Визначення та опис рослин за гербаріями та картинами

Про матеріал

Навчально-методична картка

практичного заняття №1

з дисциплни

«Основи початкового курсу природознавства»

Тема. Визначення та опис рослин за гербаріями та картинами.

Перегляд файлу

Навчально-методична картка

практичного заняття №1

з дисциплни

«Основи початкового курсу природознавства»

 

Тема. Визначення та опис рослин за гербаріями та картинами.

Мета: навчитися визначати рослини лісу, саду, поля, городу, луків за їх будовою і зовнішніми ознаками, використовуючи гербарії та малюнки.

Обладнання: колекція плодів та насіння, гербарії рослин лісу, поля, луків, саду, городу.

 

Хід заняття

 

І. Теоретична частина

Короткі відомості про рослинні угрупування.

      Рослинне угруповання (фітоценоз) - це група взаємопов’язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають на певній території з постійними умовами навколишнього середовища.

       Типи рослинних угруповань: ліс, степ, лука, болота, тощо. Кожне рослинне угруповання характеризується певним видовим складом та просторовим розміщенням рослин (ярусністю). Ярусність як вертикально розчленована структура може бути надземною та підземною. Надземна ярусність - це висота надземних частин рослин різних видів, підземна - глибина проникнення кореневих систем різних рослин в грунт. Яскравий приклад ярусності - ліс, де можна виділити до п'яти надземних ярусів і відповідне число підземних. Ярусний розподіл рослин зменшує гостроту конкуренції за світло, так як на верхніх ярусах розміщені світлолюбні рослини, а на нижніх - тіньолюбні та тіньовитривалі.

         У рослинних угрупованнях постійно відбуваються різні зміни. У зв'язку з чергуванням пори року спостерігаються сезонні зміни. Восени відмирають трав'янисті рослини або їх надземні частини, відбувається листопад у дерев. У весняний період рослини виростають з їх підземних частин або насіння, розпускаються бруньки, квіти, тощо.

          У рослинних угрупованнях відбуваються і багаторічні зміни, що мають певну спрямованість. Вони можуть бути обумовлені змінами кліматичних умов, господарською діяльністю людини, процесами, що відбуваються в самих угрупованнях. Причому кожне угруповання розвивається по-різному. Так, одні постійні протягом багатьох років, тоді як інші швидко змінюють вигляд.

         Іноді відбувається повна перебудова угруповання, тобто зміна одного угруповання іншим.      Так, рослини можуть оселятись у тій місцевості, де їх раніше не було, що спостерігається при появі лишайників на скельних породах або сосен на пісках. Такі новоутворені рослинні угруповання поступово збагачуються новими видами, поки не досягнуть постійного стану. Зміни рослинних угруповань можуть бути пов'язані з їх відновленням після якихось сильних зовнішніх впливів. Наприклад, відтворення лісу після пожежі. Такі відновні процеси можуть тривати дуже довго - протягом десятків і сотень років.

          У деяких випадках має місце зміна рослинного угруповання одного типу іншим. Наприклад, внаслідок заростання озера утворюється болото, а на місці березового гаю може сформуватися ялиновий ліс.

        Поступові зміни рослинних угруповань завершуються утворенням стійкого угруповання, здатного до самооновлення і саморегуляції протягом тривалого часу. Рослинне угруповання з мікроорганізмами та тваринами, що живуть в ньому, є біоценозом. А біоценоз з урахуванням абіотичних екологічних факторів формує біогеоценоз. Всі біогеоценози входять до складу біосфери - зовнішньої оболонки Землі, властивості якої визначаються життєдіяльністю організмів, що живуть на нашій планеті.

       Ліси — це рослинні угруповання, в яких переважають дерева, їм властива ярусність. Від виду, які переважають у ярусі високих дерев, розрізняють хвойні (смерекові темні, з шаром опалої хвої, там майже не ростуть трави поширені у Карпатах, соснові світлі, із багатим трав'яним покривом переважають у північній частині Укра­їни), широколистяні (затінення  та  наявність товстого шару опалого листя заважають росту трав, часто трапляються росли­ни із кореневищами, бульбами і цибулинами, які, завдяки запа­сам поживних речовин, встигають відцвісти рано весною, до того, як листя дерев повністю розвинулось, поширені у горах Криму й Карпат та у центральних регіонах України), мішані (на всій території держави), тропічні ( ліси Африки, Азії та Південної Америки).

       Степи — це угруповання, що розвиваються за низької зволо­женості і де головною групою рослин є багаторічні злаки, зокрема ковила та костриця. Всю воду, яка випадає з атмосфер­ними опадами, трави встигають повністю поглинути своїми коре­невими системами. Завдяки травам у степах за тисячоліття утво­рились найродючіші ґрунти нашої планети — чорноземи. Люди здавна розорювали степи для вирощування сільськогоспо­дарських культур. Тому недоторканих степових угруповань, які називають цілинними, залишилося дуже мало.

        Луки також є угрупованнями, де переважають трави. На від­міну від степів, луки розвиваються за умов достатньої зволоже­ності. Природні луки поширені переважно у заплавах річок та у високогір'ях. Проте більшість сучасних лук існують завдяки людині, яка використовує їх для заготівлі сіна та випасу худоби. Деревні рослини в процесі такої діяльності знищуються. На луках зростають різні види рослин, але переважають окремі представники родин Бобові (конюшина, чина, люпин), Злакові (тимофіївка, тонконіг), Айстрові (ромашка, деревій, волошка, пижмо). На луках часто ростуть лишайники та мохи.

        Болота розвиваються в умовах надмірної зволо­женості. Тут переважають трави, але часом зростають невеликі кущі і дерева. На сфагнових болотах переважає мох сфагнум. Він створює умови, в яких можуть зростати лише деякі чагарники та напівчагарнички (багно, журавлина) і трави (росичка, пухівка, деякі осоки). Але болотяні рослинні угруповання дуже різні за способом водного живлення. До верхових боліт, де зростає сфагнум, вода надходить переважно з атмосферними опадами. А от низові болота живляться ґрунтовими водами, які є багатими на по­живні речовини. Тут зазвичай переважаючими рослинами є осоки.

      Рослинним угрупованням степів, лук і боліт також властива ярусність, але вона не така чітка, як у лісах, а кількість ярусів зна­чно менша.

      Людина часто створює штучні угруповання — сади, ягідни­ки, парки, поля, баштани, городи, квітники. Вони не здатні само­стійно існувати тривалий час. Закинуті без догляду, вони швидко заростають — перетворюються на рослинні угруповання подібні до природного типу.

      

Завдання 1.

Дайте відповіді на запитання:

  1. Які Вам відомі рослинні угруповання?
  2. Які характерні ознаки рослинних угруповань?
  3. Які культурні польові рослини вирощують у нашій місцевості?
  4. Що таке екологічні фактори? Які є групи екологічних факторів?
  5. Як впливає температура на життєдіяльність рослин?

 

 

ІІ. Практична частина

Завдання 2. Ознайомтесь з представниками рослин  певних угрупувань, які зображено на малюнку.

Завдання 3. Розглянути всі органи рослин.

Завдання 4. Розглянути особливості будови та пристосування до тих чи інших умов життя.

Завдання 5. Заповнити таблицю, вказати  назву рослини та до якого угрупування належить.

 

№ з/п

Назва рослини

Рослинне угруповання

 

 

 

 

Завдання 6. Визначити не манше 7 видів рослин кожного угруповання, які вивчаються у початковій школі. З`ясувати характер їхньої пристосованості до середовища з різною вологістю.

 

Висновок

У висновку зазначте, чому втручання людини у природні екосистеми найчастіше призводить до негативних наслідків?

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Екологія, Розробки уроків
Додано
3 березня 2023
Переглядів
708
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку