Практичне заняття. Голодомор мовою документів,свідчень,чисел.

Історія України 10 клас. Р4. Україна у складі тоталітарної імперії – Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Практичне заняття. Голодомор мовою документів,свідчень,чисел

Навчальні цілі та компетентностіЗ’ясуватм зміст понять: Голодомор, геноцид, “чорна дошка”, загороджувальні загони;Формувати вміння критично оцінювати документи, свідчення та висловлювати власні судження щодо наслідків Голодомору як злочину радянського тоталітарного режиму; Вказати на карті регіони Голодомору та проаналізувати діаграми змін кількості населення;Обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду українського народу.

Проблемне завдання. Події 1932-1933рр. - геноцид українського народу. (Аргументуємо фактами)

Поняття. Голодомор. Геноцидштучно створений голод із метою досягнення певної мети. Голодомор 1932—1933 рр. в Україні було визнано геноцидом українського народу.знищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов, не сумісних із життям.

Поняття. Загороджувальні загони“Чорна дошка” загони, які розміщувалися позаду основних військ для запобігання втечі військовослужбовців з поля бою, упіймання шпигунів, диверсантів і дезертирів, повернення до частини втікачів і військовослужбовців, що відстали.режим «чорних дошок» присвоювався комуністичним режимом населеним пунктам та районам, які чинили опір примусовій колективізації та масовим актам беззаконня влади. 

З «Тимчасових правил трудового розпорядку в колгоспах», затверджених ЦК КП(б)У у квітні 1933 р.: «1) Жоден колгоспник не може використати свій робочий час поза колгоспом без дозволу на те в кожному окремому випадку правління колгоспу і бригадира його бригади. 2) Всі колгоспники повинні бути в певних виробничих бригадах. 3) Колгоспник, призначений на роботу, не має права вислати замість себе членів свого двору. 4) Колгоспник повинен виходити на роботу в певний час і без особливих нагадувань. 5) Перерви на сніданок і обід не дозволяються без розпорядження бригадира. 6) Колгоспники не мають права залишати роботу, доки не прийде наступна зміна. 7) Тільки у вільний від колгоспних робіт час колгоспник може працювати у своїй садибі. 8) Працездатних членів колгоспу, які кілька разів не прийшли на роботу без поважних причин, правління колгоспу може притягнути до роботи обов’язковим порядком». Висловіть власну точку зору щодо статусу та способу життя українських селян на початку 1930-х рр.

Роздивіться фотодокументи. 1. Кого і що ви на них бачите? 2. З’ясуйте, чому фотограф обрав саме такий ракурс, яку мету він перед собою ставив? 3. Які деталі на фото свідчать про рівень добробуту цих людей, їхній моральний і психологічний стан? Активісти виносять речі з хати «куркуля». Поділля. 1929 р. Сім’ю «куркуля» виганяють з власного двору. Донеччина. 1930 р.

Обід родини фотографа-аматора М. Боканя. Батурин Бахмацького р-ну Чернігівської обл. 1933 р. Використовуйте. Я вважаю, що……,тому що. Наприклад,…На мою думку,…1. Чи співчуваєте ви їм? Можливо, у вас виникають інші відчуття, які саме? 2. Чи можна твердити, що на світлинах відтворено справжній образ епохи? Чому?Поміркуйте та висловте свою думку

Аргументуйте їх фактами. ГОЛОДОМОР“Чорні дошки”Геноцид Сталін. Хліб. Мільйони померлих“Закон про п’ять колосків”Історія 1932-1933 Смерть. Голод. Проаналізуйте та оберіть 5 історичних штрихів із схеми, які розкривають поняття Голодомор, доповніть схему

Причини

Висловіть власну думку з приводу побаченого

« Закон про п’ять колосків»Протягом другої половини 1932 року уряд ухвалив низку законів, якими заклав нормативно-правову базу вчинення геноциду. Закон від 7 серпня 1932 року «захищав» експропрійоване державою майно від колишніх власників – селян. Усе майно в колгоспах вважалось державною власністю. Закон активно застосовувався в ході збору урожаю і хлібоздачі 1932 року та передбачав жорстоке покарання за зрізані хоча б 5 колосків – 10 років ув’язнення до концентраційних таборів або розстріл. З початком роботи спеціальної комісії по хлібоздачі в Україні, на чолі з головою всесоюзного уряду В’ячеславом Молотовим, значно поширились арешти і розстріли. У здійсненні геноциду були активно задіяні органи юстиції, суду і прокуратури, які в прискореному режимі звинувачували, розглядали справу і виносили вирок селянам.  Важлива роль у вчиненні Голодомору належала каральним органам. Від кого, насправді, захищав закон державне майно

Закон про “Чорні дошки”Закон про “Чорні дошки” Чорні дошки — система психологічного, військового та адміністративного терору радянської влади в Україні та районах СРСР, населених переважно українцями. Застосовувався 1920—1930-тих років на громадян, що чинили опір явно протиправним діям. Чорні дошки — це також статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932–1933 роки. Присвоювався комуністичним режимом населеним пунктам та районам, які чинили опір примусовій колективізації, масовим актам беззаконня влади, зокрема повного вилучення харчових продуктів у мешканців села чи цілого району, що призводило до голодної смерті громадян. Які емоції у вас викликає даний документ

З ухвали касаційної колегії Верховного Суду УСРР (25 грудня 1932 р.): «Розглянувши в порядку касаційному справу з вироком Дніпропетровського облсуду від 15 жовтня 1932 р. про Кліменко Анастасію Матвіївну, 55 років, селянку, міцну середнячку, засуджену за арт. 54 КК (артикул - застаріла назва статті або розділу будь-якого закону, розпорядження тощо) та за постановою ЦБК та РНК Союзу з 7. VIII. 1932 р. до позбавлення волі в далеких місцях ув’язнення на 10 років з конфіскацією майна, з обмеженням у правах на 5 років. За те, що вона займалася крадіжками з колгоспних ланів шляхом зрізання колосків, де її було затримано на місці крадіжки з одним лантухом колосків. Покликання касатора на скасування арт. 351 КПК уваги не заслуговує, тому що міра соцзахисту відповідає скоєному та соцнебезпеці засудженої... А тому, керуючись арт. 365-370 КПК, суд ухвалив: касаційну скаргу залишити без наслідків, а вирок - у силі».1. Що це за документ? Про які процеси та явища в ньому йдеться? 2. Чому Сталін наголосив на «широкому оповіщенні»? Навіщо генсеку було звертатися до українських селян? 3. Чому ця телеграма стала сигналом до масових обшуків, під час яких на підставі усних вказівок у селян забирали все продовольство? Дослідіть

Сталінська телеграма керівникам УСРР (1 січня 1933 р.): «Повідомляється постанова ЦК від 1 січня 1933 р.: запропонувати ЦК КП(б)У і РНК УСРР широко сповістити через сільради, колгоспи, колгоспників і трудящих одноосібників, що:а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб, не репресуватимуться;б) щодо колгоспників, колгоспів та одноосібників, які продовжують вперто ховати розкрадений і прихований від обліку хліб, застосовуватимуться найсуворіші заходи покарання, передбачені постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. (про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення суспільної соціалістичної власності)». Які з причин були безпосередніми провісниками Голодомору, а які засвідчили його кульмінацію. Поміркуйте

Населення УРСР за переписом 1937 року становило 28 388 тис., за переписом 1926 року — 28 926 тис. осіб. За 10 років воно скоротилося на 538 тис. З підрахунку втрат від голоду потрібно виключити очікувану природню смертність 1933 року. Для цього найкраще вважати її рівною середньому арифметичному від показників смертності за 1927—1930 рр. Природня смертність за роки, які передували голодному, становить в середньому 524 тис. людей на рік. Виходячи з відкоригованої народжуваності у 1933 році (621 тис.), одержуємо нормальний приріст за цей рік в 97 тис. людей. Цей приріст п'ятикратно менший, ніж у попередні роки. Таким чином маємо народжуваність і нормальну смертність за 10 років міжпереписного періоду. Маємо також загальну чисельність населення за обома переписами. Порівняння цих величин дозволяє визначити єдиний невідомий показник — неприродню смертність у 1933 році. Природній приріст за 1927—1936 рр. становить 4 043 тис. людей. Додаючи до цієї величини різницю в чисельності населення між двома переписами (538 тис.), одержуємо демографічний дефіцит у 4581 тис. людей. Масштаби трагедії

Області сучасної України,що постраждали від Голодомору

З листа керівника Дніпропетровської обласної партійної організації М. Хатаєвича до Й. Сталіна (початок березня 1933 р.): «Становище з браком продовольства на селі виявилось тут, у Дніпропетровській області, набагато важчим і серйознішим, ніж я міг передбачити. Я просто завалений щоденними повідомленнями і матеріалами про випадки голодної смерті, опухання і захворювань від голоду. Останніми днями дедалі частіше надходять повідомлення про трупоїдство і людоїдство. У таких містах, як Мелітополь і Бердянськ, за останні 2-3 тижні на вулиці підібрано по 3-4 десятки трупів. На залізничних станціях (тільки на великих, вузлових) підібрано, за даними ГПУ, близько 150 трупів людей, які померли від голодного виснаження. За даними обласного відділу ГПУ, кількість померлих від голоду або у зв’язку із захворюваннями, що загострилися на ґрунті голоду, становила на 1 березня близько 1600 чоловік. Кількість опухлих або хворих від голоду становила по 23 районах 16 000 чол. Ці дані подекуди, безсумнівно, перебільшені, однак вони не охоплюють ряд інших випадків, які ще не зареєстровані й, відповідно, не обліковані.

З довідки ДПУ УСРР «Про продовольчі труднощі та вражені голодуванням райони України» від 12 березня 1933 р.: «Найбільш уражені продзатрудненнями - Дніпропетровська, Київська області та Автономна Молдавська СРР. За кількістю сімей, що голодують, з найвищим ризиком захворювань і смертності передує Дніпропетровська область. Більшість тих, хто потерпає від голоду, - колгоспники. До них належать переважно багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровані також факти голоду серед колгоспників, що виробили велику кількість трудоднів, але не отримали в колгоспі харчових продуктів внаслідок розбазарювання і крадіжки хліба в момент збирання. Серед одноосібників зазнають продзатруднення багатосімейні, головним чином бідняцькі, господарства. Більшість із них останнім часом не вело сільськогосподарської діяльності. Сім’ї, що потерпають від голоду, харчуються різними сурогатами (кукурудзяними качанами і стеблами, просяним лушпинням, соломою, травою, гнилими кавунами й буряками, картопляним лушпинням, стручками акації тощо). Зареєстровані факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней. Зареєстровано 28 випадків людоїдства. Більшість із них відноситься до 3-ї декади лютого і початку березня. 19 випадків людоїдства з 28 припадають на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».

1. Узагальнивши свідчення джерел, сформулюйте 2-3 твердження, які розкривають справжню сутність Голодомору 1932-1933 рр. 2. Які факти, що про них ішлося в параграфі, підтверджують намір радянсько-комуністичної влади знищити частину української нації?Коло ідей(проаналізуйте сутність Голодомору та наміри радянсько-комуністичної влади)

Скориставшись матеріалами презентації, доведіть, що Голодомор 1932-1933 рр. був геноцидом українського народу. Висловіть власну думку

Наслідки Голодомор 1932-1933 рр. призвів: * до незворотної зміни демографічної ситуації; * руйнації селянського способу життя; * втрати традиційних цінностей; * переривання зв’язку між поколіннями;* втрати історичної пам’яті та, зрештою, зміни соціальної структури української нації; * ураження суспільної свідомості страхом та безпрецедентної деморалізації суспільства, ознаки якої подекуди виявляються й досі (постгеноцидний синдром).

Спогади очевидців«Тоді був неврожай, засуха. А ще відбирала влада те, що виростили люди. Ті, що відбирали, документів не пред'являли. Люди їм не заперечували… Приходили чоловіки — 4—5 осіб. З'являлися в вечірній час. Забирали зерно, продукти, дивилися по горшках, яка є їжа — і з'їдали або виливали. Приходили щоденно. Люди від них усе ховали, закопували. Але сховати було неможливо. Вони шукали із шомполами, переколювали геть усе. Люди їли, що було: в полі мерзлу картоплю, мишей, котів, липові листки, корінці, ягоди, гриби, їжаків, відростки від калини, які підпікали або їли сирими. Всі голодували. Дуже багато вмирало людей, цілими сім'ями. Ховали їх попід хатами. На них нема ні хрестів, ні пам'ятників. їх згадують ті, хто зостався живим. В їх смерті я виню лише владу.»Заріцька Станіслава Іванівна, 1923 р.н., село Яворівка Житомирської обл.

Спогади очевидців«Пам'ятаю, тоді у людей все забирала влада — проводила „викачку“. Робили це місцеві. Людей залишали без засобів існування. Виживали хто як міг. З липи здирали кору, сушили і пекли коржі, з сосни ламали відростки, їли шишки, вживали різні корінці, дикий бур'ян, варили борщ з кропиви. Їли горобців, їжаків, собак, котів. У кого було що міняти, то міняли на їжу.»Патлатюк Ядвіга Миколаївна, 1922 р.н.

Спогади очевидців«Наш дід ховав у ямах. Під ліском, в огороді, саду. І в полі. Ставив мітки. Ставив траву, щоб виглядала з-під снігу. Буряки, які садили в огороді, не викопували. А вже викопували мерзлими. Мерзле не заберуть. А ми це їли. Літом збирали колоски, ходили шукали ховрахів, ловили деркачів на лугу, їли голубів. У діда була голубятня, поступово з'їли. Пропала у нас собака, то дід казав, що вовки з'їли. Вони приходили, я їх бачив. А потім уже нам сказала мати, що ми ту собаку з'їли. Комсомольці попереджали родичів. Своїм знайомим, щоб ховали картоплю і поживу, щоб вижити. Так за те потім їх розстріляли.»Циба Василь Іванович, 1928 р.н., село Райгородок Чернігівської обл

Чому, на вашу думку, радянсько-комуністична влада СРСР десятиліттями приховувала факти про Голодомор 1932-1933 рр.? Висловіть власну думку

Коли був прийнятий “Закон про п’ять колосків”?В) 18 вересня 1933 року. Г) 7 серпня 1932 року. Б) 10 липня 1932 року. А) 8 вересня 1931 року. Про які події в Україні говорять слова: “Коли вмирає одна людина – з нею відходить цілий світ, коли ж вмирали в муках мільйони від голодомору – з ними відходили цілі галактики. Якщо ми забудемо по кому б’є цей дзвін пам’яті – подзвін буде за нами”?В) наслідки українізації. А) наслідки колективізації – голодомор 1932 – 1933 років. Б) наслідки індустріалізації. Г) наслідки культурної революції.

Домашнє завдання. Підготувати есе на тему: “Голодомор 1932-1933рр.: дослідження і факти”.