Оцінювання роботи.

Практичне заняття має п’ять завдань та два варіанти роботи –   максимальна кількість балів 12.

За виконання І,ІІ,ІІІ,ІV завдань  –   учень може отримати по два бали за кожне.

За виконання V завдання  –  учень може отримати  4 бали.

При оцінці роботи слід звертати на аргументованість відповіді.

Список використаної літератури

1. Лащенко С. Червоний про УПА. / C. Лащенко // Україна молода.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.umoloda.kiev.ua/number/1639/163/57791/
2. Людмила Павличенко – найуспішніша жінка-снайпер в історії воєн. / Герої України.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://heroes.profi-forex.org/ua/pavlichenko-ljudmila-mihajlovna
3. Про що писали фронтовики. / Сьогодні.  [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: https://lifestyle.segodnya.ua/ua/lifestyle/fun/o-chem-pisali-frontoviki-518832.html
4. Ткаченко Д. Всі намагалися попити крові — хоч комуністи, хоч фашисти. / Д. Ткаченко // Українська правда.  [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/columns/2010/04/21/4949844/
5.  Ткачук О. Криваві зірниці червоних партизанів. / О. Ткачук // Українська правда.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/columns/2010/10/2/5408427/