Домедична допомога при травмах голови, хребта, грудної клітки, черевної порожнини

ПЛАН УРОКУ №

Предмет: Охорона праці

Тема 8. Надання домедичної допомоги потерпілим у разі виникнення нещасних випадків під час аварій – 4 години

Тема уроку: Домедична допомога при травмах голови, хребта, грудної клітки, черевної порожнини.

Мета уроку:

1. Навчальна: Сформувати у учнів поняття про надзвичайну ситуацію: Алгоритм надання домедичної допомоги при травмах голови, хребта, грудної клітки, черевної порожнини. Загальні відомості про, виховання культури надання домедичної допомоги.

2. Розвиваюча: Розвити навички аналізу ситуації, систематизації. Розвити в учнях інтерес до даної теми, підвищити пізнавальну активність, розумову діяльність, потяг до даного предмету. Формувати раціональне мислення та творчість, уміння та навички самовдосконалення в обраній професії. Формувати реакцію та швидкість на небезпечну ситуацію. Вміння застосовувати набуті знання для невідкладно вміти надавати допомогу постраждалим і керуватися ними у своїй діяльності. Збагатити теоретичні знання. Розвивати навички застосування раніше отриманих знань.

3. Виховна: Виховувати почуття впевненості у власних силах, уміння використовувати свої знання на практиці. Виховувати в учнів науковий світогляд. Формувати культуру до своєчасної допомоги постраждалим, сумлінності, відповідальності, ініціативи. Поважне ставлення до особистого життя та життя кожного працюючого. Виховувати активну громадську діяльність.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Метод уроку: викладання, розповідь, пояснення.

Дидактичне забезпечення: Навчальні посібники, опорний конспект відеоролики, презентації.

Зміст уроку

1. Організаційна частина:

- перевірка наявності учнів;

- перевірка готовності учнів до уроку.

2. Актуалізація знань:

- повідомлення теми програми і уроку. Підготовка до вивчення нового матеріалу. Вступна бесіда:

- Як ви вважаєте, для чого необхідно знати алгоритми надання домедичної допомоги за травми голови, хребта, грудної клітки, черевної порожнини.

- Що означає забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного часу.

3. Формування нових знань:

- ознаки травм грудної клітки, голови, хребта, черевної порожнини.

- Алгоритми надання домедичної допомоги при травмах голови, хребта, грудної клітки, черевної порожнини.

4. Закріплення знань:

1. .Прийом «Доповни речення»:

1.       Будова хребта людини- це……
2.       Травма хребта – це…..
3.       Чинники травми хребта- це….
4.       Ознаки ушкодження хребта – це…..
5.       Особливості травми хребта- це….
6.       Ознаки перелому хребта – це….

5. Домашнє завдання:

1.Прочитати опорний конспект.

2. Виконати домашнє завдання:

2.1. Розв'яжіть ситуаційне завдання:

1. При пірнанні з берега річки постраждалий вдарився головою о камінь, після чого самостійно дістався берега, але почав скаржитися на сильний головний біль, болі в області шийного відділу хребта. Ваші дії?

2. Яку невідкладну медичну допомогу необхідно надати особі, яка внаслідок ДТП (наїзду легкового автомобіля), отримала ушкодження у вигляді перелому голови?

3. Яку невідкладну медичну допомогу необхідно надати особі, яка внаслідок ДТП (наїзду легкового автомобіля), отримала ушкодження у вигляді перелому грудної клітки?

4. Водій автомобіля після ДТП (зіткнення з іншим автомобілем), відчув різкий біль в грудній клітині. При огляді - на передній грудній стінці спостерігається величезний синець, шкіра у постраждалого бліда та холодна, дихання прискорене та утруднене. Відбулася одноразова блювота з кров’ю. Які можливі ушкодження у потерпілого та яку потрібно надати йому домедичну допомогу?

2.2. Переглянути відеоматеріал.

Підручник:  Л. Винокурова «Основи охорони праці» Р.6 §6.1, 6.2; В. Лелека «Захист Вітчизни» Тема4. §2,  Інтернет.

Стислий зміст уроку №13

Основні випадки ураження струмом. Ознаки електротравми. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму та алгоритм надання домедичної допомоги при електротравмі.

Тема 4. Основи електробезпеки – 4 години

Тема уроку: Основні випадки ураження струмом. Ознаки електротравми. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму та алгоритм надання домедичної допомоги при електротравмі.

Основні випадки ураження струмом

Людина потрапляє під дію електричного току:

> у разі випадкового дотикання до струмопровідних частин електроустановки або наближення до цих частин на неприпустимо близьке відстань;

> під час виникнення в електроустановці аварійного режиму (ушкодження ізоляції, обрив проводів тощо).

Аналізуючи умови виникнення електричного кола через тіло людини, розрізняють безпосередній контакт людини зі струмопровідними частинами та опосредкуваннями. Непрямий контакт настає під час пробою ізоляції на корпусі обладнання. Найчастішим і найхарактернішим випадком дотикання людини до струмопровідних частин є однофазне дотикання.

За однофазного дотикання у мережі з глухозаземленою нейтралью (рис. 17) струм, що проходитиме через тіло людини, піде колом: фаза А — тіло людини — підлога (грунт) — заземлювач нейтралі — нейтраль (нульова точка джерела живлення).

При однофазному дотику в мережі з глухозаземленою нейтралью струм, що проходить через тіло людини, піде по ланцюгу: фаза – тіло людини- долівка (грунт) – заземлювач нейтралі – нейтраль (нульова точка джерела живлення).

Таке дотикання дуже небезпечне.

При однофазному дотику в мережі з нейтралью, що ізольована струм , який проходить через тіло людини, замкнеться по ланцюгу: фаза- тіло людини- долівка (грунт) і далі повернутись до мережі надалі струм йде за ланцюгом: ізоляція фази – фаза-нейтраль (нульова точка) та ізоляція фази – фаза – нейтраль (нульова точка). Таким чином, у ланцюгу струму, що проходить через тіло людини, послідовно з ним також включені ізоляції фаз.

Опір ізоляції фази має активну та ємкісну складові. Активний опір ізоляції Rіз характеризує неідеальність ізоляції., її здатність проводити струм, хоча і значно гірша, ніж метали. Ємкість фази Сф щодо землі визначається геометричними розмірами ворожого конденсатора «пластинами» якого є фази і земля.

Величина струму через тіло людини залежить не тільки від опори людини, але і від опори ізоляції.

Під час двофазного дотику незалежно від режиму нейтралі людини буде під лінійним напругою мережі.

Двофазне дотикання надзвичайно небезпечне.

Дотикання до корпусу електроустановки, в якій фаза замкнулася на корпус, рівнозначно дотику до самої фази. Тому аналіз та висновки для випадків однофазного дотикання, що розглянуті вище, однакові й у разі замикання на корпус.

У разі замикання фази на землю (обрив і падіння фазного проводу на землю, замикання фази на корпус заземленого обладнання тощо) відбувається розтікання струму в землі (ґрунті). На поверхні землі з'являється електричний потенціал, величина якого залежить від величини струму замикання на землю, опору ґрунту в зоні розтікання струму, відстані від точки замикання.

У зоні розтікання струму людина може опинитися під різницею потенціалів, наприклад, на відстані кроку.

Напруга кроку – це різниця потенціалів між двома точками в зоні розтікання струму на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина.

Зоною розтікання вважається зона землі, за межами якої електричний потенціал, обумовлений струмами замикання на землю, може бути умовно прийнятий нулю.

Ознаки електротравми

Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму та алгоритм надання домедичної допомоги при електротравмі

Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму, надання йому першої допомоги.

При ураженні електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні методи: вимикати напругу рубильником або вимикачем; забезпечити безпеку шляхом захисного вимкнення аварійної ділянки або мережі вцілому.

Якщо вимкнення не може бути виконане досить швидко, треба терміново звільнити потерпілого від дії струмопровідних частин, до яких він торкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам'ятати, що не можна доторкатися до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, треба також стежити за тим, щоб не доторкнутися до струмопровідної частини і не опинитися під напругою. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин або дроту до 1000 В користуються сухою паліцею, дошкою або іншим сухим діелектричним предметом.

За необхідністю проводи перерізають пофазно інструментом із ізольованими рукоятками або перерубують топором із дерев'яним сухим сокиром.

Відтягувати потерпілого від струмопровідних частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого.

Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати собі. Можна, наприклад, надіти діелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, накинути на потерпілого прогумовану тканину або стати на гумовий коврик, чи суху дошку чи будь-який предмет, який не проводитиме електричний струм.

Під час звільнення потерпілого від струмопровідних частин, що перебувають під напругою вище 1000 В, треба надіти діелектричні рукавиці, взути гумові боти і діяти штангою або ізолюючими ланцюжками. При доторканні струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокового напруги.

При звільненні потерпілого від дії електричного струму бажано за можливості діяти однією рукою

Після звільнення від струмопровідних частин потерпілого треба винести з небезпечної зони та надати долікарську допомогу. Заходи долікарської допомоги залежати від стану, в якому перебуває потерпілий.

Якщо потерпілий відчуває собі задовільно, то йому все одно не можна дозволяти підніматися. Коли людина перебуває в стані обмороку, але у нього зберігається помірне дихання і пульс, слід дати йому понюхати розчин аміаку, облити обличчя водою, забезпечити спокій до приходу лікаря.

Якщо потерпілий дихає погано чи не дихає взагалі, йому необхідно терміново розпочати робити штучне дихання чи непрямий масаж серця. Ніколи не слід відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття та інших ознак життя.

Таке дотикання дуже небезпечне.

За однофазного дотикання в мережі із ізольованою ней-траллю (рис. 18) струм, який проходить через тіло людини, замкнеться колом

Звідси: величина струму, що проходить через тіло людини, залежить не тільки від опори людини, а й від опори ізоляції.

Під час двофазного дотикання (рис. 19), незалежно від режиму нейтралі, людина буде під лінійною напругою мережі

Дотикання до незаземленого корпусу електроустановки, в якій фаза (наприклад, фаза/1) замкнулася на корпус, рівнозначне дотику до самої фази А.

Тому аналіз та висновки для випадків однофазного дотикання, що розглянуті вище, однакові для замикання на незаземлений корпус.

У разі замикання фази на землю (обрив і падіння фазного проводу на землю, замикання фази на корпус заземленого обладнання тощо) відбувається розтікання струму в землі (ґрунті). На поверхні землі з'являється електричний потенціал, величина якого залежить від величини струму замикання на землю, удельного опору ґрунту р зоні розтікання струму, відстані від точки замикання.

У зоні розтікання струму людина може опинитися під різницею потенціалів напругою дотику чи кроку. Напругою дотикання називають напругу між двома точками ланцюга струму, до яких одночасно дотикається людина.

На рис. 19 такими точками є корпус обладнання, що під напругою, та частина ґрунту, яка знаходиться в зоні розтікання струму, на якому стоїть людина.

Напруга кроку — це різниця потенціалів між двома точками, на яких одночасно стоїть людина, біля зони розтікання струму на відстані кроку (рис. 20).

Напруга кроку тим більша, чим ближче до заземлювача знаходиться людина, а також чим більша тривалість його кроку.

Зоною розтікання вважається зона землі, за межами якої електричний потенціал, зумовлений струмами замикання на землю, може умовно дорівнювати нулю, може досягати небезпечних величин.