Практичне заняття. Вивчення зоряного неба з допомогою рухомої карти зоряного неба.

Практичне заняття

Тема: Вивчення зоряного неба з допомогою рухомої карти зоряного неба.

Мета:

     навчальна: ознайомитись з будовою карти зоряного неба, навчитися вико-ристовувати її для вивчення положення світил на небесній сфері, ознайомити учнів із найяскравішими зорями і сузір’ями, які видимі для певної місцевості України у певний час та виробити вміння їх розрізняти на небесній сфері, визначити момент сходу і заходу світил, їх кульмінацію у певний момент часу;

розвивальна: розвивати просторове мислення та вміння орієнтуватися в просторі, вміння спостерігати, міркувати за аналогією узагальнювати та систематизувати знання отримані під час спостереження в єдину світоглядну картину, розвивати пізнавальну активність студентів;

виховна: виховувати зацікавленість у вивченні зоряного неба, положення його світил за допомогою зоряної карти та їх практичне значення для орієнтування на місцевості без компаса.

Обладнання: рухома карта зоряного неба; накладне коло; лінійка; кольорові олівці.

План практичного заняття

1. Ознайомлення з будовою карти зоряного неба.
2. Використання карти зоряного неба для вивчення положення небесних світил на небесній сфері,
3. Ознайомлення учнів із найяскравішими зорями і сузір’ями, які видимі для певної місцевості України у певний час та виробити вміння їх розрізняти на небесній сфері.

Література.

1. Пришляк М.П. Астрономія: 11кл. підручник для загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень/М.П. Пришляк; за заг. ред.. Я.С.Яцківа. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 160с.: іл.

Теоретичні відомості

Рухома карта зоряного неба дозволяє визначити вид зоряного неба в будь-який момент доби довільного дня року і швидко вирішувати ряд практичних завдань на умови видимості небесних світил.

На карті показані сузір'я, що складаються з яскравих зірок до 3-ї зоряної величини, а також деякі більш слабкі зірки, що доповнюють первинні обриси сузір'їв. Зірки зображені чорними кружечками різних розмірів: чим яскравіше зірка, тим більші кружки їх зображують. Основні зірки сузір'їв позначені буквами грецького алфавіту. Область позначена тісно розташованими точками представляє яскраві зоряні скупчення, а штрихами - яскраві туманності. Смуга, виконана у вигляді крапок, зображає Чумацький шлях.

У центрі карти розташований Північний полюс світу і поряд з ним Полярна зірка (α Малої Ведмедиці). Від Північного полюса світу розходяться радіуси, що зображують пряме сходження α, виражене в годинах. Початкове коло сходження позначене „0” проходить через точку весняного рівнодення та точку осіннього рівнодення. Концентричні кола на карті зображають небесні паралелі, а числа біля точок їх перетину з нульовим колом сходження показують їх кутову відстань від небесного екватора у градусах - схилення δ. Значення α та δ являються небесними координатами світила. Третя за рахунком від Полюса світу паралель представляє собою небесний екватор, всередині якого розташована північна небесна півсфера, а поза ним - пояс південній небесної півсфери до сходження „-45°”. В дійсності діаметри небесних паралелей менше діаметра небесного екватора, а на карті небесні паралелі південної півсфери вимушено зображені великих розмірів, то вигляд сузір'їв південного неба кілька спотворено, що слід мати на увазі при вивченні зоряного неба.

Екліптика - це велике коло, розміщене на небесній сфері, по якому відбувається видимий річний рух Сонця. Екліптика зображена на карті ексцентричний овалом, що перетинається з небесним екватором в двох точках рівнодення (Υ і ♎).

На обрізі карти нанесені назви місяців року і дати. Напрямок рахунку місяців, дат і прямого сходження - по обертанню годинникової стрілки. У цьому ж напрямку слід зображувати переміщення Сонця по екліптиці.

До карти додається накладне коло, всередині якого накреслені пересічні овали, що відповідають певним географічним широтам. По контуру кола задано часовий лімб, що зображає годинник доби по середньому сонячному часу (внутрішнє коло-літній час, зовнішнє-зимовий). Напрямок відліку часу на лімбі - проти годинникової стрілки.

Внутрішній виріз в накладному колі робиться по овалу, що відповідає найбільш близькому значенню до географічної широти місцевості, в якій карта буде використовуватися.

Контур овального вирізу в похилому колі зображує горизонт, його основні точки позначені буквами Пд (точка півдня), З (точка заходу), Пн (точка півночі) і С (точка сходу). Щоб визначити вид зоряного неба на певний момент доби певного дня року (дати), досить помістити накладне коло на карту так, щоб штрих моменту часу збігався зі штрихом заданої дати, і тоді зірки, що знаходяться в даний момент над горизонтом, виявляться розташованими всередині овального вирізу. Зірки, закриті накладними колом, в цей момент перебувають під горизонтом. На карті зеніт розташований поблизу центра вирізу (в точці перетину прямої, проведеної від точки півночі Пн до точки півдня Пд з небесною паралеллю, сходження якої дорівнює географічній широті місця спостереження).

Підбиття підсумків практичного заняття

1. Ознайомитися з виглядом накладного кола та вирізати його з додатку. Вирізати в ньому внутрішнє коло по лінії, що відповідає географічній широті місцевості (для Києва - 50°).
2. Ознайомитися з будовою карти зоряного неба. Кольоровими олівцями виділити на ній основні лінії і точки: полюс світу – червоним, екліптику – жовтим, небесний екватор – зеленим, точки рівнодення – синім. На лінії екліптики жовтими точками позначити (кружечком) положення Сонця 20-го числа кожного місяця.
3. Розмістити коло на карті і розглянути вигляд зоряного неба для дати та часу проведення практичної роботи. Вказати назви зодіакальних сузір’їв, що є видимими в цей момент.
4. Визначити, чи будуть видимими сузір’я Діви, Рака, Терезів опівночі 15 вересня.
5. Визначити, чи може для вашої широти 20 вересня Андромеда знаходитися в зеніті. (Якщо так, то вказати в який час це буде.)
6. Визначити, яке сузір’я буде знаходитися поблизу горизонту на півночі 5 травня опівночі.
7. Визначити небесні координати для об’єкту, вказаного викладачем.
8. Розмістити коло на карті і розглянути вигляд зоряного неба для дати дня Вашого народження. Виділити червоною лінією межі горизонту. Для цієї дати визначити та виділити на карті олівцем напрямки від полюсу світу на південь, північ, захід і схід (до лінії горизонту). Позначити точки перетину напрямів з горизонтом відповідними літерами (Пн- північ, Пд – південь, З – захід, С – схід).
9. Визначіть, які сузіря і яскраві зірки в цей час сходять, заходять, знаходяться у верхній і нижній кульмінаціях, які видно повністю, а як частково. Встановіть з допомогою зоряного атласу як називаються найяскравіші зірки видимі в цей час на небі

10. Визначити із котрої і по котру календарну дату можна спостерігати від 12^h до 24^h заданий варіантом об’єкт:

11. Визначити, в який час зірка з координатами

заходить в Новий рік.

Д/з. § 4-6