Тема: Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента
Мета:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.
Форма проведення: практичне заняття.
Обладнання: підручник (Бонь О.І., Іванюк О.Л. Всесвітня історія. Підручник для 7 класу.- «Літера ЛТД », 2015) , мультимедія , атлас , дидактичні матеріали .
Очікувані результати:
Учень/учениця:
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок
Робота з висловами до уроку:
Той, хто не бажає вчитися, ніколи не стане справжньою людиною.
Х. Март
Учітеся, брати мої, думайте, читайте.
Т. Шевченко
Освіта - скарб; праця - ключ до нього.
П. Буаст
Бесіда:
1. Що ми розуміємо під поняттям освіта?
2.Чому виникає потреба суспільства в освіті?
3.Від чого залежить зміст і рівень освіти?
Прогнозована відповідь:
1.Освіта — це процес засвоєння знань, умінь та навичок, які необхідні для життя і праці, для практичної діяльності.
2. Для накопичення, збереження та передачі знань і вмінь, набутих людьми в процесі діяльності.
3. Зміст освіти, її рівень визначаються і зумовлюються рівнем суспільного виробництва, станом науки, культури та шкільної справи).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя Сьогодні ми з вами ознайомимося зі змістом і рівнем освіти в середньовічній Західній Європі
( Учитель повідомляє тему та завдання уроку)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
План
1.Середньовічні школи та університети.
2. Життя середньовічного студента.
1.Середньовічні школи та університети
Вчитель. У перші століття середньовіччя відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. Перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «Каролінгського відродження», як назвали історики період піднесення культури у Франкському королівстві за часів правління Карла Великого і його найближчих наступників. Карл заснував при центрах єпископств школи, де готували освічених людей для управління державою. Він видав ряд капітуляріїв, що стосували навчання
Робота з термінами:
Капітулярій — загальнодержавне розпорядження, указ
Робота з документом. Додаток 1.
Прочитайте текст документів 1 і 2 та дайте відповідь на запитання:
- Кого й де навчали читання в середні віки?
- Хто, на думку Карла Великого, міг здобути освіту?
- Як король радив ставитись до книг?
Робота з підручником.( ст..179). Прочитати текст і дати відповіді на запитання:
1.Охарактеризуйте вплив церкви і правителів на школи і університети ?
2.На якому факультеті ви б хотіли навчатися ?
Робота з термінами:
Університет (з лат. –корпорація) – об’єднання викладачів між собою та викладачів зі студентами
Робота з текстом.
Серед перших були засновані університети в Болоньї (1158 р. , Італія, Став визнаним центром юридичної науки. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич. До Болонського університету приймали вчитися жінок), Оксфорді (1168 р. , Англія), Кембриджі (1209 р. , Англiя), Парижі (1253 р. , Франція), Празі (1348 р. , Чехія), Кракові (1364 р. , Польща) та iн.
Робота з картою.
Користуючись Атласом з історії середніх віків, позначте на контурній карті місця розташування та дату заснування зазначених у тексті перших університетів .
Повідомлення учня. Краєзнавчий матеріал.
Чернівецький університет. Додаток 2.
2. Життя середньовічного студента.
Вчитель. Заняття в університеті мали назву лекції — їх читали професори латинською мовою, лекції доповнювалися диспутами (обговорення). Учні називались студентами, що з латинської означає старанно вчитися.Перед тим як вступити до одного з факультетів, студент повинен був закінчити артистичний факультет, який був підготовчим i виконував роль середньої школи (термін навчання– 6-7 років). Там вивчали «сім вільних мистецтв» («артис» латиною – «мистецтво»). Студенти факультету мистецтв вважалися "школярами", тому їх дозволялося шмагати різками за непослух і лінощі. На інших факультетах фізичні покарання не практикувалися. Система вільних мистецтв складалась з двох рівнів.
Робота з схемою. Додаток 3
Повідомлення учня
Хто такі «ваганти» та чому стала можливою поява мандрівних студентів
Словник:
ВАГАНТИ (від латин. vagantes — бродячі люди) — у Середні віки так називали мандрівних школярів, священиків без парафії, або збіглих монахів, які заробляли на прожиття складанням віршів
Вправа « Закінчіть речення»
1.Університети виникли – у 12 ст.
2.Першим університетом у Європі – Болонський .
3.Серед учених-схоластів особливе місце посідає - Фома Аквінський.
4.Університет очолював – ректор.
Робота з візуальними джерелами. Додаток 4.
- Які традиції навчання відображають ілюстрації?
ІV. Систематизація та узагальнення знань та умінь учнів.
Встановіть відповідність:
1)Система предметів у школах, що складалась із двох рівнів – тривіуму і квадривіуму.
2)Релігійна філософія, для якої характерне планування теології у поєднанні з прагненням до пізнання, навчання.
3)Мандрівні школярі, монахи, священники, які заробляли на прожиття складанням віршів та пісень.
4)Система обґрунтування релігійного вчення про Бога, комплекс доведення істинності духовних цінностей.
5)Спеціальне приміщення, де вчені-монахи переписували книги
а) Ваганти
б) Богослов’я
в) Скрипторій
г) «Сім вільних мистецтв»
д) Освіта
е) Схоластика
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
1
|
|
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
|
3
|
|
|
|
|
|
4
|
|
|
|
|
|
5
|
|
|
|
|
|
Прогнозована відповідь:
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Г |
Е |
А |
Б |
В |
Підсумок уроку. Оцінювання.
Робота з цитатами.
V.Домашнє завдання. Складіть розповідь. Життя студента Сорбонського університету в Парижі.
Дидактичні матеріали до уроку
Картка учня
П.І__________________________________________
Клас__________________________________________
Додаток 1.
Текст1. Із «Капітулярія про заняття науками Карла Великого» (787 р.)
Нехай буде відомо… благочестю вашому (про нижченаведене): спільно з вірними нашими визнали ми за корисне, щоб у єпископствах і в монастирях, христовим піклуванням нам ввіреним для управління, крім дотримання статутів чернечого життя.., були старанні і в навчанні наук кожного, хто, в міру своїх здібностей, з божою допомогою, зможе вчитися. Бо, оскільки дотримання монастирських статутів береже чистоту правил, остільки навчання і вчення упорядковує й прикрашає слова мови. Ті ж, хто прагне догодити богові праведним життям, нехай не нехтує догоджати йому і правильною мовою.
Текст 2. Із Капітулярія «Загальне напучування» Карла Великого (789 р.).
Нехай засновуються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співів та лічби, граматики і богослужебні книги в монастирях та єпископствах повинні бути виправлені. Бо часто буває, що деякі, бажаючи молитись богові, погано моляться з невиправлених книг. І не дозволяйте хлопчикам вашим псувати їх, читаючи й пишучи. Якщо ж буде потреба переписати Євангеліє, Псалтир чи молитовник, хай переписують їх якнайстаранніше люди зрілого віку.
Додаток 2. Чернівецький університет. Заснований 4 жовтня 1875 року, указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.
11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.
Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський
1940 — після звільнення від окупантів та включенням її до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на 7 факультетів, а з 1955 на 11.
29 червня 2011 р. 35-та сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО прийняла рішення про включення до списку Світової культурної спадщини центрального корпусу університету — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.
ФОТО
Додаток 3.
Тривіум: граматика (навчання грамоти) риторика (вміння правильно будувати фразу) діалектика (вчили робити правильні висновки з посилок |
Квадривіум: арифметика (зводилася до чотирьох основних дій) геометрія (переважно вивчали властивості поверхні – землемірне мистецтво) астрономія (вивчали розташування сузір’їв, щоб вміти обчислювати перехідні свята християнського календаря) музика (вивчення церковного співу). |
Додаток 4.
1. Лекція в Болонському університеті (деталь гробниці Дж. да Леньяно, Болонья, XIVст.)
2. Печатка Кембриджського університету (зображений ректор, який сидить між двома наглядачами, внизу міст через р. Кем, XIII ст.) 3. Клас в університеті Німеччини (середина XIVст.) 4. Зустріч професорів Паризького університету (XIVст.) 5. Вид на Старий університет Болоньї (сучасне фото) 6. Диспут в університеті (мініатюра XIVст.)
Ваганти
Інтернет-ресурси:
http://pro-status.com.ua/citaty/7/365_7.php