Практичне заняття. Архітектура і скульптура в Стародавній Греції

Практичне заняття. Архітектура і скульптура у Давній Греції

Мета: познайомити учнів із здобутками грецької архітектури та скульптури, оцінити її вплив на подальший розвиток світової культури; розвивати навички роботи з додатковою літературою, виступу перед аудиторією, роботи в групі; виховувати шанобливе ставлення до культурної спадщини інших народів, естетичний смак.

Тип уроку: вдосконалення умінь та навичок.

Форма уроку: урок-подорож.

ХІД УРОКУ

І. основна частина

План подорожі

1. Оглядова екскурсія містом Афіни.

2. Відвідання Акрополя.

3. Визначна пам’ятка столиці — храм Афіни Парфенон.

4. Скульптурна спадщина.

До грецького берега підпливає корабель з туристами, що мріють відвідати визначні культурні пам’ятки видатного грецького міста Афін.

Екскурсовод. Значне місце у світовій культурі посідає культура Греції класичного періоду. У 5—4 ст. до н. е. грецьке мистецтво досягло найвищого розвитку. У ньому яскраво відбилися розквіт рабовласницької демократії, звичаї, погляди, пристрасті вільних еллінів. Грецьке мистецтво того часу прийнято називати класичним, тобто зразковим.

Культурним центром тогочасної Еллади стало місто Афіни — столиця сучасної Греції, про яке сучасник писав: «Ти ідіот, якщо не бачив Афін! Якщо ж бачив, але не відчув захвату, ти — віслюк, а якщо за власним бажанням залишив його, ти — верблюд!» Саме до цього прекрасного міста ми прямуємо. Початковий пункт нашої подорожі — великий порт, морські ворота Афін. Хто з вас пригадає, як він називається? (Пірей) Зійдемо на берег і попрямуємо до центру Пірея. Неважко помітити, що це добре сплановане місто, його вулиці прямі і перетинаються під прямим кутом.

Афіни розташувалися в широкій долині. Зі сходу, півночі і заходу спокій жителів столиці охороняють високі гірські хребти. Потрапити до міста можна тільки через добре захищену центральну браму.

Але афінські вартові великі патріоти свого міста і країни. Вони відмовляються відкрити браму, доки ми не доведемо, що культура і мистецтво Греції нам добре знайомі і цікаві. Якщо ви хочете потрапити до міста, дайте відповіді на їхні питання.

Начальник варти. От наші завдання. Відповісте на них, — і можете проходити.

1. Відомий грецький вчений і лікар. (Гіппократ)

2. Назвіть дві великі поеми про походи греків на Трою. Хто їхній автор? («Іліада» та «Одіссея», автор — Гомер)

3. Кого називають «батьком історії»? (Геродота)

4. Який внесок у розвиток писемності зробили греки? (Алфавіт з 24 букв: голосні й приголосні)

5. Учений, який першим висловив ідею про те, що весь світ складається з атомів. (Демокріт)

6. У цій школі діти училися співати, танцювати, грати на музичних інструментах. Про яку школу мова йде: про афінську чи спартанську? (Про афінську)

7. Учений, автор теорії про існування Атлантиди. (Платон)

8. Для кого з жителів Греції освіта була недоступною? (Для рабів і дівчаток)

9. Який факт свідчить про глибоку повагу еллінів до Олімпійських ігор? (Під час ігор припинялися війни.)

Вартові. Ну що ж, із нашими завданнями ви впоралися. Ласкаво запрошуємо до Афін.

Відкривають браму міста.

Екскурсовод. Ну от ми й у грецькій столиці. Сьогодні ми дізнаємося багато нового і цікавого. Але, перш ніж оглянути відомі визначні пам’ятки Афін, пропоную вам пройтися вулицями міста.

Якщо ви вперше опинилися в нашому місті, то, напевне, звернули увагу на різницю між жилими і громадськими будинками греків. Житло навіть багаті городяни будують невелике, в один-два поверхи. Обстановка у будинках досить скромна. Двері кімнат відкриваються у внутрішній дворик. Через ці двері будинок освітлюється і провітрюється. Щоб зберегти у приміщенні прохолоду під час спеки, на першому поверсі афіняни не роблять вікон. Наші жителі мають ще одну особливість, яка вирізняє їх серед інших. Виходячи з будинку на вулицю, афіняни звичайно стукають зсередини у вхідні двері. Це відбувається тому, що вулиці жилих кварталів дуже вузькі, і, відкривши двері, городянин може вдарити нею випадкового перехожого. Ви вже напевно встигли помітити, що вулиці Афін відрізняються від вулиць Пірея: вони не мають чіткого планування, вузькі і звивисті. Будинки зводяться з цегли і кругляка.

Водночас театри, храми і стадіони в столиці зводяться великими і красивими. Це дуже легко пояснити: справа в тому, що вільні греки багато часу проводять поза будинком — на торговій площі, народних зборах, біля храмів, у театрі, спортивних майданчиках. Тому вони прагнуть прикрасити насамперед ці місця. Найбільш поширеним громадським будинком в Афінах є храм. Давайте відвідаємо один з них. На сходах на нас вже чекає жрець, що розповість нам про свій храм.

Жрець храму. Наша споруда, як і більшість храмів в Афінах, являє собою оточену колонами прямокутну кам’яну будівлю із двосхилим дахом. Колони і стіни храму розташовуються на триступінчастій основі, щоб будівля храму здіймалася над іншими спорудами. У нашій архітектурі використовуються колони кількох типів: дорічні, іонічні, коринфські. Храмів в Афінах будують дуже багато. А чи знаєте ви, на честь кого вони споруджуються? (На честь богів)

Зайдемо до храму. Неважко помітити, що усередині він не дуже просторий. Однак цієї площі досить, щоб розмістити статую бога, на честь якого споруджено цей храм. Тут знаходяться коштовні дарунки, піднесені віруючими від щирого серця. Усі великі свята на честь нашого заступника ми проводимо не усередині храму, а на площі перед ним. Саме там завжди збирається безліч народу. Тому архітектори і будівельники прагнуть, щоб зовні наш храм виглядав ошатно і красиво.

Ми наближаємося до високого пагорба в центрі міста. Це Акрополь.

Приблизно тисячу років тому з півночі рухалися войовничі племена, які захоплювали область за областю. Підкажіть, як вони називалися? (Дорійці)

Дорійці не змогли оволодіти Акрополем, його неприступні круті схили не дозволили цього зробити.

Загальна площа архітектурного ансамблю — 300 на 130 кв. м. Після того, як він утратив військове й адміністративне значення і життя Афін перемістилося вниз на торгову площу, Акрополь залишився релігійним центром міста. Відновлюючи пограбований персами Акрополь, Перікл мав намір створити тут новий ансамбль, нове загальноеллінське святилище, що мало засвідчити провідну роль Афін у грецькому світі. Використання значних коштів Афінського морського союзу, залучення кращих сил, нарешті, сама атмосфера патріотичного і творчого підйому,— все це сприяло народженню одного із кращих ансамблів світового мистецтва. Загальне керівництво всіма будівельними і скульптурними роботами на Акрополі було доручено Фідію. Мармурові будинки, різні за характером, утворюють мальовничу композицію, де поєдналися елементи асиметрії та симетрії, іоники та доріки. Комплекс розрахований на сприйняття людини, що рухається у складі культової процесії, тобто на безупинну і послідовну зміну точок огляду. Немов виростаючи зі скелі, ансамбль викликає у глядачів враження величі і природності.

Наш відомий історик, спостерігаючи за будівництвом афінського Акрополя, так описав свої враження: «Там, де матеріалом служив камінь, мідь, золото, слонова кістка, чорне дерево, кипарис, діяли представники тих професій, що обробляють і формують ці матеріали: теслі, скульптори, мідники, муляри, золотих справ майстри, різьбярі по кістці, живописці, емалювальники, карбувальники. Так зводилися споруди, що вирізняються за розміром, виняткові за принадністю обрисів, причому майстри навперейми намагалися перевершити можливості свого мистецтва вишуканістю своєї роботи».

При вході в Акрополь з правого боку здіймається вгору невеликий храм Ніки Антерос (Безкрилої Перемоги), побудований за проектом архітектора Каллікрата. Народна легенда стверджує, що афіняни поставили тут цю скульптуру Ніки, щоб богиня не могла злетіти і назавжди залишалася в місті. Храм, як і всі споруди Акрополя, побудований з мармуру.

При будівництві храмів та інших важливих споруд наші архітектори широко використовують портики. Вони, як правило, прикрашаються колонами і використовуються для бесід і відпочинку на свіжому повітрі.

Праворуч від входу видно колони Пінакотеки — картинної галереї, де знаходяться розписи відомих художників Еллади.

І от на невеликій площадці, немов на гребені морських хвиль, виникає храм Афіни — Парфенон, головний храм Акрополя. Його архітектори — Іктин і Каллікрат. Парфенон у перекладі з грецької означає «дівчина». Зверніть увагу на 11-метрову статую богині Афіни, виготовлену скульптором Фідієм із бронзи і встановлену навпроти входу в Парфенон. Її вкритий золотом шолом і вістря списа моряки бачать, уже підпливаючи до порту Пірей. Статуя споруджена на кошти, здобуті після Марафонської битви. Парфенон стоїть на найвищій точці рельєфу під кутом до входу, що дає можливість бачити відразу два фасади. Парфенон одночасно служить сховищем скарбниці Афінського морського союзу. Перікл визначив стиль Парфенона як красу без примхливості і мудрість без зніженості. Творці храму, прагнучи надати йому більшої урочистості й ошатності, відступили від існуючих традицій, поставивши на торцевих фасадах по 8 колон замість 6, замкнувши простір П-подібною колонадою, доповнивши їх дорічний стиль іонічними елементами.

Парфенон сприймається глядачами як живий, сповнений внутрішніх сил організм, що немов виростає зі скелі. Ефект художнього впливу наростає в міру наближення до нього. Будівельникам удалося знайти такі масштаби і пропорції, за яких храм, пануючи над місцевістю, у той же час не пригнічував глядача поблизу. Навпаки, художній образ, втілений в архітектурі і скульптурі, підвищує самосвідомість людини: громадяни Афін, ідучи у складі процесії, відчувають себе частиною великого полісу, символом якого є храм Афіни.

Величезну роль у художньому образі Парфенона відіграють скульптура і рельєфні зображення. На західному фронтоні зображена сцена змагання Афіни та Посейдона за право стати покровителем Афін. Утім, ця легенда, сподіваюся, вам добре відома. Хто нагадає присутнім її зміст?

1-й екскурсант (розповідає міф). У ті часи, коли місто тільки заснували, але воно ще не мало назви, посперечалися між собою Посейдон та Афіна за право стати покровителем нового міста. І от на вершині Акрополя зібралися люди і боги. Вирішено було: хто зробить місту кращий подарунок, той і стане його покровителем. Ударив по скелі тризубом Посейдон, — і забило джерело води. Усі зраділи — води в Аттиці було мало — і кинулися пити. Але у джерелі вода була солоною. Тоді Афіна устромила в землю свій спис, він зазеленів і перетворився на оливкове дерево. Усі визнали подарунок Афіни кращим, і місто було названо на її честь.

Екскурсовод. Обійдемо будівлю і побачимо скульптурну групу на східному фронтоні. Вона зображує народження Афіни. Чи відомий вам цей міф?

2-й екскурсант. Так, відомий. Одного разу у Зевса страшенно розболілася голова. Тоді він покликав свого сина — бога-коваля Гефеста — і попросив, щоб той позбавив його головного болю. Змахнув Гефест сокирою і вдарив нею по голові Зевса. Голова розкололася, і з неї в повному озброєнні вийшла Афина — улюблена дочка Зевса, богиня мудрості і заступниця міст.

Екскурсовод. А наша екскурсія тим часом добігає кінця. Ми зараз залишимо гостинний Акрополь. Біля головних воріт розташована крамниця із сувенірами, де ви зможете придбати на пам’ять про відвідування грецької столиці чудові вази й амфори, копії відомих картин і скульптур.

Хазяїн крамниці сувенірів. Народний поголос стверджує, що статуй в Афінах більше, ніж людей. Це, звичайно ж, жарт, але в нашому місті статуй дійсно значна кількість. Їх виготовляють із дерева, каменю, бронзи. Мармурові статуї фарбують під колір людського тіла, а бронзовим вставляють очі із кольорових дорогоцінних каменів. Дерев’яні ж скульптури наші майстри обклеюють тонкими пластинками із слонової кістки, щоб також надати їм кольору людського тіла. Наша сувенірна крамниця — особлива. Покупці не тільки платять за товар, але навіть можуть одержати заохочення до 12 драхм, що засвідчить спеціальна грамота (оцінки, занесені в щоденник). Однак це реально досягти тільки тим, хто добре знає культуру Греції. В окремих випадках, якщо ви нічого не зможете розповісти про сувенір, дозволено взяти його у кредит (завдання додому). Але в такому випадку винагорода вам не передбачена. Вибирайте сувеніри.

1-й покупець. Я давно хочу придбати копію статуї богині Ніки роботи Пеонія. Ця робота приваблює мене своєю легкістю, фігура богині, немов птах, пливе у повітрі, плавно опускаючись на землю. Прозора тінь її хітона окреслює форми тіла, плащ розвивається від вітру. Дайте мені цю статую.

2-й покупець. А мене подобається копія фриза — зофора великого Фідія. Подивіться на нього. Рельєф зображує процесію афінських громадян. У повільному ритмі розгортається її рух: тут і вершники, і юнаки, що ведуть жертовних тварин, і дівчата, які виткали одяг Афіни, і розпорядники свята. Завершується рельєф зображенням богів, що невимушено розмовляють один з одним. Мене приваблює тонке моделювання форм,багатство ритмів, розмаїття сюжетних мотивів рельєфу.

3-й покупець. А мені, будь ласка, «Списника» Поліклета. Мені подобається ця статуя, яка зображує відважного воїна і громадянина. Вільна, природна поза списника: він стоїть, спираючись на праву ногу, у той час, як ліва трохи зігнута. Я знаю, що, перш ніж створити статую, автор зробив ретельні математичні розрахунки, щоб дотриматись всіх пропорцій.

Екскурсовод. Однак я чую гудок нашого корабля. Капітан повідомляє нам, що настав час залишати гостинні Афіни, хоча наше місто розкрило перед вами далеко не всі свої скарби. Якщо хтось із вас збереться ще раз відвідати наше місто, то ми розповімо вам про геніальних грецьких письменників і познайомимо з їхньою творчістю. Тож запрошуємо в гості до нас.