ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
Розв'язування задач з визначення граничних розмірів деталей і їх допусків; граничних значень зазорів (натягів) і їх допусків. Графічне зображення полів допусків. Позначення розмірів і граничних відхилень на ескізах деталей і їх з’єднань
Мета: поглиблення знань з основних понять про допуски і посадки та формування вмінь з визначення розмірних параметрів деталей і з'єднань машин.
Навчально-методичне забезпечення: завдання для роботи, інструкція з виконання роботи, приклад виконання роботи, довідники, підручники.
Матеріально-технічне забезпечення: лінійки, олівці, калькулятори.
Зміст і послідовність виконання роботи
За заданими номінальними розмірами і граничними відхиленнями отвору і вала гладкого циліндричного з’єднання:
1. Записати умовні позначення і числові значення номінальних розмірів і граничних відхилень отвору і вала.
2. Визначити граничні розміри отвору і вала.
3. Визначити допуски розмірів отвору і вала двома способами: через граничні значення цих розмірів і через їх граничні відхилення.
4. Побудувати схему розташування полів допусків у довільному масштабі і вказати характер посадки (із зазором, з натягом чи перехідна посадка).
5. Визначити граничні значення зазору або натягу у з’єднанні двома способами: через граничні значення розрізів і через їх граничні відхилення.
6. Визначити допуск посадки (допуск зазору, допуск натягу або допуск перехідної посадки) двома способами: через граничні зна¬чення зазору або натягу і через допуски розмірів отвору і вала.
7. Нанести всі розраховані величини на схему полів допусків
ІНСТРУКЦІЯ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОКОТИ 1
1. Умовні позначення і числові значення номінальних розмірів і граничних відхилень слід записувати так:
для отвору: D = мм; ЕS = мм; ЕI = мм;
для вала: d = мм; es = мм; еі = мм.
2. Граничні розміри отвору і вала визначати за формулами:
для отвору: Dmax = D + ЕS; Dmin = D+ ЕI;
для вала: dmax = d + еs; dmin = d + еі.
3. Допуски розмірів отвору і вала визначати за формулами:
для отвору: ТD = Dmax- Dmin або ТD = ЕS - ЕІ:
для вала: Тd = dmax + dmin або T d = es + еі.
4. Приклади побудови схем розташування полів допусків миведено: для посадок із зазором - рис. 1.9, для посадки з натягом -- рис. 1.10, для перехідної посадки - рис. 1.11.
Рис. 1.9 — Схема розташування полів допусків для посадки із зазором
Для встановлення характеру посадки (із зазором, з натягом чи перехідна посадка), слід звернути увагу на взаємне розташування полів допусків отвору і вала на схемі.
Якщо поле допуску вала Тd розташоване нижче від поля допуску отвору ТD, то посадка буде з зазором і для неї слід визначати граничні значення зазору Smax і Smin.
. Якшо поле допуску вала Тd розташоване вище від поля допуску отвору ТD, то посадка буде з натягом і для неї слід визначати граничні значення натягу Nmax і Nmin (рис. 1.10).
Рис. 1.10. Схема розташування полів допусків для посадки з натягом
Якщо ж поля допусків вала і отвору Тd частково або повністю перекриваються, посадка буде перехідною і для неї слід визначати найбільший зазор Smax і найбільший натяг Nmax (рис. 1.11)
Рис. 1.10 Схема розташування полів допусків для перехідної посадки
5. Граничні значення зазору або натягу у з’єднанні визначати за формулами:
Зазору : Smax= Dmax- d min або Smax= ES- ei
Smin= Dmin- d max або Smin= EI- es
Натягу:
Nmax=dmax- D min Nmax=es-EI
Nmin=dmin- D max Nmin=ei-ES
6. Допуск посадки визначати за формулами:
Для посадки із зазором: TS=S max- Smin або TS=TD +Td
Для посадки з натягом: TN=Nmax- Nmin або TN=TD +Td
Для перехідної посадки: TƩ=Smax + Nmax або TƩ=TD +Td
7. Позначення розрахункових параметрів з'єднань на схемах полів допусків наведено на рис. 1.9, 1.10, 1.11.
8. Приклад виконання ескізів деталей і з’єднання з позначенням номінальних розмірів і їх граничних відхилень наведено на рис, 1.12.
Приклад виконання практичної роботи № 1
Дано номінальні розміри і граничні відхилення діаметрів отвору і вала гладкого циліндричного з'єднання двигуна СМД-60:
втулка шатуна (отвір): Ø42 мм
палець поршня (вал): Ø42 мм
1. Умовні позначення та числові значення номінальних розмірів і граничних відхилень отвору і вала:
отвору: D = 42 мм; ЕS = +0,038 мм; ЕІ = +0,023 мм;
вала: d= 42 мм; еs = +0,001 мм; еі = -0,009 мм.
2. Граничні розміри отвору і вала:
отвору: Dmax = D + ЕS; = 42 + 0,038 = 42,038 мм,
Dmin = D+ ЕI=42+0,023 =42,023 мм;
вала: dmax = d + еs;= 42 + 0,001 = 42,001 мм,
dmin = d + еі.= 42 + (-0,009) = 41,991 мм.
3. Допуски розмірів діаметрів отвору і вала:
отвору: ТD = Dmax- Dmin = 42,038 - 42,023 = 0,015 мм
або ТD = ЕS - ЕІ= 0,038 - 0,023 = 0,015 мм;
вала: Тd = dmax + dmin =42,001 - 41,991 = 0,01 мм
або T d = es + еі. = 0,001 -(-0,009) = 0,01 мм.
4. Схема розташування полів допусків для заданого з’єднання (рис. 1.12, а).
5. Із схеми розташування полів допусків бачимо, що поле допуску вала Td розташоване нижче від поля допуску отвору ТD, це означає, що дане з’єднання буде із зазором і для нього визначаємо граничні значення зазору S max i Smin:
Smax= Dmax- d min =42.038-41.991=0.047 mm
або Smax= ES- ei=0,038-(-0,009)=0,047 мм
Smin= Dmin- d max =42,023-42,001=0,022 мм
або Smin= EI- es=0,023-0,001=0,022 мм
6. Допуск посадки (допуск зазору):
TS=S max- Smin = 0,047 - 0,022 = 0,025 мм
або TS=TD +Td=0,015+0,01=0,025 мм
7. Всі розраховані параметри даного з’єднання наносимо на схему розташування полів допусків (рис. 1.12. а).
8. Виконуємо ескізи з’єднання, отвору і вала і позначаємо номінальні розміри і граничні відхилення отвору і вала (рис. 1.12, б)
Завдання для самостійного виконання:
Шатун |
∅6
|
Палець |
∅6
|
Питання для самоконтролю
1. Який розмір називається номінальним, дійсним?
2. Що таке відхилення розміру?
3. Що таке дійсне, граничне, середнє і основне відхилення?
4. Що називається допуском розміру і як його можна визначити?
5. Що таке посадка? На які групи поділяються посадки за ступенем рухомості з’єднання?
6. Що таке допуск посадки і як його можна визначити?
7. Як записати відхилення розміру на кресленні, якщо обидва відхилення додатні, від’ємні, рівні за абсолютною величиною, але протилежні за знаком, якщо одне з відхилень рівне нулю?