Практична робота Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю. Джордж Орвелл «Скотоферма»

Міністерство освіти і науки України

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума»

XVІІІ МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС ТВОРЧИХ РОБІТ ШКОЛЯРІВ, ВЧИТЕЛІВ, СТУДЕНТІВ, АСПІРАНТІВ «УРОКИ ВІЙНИ ТА ГОЛОКОСТУ – УРОКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ»

Практична робота Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.

Джордж Орвелл «Скотоферма»

с. Червона Кам’янка Олександрійського району Кіровоградської області

2021 рік _____________________________________________________________________________

1. Заболотна Юлія Владиславівна,

Костиря Світлана Георгієвна.

2. Червонокам’янське ЗЗСО І-ІІІ ст. - ПЦ,

учителі історії та зарубіжної літератури.

Практична робота

Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю.

Джордж Орвелл «Скотоферма»

для здобувачів освіти 10-11 клас

Червонокам’янське ЗЗСО І-ІІІ ст. - ПЦ

Учитель зарубіжної літератури Костиря С.Г.

Учитель історії Заболотна Ю.В.

Мета уроку:

 (навчальна, розвивальна, виховна)   

• охарактеризувати тоталітарний політичний режим та поглибити розуміння тоталітаризму як антигуманного суспільного режиму, що нівелює особистість та унеможливлює її розвиток;
• пояснити, яким чином тоталітарна система спотворює та перекручує загальнолюдські та особисті цінності та ідеали;
• розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, давати історичну характеристику історичним діячам;
• формувати уміння критично та аргументовано висловлювати власну думку
• формувати особисте ставлення до людини як вільного члена спільноти, самоцінності, мети, а не засобу для соціальних інституцій, сприяти громадянському становленні учнівської молоді;
• виховувати в учнів негативне відношення до людиноненависницьких проявів та сприяти формуванню активної життєвої позиції.

Тип уроку: інтегрований (всесвітня історія + зарубіжна література)

Форма уроку: урок - відкриття

Основні терміни і поняття для вивчення: тоталітаризм, диктатура, ідеологія, фашизм, нацизм, авторитаризм, расова теорія.

Обладнання: документи, ілюстрації, мультимедійний проектор, аудіо - та мультимедійні матеріали,

Форми роботи Фронтально-групова

Методичні прийоми мотивації навчання Випереджувальне завдання, проблемне питання

Міжпредметні зв’язки зарубіжна література, правознавство, політична географія

Все всередині держави,

нічого поза державою,

нікого проти держави

Беніто Муссоліні

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ Мотивація навчальної діяльності

Учитель представляє найкращі х-ки Гітлера, Сталіна, Муссоліні та найгірші Рузвельта.

– Эти добрые люди,  ничему не учились и все перепутали, что я говорил.

Я вообще начинаю опасаться, что путаница эта будет продолжаться очень долгое время.

И все из-за того, что он неверно записывает за мной.
            М. Булгаков «Мастер и Маргарита»

1. (Б. Муссоліні)

1. Батько був ковалем, мати— шкільною вчителькою.
2. Більше всього на світі він любив  жінок та автомобілі.
3. Він казав, що свобода завжди існувала лише в уяві філософів, а народ просе у нього не свободу, а хліба,будинки, водопроводи.
4. Про те, що він мав багато прихильників, варто судити й по натовпу прихильників, які постійно приходять до нього на могилу, й по оберемках свіжих квітів, що вони тут залишають».

2. (А. Гітлер)

1. Батько  помер 65-річним, ЙОМУ було тоді 13 років.
2. Жив у шкільному пансіоні, важко захворів і залишив школу.
3. Навмисне вчився погано, протестуючи проти бажання батька бачити його державним службовцем, а не художником, як того хотів.
4. Він жив у притулку для безхатьків, а згодом оселився в будинку для бідних робітників.
5. Упродовж років щодня зранку тренувався за допомогою еспандера.
6. Здійснював піші прогулянки, переглядав з гостями кінофільми.
7. Номінований на нобелівську премію миру.

     3. (Й.СТАЛІН)

1. Народився не зовсім здоровою дитиною: він мав вроджені дефекти кінцівок (у нього були зрощеними два пальці на лівій нозі).
2. Походив з сім'ї селянина-кріпака.
3. Хворів на натуральну віспу, яка закінчилася формуванням рубців на обличчі та спині.
4. В 12-річному віці його збив фаетон, в результаті чого в нього порушилося функціонування лівої руки.
5. Вирізнявся серед своїх однолітків талантом в живописі і драмі, навіть писав власну поезію, прислуговував при церкві.
6. Закінчив  духовне училище (оцінки в атестаті — п'ятірки, навіть з поведінки).
7. Згідно з офіційно опублікованим медичним висновком, смерть настала в результаті крововиливу в мозок.

4. (Ф.Рузвельт)

1. Народився в родині заможного землевласника й підприємця.
2. Він вчив англійську і французьку літературу, латину і геологію, палеонтологію, ораторське мистецтво, історію, державне право й економіку.
3. Мав великий вплив у своїй діяльності від власної дружини.
4. Кар'єрист по натурі.
5. Мріяв про світове панування.
6. В молодості був пихатим знобом.

Дітям дається право вибрати найкращу особу.

Як міг лідер демократії бути таким?

Чому ця гарна трійця стала на шлях людиноненависництва?

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

А) Передумови виникнення тоталітаризму

Кожна нова епоха – це надії, віра, сподівання на краще. Але початок ХХ-го століття приніс людям чимало страждань і розчарування, економічні кризи, жорстокі повстання та революції і світові війни.

Демократія, яку спробували модернізувати й застосувати, як і в давні часи не вистояла, не змогла противитися злу. А тому  пересвічний громадянин саме в демократії побачали причину усіх своїх бід і вважали, що лише сильна влада може забезпечити їм спокійне й сите життя. Найбільше такі погляди були поширені в Німеччині, Росії та Італії.

І поки політики розробляли рецепти повного світу і пропонували їх народам, владу захоплювали ті, хто давав прості і зрозумілі моделі відповіді та обіцяли заманливі перспективи. Так і зявилася небачена дотоді протилежність демократії - ТОТАЛІТАРИЗМ.

Тоталітаризм (totalitas, лат. — повнота) — державний лад, що здійснює абсолютний контроль над усіма сферами суспільного життя.

Цей термін було запроваджено ідеологом італійського фашизму Дж. Джитіле на початку ХХ ст. У 1925 р. він вперше пролунав в італійському парламенті. Лідер італійського фашизму Б. Муссоліні увів його у свій політичний лексикон.

Із цього моменту починається становлення тоталітарного ладу в Італії, потім у СРСР за часів сталінізму та гітлерівській Німеччині.

Б) УЧНІ-ІСТОРИКИ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ

Орієнтовний алгоритм складання політичного портрету

1.           Хто ця особа –  прізвище (псевдонім), посада, країна, роки життя.
2.           Який  життєвий шлях пройшла ця особа.
3.           В яку історичну епоху проявив себе.
4.           Інтереси яких верств населення відображав, на кого спирався.
5.           Яким чином здобув політичну владу.
6. Яку мету ставила особа в своїй політичній діяльності.
7. З якими відомими фактами, подіями пов’язана її діяльність.
8. Які відомі  вислови, твори належать особі.
9. Яку роль відіграла особа в житті країни, світу.
10.  Які наслідки та оцінка діяльності особи з точки зору сучасності та уроки, які можна винести з її діяльності.

І.  МУССОЛІНІ

2. Політичний діяч, фашистський диктатор  з 1922 по 1943 роки.
3. Його назвали на честь трьох відомих революціонерів. Отримав освіту вчителя початкових класів.
4. Жив у Швейцарії, Австрії, працював у редакціях газет лівого спрямування.
5. На початку діяльності сповідував соціалістичні погляди та був пацифістом, в роки Першої світової  став прихильником фашизму.
6. Сподівався, що  Перша світова війна призведе до розпаду суспільства, і в хаосі він зможе прийти до влади,
7. Створив озброєні фашистські загони чорносорочечників, які організували «похід на Рим» у 1922 р. та привели диктатора до влади. Цю подію назвали «Революція в спальному вагоні».
8. Він сконцентрував усю владу в своїх руках як провідник (дуче) фашистської партії, та спробував відродити священну Римську імперію. Ліквідував парламентаризм та демократію, сформував корпоративну систему.
9. Під час громадянської війни в Іспанії допомагав разом з Гітлером диктатору Ф. Франко.
10.  Він разом з  Гітлером  створив    Антикомінтернівський  та Сталевий  пакт  і є одним з винуватців  розв’язання Другої світової війни.
11.  Наприкінці  Другої Світової війни  втратив владу, в квітні 1945 р.  його схопили партизани і разом з дружиною стратили.

ІІ. ГІТЛЕР

1.   Політичний та державний діяч,  рейхсканцлер  від 1933 до 1945 року, провідник Націонал-соціалістичної робітничої партії, головний ідеолог нацизму.

 2. Народився  в Австрії, виховувався в суворих умовах  в небагатій сім’ї, навчався погано, двічі сидів у першому класі.

3.  В молодості проявляв бажання малювати, але  Академія образотворчих мистецтв відхилила його заяву на вступ двічі: пославшись на його «нездатність до живопису».

4. Під час Першої світової війни дослужився до єфрейтора в армії рейхсверу, нагороджений залізними хрестами, був тяжко поранений внаслідок вибуху хімічного снаряду, дивом вижив.

5. Негативно сприйняв капітуляцію Німеччини у Першій світовій війні, по її завершенню вступив у НСДАП , проголошував  палкі промови, його називали «німецьким Муссоліні».

6. Організував антидержавний заколот(«Пивний путч») в 1923 р. Потрапив до в’язниці, де написав працю «Моя боротьба», яка стала програмним документом його політичної сили.

7. У 1933 р. після парламентських виборів президент Гінденбург призначив його рейхсканцлером.

8. Здійснював репресії та терор. Антисемітизм став провідною ідеєю фюрера. Він є  головним винуватцем голокосту.

9.  Він прагнув до світового панування, розв’язав Другу світову війну, яка принесла смерть та страждання мільйонам людей.

10. Покінчив життя самогубством у бункері оточеного радянськими військами Берліну.

ІІІ.  СТАЛІН

1. Створив специфічну адміністративну систему з 1924 по 1953 роки в СРСР.

2. Орієнтувався на високі темпи розвитку господарства (мобільна адміністративна система, що постійно тисне не тільки зверху, а й знизу).

3. Неодноразово закликав до більшої демократизації внутріпартійного життя, відмови від практики кооптації, призначенства при формуванні керівних органів партії.

4. Реально під гаслом демократизації внутріпартійного життя йому легше було замінити керівників на місцях новими, більш слухняними, які, оволодівши ситуацією, забезпечили б новий ривок.

5. Широке використання єдиної ідеології, намагання пояснити кожен аспект соціального життя.

6. Соціальні цілі, зразки поведінки, ворогів він характеризував спрощено, іноді в перекрученій формі.

7. Більшовицька ідеологія у своєму прагненні легітимізувати тоталітарний режим претендувала на повне уособлення істини, фальсифікуючи минуле, насаджуючи цінності, підпорядковані інтересам держави-партії.

8. Існуючий суспільний устрій проголошувався вищою формою демократії, а політичний — благом народу.

9. Тоталітарна ідеологія стала об'єктом фанатичної віри, неприступним для критики.

10. Ідеологічна монополія була тісно пов'язана з монополією на інформацію.

11. Головною функцією ідеологічної складової тоталітарного режиму було придушення інакомислення.

12. Єдиним джерелом істини вважалася Комуністична партія.

13. Однодумність культивувалась через позбавлення громадян об'єктивної інформації, яка живила б їх власні погляди.

Чи міг протистояти їм?

Ф.Рузвельт

1. Видатний політичний та державний діяч, який був лідером демократичного світу.

2. Походить з багатої сімї, навчався в Гарвардському університеті.

3. 1921 року після купання в озері захворів на поліомієліт, йому призначили неправильне лікування, що  призвело до паралічу та інвалідства.

4. Займав посаду  губернатора Нью-Йорка чотири роки.

5. Був обраний президентом  країни в  1932 р. під час  «Великої депресії». 

6.  Єдиний з президентів, який займав цю посаду більше ніж два терміни.

7. Під час президентства провів комплекс економічних реформ під назвою «Новий курс».

8. Реформи  політика отримали підтримку серед трудящих, але викликали невдоволення та засудження з боку багатих верств населення.

9. Політика реформ  забезпечила  вихід з економічної кризи, стабілізувала банківську та фінансову систему, перетворила  країну на провідну державу світу.

10.  Він увійшов у історію як президент-реформатор,  його рішучість та наполегливість у втіленні ідей у життя мають слугувати політикам, які прагнуть увійти в історію як видатні постаті.

В) Художники працюють над коміксами цих історичних постатей.

Г) На дошці: 

1.Тоталітаризм –  відкрито антидемократичний режим що базується на однопартійній системі, всезагальним проникненням держави в  економіку, культуру, суспільне й особисте життя.

2. Нацизм –  це реакційна течія, в основі якої лежить ідея національної винятковості, національної переваги  «арійської раси» і знищення або поневолення  «неповноцінних» рас, яка спирається  на пряме насильство в суспільстві.

3. Фашизм – це  реакційна політична течія, форма тоталітаризму, терористична диктатура, що відкрито знищує демократичні права і свободи та спирається на пряме насильство.

4. Диктатура – необмежена влада у державі  окремої особи, групи осіб, верстви,  суспільного класу. Диктатура спирається на репресії та терор.

5.Соціалізм – соціально-економічні ідеї, вчення та ідеології, основною ціллю та ідеалом яких є здійснення принципів соціальної справедливості, свободи та рівності.

Д)                                                                 Зобразити схему

Тоталітаризм

Фашизм     Нацизм     Соціалізм

Диктатура

Ж) Головні ознаки тоталітаризму.

1. однопартійна диктатура (придушення політичних опонентів, заборона всіх партій)
2. культ особи ,, вождя “
3. цілковитий контроль над державою
4. політичний контроль (вибори, цензура…)
5. Контроль над економікою
6. вторгнення у приватне життя людини.
7. Монополія держави на використання всіх засобів ведення збройної боротьби.
8. Існування відпрацьованої системи загального контролю над поведінкою людей, системи насильства

З)       Літератори знайомлять з біографією Джорджа Орвелла, як прикладу демократії, що не мирилася з диктатом (презентація).

Перегляд ролика Джорджа Орвелла
«Скотоферма»

Хв. (на вибір учителя)

Представлення власного бачення твору учнями (власна презентація).

І) Представлення учнями власних коміксів.
 

Й)                    Тоталітарні режими сформували особливий тип людей,

своєрідних «гомо тоталітарикус»

 з цілком певними рисами:

•      вірою в ідеальне суспільство,
•      патологічною агресивною при­хильністю до авторитету,
•      розривом з минулим, його культурни­ми надбаннями,
•      зневагою до інтелекту,
•      некритичним ставлен­ням до дійсності,
•      покірністю, схилянням перед силою і владою,
•      шаблонним мисленням,
•      ототожненням себе із системою, партією, вождем, фанатизмом

К)                                                  Група учнів-аналітиків

Перший

Такій людині з її украй низькими потребами й безпо­радністю, позбавленій власних бажань, сумнівів і думок, звідусіль оточеній «ворогами», залишалося лише одне - долати труднощі й поборювати «ворогів».

Про все інше дбав вождь. Якщо ж реальних ворогів не вияв­лялося, то їх негайно видумували: «троцькісти» й «шпигуни» в СРСР, євреї - у Німеччині, заможні західні держави - в Італії.

Як відомо, у демократичному суспільстві обмеження прав людини застосовується лише до злочинців і душевнохворих. При тоталітаризмі зникає сама різниця між злочином і неви­нуватістю. Тоталітаризм карає людину незалежно від того, чи винувата вона насправді. Тотальна несвобода на тлі суцільних житейських обмежень могла бути замінена лише одним - в’яз­ницею або стратою. Уникнення їх повинно було створювати в людей ілюзію «щастя». Людина, над якою було занесено меч тоталітарного «правосуддя», відчувала, що її хтось за щось (хоч вона й не відала, за що саме) карає. При цьому звинувачення, як правило, не пред'являлося. Відтак із свідомості й з реально­го життя зникало відчуття різниці між Добром і Злом. Запро­вадивши всезагальну карність і переслідування, тоталітаризм «скасував» ті моральні цінності, які, власне, роблять людину Людиною.

Другий

…Італійські війська під проводом поета Габріеле Д’Аннунціо не виконали наказу про відхід і 12 вересня 1919 р. самочинно окупували місто Фіуме. Упродовж 16 місяців Д’Аннунціо, що привласнив собі титул «начальника», порядкував у місті, застосовуючи уже тоді елементи політичного стилю фашистської Італії. Достатньо пригадати масові ходи й паради його прихильників у чорних сорочках під прапорами із зображенням мертвої голови, войовничі пісні, вітання на давньоримський зразок й емоційні діалоги натовпу з його вождем.

23 березня 1919 р. у Мілані Муссоліні створив організацію «Бойові загони», яка перебрала за зразок політичний стиль Д’Аннунціо.

Уряд і поліція не тільки не заважали фашистам, але навіть заохочували їх. Фашизм отримує могутніх заступників в особі Загальної конфедерації промисловців і поміщицьких союзів.

Третій

Створена  Німецька робітнича партія (ДАП), утворена в січні 1919 р. в Мюнхені, її організатор А. Дрекслер того ж року запросив до лав партії Адольфа Гітлера.

Емблемою партії було обрано свастику — хреста із загнутими під прямим кутом кінцями. Цей знак відомий ще з глибокої давнини і символізує безперервний рух сонця.

Гітлер обрав емблемою партії чорну свастику, вписану в біле коло на червоному тлі. Для нього червоний колір символізував соціальні ідеали партії, білий — націоналістичні, а свастика вказувала на перемогу німецького духу.

Для партійного вітання теж обрали старовинний символічний жест — підняття вгору витягнутої руки. Це створило своєрідний імідж партії; вона швидко стала численною, а Гітлер — популярним оратором.

Ідеологія партії спиралася на чотири підвалини — націоналізм, расизм, антисемітизм, антикомунізм. На відміну від фашистів, нацисти наголошували не на державі, а на нації. Вони трактували поняття «нація-народ» як окрему культурно-біологічну та ірраціонально-містичну спільноту, що завжди перебуває у ворожих антагоністичних відносинах з іншими спільностями. Спираючись на ідейних попередників (Фіхте, Гегеля, Юнга, Ніцше, Шпенглер та інших), нацисти взяли на озброєння основні положення з традиційного пангерманського шовінізму XIX ст.:

• панівне становище Німеччини в континентальній Європі;

• возз’єднання всіх народів, що розмовляють німецькою мовою, в межах німецького рейху;

• розширення німецьких колоніальних володінь.

Важливою складовою ідеологічної платформи нацизму був расизм.

Гітлер уважав нації нерівноцінними: буцімто є вищі, а є нижчі. Німці, поза сумнівом, найвища арійська нація, повинна встановити «новий світовий порядок». На підтвердження цієї тези Гітлер розробив расову теорію, що розглядала історію людства як боротьбу між расами. Особливий наголос у цій теорії робився на антисемітизмі. Євреїв звинуватили в усіх негараздах, що відбувались у світі та країні. Перша світова війна, революція, інфляція, зростання цін, безробіття тощо приписувались інтригам євреїв. Відповідно, будь-які можливі позитивні дії безпосередньо пов’язувалися з акціями проти них. Злочинним і нелюдяним було «остаточне вирішення» єврейського питання. Зрештою, нацисти знищили понад 6 млн євреїв із 10 млн, що проживали на Європейському континенті.

Наріжним каменем ідеологічного фундаменту нацизму, безперечно, був антикомунізм. Ще у 1922 р. Адольф Гітлер у таємному меморандумі до осіб, що субсидують партію, стисло й відверто сформулював її мету — «знищити й викорінити марксистський світогляд». Згодом саме на основі антикомунізму створювалася вся система ідейного багажу нацизму. На відміну від італійських фашистів, яких підтримувала католицька церква, нацисти стояли на позиціях антиклерикалізму і боролися проти церкви.

Четвертий

Історично першою й класичною формою тоталітаризму став комунізм (соціалізм) радянського типу, початок якому поклала військово-комуністична система, що загалом сформувався в 1918 р.

Комуністичний тоталітаризм більшою мірою, ніж інші різновиди, виражає основні ознаки цього ладу, оскільки передбачає повне усунення приватної власності, а отже, усілякої автономії особистості, абсолютну владу держави.

Радянський режим виник у результаті революції, тобто насильства: більшовики захопили владу в листопаді 1917 р. У січні 1918 р. відбулися вибори. Вільно обрані Установчі збори були розігнані через кілька днів, тому що значна їх більшість булла ворожа більшовикам. Усі або майже всі режими в такому стані не конституційні, але найчастіше режим, встановлений шляхом насильства, прагне стати конституційним. Він приймає конституцію, відповідно до якої будуть призначатися правителі й здійснюватиметься влада.

Радянський режим прийняв три конституції: в 1918, 1924, 1936 рр. Усі ці конституційні тексти є фікцією. Депутати обираються вільно, але вільно стати кандидатом не можна. Оскільки список кандидатів єдиний, залишається лише вибір між голосуванням «за» або неучастю в голосуванні. Результати виборів передбачувані. Хід засідань обох частин парламенту відомий заздалегідь, якщо не громадянам, то у всякому разі правителям.

Критичні виступи розгортаються за заздалегідь відпрацьованим сценарієм.

Тільки теоретично проголошено основні права: свобода слова, друку, зібрань. Особа священна, житло недоторканне, гарантується дотримання всіх вимог, усіх офіційно проголошених свобод.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Вправа «ТАК-НІ» (Бліцопитування)

1. Держава Ватикан була відновлена внаслідок угоди  Муссоліні з Папою Римським.                                                                                                           (Так)

2. Корпоративна система встановилась у Великій Британії.                           (Ні)

4. Рузвельт чотири рази обирався президентом США.                                   (Так)

5. Гітлер вважав Муссоліні своїм учителем.                                                    (Так)

6. «Похід на Рим» організував Муссоліні.                                                       (Так)

7.  Лідером нацистів у Німеччині був Гітлер.                                                   (Так)

8. США встановили дипломатичні відносини з СРСР за часів Рузвельта.  (Так)

9. Революція в спальному вагоні привела до влади Муссоліні.                   (Так)

10. «Кришталева ніч» була проведена нацистами проти євреїв за наказом Гітлера.                                                                                                                  (Так)

11. Муссоліні встановив у Італії нацистську диктатуру.                                     (Ні)

12. Рузвельт був лідером республіканської партії.                                               (Ні)

13. Держава Ватикан розташована в Німеччині.                                                   (Ні)

14.  Гітлер та Муссоліні є диктаторами.                                                               (Так)

15. Рузвельт був прихильником тоталітарних методів                                         (Ні)

16. Франко отримав підтримку від Німеччини та Італії.                                    (Так)

17. Президент Німеччини Гінденбург призначив Гітлера рейхсканцлером

в 1933 р.                                                                                                                (Так)                                                                                                          

Термінологічний диктант

 1.  З історією якої держави повязана подія, що увійшла в історію під назвою «Революція в спальному вагоні»?                                                           ( Італія)

 2. З історією якої держави повязана подія, що увійшла в історію під назвою «Мюнхенський (пивний) путч»?                                                      ( Німеччина)

 3.  З якою країною повязана політика під назвою «Новий курс»?              (США)

4.Назвіть прізвище президента США, який обирався на цю посаду чотири рази?                       (Ф.Рузвельт)

5. Як прізвище італійського диктатора, який уклав угоди з Папою Римським?  (Муссоліні)

6. Як прізвище диктатора, який під час ув’язнення виклав свої нацистські ідеї про світове ранування в книзі «Моя боротьба»?                              (Гітлер)

7.  Як назвали політику нацистів по масовому знищенню євреїв?   (голокост)

8. Як називається політичний антидемократичний режим, в якому держава прагне встановити повний контроль над суспільством за допомогою репресивнихзаходів?                                                                       (тоталітаризм)   

                               Пізнавальна гра  «Хто зайвий на фото і чому?»

На екрані  4 портрети політиків.

Завдання – визначити зайвого та пояснити причину свого вибору (наприклад):

Слайд 1

Б.Муссоліні, Ф.Рузвельт, А.Гітлер, Й.Сталін

(Зайвий  - Ф.Рузвельт, тому, що він представляє демократичний табір, а решта – диктатори, лідери тоталітарних режимів)                                                                     

Слайд 2

Ф.Рузвельт, В.Вільсон, Й.Сталін, Г.Гувер, (зайвий – Й.Сталін, який є диктатором, решта – демократичні  керівники США)

Слайд 3

П.Гінденбург, А.Гітлер, Б.Муссоліні, Ф.Еберт (зайвий – Б.Муссоліні, який представляє Італію, решта – керівники Німеччини)

Слайд 4

Н.Чемберлен, У.Черчіль,  А.Гітлер, Е.Даладьє (зайвий -  А.Гітлер, який є диктатором Німеччини, решта -  демократичні лідери Великої Британії)                                                                                    

V. Домашнє завдання

Напишіть ессе:

1. Чому тоталітарний комунізм вважають класичною формою?

2. Чому навіть за наявності конституції радянську систему відносять до тоталітарних