Предмет. Історія України
Клас. 11
Тема уроку. Практичне заняття. Повсякденне життя. Моральний стан радянського суспільства.
Цілі:
Формування предметних компетентностей: сформувати поняття тоталітаризму,
сформувати вміння використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу; визначати роль людського фактора в історії Радянського Союзу; визначати протиріччя в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та їхньої ролі в історичному процесі; самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та історичні факти, явища, події; критично аналізувати та оцінювати історичні джерела; виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей.
Формування ключових компетентностей: формувати вміння ставити запитання і розпізнавати проблему, оперувати історичною інформацією; сприяти формуванню вміння висловлювати власну думку, слухати і чути інших; сприяти самовиховання позитивного ставлення до навчання, старанності, дисциплінованості.
Очікувані результати: учні знають про причини періоду «застою» у Радянському Союзі; учні визначають сутність соціально-економічних процесів, ідейних засад і соціальну базу радянського комунізму у 1960 - 1980- х роках; володіють поняттями та термінами; учні розуміють цінність основних природних прав людини; учні поважають основні природні права людини. Обладнання: підручник, мультимедійна дошка. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Перебіг уроку
І. Вступна частина: 1. Актуалізація знань: Канадський історик Орест Субтельний у книзі «Історія України» писав про матеріальний рівень життя населення УРСР у 1960-1980-х роках: «Те, що радянський українець не добирає в автомобілях, відеомагнітофонах, модному одязі, він можливо, надолужує, користуючись безплатною вищою освітою й медичним обслуговуванням, незнаними … американцями». 2. Проблемне питання : Чи погоджуєтесь Ви з тим, що період розвитку УРСР у 1960-1980-х роках, можна охарактеризувати як суперечливий? Багато людей сучасників періоду «застою» згадують його як найкращі часи. Проте, українці «заплатили» за соціальні блага не тільки чергами, дефіцитом товарів, неякісними послугами.
3. Мотивація. Ми живемо в іншому політичному часі. Що дасть нам знання даної теми? 4. Оголошення теми та очікуваних результатів. ІІ. Основна частина: 1. Ознайомтесь з наданими джерелами. 2. Проаналізуйте джерела за змістом і визначте основний зміст, що стосується: 1) повсякденного життя людей у цей період; 2) морального стану радянського суспільства. 3) Чи завжди ви погоджуєтесь з коментарями істориків, очевидців, авторів джерел? 1. Із книги О. Стяжкіної «Людина в радянській провінції: освоєння (від)мови» «Уже наприкінці 1960-х років у більшості міст були запроваджені картки на м’ясо, масло, ковбасні вироби. Зовнішній товарний добробут супроводжував життя столиць і тих міст, які забезпечували за першою категорією. Але й там з прилавків магазинів поступово зникали продукти харчування та промислові вироби, віднесені до так званих «дефіцитів». У більшості міст СРСР, на відміну від Москви та Ленінграда, м’яса та ковбаси практично не було на прилавках магазинів. їли щось інше. Майже половину калорій раціону пізньорадянських громадян становили хліб та картопля, а м’ясо та риба — десь 8 %. При цьому 60 % родинного бюджету йшло на харчування, а ще на харчування йшло чимало життя та здоров’я громадян, що стояли за продуктами в чергах. Організація діставання продуктів та промислових товарів перейшла «у тінь» — туди, де створювались нові «структури довіри»: «блат», «знайомства», «натуральний обмін», «чорні гроші», система репетиторських, лікувальних, маклерських, комунальних та інших послуг. За різними даними, до середини 1980-х років у тіньову економіку було залучено 15 мільйонів осіб, її обсяги оцінювали у 80 млрд крб». 2. Зі статті Н. Лаас «1965/1985» «Свідомість радянської людини перелаштовувалася від бажання просто «жити» до потреби «жити добре». Чи не вперше соціум почали турбувати проблеми комфортного облаштування житла, модного одягу, харчових делікатесів, побутової техніки. Останнє — ідея, що домашню роботу можна виконувати за допомогою техніки, а не вручну і що така техніка може бути доступною для кожної родини — теж одне з виняткових явищ, яке привніс брежнєвський період. Продавець завжди стояв на щабель вище — з ним шукали знайомств, йому пропонували гроші та послуги, він завжди контролював ситуацію фізичного доступу до товару та вибору. Масовими в соціумі були дрібні крадіжки, вони мали сталий та систематичний характер. Кожен намагався принести з роботи хоч якусь річ, корисну в домашньому господарстві. «Дефіцит» та «імпорт» — два культи радянського соціуму брежнєвської епохи. Дефіцит та імпорт зазвичай купували на «чорному ринку». Упродовж епохи «застою» в радянському соціумі цілком сформувався тип пересічного громадянина споживацького суспільства: типова радянська сім’я має облаштовану державну чи кооперативну квартиру, відкладає гроші на легковий автомобіль, щоліта їздить у відпустку на море». 3. Зі статті О. Шановської про особливості виховання останнього радянського покоління. «З ідеологічних міркувань першочергового значення у радянській державі надавалося виховному процесу. Формування комуністичної свідомості розпочиналося в дитячому садку, продовжувалося у перших класах «жовтенят», піонерських загонах, комсомольських таборах. У радянській школі моральне виховання було невід’ємною складовою навчального процесу. Воно поєднувалося з атеїстичним та інтернаціональним вихованням. Від педагогічних колективів вимагалося здійснити свій важливий внесок у «виконання величних накреслень Програми КПРС», втілити в життя висловлені на партійних з’їздах настанови щодо необхідності підвищення моральної відповідальності радянських людей, зокрема молодого покоління, виконання ними громадського обов’язку, «поліпшення ідеологічної роботи з молоддю, щоб кожний юнак і кожна дівчина стали переконаними бійцями за комуністичні ідеали». 4. Історичне джерело. За період з 1961 по 1980 p. було побудовано 379 608 тис.кв. м житла, нові помешкання отримали 34,4 млн. чоловік. Масштаби будівництва вражали - у Києві щоденно в середньому зводився стоквартирний будинок. Забезпеченість житлом зросла з 9,9 кв. м. на людину в 1960 р. до 14 кв. м у 1980 році. Але й цього було недостатньо: у 1981-1985 p. черга на житло налічувала 1,5 млн. чоловік і вона не зменшувалася. Хвилина релаксу: композиція «Вальс квітів» Фредеріка Шопена. Робота з фото-документами:
1. Чи можна використати фотографії 1-4 як джерела для вивчення повсякденного життя? Відповідь аргументуйте. 2. Які явища радянського повсякдення відображені на фотографіях? Як виглядають люди? Чому виникали такі явища? ІІІ. Заключна частина: Закріплення нового матеріалу: 1. Встановіть хронологічну послідовність, вказуючи дату подій: А) Пленум ЦК КПРС першим секретарем ЦК КПРС обрано Леоніда Брежнєва. Початок епохи Застою. – Б) Прем'єра фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" в київському кінотеатрі "Україна" – В) Маніфестація протесту проти заборони відзначення пам’яті Т. Шевченка. – Г) Вихід першого номера "самвидавчого" журналу "Український вісник" (В'ячеслав Чорновіл, Михайло Косів, Ярослав Кендзьор) – 2. Назвіть історичну особу та історичні події пов‘язані з нею:
Робота з документом: Петро КРАЛЮК, доктор філософських наук, професор Національного університету «Острозька академія»: «Для українських шістдесятників книга «Інтернаціоналізм чи русифікація?» була, образно кажучи, своєрідним «святим письмом». Звідти вони черпали аргументи на захист і української мови, і української ідентичності. При цьому цей захист тоді виглядав цілком благонадійно. Оскільки Іван Дзюба апелював до марксизму. Очевидно, автор цієї книги вірив у те, що писав: автентичний марксизм (якщо є такий) є інтернаціоналістичним за своєю суттю. Не знаю, чи розумів Іван Дзюба подвійність марксизму як політичної практики. Для цієї течії особливо притаманним було політичне лицемірство, коли проповідувалося одне, а робилося інше.» Чи згодні Ви з точкою зору доктора філософських наук, професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка? ІV. Підсумок уроку: метод «Одне слово». Наприкінці уроку учитель просить учнів зазначити одним словом те, що найбільш сподобалося їм на уроці: зміст уроку, методи, атмосфера, власна діяльність, результати тощо. Вчитель фіксує це слово на дошці і при необхідності просить учнів його прокоментувати. V. Домашнє завдання: Опрацювати §20, відповісти на питання (обов'язково) Вивчити дати, нові поняття (обов'язково). Виконати завдання на стор. 182 (достатній рівень) . Твір-мініатюра за темою «Ідеологізація та політичні процеси у повсякденному житті УРСР 1960-1980-х роках» (високий рівень). Випереджальне завдання: скласти історичні портрети про Юрія Андропова, Михайла Горбачова.