П Р А К Т И Ч Н А      Р О Б О Т А   №4

ТЕМА:	Надання домедичної допомоги в секторі обстрілу. Алгоритм надання домедичної допомоги в секторі обстрілу.
МЕТА:	Сформувати у студентів розуміння основних принципів надання допомоги пораненим в умовах бою безпосередньо на етапі під вогнем; ознайомити з особливостями транспортування постраждалого в сектор укриття; повторити знання про кровотечі; ознайомити з особливостями зупинки життєзагрозливої зовнішньої кровотечі іншим (взаємодопомога)

Обладнання:  Підручник, плакати, джгути, турнікет, ноші.

 

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. 

Користуючись роздатковими матеріалами дати відповіді на питання:

1.     Загальні положення надання допомоги пораненим у секторі обстрілу.

2.     Загальні положення надання домедичної допомоги у секторі обстрілу. 

 

ІІ ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1.     Проаналізуйте складові частини турнікету.

2.     Відрегулюйте турнікет за своїми розмірами

3.     Складіть турнікет для зберігання

4.     Зазначте місце уявного поранення, накладіть турнікет.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до Практичної роботи № 4

 

Надання домедичної допомоги на полі бою, на догоспітальному етапі, є дуже важливою, оскільки вона надається у період найбільш важливого часу, щоб допомогти за будь-якої бойової травми. У попередніх війнах, близько 90% смертей наступали до моменту попадання пораненого до лікувального закладу. Це підкреслює першорядну значення вчасного надання домедичної допомоги пораненому на полі бою та місці травми, під час евакуації і прибуття до місця лікування.

Домедична розширена допомога – невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на полі бою санітарними інструкторами.

 

Основні принципи надання домедичної  допомоги

Пошкодження, що виникають у сучасних збройних конфліктах, значно обмежують час надання домедичної  допомоги на полі бою:

ü  при кровотечі з магістральних судин кінцівок (стегнова, плечова) поранений гине до 2 хв. (локалізація рани – ділянка плеча (пахвова ямка) або стегна (пахова ділянка)). причина смерті – швидка втрата значної кількості крові;

ü  при кровотечі із судин шиї (сонна артерія, яремна вена) смерть настає теж до 2 хв. (локалізація рани – ділянка шиї). причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, засмоктування повітря в крупні вени і закупорення ним судин;

ü  при кровотечі із судин голови поранений може загинути від декількох секунд до однієї години (локалізація рани – волосиста частина голови). причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, засмоктування повітря в крупні вени і закупорка ним судин;

ü  при зовнішній артеріальній кровотечі з ран передпліччя, гомілки чи тулуба смерть може настати до однієї години. причини смерті – швидка втрата значної кількості крові, розвиток шоку;

ü  при виникненні непрохідності верхніх дихальних шляхів через западання язика за умов втрати свідомості (травма голови, шок) в положенні на спині поранений гине до 5 хв. причина смерті – зупинка серця внаслідок недостатнього надходження кисню;

ü  при раптовій зупинці серця внаслідок ударної хвилі, закритої травми грудної клітки, сильного стресу смерть настає через 5 хв. причини смерті – зупинка діяльності серця і, як результат, припинення транспортування кисню до клітин;

ü  при проникному пораненні грудної клітки смерть настає до однієї години (локалізація рани – ділянка грудної клітки). причини смерті – виключення легені з боку поранення з акту дихання, втрата значної кількості крові.

Сучасні погляди на надання домедичної  допомоги сформувалися у так звану «тактичну медицину», що передбачає чіткий поділ обсягу домедичної  допомоги в залежності від сектору поля бою.

З метою чіткого розуміння можливостей щодо надання медичної допомоги пораненим та обмежень на полі бою умовно виділяють наступні сектори:

Ø  сектор обстрілу (червона зона) – зона прямого обстрілу зі значним ризиком отримання кульового чи іншого поранення. Допомога пораненому надається тільки для усунення критичної кровотечі.

Ø  сектор укриття (жовта зона) – місце, захищене від прямого вогню противника елементами природного (пагорби, схили) чи штучного походження (стіни, будинки, захисні інженерні конструкції). Необхідно розуміти, що сектор укриття в умовах бойових дій у будь-який момент може стати сектором обстрілу, тому обсяг домедичної допомоги скорочується;

Ø  сектор евакуації (зелена зона) – місця, пристосовані або обладнані для прийому, сортування поранених i хворих, надання їм домедичної  допомоги, лікування i підготовки до подальшої евакуації поранених, які цього потребують. Санітарним інструктором роти (батареї) обладнується медичний пост роти (МПР) і (за необхідності) пост санітарного транспорту (ПСТ).

 

Обсяг домедичної  допомоги:

ü  в секторі обстрілу: переведення з положення на спині в положення на животі; тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі (шия, кінцівки);

ü  в секторі укриття: контроль зупинки кровотечі, первинний огляд пораненого (визначення ознак життя), швидке обстеження з ніг до голови (пошук наявних пошкоджень), при необхідності – тимчасова зупинка кровотечі, якщо вона не була зупинена раніше (голова, тулуб), відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів, герметизація ран грудної клітини (при пневмотораксі), підготовка до транспортування пораненого в безпечну зону;

ü  в секторі евакуації (МПР): контроль зупинки кровотечі, повторний огляд пораненого, детальне обстеження з ніг до голови (пошук наявних пошкоджень), накладання пов’язок на рани кінцівки і тулуба, фіксація переломів та шийного відділу хребта, надання домедичної  допомоги під час транспортування пораненого до лікувального закладу (лікаря). Допомога у секторі обстрілу

Це допомога, що надається на місці поранення, коли стрілок –санітар чи санітарний інструктор перебувають біля пораненого під ворожим вогнем. Ризик додаткового пошкодження від ворожого вогню в будь-який момент є надзвичайно високим як для потерпілого, так і для санітарного інструктора. 

Домедичну розширену допомогу в секторі обстрілу надають тільки за наказом командира, оскільки основним пріоритетом у бою є виконання бойового завдання. В окремих випадках, коли дозволяє тактична ситуація, рішення приймають самостійно.

Перш за все, побачивши поранення військовослужбовця, необхідно встановити голосовий контакт з ним, визначити місце поранення, можливість самостійно накласти джгут та самостійно переміститися в сектор укриття. Якщо поранений в змозі зробити це самостійно, нема необхідності ризикувати життям ще одного бійця.

Наближаючись до пораненого, необхідно намагатись отримати якомога більше візуальної інформації про нього і місце події: чи сталося це на твоїх очах, в якому положенні лежить, які видимі пошкодження, сторонні предмети в тілі, чи є калюжі крові, де його особиста зброя, чи тобі додатково нічого не загрожує (прихована під тілом граната зі знятою чекою і т.і.).

Ознаки життя пораненого в секторі обстрілу визначають тільки шляхом усного звертання до нього: „Тебе поранено? Тобі потрібна допомога?“ Відсутність відповіді трактують як непритомність і потребу в наданні домедичної  допомоги. Визначати наявність дихання чи пульсу небезпечно, тому цього не слід робити.

Знімати з пораненого засоби захисту (шолом, бронежилет) не можна, оскільки ти тим самим піддаєш себе додатковому ризику бути ураженим вогнем противника.

Транспортувати пораненого із сектору обстрілу слід тільки в тому разі, коли дозволяє тактична ситуація.

У секторі обстрілу можна виконати лише зупинку зовнішньої кровотечі при локалізації рани в ділянці рук чи ніг (видима рана, з якої витікає кров, пляма на одежі або калюжа крові під частиною тулуба, рукою чи ногою) за допомогою джгута (турнікета).

Під час виконання будь-якої маніпуляції в секторі обстрілу поранений і той, хто його рятує, перебувають у небезпеці, тому все необхідно робити максимально швидко з дотриманням правил особистої безпеки (рятувальник не підіймається вище тіла пораненого, який лежить на землі).

В секторі обстрілу домедичну допомогу надають у вигляді само- чи взаємодопомоги у відповідності до тактичної обстановки та за відповідними алгоритмами.

                      Алгоритм    з    надання    домедичної    допомоги    в     секторі     обстрілу

(взаємодопомога):

1.                  Виконай бойове завдання.

2.                  Перевір реакцію пораненого на подразники (свідомість – голос – біль – відсутність реакції), а також прохідність верхніх дихальних шляхів і наявність дихання та пульсу на сонній артерії.

3.                  Якщо реакції немає – вважай пораненого мертвим та допомогу не надавай.

4.                  Перевір накладений джгут і визнач потребу у ньому.

5.                  Якщо є потреба в джгуті, а кровотеча продовжується, то затягни джгут сильніше. Вкажи час накладання джгута.

6.                  Оглянь пораненого на наявність інших видимих кровотеч (особливо з кінцівок та шиї) та зупини їх.

7.                  Перевір грудну клітку на поранення, особливо пахвові та надключичні ділянки

8.                  Якщо поранення грудної клітки є, закрий всі рани герметичною пов’язкою.

9.                  Якщо поранений без свідомості, або з травмою обличчя, або опіками, то забезпеч прохідність дихальних шляхів – постав назофарингіальний повітровід.

10.             Проведи повний огляд пораненого (з голови до п’ят) та вияви інші поранення. Якщо вони є – то наклади пов’язки.

11.             Затампонуй рану на кінцівці, наклади тиснучу пов’язку, послаб джгут.

12.             Якщо кровотеча відновилась – затягни джгут знову.

13.             Введи знеболюючий та антибактеріальний засоби.

14.             Знерухом переломи і поранені кінцівки зафіксувавши два суміжних суглоби.

15.             Поклади пораненого у стабільне положення.

Отруйними речовинами Отруєння невідомим газом Критерії діагностики:

При дії газів подразнюючої дії (хлор,  аміаку розчин, формальдегід, фосген) відмічаються опіки шкіри та слизових, кашель, «першіння» в горлі.

При дії газів задушливої дії (аргону, неону, гелію, водню, азоту, метану, етану, ацетилену, бутану, пропану, природного газу та двоокису вуглецю) відмічаються прискорене дихання, кашель.

При дії токсичних газів (сірководень, метилбромід, фосфорорганічні сполуки, вуглекислий газ, синільна кислота) відмічаються: запаморочення, головний біль, слабкість,      потьмарення         свідомості, нудота,        блювота,      погіршення   зору, прискорений пульс, задишка, кома.

Перша медична допомога у виді взаємодопомоги:

•      припинити дію отруйного газу: вдягти протигаз, винести на свіже повітря;

•      покласти постраждалого (на ноші) в положенні на бік;

•      забезпечити прохідність дихальних шляхів;

•      застосувати штучну вентиляцію легень методом “рот до рота”;

•      повідомити лікаря (фельдшера), направити на вищий рівень медичного забезпечення.

Транспортування: при відсутності порушень життєвих функцій продовжити заходи, викладені

вище, та негайно направити в госпіталь. Транспортувати лежачи.

 

 

Отруєння невідомою речовиною Критерії діагностики:

Нудота, блювота.

Слинотеча або сухість слизових оболонок.

Розлади психіки, можливе психомоторне збудження.

Судоми.

Порушення свідомості.

Зміна кольору шкіри та слизових.

Перша медична допомога у виді взаємодопомоги:

•      покласти хворого (на ноші) в положенні на бік;

•      забезпечити прохідність дихальних шляхів;

•      забезпечити доступ свіжого повітря;

•      за необхідністю застосувати штучну вентиляцію легень методом “рот до рота”;

•      перевірити наявність пульсу;

•      штучно викликати блювоту;

•      повідомити лікаря (фельдшера), направити на вищий рівень медичного забезпечення.

Транспортувння:

при відсутності порушень життєвих функцій продовжити заходи, викладені

вище, та негайно направити в госпіталь. Транспортувати лежачи.

 

Аптечка медична загальновійськова індивідуальна (АМЗІ) Аптечка медична загальновійськова індивідуальна складається з:

пакет перев’язувальний індивідуальний (бандаж 10 або 15 см) з кровоспинною

серветкою – 1 од.; бинт медичний стерильний 14см х 7м– 1 од.;

кровоспинний засіб Z-складений просочений гемостатичним розчином– 1 од.; лейкопластир на нетканій основі завдовжки 3-5 м, завширшки 2-3 см– 1 од.; рукавички медичні оглядові нітрилові нестерильні (розмір L або XL) -2 пари; джгут кровоспинний Турнікет “Січ” – 1 од.; джгут кровоспинний гумовий – 1 од.;

трубка назофарингеальна (Повітровід назофарингеальний) – 1 од.; маркер для нанесення інформації– 1 од.;

ножиці для розрізання одягу і взуття (атравматичні) – 1 од.; футляр аптечки (сумка-укладка медична) – 1 од.; інструкція з використання.

 

Аптечка медична IFAK

Індивідуальна аптечка першої допомоги Армії США IFAK II (Individual First Aid Kit) IFAK II — є доопрацьованим індивідуальним комплектом першої допомоги. 

У комплект входить: 

підсумок Стерильний бинт Н & Н Compressed Gauze PriMed;

пластир гіпоалергенний 3M Micropore; Носоглотковий повітропровід Kendall Argyle;

ізраїльський перев’язувальний пакет термінової допомоги (FirstCare Health

Plans); щиток для ока;

плівка від пневмотораксу з гумовими клапанами;

маркер що не змивається; картка пораненого;  одноразові рукавички. Особливості IFAK II: 

додана плівка для герметизації грудної клітини або оклюзійна плівка. Призначена для запобігання пневмотораксу, викликаних пошкодженням грудної клітини.

доданий щиток для ока — невеликий, овальний диск з прокладкою по обідку і вентиляційними отворами в корпусі. Спроектовано для накладки на пошкоджене око бійця з метою зняття натиску на очне яблуко коли поранена голова солдата обмотується пов’язками.  модифікований підсумок може закріплюватися ззаду на спорядженні щоб не

заважати бійцеві.

підсумок має напис «US IFAK» для швидкого ідентифікування солдатами.

вміст IFAK II легко дістається, як правшами так і лівшами з підсумка-

контейнера завдяки наявності спеціальних лямок з обох сторін.

після вилучення, внутрішній комплект залишається прикріпленим до зовнішнього підсумків еластичним тросом.