РОБОТА З БАТЬКАМИ «Корисні поради татові про виховання дітей»

 

 

 

 

 

 

Не секрет, що коли в домі з'являються діти, життя сім'ї кардинально змінюється. Відповідальному батьку просто необхідно знати про різні методи виховання та вчитися застосовувати їх до своїх дітей, а також пристосовуватись до безлічі різних аспектів своєї нової та прекрасної ролі тата.

Як стати чудовим батьком?

Ставши на шлях батьківства, необхідно прийняти той факт, що тільки щирі й невтомні зусилля душі, серця та розуму зможуть перетворити вас на відповідального та зразкового батька.

Ось кілька аспектів, про які вам варто пам'ятати.

 

Приділяйте дитині свій час

•Дитину дуже мало турбує, чи домоглись ви підвищення на роботі, чи придбали новий автомобіль, чи отримали величезну надбавку до заробітної плати. Єдине, що по-справжньому має значення, це ваша любов і прихильність до неї.

•Незважаючи на напружений робочий графік, батьку важливо щодня присвячувати кілька годин свого часу спілкуванню з дитиною. Можна розмовляти з нею за вечерею або ходити на футбол по неділях.

•Якщо у вас кілька дітей, важливо намагатися приділяти час кожному з них окремо, щоб ніхто не відчував себе покинутим або обділеним вашою увагою. •Якщо ви не можете проводити багато часу зі своїми дітьми, наприклад, відвідувати тривалі спортивні заходи або ходити в кіно, просто виділяйте 10– 15 хвилин для щоденних підбадьорливих бесід з ними, сповнених розуміння та підтримки.

 

Будьте поруч з дітьми у важливі, особливі для них дні

•Намагайтесь бути присутнім на заходах в особливі дні вашої дитини, наприклад, на церемонії її нагородження, в перший день у школі або на щорічних спортивних змаганнях. Ваша присутність додасть дитині додаткової впевненості.

•Діти пам'ятають такі дорогоцінні моменти все життя, адже ваша присутність має дуже важливе значення для них.

 

Давайте дитині уроки моралі

•Щоразу, коли ваша дитина вчиться чогось нового в житті, наприклад, кататись на велосипеді, малювати, чистити зуби або користуватись туалетом, допомагайте їй у цьому дивовижному процесі навчання.

•Як батько ви можете навчити вашого сина голитись або дотримуватись особистої гігієни.

•Деякі уроки ви можете давати дитині разом зі своєю дружиною, разом навчати її моральних цінностей і принципів, щоб дитина поважала інших людей і правильно поводилась у суспільстві.

•Допомагайте дитині вчитись на своїх помилках. Коли вона робить їх, виправляйте її та спокійно обговорюйте можливі причини подібних помилок, розмірковуючи над більш ефективними рішеннями й підходами.

 

Покращуйте свої навички спілкування

•Дуже важливо спілкуватися з дитиною у спокійній і позитивній манері, щоб вона поважала вас і прислухалася до вашої думки.

•Не треба кричати на дитину з будь-якого приводу, бо це змусить малюка тільки відчувати почуття провини, і він не зможе справлятися зі своїми помилками у вашій присутності.

•Намагайтеся проводити добрі бесіди з дитиною щодня й дізнаватися про її турботи й засмучення.

 

Ходіть з дітьми в походи, на пікніки тощо

•Чудовий тато приділяє свій час неймовірним подорожам зі своїми дітьми.

Ви можете ходити на рибалку, їздити на пляж або навіть вирушити в похід. •Батько повинен брати участь у житті свого малюка найрізноманітнішими способами. Можна виступати в ролі наставника й навчати дитину прийнятих норм етикету, хороших манер і делікатних форм поведінки (поведінки справжнього джентльмена – у випадку навчання сина).

 

Ось деякі цінні поради батькам про виховання дітей

1. Будьте зацікавленим, турботливим і люблячим батьком. Батьківська любов може вдихнути в малюка на шляху його зростання позитивне ставлення до життя, і він навчиться поважати своїх батьків, учителів і людей, які його оточують.

2.Позитивне виховання. Важливо давати дитині позитивне наставництво. Суворі покарання не допоможуть виправити помилки вашого малюка. Тому уникайте надмірно карати його, дотримуйтесь певної межі. Як батько ви завжди можете нагадати дитині про негативні наслідки її вчинків. Ваш позитивний підхід допоможе їй усвідомити власні помилки та спробувати виправити їх.

3.                 Будьте зразком для наслідування. Важливо усвідомлювати, що батьки завжди є прикладом для наслідування своїм дітям. Навчайте дитину цінностей, таких як відповідальність, чесність і людяність, шляхетність учинків і вірність своєму слову.

4.                 Заслужіть право бути почутим. Ви повинні починати бесіду з дитиною відразу ж, як тільки бачите, що вона зазнає труднощів або переживає важкий етап життя. Дуже важливо уважно вислухати свою дитину й намагатися зрозуміти її проблеми й негаразди.

5.                 Будьте вчителем своєї дитини. Відповідальний батько повинен навчати малюка різниці між добром і злом, учити робити здоровий вибір і приймати правильні рішення в майбутньому.

6.                 Проводьте сімейні трапези. Для здорового сімейного життя дуже важливо, щоб усі члени сім'ї налагодили міцний зв'язок один з одним за допомогою спільних сімейних прийомів їжі. Завжди намагайтесь вечеряти разом всією родиною, щоб ви могли чути, про що кажуть ваші діти, що їм потрібно, і своєчасно зреагувати на їхні потреби.

7.                 Не відволікайтесь. Коли дитина розповідає вам про свої проблеми чи думки, намагайтесь утримувати свою увагу, оскільки ваша неувага може розчарувати малюка, і наступного разу він не захоче ділитися з вами своїми почуттями й потаємними хвилюваннями.

8.                 Будьте готові втрутитися. Коли ви бачите, що дитина знаходиться у стресовій ситуації, намагайтеся втрутитись якомога раніше.

9.                 Долучайтесь до життя дитини. Коли ваше життя стає одноманітним, варто надати йому гостроти. Рушайте в подорож у вихідні, щоб діти налагодили зв'язок з вами й відчули свою цінність.

10.             Будьте готові до гри. Щоб надихнути дитину, грайте з нею в різні ігри, такі як більярд, настільний теніс, шахи, бадмінтон, або спробуйте будь-які інші веселі заняття, наприклад, плавання, їзду на велосипеді або фотографування.

11.             Будьте люблячим батьком. Завжди намагайтесь бути люблячим батьком, щоб дитина захоплювався вами й любила ваше товариство.

12.             Пробуйте нове. Разом з дитиною ви можете спробувати нові цікаві заняття, такі як ігри, розв’язання головоломок, перегляд фільмів, – це буде сприяти зміцненню зв'язку між вами.

13.             Будьте уважним слухачем (слухайте дитину уважно). Намагайтесь вислуховувати проблеми своєї дитини особливо терпляче та пропонуйте слушні поради.

14.             Будьте найбільшим шанувальником мами. Заохочуйте дитину стати шанувальником мами та прищеплюйте повагу до неї.

15.             Будьте впевненим у собі. Батькам важливо піднімати бойовий дух дитини, щоб вона брала участь у різних змаганнях та сміливо боролася за перемогу.

16.             Здійснюйте на дитину лише позитивний вплив. Завжди намагайтеся вселяти дитині лише ті погляди на життя, які несуть позитив і дисциплінують.

17.             Прищеплюйте дитині правильні цінності. Дитина повинна вчитися здорових, правильних цінностей у свого батька. Малюку важливо захоплюватися своїм татом і поважати його.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Як створити в родині атмосферу емпатії»

 

 

 

 

 

 

Ваша дитина плаче, спостерігаючи, як плачете ви? Вона охоче роздає гроші безхатченкам? Чи малюк не помічає нічиїх сліз або бідних людей навколо? У першому випадку, швидше за все, у нього присутня глибока вроджена здатність до співчуття, емпатії. У другому випадку цього потенціалу трохи не вистачає.

Емпатія – це основа людяності та ключ до будь-яких добрих стосунків, особистих і професійних. У деяких дітей вона розвинена більше, ніж у інших. Але не засмучуйтесь, емпатія – здатність розділяти почуття й емоції іншої людини, що допомагає краще розуміти мотиви її вчинків, – це те, чого, на думку експертів, можна й треба вчитись.

Однак основне визначення емпатії не каже про величезну глибину цього почуття, здатного привести до змін і сприяти створенню позитивних взаємин. Крім прийняття емоцій і точки зору іншої людини емпатія може стирати межі та спонукати до дії.

Чи може покоління дітей, вихованих в атмосфері співпереживання, змінити цей світ на краще? Уявімо собі на хвилинку, що світовою політикою керують емпатичні, співчутливі люди. Немає ні голоду, ні безхатченків, ні воєн. Уявімо собі школи, заповнені справжніми прихильниками емпатії – дітьми та вчителями. Немає місця булінгу й жорстокості. Не кажучи вже про те, що в сім'ях, які дотримуються принципів емпатії й чуйності, рідше виникають конфлікти...

Але як створити у своєму домі атмосферу емпатії? Щоб навчити емпатії, треба її проявляти! Стратегія виховання «Роби так, як я кажу, а не так, як я роблю» не допоможе домогтися успіху. Пам'ятайте: діти постійно спостерігають за вами й копіюють вас.

Далі подаються ідеї про те, як розвинути почуття емпатії вашої дитини й уникати звичок, які руйнують емпатичне мислення.

 

1. На власному прикладі показуйте турботу про тих, хто вас оточує

Проявляйте участь і турботу про людей за межами вашого кола, а також про членів своєї сім'ї, друзів і колег. У спекотний день запропонуйте листоноші склянку води. Заспівайте разом з вуличним музикою знайому вам пісню. Порозмовляйте з незнайомими людьми в черзі у продуктовому магазині або пропустіть уперед того, хто виглядає стомленим чи погано почувається.

Не засуджуйте інших людей, не ображайте, не обзивайте їх. Не будьте грубими й нетактовними. Не поширюйте пліток про сусідів, особливо тих, з якими ви періодично разом проводите дозвілля чи привітно вітаєтеся при зустрічі.

 

2. Демонструйте вміння слухати Ось кілька рекомендацій про це:

•Слухайте по-справжньому, зосереджено й активно.

•Ваша мова тіла й вираз обличчя повинні підтверджувати те, що ви уважно слухаєте. Кивайте, співчутливо зітхайте, реагуйте мімікою і т. п.

•Відповідайте на слова людей.

Не формулюйте відповідь, доки інша людина не завершить висловлювати запитання. Не переривайте її.

 

3. Будьте великодушними

Пам'ятайте: пробачення не пов'язане з іншою людиною. Воно полягає у ваших власних рішеннях і почуттях. Нехай дитина бачить, що ви вище дріб'язкових образ.

Не тримайте образи, не прагніть помсти, не проявляйте жорстокості чи злості, не карайте «мовчанням» рідних людей.

 

4. Кидайте виклик забобонам і стереотипам

Навчайте дітей бути неупередженими й вивчати будь-яке питання, виходячи з усіх можливих точок зору. Це означає, що ви теж повинні бути неупередженими. Подумайте над тим, яким є ваше коло друзів. Дуже важливо, щоб дитина міркувала про раси, забобони та стереотипи.

Не бійтесь розмовляти з дитиною про расу, нерівності та дискримінації. Якщо ви помічаєте прояв упередженості або помилкових стереотипів, не залишайте їх без уваги й ваших коментарів.

 

5. Допомагайте дітям учитись розуміти, висловлювати й контролювати свої почуття

Деякі почуття вашої дитини можуть перешкоджати розвитку її здатності співпереживати. Допомагайте дитині вчитись розпізнавати почуття інших людей під час читання книг, перегляду фільмів або телевізійних передач.

Не закривайте дитині рот такими фразами, як «Припини. Я не хочу це чути» або «Великі дівчатка не плачуть». Не применшуйте й не нехтуйте почуттями дитини. Не ігноруйте емоції, які їй важко висловити, а тим більше емоції, які вона намагається пригнічити.

 

6. Заохочуйте почуття відповідальності

Діти повинні брати участь у житті сім'ї. Проводьте сімейні зібрання, на яких вони зможуть ставити та обговорювати свої проблемні питання та висловлювати власну думку. Призначайте дітям домашні обов'язки й навчайте їх життєвих навичок. Нехай вони допомагають вам у громадській діяльності та волонтерській роботі.

Не перешкоджайте прагненню дітей допомагати іншим, навіть незнайомим людям, але при цьому навчайте їх здорового балансу між добротою й безпекою.

 

7. Залучайте дітей до занять літературою та мистецтвом

Оточіть вашу дитину книгами й музикою різних культур. Чим більше, тим краще! Картини, книги й музика дозволяють дітям пізнавати й опосередковано переживати досвід іншої людини, краще розуміти її внутрішній світ. Крім того, вони надають невичерпні теми для розмов. Не перешкоджайте польоту фантазії та уяви вашої дитини.

  

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Сім принципів виховання дисципліни у дитини»

 

 

 

 

1.                 Відокремлюйте свої почуття від дій. Не осуджуйте дитину. Вона повинна відчувати, що її люблять. Пам'ятайте, щоб змінити вчинки дитини, треба зрозуміти її почуття і навчитись з ними поводитись.

2.                 Уважно вивчайте дитину — ви повинні знати стан здоров'я її нервової системи. Дії дитини в стані нервового розладу повинні сприйматися батьками як симптом більш глибоких емоційних ускладнень, викликаних критикою, звинуваченням або покаранням.

3.                 Відповідайте на почуття дитини. Створіть такі умови, щоб дитина почувалась емоційно захищеною, могла виговоритись, а її негативні емоції знайшли вихід у словах, а не в діях.

4.                 Якщо без покарання обійтись не можна, то нехай дитина обере його сама. (Практика свідчить, що діти, як правило, вибирають більш суворе покарання, ніж хотіли батьки. Але в таких випадках вони вже не вважають його жорстоким, несправедливим і не ображаються на батьків).

5.                 Караючи дитину, переконайтесь в тому, що вона розуміє, за що. Що звинувачує в цьому себе, а не того, хто карає. Допоможіть їй зрозуміти правила поведінки і засвоїти їх.

6.                 Дайте зрозуміти своїй дитині, що дисциплінарні проблеми дітей стосуються не тільки дорослих, а є їх спільними.

7.                 Накладіть обмеження на небезпечні та руйнівні дії. Допоможіть дитині направити її дії в інше, дозволене русло. В цьому полягає основна формула динамічного підходу до проблеми дисципліни дитини.

  

 

 

 

 

 

 

 

«Як виявити здібності у дітей?»

 

 

 

 

Як виявити талант у дитини? Виявити задатки і здібності - першочергове завдання з розвитку таланту. Це зробити нескладно за допомогою спостереження за малюком. Є група талантів, які виявити легко з поведінки дітей. До них відносяться: музичні здібності, художній талант, артистичність і схильність до спорту. Щоб дізнатися художні нахили, необов'язково, щоб малюк з ранку до вечора малював або розмальовував картинки. На підвищене візуальне сприйняття світу вказують і інші особливості поведінки.

•                     Художній талант - любить малювати, складати пазли, збирати конструктор, будувати візуальні образи, розмальовувати і вбиратися. Такі діти сприймають світ очима: при описі предметів вживають слова «красивий», «яскравий», «світлий», швидко навчаються розпізнавати кольори.

•                     Музичні здібності - дитина з ранніх років звертає увагу на музику, повторює мелодію і ритм, копіює інтонацію і вимову слів, прислухається до оточуючих звуків. Діти з добре розвиненим слухом легко освоюють іноземні мови, а також танці. 

•                     Артистичні здібності - любить бути на публіці, повторює поведінку дорослих, любить вбиратися, зображує пози, копіює тварин. 

•                     Спортивні задатки - активний, багато бігає, грає з м'ячем. Захоплюється переглядом спортивних програм, любить спостерігати за грою інших людей. Цілеспрямований і наполегливий.

•                     Математичні здібності - любить головоломки, завдання, подобається грати в шахи і шашки, із захватом рахує, добре запам'ятовує числа. У ранньому віці довго розглядає цифри.

 

 

 

 

 

 

 

 

«Як розвивати здібності дитини?»

 

 

 

 

1.                 Розвивайте особистісні інтереси дитини. У дорослих залишається багато власних нездійснених очікувань. Деякі батьки намагаються себе реалізувати в дітях. Зазвичай це закінчується незадоволеністю, причому і батьків, і дітей. Дитина - це особистість зі своїми поглядами, інтересами і здібностями. 

2.                 Забезпечте необхідним інвентарем. Перед тим як віддати дітей в гурток чи студію, оцініть свої фінансові можливості. Дуже погано, якщо дитина почне займатися живописом, але ви не зможете йому купити необхідні фарби. 

3.                 Заохочуйте в усіх починаннях. Під час навчання діти стикаються з проблемами і невдачами. Хваліть і заохочуйте бажання рухатися далі, навіть якщо щось не виходить. 

4.                 Проявляйте інтерес до занять дитини. Мама і тато - це перші глядачі і перші судді. Не шкодуйте часу, щоб порадіти за перші успіхи дітей. 

5.                 Не йдіть шляхом проб і помилок. Не варто намагатися розвивати кілька талантів і здібностей відразу: в 5 років дитина відвідує художню школу, в 8 років - йде в музичну студію, в 12 - записався на танці. Така різноманітність призведе лише до того, що він ні в одній зі сфер не досягне успіху. 

6.                 Не ведіться на відмову. Дитина, яка любила малювати і марила стати художником, відмовляється відвідувати ізостудії. Причиною такої поведінки бувають конфлікти в групі, невміння перебувати в соціумі, страх та інше. Спробуйте розібратися в ситуації, ніж відразу заривати талант у землю. 

7.                 Вибирайте хорошого викладача, тренера. Часто успіх в діяльності залежить від викладача. Наприклад, у малюка можуть бути музичні здібності, але йому настільки сподобається тренер спортивної секції, що він кине музику і гратиме в хокей. Перед підбором гуртка або секції поспілкуйтеся з керівником групи, оцініть його як особистість. 8. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Якщо хтось малює краще, не ставте його в приклад. Картини Ван Гога теж не всім подобаються. 

8.                 Підготуйте дітей до відвідування секції і до самостійності. Поясніть дитині, чому потрібно слухати вчителя або тренера, відвідувати всі заняття, виконувати рекомендації. 

10. Не ставте на талант дитини, як на бізнес, всі свої очікування. Ви 7 років оплачували відвідування музичної школи, купували дорогі інструменти, терпіли нескінченні симфонії вдома, а син або дочка не стали великим музикантом? Нічого страшного, адже це досвід і вміння дитини. Вони неодмінно їй були корисні і цікаві, якщо вона обрала своє хобі сама.

 

 

 

«Самоорганізація»

 

 

 

 

 

 

 

1.   Своєчасно лягати спати і рано вставати, щоб не запізнюватися до школи, встигнувши перед тим без особливого поспіху та зайвої метушні й нервування все зробити — прибрати постіль, провітрити кімнату, зробити ранкову гімнастику, виконати туалетні і водні процедури, добре поснідати.

2.   Тримати в чистоті, охайності своє робоче місце, коли кожна річ має своє постійне місце; під руками завжди мати тільки те, що потрібно, а використавши, покласти туди, звідки його взяв; після виконання всіх домашніх завдань у ранець покласти все необхідне для шкільних занять наступного дня з тим, щоб нічого не забути вдома.

3.   Сівши за письмовий стіл, відразу приступити до роботи, не відволікаючись на сторонні справи, працювати зосереджено, наполегливо, бо, як кажуть у народі, «коли став робить, то байдики не бить».

4.   Мати дозвілля тоді, коли виконано все домашнє завдання.

5.   Виконувати завдання у той день, коли їх одержано; золотим правилом поведінки нехай стане мудра народна порада: «Нинішньої роботи на завтра не відкладай».

6.   Працювати в темпі, жваво. «Відстанеш годиною - не наздоженеш родиною».

7.   Неодмінно доводити розпочате виконання домашнього завдання до його повного завершення.

8.   Не братися відразу за багато справ, бо «Хто много зачинає, той мало кінчить».

9.Благо — натхненна праця, яка будить охоту до неї, і це має дуже велике значення. «Була б охота, піде на лад всяка робота», — вчить народна педагогіка. Саме така мета вбачається у духовно-моральній допомозі. Тепле слово, лагідність, доброзичливі стосунки в сім'ї, щира порада, зразковий приклад батьків у тих чи інших вчинках, родинна любов, увага та повага, підтримка та взаємовиручка в скрутну хвилину — ось якої саме допомогти у навчанні потребують наші діти від своїх батьків.

 

 

 

 

 

«Адекватна самооцінка»

 

 

 

 

 

 

-                     Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

-                     Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

-                     Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

-                     Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього. - Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи. - Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Якщо дитина сором’язлива»

 

 

 

 

 

 

Важливо розуміти, що сором'язливість – це риса характеру особистості, а не вина чи недолік. Хороше полягає в тому, що з часом ваша дитина, швидше за все, подолає свою сором'язливість. Тим не менше, ви можете допомогти їй виробити впевненість у собі та стати більш товариською.

1. Розмовляйте з дитиною. Сором'язливість багатьох дітей здебільшого розвивається внаслідок деяких глибоких проблем, більшість з яких виникає в сім'ї. Однак у дітей старшого віку сором'язливість може бути наслідком трохи інших причин.

-                     Проконсультуйтеся з учителем про те, як ідуть справи вашої дитини у школі, чи спілкується вона з іншими дітьми.

-                     Насильство, розлучення батьків, бійки, сварки та словесні образи, як правило, роблять дітей боязкими й сором'язливими. Докладіть максимум зусиль, щоб захистити свою дитину від таких причин.

-                     Якщо ваша дитина вже на початковому етапі свого життя отримала глибоку емоційну травму, щоб упоратися з її станом, швидше за все, вам буде потрібна професійна допомога. Не варто нехтувати нею.

2. Проявляйте емпатію. Існує різниця між співчуттям та усвідомленим співпереживанням (емпатією), тому переконайтеся, що ви не плутаєте ці поняття. Співчуваючи своїй дитині, ви змушуєте її ще більше соромитися самої себе, унаслідок чого вона стає більш боязкою і сором'язливою.

-   У будь-яких ситуаціях уникайте поведінки, яка засуджує.

-   Співпереживайте дитині й пояснюйте їй, що вона чудова людина.

-   Кажіть дитині, що вона не повинна засмучуватися про саму себе.

-   Підтримуйте всі її досягнення.

-   Постійно розповідайте дитині, чому ви вважаєте її кращою дитиною на світі.

3. Відкрийте сильні сторони дитини. Багато дітей, як правило, соромляться через нестачу мотивації та впевненості в собі.

-   Допоможіть дитині розкритися як особистості, зрозуміти свої сильні сторони.

-   Зверніть увагу дитини на її позитивні риси характеру та якості, які вона має.

-   Це надихне її на розвиток власної індивідуальності.

-   Схильності кожної дитини індивідуальні. З'ясуйте, що найбільше подобається вашій дитині, і заохочуйте її до таких занять.

4. Заохочуйте взаємодію дитини з однолітками. Один із кращих способів допомогти дитині розкритись і висловитися, це сприяти її взаємодії з однолітками.

-                     Запросіть у гості кількох друзів дитини по дитячому садку, однокласників або двоюрідних братів і сестер. Спробуйте поставити дітей в таке становище, коли вашій дитині доведеться контролювати ситуацію та проявляти свій авторитет.

-                     Це допоможе їй усвідомити власне значення, розкритись і взаємодіяти з іншими дітьми.

5. Не тавруйте дитину. Імовірно, найбільша помилка при взаємодії з дитиною та виховання її полягає в навішуванні ярликів. Особливо важливо не робити цього прилюдно. Якщо постійно називати дитину сором'язливою, вона втратить упевненість у собі.

-   Шукайте приклад ситуацій, в яких дитина справлялася зі своєю сором'язливістю.

-   Розкажіть їй, як ви пишаєтесь тим, що вона змогла самостійно подолати труднощі.

-   Ненав'язливо й делікатно заохочуйте впевнену поведінку дитини.

Дотримуючись цих порад, ви допоможете дитині розвинути впевненість у собі, налагодити взаємодію з іншими дітьми й насолоджуватися кращими роками свого життя. Беріть більш активну участь у різних видах діяльності своєї дитини, адже це прекрасний спосіб допомогти їй подолати сором'язливість і зміцнити ваші стосунки.