Пиляння деревини
Основні відомості
Обробка деревини починається з пиляння. В шкільних майстернях пиляння здійснюють столярними пилками. Столярна ножівка (рис.1) складається з полотна(1), на кромці якого насічено зубці(2) та рукоятки(3).
Деревина має волокнисту будову, що можна спостерігати уважно розглядаючи розрізи брусків. Волокна направлені вздовж стовбура (рис.2). В ході пиляння поперек волокон зубці пилки перерізають волокна і виштовхують стружку з пропилу. Пропил – щілина, утворена пилкою в деревині. Зубці пилки повинні бути добре загострені та розведені в різні сторони (рис.3). Розведені зубці утворюють розширений пропил і полотно не буде тертися об стінки пропилу (рис.4а).
Якщо ж користуватися нерозведеною пилкою, то внаслідок тертя полотна по стінкам пропилу, воно нагрівається і затискатиметься в пропилі (рис.4б).
Для того, щоб відпиляти заготовку точно по лінії розмітки, користуються різними технологічними пристроями. Найбільш поширене – стусло (рис.5), що має просту конструкцію і складається з двох стінок та дна.
При пилянні стусло закріплюють у столярному верстаку, як це показано на рисунку 5. Заготовку притискають лівою рукою до стінки стусла так, щоб потрібна лінія розмітки знаходилася навпроти відповідного пропилу у стінці стусла. Рухи при пилянні повинні бути розміреними, темп пиляння – постійний.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Інструменти та матеріали
Заготовка - дерев’яний брусок перерізом 10x10 мм, ножівка, стусло, столярний кутник, масштабна лінійка, олівець.
Хід роботи
Контрольні запитання