Практичне заняття «Аналіз медіатексту».

Предмет: Громадянська освіта

Клас: 10

Урок

Тема: Практичне заняття «Аналіз медіатексту».

Мета: формування навичок цілеспрямованого багатостороннього сприйняття інформації та різнобічної оцінки творів візуальних мистецтв; роботу з такими компонентами: визначення виду ЗМІ, категорії повідомлення, пошук можливих помилок і неточностей медіаповідомлення, характеристику медіамови, особливості звукового рішення, засобів виразності, визначення потенційного адресата медіатексту, визначення мети медіаповідомлення, відповідність цілей і засобів даного медіатексту. Когнітивна компетенція: діти беруть участь у дискусії на правову тематику та використовують знання, отримані у процесі навчання правознавства, для обґрунтування особистої думки, позиції, наводити аргументи та контраргументи.

Практично-поведінкова компетенція:  учні обирають моделі поведінки, орієнтуючись на приписи чинного законодавства, реалізують їх для правомірної участі у суспільних, зокрема правових, відносинах; усвідомлюють відповідальність за свою поведінку.

Аксіологічна компетенція: учні  керуються в своїй діяльності (навчальній та позанавчальній) гуманістичною системою цінностей, з повагою ставляться до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, свідомо виконують обов’язки; позитивно оцінюють діяльність інших осіб щодо захисту їх порушених прав і свобод. 

Очікувані результати діяльності учнів: знання і розуміння: має знати основні критерії, за якими можна робити власні висновки, має знати зміст понять і термінів теми уроку; уміння і навички: уміти висловлювати свої думки, порівнювати власну думку з думкою інших учнів; обгрунтовувати свою думку під час дискусії.

Обладнання: підручник, інтерактивна дошка

Тип уроку: практичне заняття.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент . Привітання, оголошення теми і мети (діти оголошують) уроку.

ІІ. Актуалізація:

Тест «Критичне мислення»:

1. Критичне мислення -це:

А. уміння критикувати                Б.    уміння аналізувати          В. уміння спостерігати

2. Наскільки Ви довіряєте новинам?

А. повністю                                  Б.  50 на 50                                В. все неправда

3. Що відбувається частіше: Ви шукаєте інформацію чи інформація шукає Вас?                                                                            А. я шукаю                                                                                                                                                                                                             Б. інформація надходить до мене звідусіль                                                                                                                                В. потрібну шукаю, непотрібна сама знаходить   

4. Що дають нам ЗМІ : факти чи власні судження?

А. факти                              Б.   судження                                         В. 50 на 50

ІІІ. Мотивація:

Медіатекст здатний «видавати різним читачам різну інформацію – кожному в міру його розуміння ... саме ту, якої він потребує і до сприйняття якої підготовлений». Ю. Лотман.    Як ви розумієте даний вислів?

ІV. Вивчення нового матеріалу:

1. Критерії перевірки достовірності інформації.

2. Приклади маніпуляцій в ЗМІ: (презентація учнів)

        1.    «Отруєний сендвіч».

      Це коли повідомлення починається з відомого незначущого факта, після якого дається вигадка і завершується фактом ,який мав місце в дійсності. Проковтнеш брехню й не помітиш.

       2.     Ефект первинності.

       Про   якусь подію джерело інформації повідомляє раніше за інших ,але повідомляє у вигідному для себе тлумаченні.І ми розкрили очі «Оце новина!»  й біжимо розповідати  всім стрічним.

       3.    Закон передування.

      Будь яке перше повідомлення про той чи інший факт ,подію робить більш сильний вплив на аудиторію, ніж наступні. Джерело закріплюється в нашій пам’ яті як правдивіше й привабливіше за інші, порівняно  менш оперативно діючі.

       4.     Зсув акцентів.

      Це коли дуже широко, рекламним стилем повідомляється  про щось незначне. А далі. Похапцем чи мимохіть –про важливу подію. А все через те ,що власникам ЗМК вигідно відвернути ,а не привернути увагу.

       5.    Метод  «забовтування»

      Використовується  коли потрібно знизити актуальність якогось явища чи викликати до нього негативну реакцію. Застосовують його в боротьбі із супротивником, безупинно вихваляючи його ,до місця й недоречно говорячи про його надзвичайні здібності і т.д. Мета –викликати  утому й головний біль у людей, відбити бажання цікавитися тим ,що насправді  являє собою той чи інший кандидат. Метод також використовується для створення так  званого « інформаційного шуму», коли за потоком другорядних повідомлень потрібно сховати якусь важливу подію чи головну  проблему .

       6.    Анонімний авторитет. 

      Давно доведено, що одним з найефективнішим методом є звертання до авторитету. Це може бути вагома політична фігура, релігійний діяч, науковець чи представник  іншої професії. Ім 'я авторитету не повідомляється. Для більшої переконливості здійснюють цитування документів, оцінок експертів, свідчення очевидців. Наприклад : «Учені на підставі багаторічних досліджень  довели…», « Лікарі рекомендують..» при цьому джерело не ідентифіковане ,і жодної відповідальності за помилкове повідомлення журналісти не несуть.

        7.    Принцип контрасту.

      Теми новинних повідомлень компонуються так, що змушують комуніканта  домислювати в потрібному напрямку. Це особливо помітно під час виборів, коли детально, із смакуванням подробиць висвітлюються внутрішні конфлікти в таборі політичних опонентів. Мовляв , «усі вони там» збіговисько демагогів і скандалістів. Таким чином підводять до висновку :поки «погані» б’ються за владу, «хороші» працюють на благо народу.

        8.    Створення асоціацій.

      Об’єкт  штучно прив’ язується  до чогось такого, що сприймається масовою  свідомістю як дуже погане (чи навпаки-гарне: «Садам Хусейн-арабський Гітлер», «Сталін- це Ленін сьогодні»(рад.пропаганда).  Саме тут і захована чергова пропагандистська пастка. Спокуса заощадити інтелектуальні зусилля змушу. Людину замість осмислення сутності проблем вдаватися до асоціацій і помилкових аналогій: адже метафора відсилає нас до інших, уже відомих станів.

V. Закріплення нового матеріалу: Робота в групах.

За допомогою наданих медіатекстів визначте приклади маніпуляцій в ЗМІ. Відповідь аргументуйте.

VІ. Підсумок уроку.

Соціальні медіа є важливим інструментом становлення й розвитку громадянського суспільства, засобом мобілізації спільноти для колективних, суспільно значущих дій. Їх можливості як підґрунтя для об’єднання розрізнених соціальних груп і громадян залежать від широти охоплення ними населення. Завдяки соціальним медіа формується новий рівень соціокультурної реальності, громадяни отримують ще одну форму захисту й реалізації власних потреб, контролю влади, що в результаті стане запорукою функціонування правової держави.

VІІ. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника, підготувати макет шкільної газети.