Практичне заняття «Кирило-Мефодіївське товариство»

Практичне заняття: «Кирило-Мефодіївське товариство»

Мета: ознайомити учнів із станом розвитку української національної ідеї в суспільно-політичному русі Наддніпрянщини пер. пол. ХІХ ст. і діяльністю Кирило-Мефодіївського братства; визначити програмні цілі і значення діяльності першої української нелегальної політичної організації; навчитись аналізувати програмні документи політичної організації; розвивати творчий потенціал учнів; на прикладі братства виховувати почуття любові до Батьківщини і свого народу, цікавість до вивчення минулого країни.

Тип заняття: практичне.

Основні терміни і поняття: політична організація , статут, громадсько – політична діяльність, національно – визвольний рух, українське національне відродження.

Обладнання: підручник «Історія України. З поглибленим вивченням історії» Власов, карта, портрети визначних діячів суспільно – політичного руху в Наддніпрянській Україні у XVIII – першій половині XIX ст., історичні документи, узагальнюючі  таблиці, комп’ютери .

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.  Про які книжки, що прислужилися справі початку національного відродження, йдеться в уривках з документів?

«Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя й кладуть межу високу посеред рівного шляху історичних подій... Ми маємо таку історичну дату, - це пам'ятний в історії України рік 1798-й. Того року прилетіла перша ластівка українського національного відродження - невеличка книжка, од якої не тільки початок нового українського письменства рахуємо, а й новий етап позначаємо в історії українського народу» (С. Єфремов).

2. Хто є автором / упорядником названих творів, які започаткували національне відродження в підросійській Україні?

• а) поема «Енеїда»;
• б) збірки народних пісень: «Малоросійські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849);
• в) чотиритомна «Історія Малої Росії»;
• г) поетична збірка «Кобзар»;
• д) збірка «Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень»;
• е) «Граматика малоросійського наріччя».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Тема нашого уроку «Кирило-Мефодіївське братство»  

Метод «Мозковий  штурм»
Епіграф нашого заняття: «Від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію весь новій український політичний рух» М. Грушевського. Як ви думаєте чому так високо Грушевський оцінював вклад братства в розвиток національного відродження?

Щодо оцінки діяльності цієї організації, то науковці й досі не дійшли згоди, чи це була громадсько-політична організація чи справжня політична партія. Будемо розбиратися.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з підручником

• Прочитайте п.1-2  §6  і визначте передумови виникнення Кирило-Мефодіївського братства.

Бесіда

1. Давайте пригадаємо, що означає поняття українське національне відродження? (Процес пробудження самосвідомості українського народу: усвідомлення  українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою, традиціями, мовою, можливістю національного  існування).
2. Який рух ми називаємо національно-визвольним? (Рух народу за національне визволення, за скинення чужоземного панування, завоювання національної незалежності).

Вищим досягненням українського національно-визвольного руху першої половини XIX ст. була організація та діяльність Кирило-Мефодіївського братства. На початку 40-х років XIX ст., із заснуванням університету, центром національного відродження став Київ.

У січні 1846 р. у Києві виникла українська таємна політична організація - Кирило-Мефодіївське братство (товариство). Ініціаторами її створення були вчитель з Полтави Василь Білозерський, службовець канцелярії київського генерал-губернатора Микола Гулак, професор Київського університету Микола Костомаров, письменник і вчений Пантелеймон Куліш, видатний етнограф Опанас Маркович. Причетним до товариства був і Тарас Шевченко. Товариство загалом складалося з 12 членів-братчиків, представників дрібної української шляхти, службовців, був серед кирило-мефодіївців колишній кріпак.

Головними програмовими документами Кирило-Мефодіївського братства були «Книга буття українського народу», написана М. Костомаровим, і Статут, складений В. Білозерським, М. Гулаком та М. Костомаровим.

Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 р. організацію було викрито, а її членів заарештовано й вивезено до Петербурга. Слідство під особистим контролем імператора Миколи І тривало протягом березня-травня 1847 р. Найтяжче було покарано Т. Шевченка, у якого під час обшуку знайшли поему «Сон». На трирічний термін було ув’язнено М. Гулака. Протягом року відбував ув’язнення М. Костомаров. Інших членів братства царський режим вислав у віддалені губернії імперії під нагляд поліції.

Практичне частина

1. Мета діяльності Кирило-Мефодіївського товариства з документів слідства в їхній справі

Попрацюйте в парах

Прочитайте документ 1 і дайте відповіді на запитання.

1. Яку мету, за словами шефа жандармів, ставили перед собою члени Кирило-Мефодіївського товариства? Якими засобами планували її досягти? · 2. Чому кирило-мефодіївці зазнали переслідувань? Що найбільше налякало владу в їхній діяльності? Процитуйте рядки джерела, які свідчать про це.

1. «У Київському університеті росіяни не займаються ідеєю слов’янства; польські уродженці мають свою мету - відновити польське королівство по Дніпру і Південній Двині, але вони обмежуються самими словами і надіями; більше ж діють малороси, які бажають колишньої Гетьманщини, якщо можливо, в незалежності від інших слов’янських племен. Ця перевага діяльності малоросів така велика, що товариство майже випустило з виду загальну мету - об’єднання всіх слов’янських племен - і піклується лише про Малоросію, її народність, мову і навіть незалежність.

Першим засобом для досягнення своєї мети Товариство визнавало поширення освіти між простим народом у дусі української свободи. Для цього воно мало намір заводити училища у волостях, видавати книги і журнали малоросійською мовою; для цього ж збирало гроші, запрошуючи кожного з членів до пожертвування, але статки Товариства були надто обмежені, і старанність членів, спочатку палка, згодом збайдужіла.

Другим засобом Товариство вважало примирення племен історично ворожих. З цією метою воно розшукувало акти, припускало всілякі виправдання проступків одного народу проти іншого, виправдовуючи їх часом та обставинами».

З повідомлення начальника

III Відділення імператорської канцелярії

графа Орлова намісникові Царства Польського І. Паскевичу.

18 квітня 1847 р.

2. Положення програмових документів Кирило-Мефодіївського братства

Попрацюйте в парах

Прочитайте фрагменти документів 2-4 й дайте відповіді на запитання.

1. Визначте, як кирило-мефодіївці передбачали розв’язати національно-релігійні та соціальні проблеми, забезпечити права і свободи громадян, добитися створення держави. · 2. Яким кирило-мефодіївці бачили державно-адміністративний устрій України та інших слов’янських держав? · 3. Які пункти щодо прав і свобод людини ви додали б у програму? · 4. Поміркуйте, чому у програмі не йдеться про досягнення незалежності України? · 5. Як гадаєте, чи була би дієвою програма кирило-мефодіївців в умовах сучасної України? Відповідь обгрунтуйте.

2. «...І встане Україна зі своєї могили. І знову озветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа - ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар.

Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою (з польської - республікою. - Авт.) в союзі слов’янськім».

«Книга буття українського народу»

3. «Головні ідеї: 1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути. 2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців. - Авт.), північно-русів (росіян. - Авт.), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами. - Авт.) і болгар. 3. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом. 4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа. 5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні. 6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.

Головні правила товариства: 1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. 2. Товариство буде старатись заздалегідь про викорінення рабства і всякого приниження нижчих класів, рівним чином і про повсюдне розповсюдження грамотності».

Статут Кирило-Мефодіївського товариства

4. «1. Ми приймаємо, що усі слов’яни повинні з собою поєднатися. 2. Але так, щоб кожен народ скомпонував свою Річ Посполиту і управлявся, не зливаючись, з другими так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такії народи, по-нашому: москалі, українці, поляки, чехи, словаки, хорутани, ілліросерби і болгари. 3. Щоб був один сейм, або рада слов’янства, де б сходились депутати од усіх Речей Посполитих і там розважали б і полишали такі діла, котрі б належали до цілого союзу слов’янського. 4. Щоб в кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим союзом був би правитель, вибраний на года. 5. Щоб в кожній Речі Посполитій була б посполита рівність і свобода і станів не було вовсі. 6. Щоб приймано депутатами і урядниками не по роду, не по достатку, а по розуму і просвіщенності народним вибором».

Відозва Кирило-Мефодіївського товариства до українців. Кінець 1845-1846 рр.

         Значення Кирило – Мефодіївського товариства для розгортання
                                        національно – визвольного руху.
Тепер , коли ми отримали багато інформації з даної теми, давайте разом спробуємо дати відповідь на четверте запитання. Члени братства , врахувавши уроки світового досвіду і спроектувавши передові західноєвропейські ідеї на український грунт, сформулювали основні постулати українського національного відродження, визначили форми та методи досягнення поставленої мети.

Учні по черзі виступають зі своїми висновками.

1. Це була перша політична організація української інтелігенції , яка мала свою програму національного відродження з визначеними формами і методами досягнення поставленої мети.
2. Поява і діяльність товариства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.
3. Кирило – Мефодіївні зробили значний внесок у розвиток української національної ідеї.
4. В програмних документах вперше була зроблена спроба об’єднати українську ідею з загальнолюдськими християнськими цінностями та ідею слов’янської єдності.
5. Бесіди, лекції , видання книг - будили спільну думку , спонукали до пошуку шляхів вільного розвитку України.
6. Їхня діяльність стала зразком для наступних поколінь українських борців за національне і соціальне звільнення.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Слідство у справі кирило-мефодіївців тривало з 18 березня до 30 травня 1847 р. в Петербурзі. Покарано було всіх членів товариства.

Братчиків засудили до різних термінів ув’язнення та заслання. Після заслання їм заборонили повертатися в Україну і працювати в закладах освіти. Найтяжчий вирок отримав Тарас Шевченко – його було віддано в солдати і відправлено в Оренбурзькі степи із суворою забороною писати та малювати. 

Історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства полягає втому, що це була:

Перша спроба політичної боротьби української інтелігенції;

Перша політична програма – дороговказ українському національно-визвольному руху наступних поколінь;

Перша українська самостійна політична організація, яка структурно не підпорядкована та не повторює ідеологічних настанов загальноросійських і польських суспільно-політичних утворень.

Крім того товариство:

Забезпечило розвиток національної ідеї – доведену нащадками козацької старшини теорію про окремішність української нації, трансформувало в заклик до політичної боротьби за звільнення українців від національного і соціального гноблення та відродження власної незалежної соборної держави в союзі з іншими слов’янськими народами.

VІ. Домашнє завдання.