Практична робота: РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПОКРАЩАННЯ УМОВ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Про матеріал

Мета роботи. Набуття практичних навичок розробки санітарно-гігієнічних заходів та заходів, які забезпечують техніку безпеки, організацію робочого простору та організацію праці та відпочинку для поліпшення умов праці. Завдання. 8.1. Аналіз факторів, що потребують проведення заходів щодо покращання умов праці. 8.2. Визначення розміру доплати за шкідливі умови праці. 8.3. Розробити заходи щодо поліпшення умов праці потрібно навести за схемою: - санітарно-гігієнічні заходи (вентиляція та опалення приміщення, освітлення природне та штучне, захист від шуму та випромінювання); - заходи, які забезпечують техніку безпеки (електро- і пожежна безпека); - організація робочого простору; - організація праці та відпочинку. Розрахунок захисних пристроїв виконується тільки для санітарно-гігієнічних заходів. 8.4. Зробити висновки до роботи.

Перегляд файлу

Практична робота № 5

ТЕМА: РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПОКРАЩАННЯ УМОВ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Мета роботи. Набуття практичних навичок розробки санітарно-гігієнічних заходів та заходів, які забезпечують техніку безпеки, організацію робочого простору та організацію праці та відпочинку для поліпшення умов праці.

Завдання.

8.1. Аналіз факторів, що потребують проведення заходів щодо покращання умов праці.

8.2. Визначення розміру доплати за шкідливі умови праці.

8.3. Розробити заходи щодо поліпшення умов праці потрібно навести за схемою:

- санітарно-гігієнічні заходи (вентиляція та опалення приміщення, освітлення природне та штучне, захист від шуму та випромінювання);

- заходи, які забезпечують техніку безпеки (електро- і пожежна безпека);

- організація робочого простору;

- організація праці та відпочинку.

Розрахунок захисних пристроїв виконується тільки для санітарно-гігієнічних заходів.

8.4. Зробити висновки до роботи.

8.1. Аналіз факторів, що потребують проведення заходів щодо покращання умов праці.

Виявлення та аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів (фізичних, хімічних, біологічних і психофізіологічних), що утворюються об'єктом дослідження, або в аналізованій робочій зоні відповідно до ДСТ 12.0.003-74. ССБТ. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори Класифікація та Класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості (Гигиеническая классификация труда № 4137-86) (таблиця 8.3).

При проведенні аналізу потрібно враховувати усі можливі фактори виробничої діяльності економіста:

фізичні (підвищений рівень шуму, напруги в електричному ланцюзі або рівень статичної електрики, недостатня концентрація негативних іонів у повітрі, підвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищена напруженість електричного поля, пряма та відбита від екранів блискість, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, недостатня освітленість на робочому місці);

- хімічні (підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту);

- психофізіологічні (фізичні перевантаження статичної та динамічної дії, нервів нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Аналіз виробничих факторів виконується в наступної послідовності:

- визначити шкідливі та небезпечні фактори трудової діяльності економіста на основі результатів практичних робіт 3 і 4 та Класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості (Гигиеническая классификация труда № 4137-86) (таблиця 8.3);

- визначити основні порушення здоров’я залежно від форми діяльності;

- визначити ступінь шкідливості фактору в балах (табл.8.3).

Одержані результати занести в таблицю 8.1.

Таблиця 8.1

Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів та вплив на здоров’я працівника

nn	Фактор	Значення чинника		Вплив на здоров’я працівника	Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища
nn	Фактор	(ГДК, ГДР)	фактичне	Вплив на здоров’я працівника	Ступінь шкідливості факторів виробничого середовища
Фізичні

Хімічні

Біологічні

Психофізіологічні

8.2.Визначення доплат за умови праці

Для розрахунку розміру доплати за умови праці на даному робочому місці визначаємо ступінь шкідливості факторів виробничого середовища в балах (від 1 до 3) за гігієнічною класифікацією праці (табл.8.2).

Кількість балів по кожному фактору підсумовується.

Таблиця 8.2

Залежність розміру доплат від умов праці

	Х_фак,(бали)	Розмір доплати до тарифної ставки, %
Шкідливі і важкі умови	до 2-х	4
	2,1 – 4,0	8
	4,1 – 6,0	12
Особливо шкідливі та особливо важкі умови	6,1 – 8,0	16
	8,1 – 10,0	20
	понад 10,0	24

Таблиця 8.3

КРИТЕРІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ УМОВ ПРАЦІ

Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості

(Гигиеническая классификация труда № 4137-86)

№

з/п

Фактори виробничого середовища і трудового процесу

ІІІ клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці

1 ступінь

(1 бал)

2 ступінь

(2 бали)

3 ступінь

(3 бали)

Шкідливі хімічні речовини

Перевищення ГДК

1 клас небезпеки

до 2 разів

2,1 – 4 разів

> 4 разів

2 клас небезпеки

до 3 разів

3,1 – 5 разів

> 5 разів

3-4 клас небезпеки

до 4 разів

4,1 – 6 разів

> 6 разів

Пил переважно фіброгенної дії

Перевищення ГДК

до 2 разів

2,1-5 разів

> 5 разів

Вібрація (загальна і локальна)

Перевищення ГДР

до 3 дБ

3,1 – 6 дБ

> 6 дБ

Шум

Перевищення ГДР

до 10 дБА

10 – 15 дБА

> 15 дБА

Інфразвук

вище ГДР

Ультразвук

вище ГДР

Неонізуючі випромінювання:

- радіочастотний діапазон

вище ГДР

- діапазон промислової частоти

вище ГДР

- оптичний діапазон (лазерне випромінювання)

вище ГДР

Мікроклімат у приміщенні:

- температура повітря, ºС

вище гранично допустимих значень у теплий період або нижче мінімально допустимих значень у холодний період

до 4º

4,1-8º

вище 8º

швидкість руху повітря, м/сек

вище рівня допустимих величин у холодний і теплий періоди року або нижче мінімально допустимих у теплий період року

до 3 разів

більше 5 разів

- відносна вологість повітря, %

перевищення рівнів допустимими санітарними нормативами в теплий період року

до 25 %

більше 25 %

- інфрачервоне випромінювання, Вт/м²

141-350

351-2800

вище 4000

Продовження Таблиці 8.3

№

з/п

Фактори виробничого середовища і трудового процесу

ІІІ клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці

1 ступінь

(1 бал)

2 ступінь

(2 бали)

3 ступінь

(3 бали)

Температура зовнішнього повітря (при роботі на відкритому повітрі), ºС

- влітку

до 32

32,1-40

вище 40

- взимку

- (10-14)

- (15-20)

нижче - 20

10.

Атмосферний тиск

- підвищений, атм

1,3-1,8

1.9-3,0

більше 3

- знижений (м над рівнем моря)

1100-2000

2100-4000

вище 4000

11.

Біологічні фактори

• мікроорганізми:

Перевищення ГДК

1 клас небезпеки

до 2 разів

2,1-4

> 4

2 клас небезпеки

до 3 разів

3,1-6

> 6

3-4 клас небезпеки

до 5 разів

5,1-10

> 10

• білкові препарати

Перевищення ГДК

1 клас небезпеки

до 2 разів

3,1-5

> 5

2 клас небезпеки

до 5 разів

5,1-10

> 10

3-4 клас небезпеки

до 10 разів

10,1-20

> 20

• природні компоненти організму (амінокислоти, вітаміни тощо):

Перевищення ГДК

1 клас небезпеки

до 5 разів

5,1-10

> 10

2 клас небезпеки

до 7 разів

7,1-15

> 15

3-4 клас небезпеки

до 10 разів

10,1-20

> 20

12.

Важкість праці

• динамічна робота:

- потужність зовнішньої роботи (Вт) при роботі за

чол.90

участю м’язів нижніх кінцівок і тулуба

жін. 63

- те саме при роботі за переважною участю

чол. 45

м’язів плечевого поясу

жін. 30,5

- маса піднімання і переміщення вантажу, кг

чол. 31-35

жін. 11-15

Продовження Таблиці 8.3

Фактори виробничого середовища і трудового процесу

ІІІ клас – шкідливі і небезпечні умови і характер праці

1 ступінь

(1 бал)

2 ступінь

(2 бали)

3 ступінь

(3 бали)

- дрібні стереотипні рухи кистей і пальців (кількість за зміну)

40 001- 60 000

60 000-80 000

> 80 000

• статичне навантаження:

величина навантаження за зміну, (кг·с) при утриманні вантажу:

- однією рукою

43 001-97 000

вище 97 000

- двома руками

97 001-208 000

вище 208 000

за участю м’язів тулуба і ніг

130 001-260 000

вище 260 000

13.

Робоча поза

перебування в нахиленому положенні до 30´ 26-50% тривалості зміни

перебування у вимушеному положенні (на колінах, напочіпки і т.п.) до 25% тривалості зміни

перебування в нахиленому положенні до 30´ понад 50% тривалості зміни

перебування у вимушеному положенні (на колінах, напочіпки і т.п.) понад 25% тривалості зміни

Нахили тулуба

вимушені нахили понад 30´

101-300 разів за зміну

вимушені нахили понад 30´ і більше 300 разів за зміну

14.

Переміщення в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом)

10,1-17 км за зміну

понад 17 км за зміну

Увага:

- тривалість зосередження (% до тривалості зміни)

вища 75

- щільність сигналів у середньому за годину

вище 300

Напруженість аналізаторних функцій:

- зору (категорія зорових робіт за СНиП ІІ-4-79)

високоточна

особливо точна – з застосуванням оптичних приладів

- слуху (при виробничій потребі сприйняття мови або диференціювання сигналів)

розбірливість слів і сигналів менше 70%

Емоційна та інтелектуальна напруженість

вирішення важких завдань в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю

особливий ризик, небезпека, відповідальність за безпеку інших осіб

Одноманітність:

- кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях

3-2

- тривалість виконання повторюваних операцій (у секунду)

19-2

- час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (% до тривалості зміни)

96 і більше

15.

Змінність

нерегулярна змінність з роботою

в нічну зміну

8.3. Розробка заходів щодо поліпшення умов праці

8.3.1. Розрахунок вентиляції виробничого приміщення

Розрахунок здійснюється залежно від кількості працюючих та розміру приміщення. Вихідні дані приведено в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4

Вихідні дані для виконання розрахункового завдання

Приміщення 1. Кількість ПЕОМ - 5

Характеристика приміщення (Ш^хД^хВ)

3^х9^х 2,3

3^х7^х 2,4

3^х 10 ^х 2,5

3^х8 ^х 2,1

4^х8^х 2,3

3^х5 ^х 2,2

4^х5 ^х 2,3

3^х6^х 2,3

4^х9^х 2,2

3^х 4 ^х 2,1

Приміщення 2. Кількість ПЕОМ - 2

Характеристика приміщення (Ш^хД^хВ)

3^х5^х 2,3

3^х5^х 2,4

3^х 6 ^х 2,5

3^х4 ^х 2,1

4^х5^х 2,3

3^х6 ^х 2,2

4^х3 ^х 2,3

3^х3^х 2,3

4^х4^х 2,2

3^х 5 ^х 2,1

Приміщення 3. Кількість ПЕОМ - 3

Характеристика приміщення (Ш^хД^хВ)

6^х6^х 2,3

4^х4^х 2,4

5^х 5 ^х 2,5

3^х4 ^х 2,1

4^х4^х 2,3

5^х5 ^х 2,2

4^х5 ^х 2,3

6^х6^х 2,3

4^х5^х 2,2

5^х 4 ^х 2,1

Необхідна кількість повітря (м3/год.), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається за формулою

, (8.1)

де - нормативна кількість повітря на одного працюючого, яка залежить від питомого об’єму приміщення, м3/(год.·люд.);

N – кількість працюючих.

Питомий об’єм приміщення , (м3/люд.), визначається за формулою

, (8.2)

де V – об’єм приміщення, м3.

Величина нормативної кількості повітря V′ визначається за таблицею 8.5 та 8.6.

Таблиця 8.5

Норми площі та об’єму для виробничих приміщень

Тип виробничого приміщення	Мінімальна площа на одного працюючого, м2	Мінімальний об’єм на одного працюючого, м3
Звичайні роботи	4,5	15
Роботи з ПЕОМ	6	20

Таблиця 8.6

Вентиляція приміщень для ПЕОМ

Обсяг приміщення на одного працюючого, м3/люд.	Обсяг вентиляційного повітря, м3/год.
До 20	Не менше 30
20 – 40	Не менше 20
Більше 40 м3/люд., при наявності вікон і відсутності виділення шкідливих речовин	Допускається тільки природна вентиляція

Приклад. У приміщенні, де відсутні джерела виділення шкідливостей, працюють одночасно 10 операторів ПЕОМ. Розміри приміщення у метрах А·В·Н = 10·6·3,2, устаткування займає 15% об’єму. Визначити найменшу необхідну кількість повітря для вентиляції.

Рішення. Визначаємо вільний об’єм приміщення

V = A·B·H·0,85 = 10·6·3,2·0,85 = 163,2 м3.

Питомий вільний об’єм складає

V′ = V / N = 163,2 / 10 = 16,3 м3 /люд. < 20 м3/люд.

Нормована кількість повітря на одну людину при V′ < 20 м3/люд. становить 30 м3/(год·люд) (Табл.4.1, 4.2)

Найменша необхідна кількість повітря для вентиляції:

L = L′· N = 30·100 = 300 м3/год.

8.3.2. Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення

Для зниження рівнів шуму на робочих місцях використовують наступні методи:

- раціональне розміщення робочого місця у приміщенні, а також обладнання на кожному місці;

- акустична обробка приміщення.

Раціональне розміщення робочих місць залежить від наявності достатньої площі приміщення. Акустична обробка приміщення захищає працюючих від внутрішніх та зовнішніх (вулиця, суміжні приміщення) шумів. Зниження рівня шуму за рахунок акустичної обробки приміщення ΔL визначається за формулою

, (8.3)

де А1, А2 – звукопоглинання приміщення до та після акустичної обробки, одиниць поглинання.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою

, (8.4)

де S – площа поверхні, м2;

α - коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні, одиниці поглинання.

Коефіцієнти поглинання матеріалів стін, стелі та підлоги наведено у табл.8.7.

Таблиця 8.7

Коефіцієнти звукопоглинання матеріалів

Матеріал	Коефіцієнт звукопоглинання α за частотою шуму 1000 Гц
Бетонна плита	0,02
Звичайна штукатурка	0,03
Штукатурка акустична (10мм)	0,11
Перфорировані панелі	0,50
Лінолеум (5мм)	0,03
Паркет	0,06

Приклад. Рівень шуму в приміщенні, розміри якого 10·8·5 м, складає 60 дБ А. Підлога у приміщенні – паркет, стіни та стеля - звичайна штукатурка. Визначити зниження рівня шуму після акустичної обробки стін та стелі звукопоглинаючим матеріалом (коефіцієнт поглинання 0,9).

Рішення

Знаходимо у таблиці додатка Р коефіцієнти поглинання матеріалів стін (0,03), стелі (0,03) та підлоги (0,06). Визначаємо за формулою (8.3) звукопоглинання приміщення до проведення обробки:

А1 = 2·10·5·0,03+2·8·5·0,03+10·8·0,03+10·8·0,06 =12,6 одиниць поглинання.

Визначаємо за формулою (5.3) звукопоглинання приміщення після акустичної обробки:

А2= 2·10·5·0,9+2·8·5·0,9+10·8·0,9+10·8·0,06 =238,8 одиниць поглинання.

Зниження рівня шуму за формулою (4.3) складає

дБ.

Рівень шуму після обробки приміщення (60 - 12,8 = 47,2 дБ А) відповідає нормативним вимогам до приміщення з ПЕОМ (табл.3.6) .

8.3.3. Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку тільки перераховуються без проведення розрахунків. Докладно вони наведені в Правилах охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, Затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 26.03.2010 N 65.

8.3.4. Заходи щодо організації робочого місця потрібно навести за такою схемою:

- вимоги до виробничих приміщень (площа та об’єм на одне робоче місце; матеріали, які використовують; кольорове пофарбування);

- вимоги до організації робочих місць (розташування місць в приміщенні, вибір робочого положення та виробничої меблі, вимоги до розмірів столу та стільця, розміщення обладнання з урахуванням особливостей трудової діяльності);

- вимоги до основного та допоміжного обладнання, його раціонального розташування.

Наводиться схема розташування робочих місць у приміщенні з урахуванням розмірів приміщення, кількості робочих місць та вимог нормативних актів (табл. 8.8 – 8.12).

Таблиця 8.8

Основні вимоги до розміщення робочих місць

Найменування параметра	Значення
Мінімальна ширина проходів, м: - при однорядному розташуванні ЕОМ; - при дворядному розташуванні ЕОМ	1 1,2
Відстань від стін, м	Не менше	1
Відстань між робочими місцями, м		1,5
Відстань між бічними поверхнями моніторів, м		1,2
Відстань між тильною поверхнею одного ЕОМ та екраном іншого, м		2,5
Площа приміщення на одного робітника, м2		6,0
Об’єм приміщення на одного робітника, м3		19,5

Примітка. Площа та об’єм приміщення наведені з урахуванням максимальної кількості одночасно працюючих людей у зміну.

Таблиця 8.9

Висота стола для занять з ПЕОМ

Зріст людини у взутті, см	Висота над підлогою, мм
Зріст людини у взутті, см	Поверхня стола	Простір для ніг, не менше
131...145	580	520
146...160	640	580
161...175	700	640
Понад 175	760	700

Примітки: 1 Оптимальний розмір робочої поверхні 1600 х 900 мм. На поверхні стола має бути спеціальна підставка для документів, відстань до якої від очей дорівнює відстані від очей до клавіатури.

2 Ширина та глибина простору для ніг визначаються конструкцією стола. Розміри простору для ніг за висотою не менше 600 мм, за шириною 500 мм, за глибиною 650 мм.

Таблиця 8.10

Основні розміри стільця

Параметр стільця	Зріст людини, см
Параметр стільця	146...160	161...175	Понад 175
Висота сидіння, мм	380	420	460
Ширина сидіння, мм	320	340	360
Глибина сидіння, мм	360	380	400
Висота нижчого краю спинки, мм	160	170	190
Висота верхнього краю спинки, мм	330	360	400
Кут нахилу сидіння, о	0...4
Кут нахилу спинки, о	95...108

Таблиця 8.11

Вимоги до розміщення обладнання на робочому місці

Найменування параметра	Значення параметра
Відстань від екрану до ока працівника при розмірі екрану по діагоналі 35/38 см (14’’/15’’) 43 см (17’’) 48 см (19’’) 53 см (21’’)	600-700 мм 700-800 мм 800-900 мм 900-1000 мм
Кут нахилу екрану від лінії зору працівника	- 30о ...+30о
Кут нахилу клавіатури	5...15о
Відстань від краю робочої поверхні до клавіатури	100-300 мм

Таблиця 8.12

Коефіцієнти відбивання поверхонь

Орієнтація вікон приміщення

Найменування кольору (поверхні)

Коефіцієнт

відбивання, %

Південь

Зелено-голубий (стіни)

Світло-голубий (стіни)

Зелений (підлога)

62...76

57...71

22 – 36

Північ

Світло оранжевий (стіни)

Оранжево-жовтий (стіни)

Червоно-оранжевий (підлога)

64...78

60...74

3...17

Схід

Жовто-зелений (стіни)

Зелений (підлога)

Червоно-оранжевий (стіни)

60...74

22...36

3...17

Захід

Світло-жовтий (стіни)

Блакитно-зелений (стіни)

Зелений (підлога)

Червоно-оранжевий (підлога)

63...77

60...74

22...36

3...17

8.3.3. Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку.

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам’ятати, що стан охорони праці є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини - найголовніше завдання держави. Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку наводяться з урахуванням вимог нормативних актів та характеристики трудової діяльності (табл.8.13).

Таблиця 8.13

Час регламентованих перерв у залежності від тривалості робочої

зміни, виду і категорії трудової діяльності з ПЕОМ

Категорія Роботи з ПЕОМ	Загальний час регламентованих перерв
Категорія Роботи з ПЕОМ	При 8-годинній зміні	При 12-годинній зміні
Розробка програм із застосуванням ЕОМ	15 хвилин через кожну годину	У перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній роботі, а протягом останніх 4-х годин - 15 хвилин через кожну годину
Оператори із застосуванням ЕОМ	15 хвилин через кожні 2 години
Оператори комп’ютерного набору	10 хвилин після кожної години

8.4. Зробити висновки по роботі.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення:

Назвіть небезпечні і шкідливі чинники, джерелом яких можуть бути технологічні процеси у вашій галузі. Розгляньте їхній вплив на людину.
Назвіть і дайте характеристику основним травмам і захворюванням, що можуть бути при реалізації технологічних процесів у вашій галузі.
Розгляньте вплив на людину аномального мікроклімату, шуму, освітлення робочого місця.
Вплив на працівника основних фізичних небезпечних виробничих факторів.
Хвороби та професійні захворювання, що викликані шкідливими та небезпечними виробничими факторами.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Мироненко Ірина Анатоліївна

Пов’язані теми

Основи здоров’я, 9 клас, Методичні рекомендації

Додано

5 листопада

Переглядів

186

Оцінка розробки

Відгуки відсутні