Практичне заняття "Ми йдемо до школи"

Практичне заняття для батьків

 «Ми йдемо до школи»

Овсянко Олена Миколаївна

соціальний педагог

Глухівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

м. Глухів, Сумська область

Анотація: Методична розробка присвячена проблемі адаптації учнів 1 класів до навчання у школі І ступеня.

Вступ: Актуальність проблеми адаптації  у освітньому закладі  полягає  у тому, що дітям  в перший місяць навчання завжди важко пристосуватись до нових умов. Ще важче батькам, так як з дитиною потрібно не просто гратись, а і допомагати вчитись, пристосовуватись до нового розпорядку дня, в чомусь обмежувати себе.

Мета: налаштувати на роботу, підвищити рівень знань батьків з питань адаптації дитини до навчання у школі та визначити ступінь готовності дитини до школи,  допомогти  підготувати дітей до школи, створити ефективну модель взаємодії вчителя і батьків,  створити емоційний настрій на спільну роботу.

Категорія учасників: батьки майбутніх першокласників.

Матеріали та обладнання: стікери, плакати, фломастери

План проведення:

1.      Вступне слово.
   1.           Вправа «Знайомство»
   2.           Вправа «Правила»
   3.           Вправа «Очікувані результати».
2.      Основна частина
   1.           Вправа «Побажання майбутньому першокласнику».
   2.           Вправа «Ми - батьки».
   3.           Вправа «Перший учитель моєї дитини».
   4.           Вправа – тест «Чи готова моя дитина до школи».
3.      Заключна частина
   1.           Вправа «Мій настрій»
   2.              Додатки

Організаційна частина

Вступне слово

СП. Доброго дня, шановні батьки. Дуже приємно бачити вас і ваших дітей у стінах нашої школи. На занятті, тема якого «Ми йдемо до школи» поговоримо про проблеми  адаптації  першокласників та сприяння їх  успішному навчанню в школі.

1.1. Вправа «Знайомство»

Мета: знайомство учасників та налаштування на групову роботу.

СП Для роботи, співпраці, спілкуванню  нам необхідно познайомитись. Знайомство проведемо, продовжуючи фразу «Мене звуть … Я, мама (прізвище, ім`я дитини) ... Він (вона) для мене…».

2.           Вправа «Правила».

Мета:  прийняття певних правил для плідної роботи та ефективного спілкування.

СП Де б ми не були, що б не робили,  ми дотримуємось певних правил. На нашому занятті ми теж приймемо правила.  (Говорити тут і зараз, вимикнути мобільні телефони, не перебивати, поводитись толерантно, висловлювати свої думки по черзі).

3.           Вправа «Очікувані результати».

Мета: озвучити очікування від заняття.

Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте значною мірою залежить від батьків. Але з 1 вересня діти ідуть до школи і не тільки від батьків залежить, якою вона стане. Я би хотіла почути, що ви очікуєте від заняття. Будь ласка, озвучте їх. (батьки записують очікування на стікерах).

Основна частина

2.1. Вправа «Побажання майбутньому першокласнику».

СП  Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. А чи буде він легким для дітей?  Я пропоную написати побажання своїй донечці або синові лівою рукою, якщо ви правша і правою, якщо ви лівша.

Обговорення:

1. Чи легко було виконувати дану вправу?
2. Що Ви відчули під час написання побажання?

Під час написання побажань Вам було не зручно, а як почувається  дитина, яка йде до школи?  У дитини починається новий етап, пов'язаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), новим видом нової діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюються все: обов'язки, оточення, режим. Це „ кризовий період” у житті дитини, і ця її „ криза” виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по- різному – від 2 тижнів до 2 – 3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психологічними особливостями та стану здоров'я). Адаптація буде проходити важко, так як в цьому процесі вирішальну роль відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».

Шкільна зрілість виявляється у:

1) морфогенетичній готовності, що передбачає фізіологічну зрілість (стан здоров'я) та рівень фізичного розвитку (розвитку дрібної моторики рук і зорово – рухової координації)

2) інтелектуальній готовності дитини до школи, що передбачає володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати та інше

3) Комунікативній готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками ( вмінням слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати…)

4) Емоційно – вольової готовності, що передбачає вміння робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити..

5) Мотиваційна готовність, передбачає чітко оформлювати позицію школяра. Коли дитина:

- має належне уявлення про школу;

- позитивно ставиться до шкільних занять;

- віддає перевагу урокам грамоти і лічби, а не заняттям дошкільного типу;

- визнає авторитет вчителя.

Психологічна готовність є необхідною умовою успішної адаптації до шкільного життя. Є чимало дітей, які все ж таки не можуть „вжитися в нову роль”. Вони часто страждають на нездоров'я, перебувають у пригніченому настрої, не повністю засвоюють навчальний матеріал, не мають близьких друзів, знають на ім'я та прізвище не всіх однокласників тощо.

Причинами шкільної дезадаптації частіше є неправильні методи виховання у сім'ї або порушення системи стосунків у школі.  Це говорить про те, що дитині необхідна допомога.  Допомогу можуть надати  батьки, вчитель, психологічна служба школи – практичний психолог, соціальний педагог.
       2.2. Вправа «Ми--батьки».

Мета:  визначити вимоги батьків до своїх дітей  та здатність надати  батьківську підтримку, піклування, тепло, любов, знання, навички...

СП Як батьки, ми любимо своїх дітей.  А чи  вони  отримують від батьків все, що необхідно? Об’єднуємось  у три групи за принципом весняних місяців: березень, квітень, травень.  Кожна з груп отримує чистий аркуш паперу, на якому потрібно  продовжити речення:

• «Як мати, я хочу бачити свою дитину…»;

• «Як мати, для цього я роблю…»;

• «Як мати, я ніколи…».

Учасникам кожної групи потрібно узагальнити речення й підготувати коротку презентацію результатів.

Після презентації проходить обговорення вправи.

Запитання для обговорення.

1. Які думки виникли у Вас під час виконання цієї вправи?

2. Чи замислювалися Ви над шляхами досягання того, що Ви хочете?

3. Чи легко було продовжити речення «Як мати для цього я роблю…» та сформулювати конкретні дії? Чому?

4. Чи завжди вдається Вам у реальному житті виконувати те, що Ви задекларували у варіанті закінчення речення «Як мати я ніколи…»? Поясніть свою відповідь. 

2.3. Вправа «Перший учитель моєї дитини»

Мета: пояснити значимість взаємодії вчителя та батьків в період адаптації дітей до навчання у школі І ступеня. 

СП Ваші діти протягом тривалого часу будуть знаходитись в школі. Вчити, допомагати вирішувати проблеми, слідкувати за станом здоров`я буде вчитель. Але і ви будете допомагати вчителю зрозуміти, вивчити характери ваших дітей. Щоб цей процес пройшов успішно, визначимо, що повинні зробити батьки і що вчитель для успішної адаптації дітей.   Об’єднуємось у 2 групи за принципом «зима-літо»: 1 - виступає в ролі вчителя, 2- в ролі батьків.

Запитання для обговорення:

1.      Дії вчителя.
2.      Дії батьків.
3.      Як часто в період адаптації потрібно взаємодіяти з вчителем?

У адаптаційний період повинен бути налагоджений постійний зв'язок між школою і батьками. На жаль, вчителі рідко знають про те, що відбувається з дитиною вдома після занять, а батьки мають слабке уявлення про те, що відбувалося з дитиною в школі. Потрібно домовитися про місце і час зустрічей вчителя і батьків, на яких вони могли б обмінятися своїми спостереженнями, враженнями з приводу дій дітей. Протягом першого року навчання дітей батьки і вчителі повинні стати однодумцями.

2.4. Вправа -тест «Чи готова моя дитина до школи?».

Мета: Визначити ступінь готовності дитини до навчання у школі.

СП. Шановні батьки, у нас є час для того, щоб допомогти дитині не боятися йти до школи.  Я пропоную вам пройти тест «Чи готова моя дитина до школи?». Відповіді на питання  та отримані результати вкажуть на напрямок роботи з дитиною для успішного навчання в школі. 

Інструкція: на кожне твердження слід дати відповідь "так" чи "ні" 
        1. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття його можливостей, здібностей.

2. Я надав кімнату або частину кімнати виключно для занять дитини.

3. Я привчаю дитину (з мінімальною допомогою і, як правило, самостійно) вирішувати свої проблеми, приймати рішення, піклуватися про свої обов'язки.

4. Я показую дитині можливості знайти книги і потрібні для її занять матеріали (використовуючи особисті, суспільні, шкільні бібліотеки).

5. Я ніколи не відмовляю дитині в проханні почитати їй.

6. Я постійно беру дитину в поїздки, подорожі, на екскурсії по цікавих місцях (відвідини музеїв, театрів та інше).

7. Я вітаю ігри і спілкування моєї дитини з друзями.

8. Я часто виконую разом з дитям одну і ту ж справу.

9. Я піклуюся про фізичне здоров'я дитини ( харчування, гартування зарядка, заняття спортом).

10. Я стежу, щоб малюк дотримувався режиму дня: вставав і лягав в один і той же час, мав годинник для занять, прогулянок, ігор і так далі

Оцінка тесту

Порахувати кількість плюсів (відповідь "так"). Кожна позитивна відповідь оцінюється в один бал. Розділивши отриману суму на 10 (кількість тверджень) отримуємо середньоарифметичне число.

1-й рівень (1- 0,7 балів)

Ви правильно організовуєте шкільне життя дитини. Малюк має всесторонні інтереси, підготовлений до спілкування з дорослими і товаришами. При такому вихованні ви можете розраховувати на хороші успіхи в навчанні.

2-й рівень (0,6-0,4 балів)

У вас можуть виникнути деякі проблеми в навчанні дитини. Задумайтеся, чи є ви надзвичайно активними, чи не блокуєте ви "поле свободи" дитини, чи досить часу дитя спілкується з однолітками? Ваші роздуми дозволять вам визначити оптимальну стратегію виховання.

3-й рівень (0,3-0 балів)

У вашому досвіді просліджується головна помилка - надмірна опіка дитини, підміна зусиль дитяти власною активністю. Ви недостатньо даєте йому спілкуватися з однолітками, заважаєте йому набувати соціального досвіду.

Заключна частина

1.           Вправа «Мій настрій»

Мета:  Встановити емоційний настрій, зворотній зв’язок.

СП Добігло до кінця наше заняття. Чи справдились Ваші очікування?

Дякую за співпрацю. Чекаю наступної зустрічі під час консультаційних бесід, практичних занять. Всього найкращого.

ДОДАТОК

Пам’ятка для батьків

1. Будьте для дітей прикладом у всьому.

2. Зробіть для своїх дітей куточок для занять. Коли учень готує уроки, не відривайте його на сторонні справи. 
З. Вчіть дітей бути у всьому бережливими. 
4. Частіше бувайте у школі, радьтесь з педагогами, психологом з питань виховання дітей, допомагайте вчителям краще навчити ваших дітей. 
5. Не кажіть нічого поганого про школу, вчителів, прищеплюйте дітям любов і повагу до школи. 
6. Слідкуйте за чистотою і охайністю дитини, за акуратним утриманням підручників, одягу. Чистота і акуратність дисциплінує дітей. 
7. Дотримуйтесь режиму дня, слідкуйте, щоб дитина не перевтомлювалась. 
8. Виховуйте у дітей вміння вести себе скромно і пристойно як вдома, так і на вулиці, в шкоді, в громадських місцях. 
9. Виховуйте у дітей повагу до старших і молодших. 
10. Не застосовуйте фізичного покарання до дітей, спокійно поясніть їм неправильність їх вчинків. 
11. Заохочуйте в дітей інтерес до книги, природи, туризму, спорту. 
12. Привчайте дітей виконувати посильну фізичну роботу. 
13. Знайте з ким товаришують ваші діти, як вони поводять себе. 
14. Пам'ятайте, що виховання дітей - головний обов'язок батьків. 
15. Пам'ятайте, що тільки в тісній праці зі школою, можливо успішно вирішити питання виховання громадянина України.