Урок „Україна – наш спільний дім”

„Україна –  наш спільний дім”

• ознайомлення учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України, вивчення основних засад демократичного та суспільного ладу України, її досягнень за останні роки;
• закріплення знань про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн, Основний Закон України – Конституцію);
• зміцнення  громадянських якостей учнів;
• формування ціннісного ставлення до держави, суспільства, мови, сім’ї, самого себе; почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

Хід уроку

Учитель:  Вишита колоссям і калиною,

      Вигойдана співом солов’я,

      Зветься величаво – Україною,

      Земле зачарована моя.

      Нині свято нашого народу.

      Свято України, її роду!

24 серпня 2011 року український народ відзначив 20-річчя Дня Незалежності України – головне державне свято на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня 1991 року, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

А тепер дайте відповіді на запитання:

1. У якому році Україна стала незалежною державою?
2. Що здобула Україна після проголошення незалежності? (державний кордон, прапор, герб, гімн, конституцію, державну владу)
3. Якого кольору прапор України?
4. Який вигляд має герб?
5. Хто написав слова та музику до державного гімну?
6. Хто керує державою?

На всі ці запитання ви дали відповіді, тому що ви їх знаєте з дитинства, а зараз ми ознайомимось ще детальніше з тим що здобула Україна після проголошення незалежності. І почнемо з державного кордону.

І. Державний кордон України є лінія і вертикальна  поверхня,  що проходить по цій лінії, які визначають межі  території  України - суші, вод, надр, повітряного простору.

 Державний кордон    України     визначається     Конституцією   та   законами  України,  а  також  міжнародними договорами України,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

ІІ. Герб – це розпізнавальний знак держави, символ влади.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України Постановою „Про Державний Герб України” затвердила тризуб як Малий Герб України, вважаючи його головним елементом Великого герба. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.

З історія герба.

СХІДНІ слов’яни, які жили на території України, з давніх-давен використовували символічні зображення квітів, звірів, птахів, зірок для того, щоб розрізняти окремі племена, родини або землі, які їм належать.

У побуті українців найбільш уживаним було зображення тризуба. Важко визначити точно, коли він з'явився на наших землях. Існує понад сорок версій, що пояснюють походження цього знака. Наприклад, знаряддя праці, якими давні люди обробляли землю, ловили рибу, захищалися, своїм виглядом нагадували тризуб.

У Київській Русі тризуб був великокнязівським знаком. Його зображення вперше відоме з печатки князя Святослава. Згодом тризуб карбується і на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославича. Виконані у бронзі чи сріблі, тризуби також прикрашали пояси дружинників княжого війська, зброю і знамена.

З плином часу тризуб поступово виходить з ужитку. Після утворення Української Центральної Ради тризуб знову - символ України. А в 1919 році, з моменту проголошення Акта соборності України, він стає гербом.

Після встановлення радянської влади у 1922 році було затверджено герб Радянської України, який не містив зображення тризуба.

І нарешті у 1991 році, коли наша країна здобула незалежність, золотий тризуб знову став національним державним символом України.

ІІІ. Прапор – це кольорове полотнище, часто з певним зображенням. Це офіційна емблема держави, символ її суверенітету.

28 січня 1992 року Верховна Рада  України прийняла Постанову Верховної Ради України „Про Державний Прапор України”.

В 1996 році Конституцією України блакитно-жовтий прапор затверджено Державним Прапором України.

З історії прапора.

Прапор виник в античні часи. На Русі стяги поважали ще за часів язичества, а після введення християнства їх освячували образом животворного хреста.

Як зазначають історики, слов'яни дуже шанували свої знамена. Стяги піднімали перед боєм, ставили на підвищенні, щоб було видно кожному воїну. Збити стяг ворога означало перемогти у битві.

Доручали нести стяг найвизначнішим богатирям. Їхнім обов'язком було постійно підтримувати прапор над полем бою, охороняти його. Якщо прапор стояв нерухомо, значить битва точилася успішно. Якщо ж прапор зникав з поля зору воїнів, це означало, що супротивник, скоріш за все, подолав військо.

Найуживанішими кольорами прапорів були червоний, білий, блакитний, жовтий, малиновий та їх сполучення.

Блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими хрестами або іншими знаками поширились у 17-18 століттях.

Це поєднання кольорів було відтворене у Державному Прапорі України після проголошення незалежності у 1991 році.

Скажіть, будь-ласка, що символізують кольори на державному прапорі?

Так, правильно жовтий колір символізує пшеничну ниву, зерно, хліб, золоте сонце. Синій - це колір чистого мирного неба і води.

ІV. Гімн – це урочиста пісня, виконання якої пов’язане зі святковими урочистостями, офіційними державними заходами, військовими парадами.

6 березня 2003 року Президент України Л.Кучма підписав Закон України „Про Державний Гімн України”.

Скажіть, будь-ласка, хто написав слова і музику до національного гімну? (Павла Чубинський та Михайло Вербицький)

Скажіть, будь-ласка, як повинна поводитись людина коли звучить гімн держави?

Є у мене мама й тато,

Є сестра й молодший братик.  

Ми щодня встаєм раненько

 І збираємось хутенько:

Тато-лікар - у лікарню,

Мама-пекар - у пекарню,

Я й сестра до школи йдем,

Брата в дитсадок ведем.

В нас людина кожна знає,

Чим займатись вона має.

Гарантує нам це право

Головний Закон держави.

Він дає дорослим й дітям

Вільно і щасливо жити.

Всі його повинні знати

І вивчати, й шанувати.

Звуть закон цей в Україні –

Конституція країни.

V. Конституція – це Основний Закон держави. Нова Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року. Тому день 28 червня вважається всенародним святом. Конституція України складається з п’ятнадцяти розділів.

Президент України є головою держави і виступає від її імені. Почесна і водночас дуже відповідальна посада Президента.

IV.Президенти України:

Леонід Макарович Кравчук – перший Президент незалежної України.

Леонід Данилович Кучма – другий Президент незалежної України.

Віктор Андрійович Ющенко – третій Президент незалежної України.

Віктор Федорович Янукович – четвертий Президент незалежної України.

IIV. Окрім державних символів України є ще й народні символи: верба, барвінок, калина, дуб, вишитий рушник та ін..

Верба - символ краси, неперервності життя. Вона поширена по всій Україні, легко приживається на новому місці, володіє цілющими властивостями, які з давніх давен використовувалися в народній медицині. В Україні вербу вважали святим деревом. Вірили, що її освячені гілочки оберігають поля від граду, а житло і людей - від хвороб.

Хрещатий барвінок - символ вічності. В цій скромній вічнозеленій рослині з тендітними синіми квіточками прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди і полюбили барвінок.

Калина - символ краси, кохання, щастя. Нею уквітчують весільний коровай, оселю. Калина також має багато цілющих властивостей. Народ склав про неї чимало легенд та пісень.

Вишитий рушник – старовинний оберіг дому. Вишитий різними візерунками, рушник був неодмінним атрибутом багатьох обрядів. З рушником зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки. Вишивали рушники різними способами і кольорами.

IIIV. Нашого цвіту по всьому світу.

Вихідці з України традиційно посідали високе становище в багатьох країнах особливо в Російській федерації.

В суспільній ієрархії.

Київський князь Юрій Долгорукий 1147 р. заснував Москву.

Олексій Розумовський був повінчаний із російською імператрицею Єлизаветою Петрівною.

Кирило Розумовський  близько двох десятиліть очолював Російську академію наук.

Олександр Безбородько – канцлер Російської імперії.

Славу російського мистецтва творили:

  Ілля Рєпін - російський художник-реаліст.

 Іван Айвазовський - живописець-мариніст Російської імперії вірменського походження.

 Архіп Куїнджі - видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог.

Дмитро Григорович Левицький – російський і український живописець-портретист.

Клавдія Шульженко – співачка, актриса театру та кіно.

Володимир Даль  – укладач «Толкового словаря живої великої російської мови»

Відомі російські письменники українського походження:

Микола Іванович Гнєдич - російський поет і перекладач віршів Гомера.

Анна Андріївна Ахматова – російська поетеса, родом з України

Микола Васильович Гоголь – російськомовний прозаїк, драматург, поет, історик, фольклорист Російської імперії українського походження.

Визначні російські науковці – етнічні українці:

Володимир Іванович Вернадський – український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Академік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету.

Микола Дмитрович Зелінський –  український вчений, хімік-органік, академік АН СРСР.

Михайло Васильович Остроградський – видатний український математик, професор Петербурзького університету.

Фундатори ракето-космічної галузі:

Костянтин Едуардович Ціолковський –  «російський» вчений-теоретик і дослідник польсько-татарського походження, засновник сучасної космонавтики, педагог, письменник. (Батьки вихідці з Волині)

Сергій Павлович Корольов –  радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор.

Володимир  Миколайович Челомей – вчений механік, фахівець у галузі динаміки стійкості складних коливальних систем, генеральний конструктор ракетно-космічної техніки, дійсний член АН СРСР .

Валентин Петрович Глушко  – творець першого у світі електротермічного ракетного двигуна і багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія» — «Буран».

Російську авіацію і танкобудівну промисловість створювали конструктори:

Архип Михайлович Люлька – український радянський конструктор авіаційних двигунів.

Гліб Євгенович Лозино-Лозинський –  український і російський конструктор авіаційних і космічних двигунів, літаків-винищувачів і багаторазових космічних систем.

XI. Найвідоміші українці.

1. Т.Г. Шевченко – відомий український письменник. Слайди № 31- 40.
2. Володимир та Віталій  Клички – чемпіони світу з боксу. _ 41.
3. Оксана Баюл – чемпіонка світу з фігурного катання. _ 41.
4. Андрій Шевченко – футболіст. _ 42.
5. Олег Блохін – футболіст, тренер. _ 42.
6. Яна Клочкова  - чотирикратна чемпіонка світу з плавання. _ 43.
7. Руслана Лижичко – переможниця «Євробачення - 2004» _ 43.
8. Міла Йовович – актриса, фотомодель. _ 44.
9. Ольга Куриленко - актриса, фотомодель. _ 44.

Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Ми  –  майбутнє  України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносімо її культуру, своїми досягненнями славмо її. Будьмо гідними своїх предків, любімо рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову.

Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

Наприкінці нашого Першого уроку я хочу, щоб ви пригадали відомі вам прислів’я, приказки про країну. Поєднайте початок та кінець висловів:

Свій край, як рай,    а чужа країна, як домовина.

Кожному мила     своя сторона.

Рідна земля      і в жмені мила.

Людина без Батьківщини -   як птах без гнізда.

Рідна країна – мати,    чужа – мачуха.

Кожний край має     свій звичай.