Практичне заняття з елементами арт-терапії
«Світ емоцій та почуттів»
Мета: ознайомити учнів з особливостями емоцій та почуттів, розвивати емоційну компетентність; корекція алексетемії (страх розказувати про свої почуття), робота з почуттями та емоціями.
Вікова категорія: підлітковий вік.
Обладнання: скляна ємність з надписом «Очікування», різнокольорові невеликі аркуші, кольорові олівці, ручки, матеріали до вправи «Мій емоційний стан», «9 маленьких мандал», клей.
Хід заняття:
Вступне слово психолога.
Учням оголошується тема та мета заняття.
Мета: створити умови відкритості та довіри, саморефлексія особистих переживань.
Кожному учаснику пропонується назвати своє ім'я та продовжити твердження: «У цю хвилину я відчуваю…».
Мета: дати можливість кожному учасникові усвідомити власні очікування від заняття, порівняти їх з очікуваннями інших.
Учням пропонується написати на кольорових аркушах свої очікування від заняття (свої очікування учні складають в гарно оформлену скляну ємність, що має надпис «Наші очікування», обов'язково проговорюючи їх).
Мета: згадати правила, необхідні для ефективної роботи групи.
«Для того, щоб наша робота була комфортною та продуктивною пропоную вам ознайомитися з правилами роботи».
Учасники пояснюють і обговорюють їх. У кінці можна додати ще якісь правила, які учасники вважають важливими.
Щирість у спілкуванні. Якщо хто-небудь з вас не готовий бути щирим в обговоренні якогось питання, краще промовчати, ніж говорити не те, що ти думаєш, або говорити неправду.
Активність.
Регламент часу. На виконання кожного завдання у нас відведений відповідний проміжок часу і тому необхідно пам'ятати про це.
Слухати і чути один одного. Слід бути уважним до того, що говорять, не перебивати один одного.
Право на думку. Немає правильних чи неправильних відповідей. Правильна відповідь – та, яка насправді виражає твою думку.
Правило вільної ноги. Якщо учень розуміє, що є нагальна потреба вийти, може це зробити не повідомляючи про це нікого, а потім повернутися до роботи.
Мета: розвиток уваги до своїх емоцій та почуттів, розвиток емоційної компетентності учнів.
Психолог пропонує записати під диктовку на окремому аркуші «імена» деяких почуттів і емоцій: радість, сум, гнів, страх, спокій, нудьга,роздратування. Далі пропонують протягом 2 хвилин продовжити самостійно список емоцій («Напишіть стільки, скільки встигнете»). Після цього перегляньте свій список і підкресліть лінією ті емоції, які ви відчуваєте часто. Хвилястою лінією – ті, які б ви хотіли відчувати часто. Хрестиком позначте ті почуття, які ви б не хотіли відчувати.
Обговорення завдання. Які почуття ви відчуваєте частіше – приємні чи неприємні? Які почуття й емоції ви хотіли б відчувати частіше, які – зовсім не хотіли б? Чи хотіли б ви , щоб у вас взагалі не було ніяких емоцій? Чи траплялося так, що інші люди не розуміли ваших почуттів? До чого це приводило?
Емоція – це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Розрізняють прості та складні емоції. Переживання задоволення від їжі, бадьорості, втоми, болю – це прості емоції. Вони властиві і людям і тваринам. Прості емоції в людському житті перетворилися на складні емоції та почуття. Характерна ознака складних емоцій полягає в тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об'єкта, що викликав їх, розуміння їхнього життєвого значення (наприклад, переживання задоволення при сприйманні музики, пейзажу).
Почуття – це специфічні людські, узагальнені переживання ставлення до людських потреб, задоволення або незадоволення яких викликає позитивні або негативні емоції: радість, любов, гордість або сум, гнів, сором тощо.
Залежно від індивідуальних особливостей особистості, її стану і ставлення до ситуації та об'єктів, що викликають переживання, емоції та почуття виявляються більш-менш інтенсивно, бувають довготривалими або короткочасними.
В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Вони є відображенням переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяються на моральні, естетичні, праксичні та інтелектуальні.
Моральні почуття – це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе.
Естетичні почуття – це відчуття краси в явищах природи, у праці, у гармонії барв, звуків, рухів і форм.
Праксичні почуття – виникають у діяльності; людина відгукується на різні види діяльності: трудову, навчальну, спортивну. Це виявляється в захопленні діяльністю, творчому підході, радості від успіхів або у незадоволенні, байдужому ставленні до діяльності.
Інтелектуальні почуття – виявляються в допитливості, чутті нового, здивуванні, упевненості або сумніві; в пізнавальних інтересах, любові до знань, навчальних і наукових уподобаннях.
Мета: корекція алексетемії, робота з почуттями та емоціями.
Алгоритм роботи:
1.Учасникам вправи пропонується 9 маленьких кругів з діаметром чашки і одна велика окружність з розміром діаметру, що розміщується на А2.
2.Психолог пропонує по черговості зафарбувати маленькі кола-мандали відштовхуючися від назви емоцій і почуттів, наприклад:
1 коло – «смуток»,
2 коло – «диво»,
3 коло – «страх»,
4 коло – «самотність» і т.д.
На завершення пропонуються до зафарбовування позитивні емоції. Набір емоцій підбирається психологом індивідуально з актуальної ситуації підлітка (радість, задоволення, спокій, любов, щастя).
3. Далі можна проговорити те, коли відчувалися ті чи інші емоції, де в тілі вони відчувалися.
4. Потім береться велике коло-мандала і на ньому психолог просить підлітків розмістити маленькі мандали, так якби їм хотілося. Мандали приклеюються, створюючи композицію на великому колі. Варіанти можуть бути самими різними, але дітям обов'язково говориться, що будь-яка композиція хороша.
Висновок: ця техніка дуже корисна в роботі з емоціями та тілом. Якщо її повторювати на початку і в завершенні, дуже наочно можна побачити зміну в енергетиці емоцій.
Мета: розвиток уваги до своїх емоцій та почуттів.
Проаналізуйте, коли у вас виникають ті чи інші емоційні стани. Закінчіть речення (роздається кожному): «Мені добре, коли…Мені сумно, коли… Я почуваю себе нерозумно, коли…Я серджуся, коли…Я відчуваю себе невпевнено, коли…Мені легко й радісно, коли…Я пишаюся собою, коли…».
Учень спитав Мудреця:
Учителю, чи ворожий світ для людини? Чи несе він людині добро?
– Я розповім тобі притчу про те, як ставиться світ до людини, – сказав учитель.
«Дуже давно жив великий шах. Він наказав побудувати прекрасний палац. Там було багато дивовижного. Серед інших диковин у палаці була зала, де всі стіни, стеля, двері і навіть підлога були дзеркальними. Дзеркала були неймовірно ясними, і відвідувач не одразу розумів, що перед ним дзеркала, – настільки точно вони відображали предмети. Крім того, стіни цієї зали були влаштовані так, щоб створювати ехо.
Одного разу в цю залу забігла собака і завмерла з подивом – ціла зграя собак оточила її з усіх боків, зверху і знизу. Собака на всякий випадок вишкірилася, і всі відображення відповіли їй тим же. Перелякавшись не на жарт, вона відчайдушно загавкала. Ехо повторило її.
Собака гавкала все голосніше. Ехо не відставало. Собака кидалась з боку в бік, кусаючи повітря, і її відображення теж ганяли навколо, клацаючи зубами. На ранок слуги знайшли нещасну тварину бездиханну в оточенні мільйонів відображень мертвих собак. В залі не було нікого, хто міг би заподіяти їй хоч яку-небудь шкоду. Собака загинула в битві зі своїми власними відображеннями».
– Тепер ти бачиш, – підводячи підсумок, мовив Мудрець, – інші люди не приносять ні добра, ні зла самі по собі. Все, що відбувається навколо нас, – всього на всього – відображення наших власних думок, почуттів, вчинків, емоцій. Світ – це велике дзеркало.
-Що нового ви дізналися сьогодні на занятті?
-Що найбільше сподобалося?
Література: