Практичне заняття. Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу. Статус жінки в суспільстві у період Першої світової війни.

Клас:10

Предмет:всесвітня історія

Автор: Павленко Світлана Анатоліївна

Місце роботи: Кожухівська СЗШ І – ІІІ ступенів Коростенського району

Тема уроку. Практичне заняття. Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу. Статус жінки в суспільстві у період Першої світової війни.

Очікувані результати. Після уроку учні повинні:

• Визначати особливості повсякденного життя під час війни;
• Описувати становище жінки в суспільстві у період Першої світової війни;
• Характеризувати зміни в системі загальнолюдських цінностей  в роки війни;
• Давати власну оцінку наслідкам війни для пересічних громадян.

Тип уроку:урок формування компетентностей.

Форма проведення: практичне заняття.

Матеріали до уроку:підручник (Всесвітня історія [рівень стандарту] : підручник для 10 кл. закл. загальн.  серед. освіти / Н.М. Сорочинська, О.О. Гісем. — Тернопіль: Навчальна книга —Богдан, 2018), матеріали для  «кейсу»(інструктаж роботи, уривки з документів, фотоматеріали, таблиці, діаграми).

Використані інтернет – ресурси для наповнюваності кейсів(фотодокументи, уривки з документів):

Режими доступу:1)https://history.vn.ua/pidruchniki/world-history-10-class-2018-polyanskii-standard-level/5.php

2)https://naurok.com.ua/library/zitta-na-fronti-i-v-tilu-pereosmislenna-sistemi-zagalnoludskih-cinnostej-zmina-statusu-zinki-v-period-vijni-49473.htm

 

Структура уроку:

І.Вступна частина:

1.Актуалізація опорних знань учнів.

2.Мотивація навчальної діяльності.

3.Формулювання очікуваних результатів уроку.

ІІ. Основна частина:

1. Робота з кейсом.
2. Підведення підсумків роботи.

ІІІ. Заключна частина:

1.Рефлексія.

2.Оцінювання діяльності учнів на уроці.

3.Повідомлення домашнього завдання.

                                                Хід уроку

І.Вступна частина:

1.Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. Бесіда:

1. Коли Перша світова війна набула позиційного характеру?

 2. Які причини позиційного характеру війни?

3. Як впродовж війни воюючі сторони намагались подолати позиційний характер війни? Які були наслідки цього?

4.Якими були характерні риси повсякденного життя європейців наприкінці XIX — на початку XX ст.?

5.Що було характерно для статусу жінки наприкінці XIX — на початку XX ст.?

1.2.Хронологічна розминка:

Назвати події, що відбулися в наступні роки: 1914-1918 рр., 28 червня 1914 року, 1 серпня 1914 року, 11 листопада 1918 року,1 липня 1916 року,6 квітня 1917 року.

1.3. Вправа «Блеф – клуб»(коли учні помітили помилку у розповіді вчителя, говорять «Стоп!» і виправляють).

Перша світова війна тривала 4 роки. Почалася 28 червня 1914 року. До Антанти входили Англія, Франція та Італія. Закінчилася війна перемогою країн Антанти 14 листопада 1917 року. Основними фронтами під час війни були
Південний та Східний.

2.Мотивація навчальної діяльності.

У різні часи жінка, крім дітонародження (ця головна її функція не повинна змінюватися чи знецінюватися в очах сучасників), виконувала різні ролі в історії людства. Сирота-юдейка Естер своєю скромністю й мудрістю просто причарувала вавилонського царя, який, маючи цілий гарем жінок, закохався в одну-єдину. Схожа історія трапилася й з Роксоланою. У Середньовіччі своєю ніжністю й красою жінка то, як Ізольда, надихала лицарів, то, як Жана д’Арк, вела за собою цілі нації. Під час Першої світової  війни проявляла милосердя й сміливість: лікувала поранених, йшла в розвідку на рівні з чоловіками, а в повоєнні роки, коли чоловіків майже не залишилося, вона до кінця своїх днів оплакувала синів та братів і керувала господарськими роботами. Яким же було повсякденне життя на фронті і в тилу, та яким було становище жінки в роки війни, ми з вами спробуємо вияснити на сьогоднішньому практичному занятті.

3.Формулювання очікуваних результатів уроку.

За допомогою теми уроку учні за допомогою вчителя формулюють очікувані результати від уроку.

План уроку

1. Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу.
2. Статус жінки в суспільстві у період Першої світової війни.

ІІ. Основна частина:

1. Робота з кейсом.

Клас ділиться на дві групи.

1-ша група працює над питанням : «Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу»

2-га група працює над питанням: «Статус жінки в суспільстві у період Першої світової війни»

Кейс для групи 1.

Інструктаж до роботи:

1. Опрацюйте історичні джерела 1. Дайте відповідь на запитання:

• Якими були настрої солдатів армій різних країн на початковому етапі війни? Сформулюйте одним-двома словами.
• Чим, на вашу думку, зумовлене таке ставлення військових до війни, адже кожен солдат знав, що міг загинути?
• Чи пов’язані настрої солдатів на початку війни з поглядами політиків на неї? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Прочитайте документ 2 і дайте відповідь на запитання:

• Якими були умови життя солдат в умовах окопної війни?
• Чим вони займалися в період затишшя?

3. Опрацюйте групу документів 3 і зробіть висновок про умови життя військовополонених.
4. Проаналізуйте діаграму 1. Чому, на Вашу думку, кількість військовополонених у різних країнах суттєво відрізнялася?
5. Опрацюйте теоретичний матеріал  «Влада й організація життя в тилу». Завдання: складіть план розповіді до даного питання. Поділіться ним з однокласниками.

Примітка: 1-4 завдання виконуємо усно.

Документи 1

Зі свідчень рядового австро-угорської армії,

що потрапив у полон (2 грудня 1914 р.)

У казки про руську жорстокість мало хто вірить, бо у дійсності вона практично ніде не підтвердилась, а особисто з полоненими кубанські козаки, які мене захопили, поводились добре: нагодували та, дізнавшись, що я хворий, наказали господарю тієї хати, де я знаходився, запрягти коня й на возі довезти до руського шпиталю.

                                         

                                                З листа до матері солдата німецької

армії (25 вересня 1914 р.)

...Чи є небезпека на війні? Небезпека. Хто її зневажає, той від неї вислизає. Набігає неспокій. Однак я в окопному загоні. Героїчна смерть – ось для мене найбільше бажання. Щоправда, героїчній смерті життя важливіше. Всі зневажають смерть. Моїм обов’язком є життя. Моїм обов’язком є боротьба, на яку мене принудили росіяни і французи. Якби війна була агресивною, загарбницькою, то моя служба не була б добровільною... Все це реалії війни.

 

З листа до батька солдата французької

армії (жовтень 1914 р.)

Любий батьку, зараз схарактеризую своє нове положення. Роблю все можливе, щоби добути собі лакея... Якщо б мама виїхала з Парижа, то могла б мене провідати в Майні. Я був би дуже вдячний, але нехай вона бережеться залізничного транспорту, який ходить досить нерегулярно через перевіз поранених, амуніції для військових частин. Радив би мамі їхати самостійно, залежно від ситуації. В таборі багато поранених...Шпиталь тут організований дуже добре.

До побачення, любий батьку.

 

Документ 2

Окопне життя. В умовах позиційної (окопної) війни солдати цілодобово перебували у вузьких і брудних траншеях, у яких їли, спали, справляли природні потреби. Тут також ховали загиблих. У траншеях зграями бігали пацюки. А ще солдатам дошкуляли воші. Неабиякою розкішшю вважалися вино й пиво, тютюн і гра в карти. Емоційною розрадою були листи й посилки від рідних. Поштова служба британської армії за роки війни опрацювала 2 млрд листів і 114 млн посилок.

Коли на фронті було затишшя, солдати всіх армій шукали можливість пограти у футбол (насамперед англійці), зайнятися боксом, улаштувати кінські змагання. Якось у британському танковому корпусі організували навіть танкові перегони. Поширеним було полювання на трофеї.

Група документів 3

«Я нічого про них не знаю, крім того, що вони полонені... Це безіменні істоти, які не відають своєї провини... Я бачу лише біль живої плоті, уражаючу безвихідь життя та безжальну жорстокість людей».

Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

«Окрім британців, у таборі перебувало майже 100 росіян. Я ніколи не бачив більш пригнічених людей. ...було зрозуміло, що їхня воля зламана й вони втратили надію. Вони могли сидіти годинами, не рухаючись і не перемовляючись між собою».

Реймонд Томас Ейрс, військовополонений у таборі Вез (Бельгія)

Турецькі військовополонені. Фото. 1916 р.

Росіяни здаються в полон. Фото. 1915 р.

Діаграма 1

Теоретичний матеріал: «Влада й організація життя в тилу»

Держави, які розпочинали війну, не планували докорінно змінювати систему господарювання, позаяк уважали, що перемога буде швидкою й накопичених ресурсів для її досягнення вистачить з надлишком. Але вже через кілька тижнів після початку війни довелося визнати, що економіка таки потребує перебудови відповідно до потреб фронту. Значну частину цивільного населення мобілізували до війська, іншій визначили роль - як їх називали - солдатів внутрішнього фронту. Людські та матеріальні потреби, яких вимагала ця війна, сягнули немислимого раніше рівня. Відомі з історії воєн межі між фронтом і тилом у Першій світовій зникли через потужну мобілізацію державних засобів, яка вимагала взаємодії військових і цивільних інституцій.

Під час війни значно зросло втручання державних органів в економіку, було обмежено також громадянські свободи (зокрема, свободу пересування, недоторканність житла, зібрань, страйків, запроваджено цензуру). Парламенти надали урядам надзвичайні повноваження. Неминучою під час війни була централізація влади з одночасною перевагою військової влади над цивільною і виконавчої - над законодавчою. Виникла потреба у створенні цілком нових урядових або урядово-приватних інституцій, які реалізували воєнні цілі. Приватним, кооперативним і державним закладам уряди визначали виробничі плани, асортимент товарів і ціни. Було встановлено повний державний контроль над транспортом. Військо мало безумовний пріоритет на залізниці.

Війна потребувала величезних фінансових і матеріальних ресурсів. Якщо на початку війни воєнні видатки Німеччини становили чверть бюджету, то наприкінці вони перевищили його половину. Воєнний бюджет Великої Британії наприкінці війни становив близько 80 % державних видатків і 52 % валового внутрішнього продукту. Важливими джерелами фінансування війни стали зовнішні та внутрішні позички й кредити. Усе це, своєю чергою, вело до зростання цін та інфляції. У перші роки війни найбільшим кредитором була Британія, а згодом - США. У найгіршому фінансовому становищі перебувала Росія, населення якої найменше довіряло державі й неохоче брало участь у купівлі облігацій.

Воєнна економіка залежала від робочої сили. Частка робітників, зайнятих у воєнній промисловості, постійно зростала. Наприкінці війни в Росії, Італії й Німеччині вона значно перевищувала половину від загалу зайнятих у промисловості робітників. У Німеччині втручання держави в трудові відносини в напрямі мілітаризації ринку праці було найбільшим. Було запроваджено примус до праці (у тому числі частини жінок), знижено вікову межу (до 16 років), подовжено робочий час, заборонено страйки та інші форми робітничих протестів. До роботи на воєнну економіку залучали полонених і дезертирів, населення окупованих територій. Колоніальні імперії використовували ресурси колоній та домініонів.

Гострим було питання сировини. У результаті заборонено експорт матеріалів, які використовували для воєнних цілей, запроваджено режим економії й виробництво замінників. Експерименти та дослідження у промислових лабораторіях привели до важливих відкриттів і винаходів, що зрештою й продовжило війну. Найбільше в цьому напрямі досягли німці: азот почали отримувати з повітря (це дало змогу замінити селітру, яку використовували у виробництві амуніції), сірку - з гіпсу, а гліцерин - із цукру. Було започатковано виробництво синтетичних мастил і гуми, бавовну замінили на льон і коноплі. Важливим джерелом сировини були окуповані території, де реквізували церковні дзвони, мідне покриття дахів, кухонне начиння, предмети з олова й латуні, білизну й теплий одяг.

Війна суттєво знизила якість життя людини. Невід’ємним його атрибутом стали брак товарів широкого вжитку, продуктів, довжелезні черги, де нерідко траплялися конфлікти. Влада намагалася регулювати обсяги споживання запровадженням карток. У Німеччині картки з’явилися вже на початку 1915 р., передусім на хліб, жири, молоко та м’ясо. Узимку 1916—1917 рр. ситуація з продуктами суттєво погіршилася. Особливо драматичною вона була в містах на півночі Російської імперії. Вихід знаходили в замінниках (у тому числі сурогатах продуктів), налагодженні натурального домашнього господарства, активно діяв і «чорний ринок». Другим після продуктів клопотом для тисяч людей була відсутність достатньої кількості палива. Траплялося, що в містах зневірені люди вирубували парки і сквери. У роки війни мешканцям дошкуляла злочинність. Війна створила сприятливі умови для поширення грізних пандемій, зокрема тифу й так званої іспанки.

Кейс для групи 2

Інструктаж до роботи:

1.Прочитайте документ 1 і розгляньте фотодокумент. Дайте відповідь на запитання: якими були умови роботи жінок в роки війни. Які відчуття у вас викликають дані документи і фотоматеріал?

2.Розгляньте фоторяд і дайте відповідь на запитання: Про які нові професії та сфери діяльності жінок у суспільстві можна дізнатися з цих фотографій? Як і чому війна змінила роль жінки в суспільстві?

3. Узагальніть свої міркування у вигляді газетної статті: «Зміна статусу жінки в роки Першої світової війни». Поділіться нею зі своїми однокласниками.

Документ 1

З книги «С.Панхерст. Домашній фронт»

У липні (1916 р.) до мене звернулися жінки, що працювали на авіаційних підприємствах у Лондоні.

Вони покривали крила літаків маскувальною фарбою за 15 шилінгів у неділю, працюючи з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. Їх часто просили працювати і до 8 вечора, а платили за цю зверхню працю, як за щоденну... За їхніми словами, постійно по шість або й більше з 300ти жінок, що працювали на фарбуванні, були вимушені виходити з цеху і відлежуватись на камінні по півгодини чи й більше, ніж вони могли повернутися на свої робочі місця.

 

 

 

На фабриці гранат. Німеччина, 1917 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фоторяд

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Підведення підсумків роботи.

Групи презентують свої роботи. Роблять підсумки.

ІІІ. Заключна частина:

1.Рефлексія.

Вправа «Історичне фехтування»(кожен ряд задає питання з даної теми іншому і навпаки. Питання мають починатися словами «Що?», «Хто?», «Де?», «Як?», «Коли», «Чому?».

Заключне слово вчителя: Велика війна кардинально змінила життя не тільки тих, хто пішов на фронт, а й тих, хто залишився в тилу. Змінилися звички, розпорядок дня, раціон харчування, навіть ставлення до життя. Став звичним вислів: «Це було ще до війни». Війна сформувала іншу систему цінностей.

2.Оцінювання діяльності учнів на уроці.

3.Повідомлення домашнього завдання.

1.Скласти «Кластер» до теми «Перша світова війна»

2.Повторити параграфи 1-3, підготуватись до уроку узагальнення.