Практичне заняття "Пам’ятники історичним особам та пам’ятні місця"

Тема. Практичне заняття. Пам’ятники історичним особам та пам’ятні місця.

Мета: дати учням поняття про пам’ятки історії  як джерело історико-культурної інформації; ознайомити з пам’ятниками рідного краю, які увічнюють пам'ять про певну подію чи особу; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння працювати з історичними джерелами, висловлювати власні судження; виховувати інтерес до вивчення теми.

Тип уроку: практичне застосування знань, навичок та вмінь.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання

1. Із чого ми черпаємо знання про історичне минуле?

2.Які є види історичних джерел?

3. Які писемні джерела зберігають пам'ять про історію України?

4. На якій території виникло українське козацтво?

5. Чим займались козаки?

6. Яку війну очолив Богдан Хмельницький?

7. Перевірити лист, який діти написали своєму закордонному другові з розповіддю про українське козацтво.

3. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда за запитаннями.

• Що таке пам’ятки?
• Які пам’ятки архітектури вам відомі?
• Що таке пам’ятник?
• Що таке меморіал?
• Що таке статуя?

4. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота з епіграфом уроку.

Ніхто не вічний у світі, все піде

Але  вічне ім’я довго живе.

Сааде

• А як люди увічнюють пам'ять про події чи особистостей?
• Про кого люди увічнили пам'ять?
• Сьогодні ми з вами дізнаємось про те, які пам’ятки розповідають нам про минуле нашого краю, яких історичних особистостей люди увічнили в пам’ятниках та за які заслуги?

Слово вчителя.

• Про минуле людства ми дізнаємося з пам’яток, що залишилися з тих часів. Це і архітектурні споруди і пам’ятники.
• Чи можна віднести пам’ятник до мистецтва?
• До якого саме жанру? (Скульптура)

Скульптура – це

1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну або рельєфну форму і виконуються ліпленням, витісуванням, різьбленням, виливанням тощо.
2. Твір цього виду мистецтва.

5. Розв’язання практичних завдань

1. Робота з візуальними джерелами

Розгляньте пам’ятки. Скажіть, яким подіям чи особистостям вони присвячені.

 

2. Робота з фото пам’ятника

 Пам’ятник Михайлу Щепкіну в Сумах — бронзовий пам'ятник в місті Суми, що знаходиться біля Сумського обласного театру ім. М. С. Щепкіна, на Театральні площі. Скульптура зображує українського актора XIX ст. Михайла Щепкіна (1788—1863), який йде. В правій руці він тримає тростину, в лівій — капелюха. Автором сумського пам'ятника Михайлові Щепкіну є скульптор Анатолій Смєлий, роботи якого знаходяться також в Харкові та Бєлгороді. Відкриття скульптури було приурочене до річниці з дня народження відомого актора, у 1989 році.

Історична довідка

Щепкін Михайло Семенович (6 [17] листопада 1788, Красне, Курська губернія, Російська імперія —11 [23] серпня 1863, Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія) — український актор, визначний діяч української та російської сцени. Сценічну діяльність почав у трупі Івана Штейна та О. Калиновського; у 1813—1821 pp. — актор полтавського театру, керованого Іваном Котляревським, який вкупі з іншими допоміг викупити Щепкіна з кріпацтва. Після короткочасного перебування в трупі І. Штейна дебютував 1822 в московському театрі (від 1824 — Малий Театр), де й виступав до кінця свого життя, зазнавши особливої слави в драмах Грибоєдова та Гоголя. В українському репертуарі був першим Виборним та Чупруном у п'єсах Івана Котляревського «Наталка-Полтавка» та «Москаль-Чарівник», що залишилися найкращими в його репертуарі. Щепкін був приятелем Тараса Шевченка і на його честь ставив «Москаля-Чарівника» в Нижньому Новгороді 1857. Шевченко подарував йому свій автопортрет і присвятив поему «Неофіти»

3. Скласти історичний портрет Михайла Семеновича Щепкіна за планом

1. У якій країні жив і ким був історичний діяч.

2.  Яким був результат його діяльності?

5. Висловіть своє ставлення до історичного діяча.

4. Робота в групах.

Клас ділиться на три групи. Кожна група отримує завдання.

4.1 Користуючись додатковою інформацією, дайте відповідь на питання, які стосуються історичного діяча, якому присвячено пам’ятник.

• Нещодавно у м. Харкові на станції метро «Історичний музей» було встановлено пам’ятник Івану Сірку.

Іван Сірко

«Навесні 1668 р. зміїв чани знову повстають проти колоніальної політики Московського уряду. Тепер уже зміївський козацький полк, на чолі якого стоїть полковник Іван Дмитрович Сірко, який «...после свого возвращения из похода на Крым и получения за то похвальной грамоты от царя, оставил по неизвестной причине Сичь и очутился на Слободской Украине в звании полковника города Змиева и заведуючего козачьими слободами Мерефа и Печенеги». 11 березня Іван Сірко повів зміївський полк та мерефянську сотню на Харків, розраховуючи на обіцяну підтримку гетьмана Брюховецького. Але обіцяної допомоги не надійшло. Московський уряд кинув проти повсталих війська з Чугуєва. Харкова. Царські війська, набагато краще озброєні і вимуштрувані, примусили загони Івана Сірка відступити на Правобережну Україну. Повстання було нещадно придушене, повсталих покарано.»

1-ша група Ким був історичний діяч, якому споруджено пам’ятник?

Коли він жив?

     2-га група У яких подіях брав участь або з якими подіями пов'язаний?

     3-тя група Чи вшановують цього діяча в інших місцях? Чому?

2. Уважно прочитайте легенду та дайте відповіді на запитання.

Легенда

І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій - Хорив, і сестра їхня - Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив — на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею.

І збудували вони городок в честь свого старшого брата й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них в Києві є поляни й до сьогодні.Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: «На перевіз на Київ». Проте, коли 6 Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив.

Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай і уподобав місце, і збудував малий городок і хотів осісти в ньому з родом своїм, та не дали йому навколишні мешканці. Отож і донині називають придунайці те городище Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ, тут і скончався. І брати його Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут померли.

1-ша група Якій історичній події присвячена ця легенда?

2-га група Які постаті з легенди заснували місто Київ?

3-тя група Який союз східнослов’янських племен проживав на місці заснування Києва?

4.3   Розгляньте зображення та прочитайте інформацію. Складіть розповідь за планом.

 Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.  Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії.Міститься на ериторії Софійського монастиря, є складовою Національного заповідника «Софія Київська» 

Під склепінням Святої Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При соборі велося літописання, були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком.

 Загальноприйнята версія свідчить про те, що Софіївський собор в Києві був побудований на честь головного храму грецької церкви Константинопольського собору – Богоматері-Оранти, уособленням якої була Софія (премудра). Місце для храму було вибране символічне – саме тут в 1036 році в битві з печенігами кияни отримали перемогу, а у 1037 році Ярослав Мудрий заклав собор однойменний з великим Константинопольським Софійським собором.

1. Про який собор іде мова?
2. У честь якої історичної події було збудовано Собор Святої Софії?
3. Яке значення архітектурної споруди?

5. Завдання

Слухаючи розповідь учителя:

1) Позначте на карті маршрут подорожі.

2) Випишіть основні історичні факти про пам’ятні місця України в таблицю.

Слово вчителя. Визначають на карті пам’ятні міяця України

 Першою точкою нашого маршруту стане Генуезька фортеця, розташована у кримському місті Судак. Перші фортечні споруди тут збудували ще візантійці у VI-VII ст. Через п’ятсот років захопили вихідці з Італії- венеціанці, а 1325 року їх потіснили інші вихідці з Італії- генуезці. Судацька фортеця добре збереглась до наших днів, називають генуезькою.1457 року на узбережжі біля фортеці висадились війська турецького султану і захопили фортецю, тут почав правити турецький султан.

Робота з візуальними джерелами

1. Розгляньте ілюстрації. Які враження викликають у вас ці фортечні мури?

2. Як ви вважаєте, що робить цю фортецю неприступною?

Найвизначнішою пам’яткою Бахчисарая є Ханський палац.

Його створювали італійські, іранські, турецькі, українські і російські майстри протягом ХVІ–ХVІІІ століть. Якось хан Менглі­Гірей полював у передмісті Салачика і побачив, як на галявині саду борються дві змії — біла й чорна. У сутичці перемогла чорна змія, тому хан вирішив на цьому місці збудувати палац. Палац і місто назвали Бахчисарай (Сад­Палац), а дві змії, що борються, знайшли місце в емблемі над головною брамою палацу.

Літня бесідка

Збудований як родова резиденція династії Гіреїв — правителів Кримського ханату, протягом двох із половиною століть Бахчисарайський палац був центром політичного, духовного й культурного життя держави кримських татар…

Житлові покої

Ханський палац є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури й унікальним для Європи цілісним архітектурним комплексом. Того вигляду, що його Хансарай має нині, він набув переважно у ХVІІІ ст., коли орнаментальне і будівельне мистецтво Кримського ханату досягло свого найвищого розквіту.

Фонтан сліз

Робота з візуальними джерелами

1. Розгляньте ілюстрації Бахчисарайського палацу. Які враження вони у вас викликають?

2. Чи необхідно зберігати такі пам’ятки архітектури? Чому?

Наша мандрівка триває. Останній пункт маршруту — столиця нашої Батьківщини місто Київ. Ми вирушаємо до Маріїнського палацу.

 

6. Коментоване читання

Маріїнський палац у Києві зведений у 1750–1755 рр. за зразком палацу, який проектував відомий архітектор Бартоломео Растреллі для гетьмана Розумовського. 1744 року імператриця Єлизавета Петрівна під час відвідин Києва сама обрала для нього місце.

Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий Іван Федорович Мічурін.

Головний фасад Маріїнського палацу «дивиться» на Маріїнський парк. Алеї цього парку — звивисті, наче «вписані» в ландшафт. Із протилежного боку палацу — Міський (Царський) сад, закладений 1743 р. на місці старовинного саду, заснованого ще Петром I. Його стиль — класичний: мережа прямих алей перехрещуються під прямим кутом.

Палацовий комплекс має симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус й одноповерхові бокові флігелі утворюють широке подвір’я. В оздобленні палацу використано три кольори: бірюзовий для стін, світло­жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Усе це надає споруді святкового й урочистого вигляду.

До 1917 р. палац був резиденцією царської родини. Під час подорожі Україною тут разом зі своїм почтом зупинялась імператриця Катерина II. У палаці жили також військовий губернатор, полководець М. Голенищев­Кутузов і герой Вітчизняної війни 1812 року М. Раєвський.

Білий зал

Інтер’єри кожного приміщення Маріїнського палацу мають свій неповторний вигляд. У кожній із зал — Білій, Бенкетній, Зеленій та Блакитній вітальні — переважає певний колір.

Запитання

1. Поставте запитання про Маріїнський палац у Києві.

Наступною нашою зупинкою буде містечко на Поділлі -Камянець­Подільський.

Кажуть, що під цією фортецею в річці Смотрич заховане турецьке золото і навіть золота колісниця. Подейкують, що від неї йде 20­кілометровий підземний хід під річкою Дністер, прокладений до Хотинської фортеці. Усе це — легенди. Утім, і без них історія Кам’янець­Подільської твердині, що на Хмельниччині, варта нашої уваги.

Виявляється, невеличкий Кам’янець­Подільський — третє місто в Україні (після Києва та Львова) за кількістю архітектурних пам’яток! Ви тільки­но уявіть: їх тут понад сто! Проте саме Кам’янець­Подільська фортеця стала символом та візитівкою  міста.

Величну твердиню, що гордо височіє на неприступній скелі, було зведено невдовзі після заснування Кам’янця, наприкінці XII ст. Щоправда, існує гіпотеза, що перші укріплення на місці сучасної фортеці з’явилися ще за часів римського імператора Трояна, у першому столітті нашої ери. Упродовж століть фортеця неодноразово змінювала своїх господарів. Хто тут лише не хазяйнував! І литовські князі, і польська шляхта, і турецькі загарбники. А 1812­го царська Росія навіть влаштувала в ній в’язницю. Саме тут, у Папській («Кармалюковій») башті тричі відбував покарання народний месник Устим Кармалюк.

За археологічними джерелами, виникнення Кам’янця датують кінцем XII— початком XIII ст. Саме цій версії з­поміж чотирьох гіпотез про заснування Кам’янця­Подільського віддають перевагу сучасні дослідники.

6. Підсумки уроку.

1. Бесіда за запитаннями.

 Чи необхідно зберігати такі пам’ятки архітектури? Чому?

• Чи цікаво було працювати на уроці?
• Що сподобалося найбільше?
• Про що б хотіли дізнатися більше?

7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 23 підручника.
2. Підготувати повідомлення про один із пам’ятників свого населеного пункту.