Вступ
Коли говоримо про практичні інструменти вчителя, у першу чергу, маємо дати відповідь на запитання: для чого вони потрібні?. У моєму розумінні, практичні інструменти мають допомагати учням навчатися легко і результативно, а вчителю – заощадити час і полегшити підготовку до уроків. Отже, коли навчатися легко? Коли цікаво, ну або, принаймні, не нудно. Це стосується як учнів, так і вчителів. А чим цікавляться сучасні школярі? Про них кажуть, що вони з’явились на світ зі смартфоном у руці. Наші учні справді змалку оточені комп’ютерами, ноутбуками, планшетами, телефонами. Така кількість джерел нової інформації вимагає від них мультизадачності, вміння швидко перемикатись з одного завдання на інше. Проте,часто це лишає значно менше часу на обробку та засвоєння повідомлення.
Комікси
Саме тому, сьогодні різні види контенту все частіше набувають візуальної форми. Діти і підлітки частіше надають перевагу картинкам і фото, ніж текстовому відтворення інформації. Як же заволодіти їхньою увагою та скласти конкуренцію тим же, наприклад, мемам у соцмережах. Вам знайома абревіатура DC? А Капітан Холод, професор Зум? Отруйний Плющ або ж Супермен, Людина-Павук, Марвел? Так-так. Сьогодні ми говоримо про комікси. Цей вид графічного мистецтва дозволяє легко зробити урок цікавим і захопливим. Ви всі напевно бачили ці яскраві картинки з текстом у мовній бульці або взагалі без нього. Зазначимо, що комікс (від англ.. comic – комедійний, смішний) це послідовність малюнків, яка розвиває певну історію, розповідь. Існує багато різновидів цього жанру: традиційні комікси, графічні романи, веб-комікси, манга, тощо. Є навіть спроба написати дисертацію у вигляді коміксу. Українські комікси теж набирають популярності. Проект львівських художників «Троє проти зла» зібрали коштів більше 35000грн, до речі, лише за два тижні. Як же скористатись цією популярністю коміксів на уроках? Комікси – ідеальний варіант для тих, хто вивчає іноземну мову. Зображення полегшують розуміння сюжету, навіть якщо ви не розумієте значення всіх слів. Сила коміксу в тому, що ним можна розказати будь-яку історію, тому він легко розкриває більшість популярних топіків: мій день народження, мої літні, канікули, перший день в школі, тощо. Учні можуть просто читати готові комікси. Але варто спробувати більш творче завдання. Наприклад, запропонувати серію картинок з порожніми бульбашками, а школярі самостійно впишуть туди необхідні фрази чи слова.
Історії в картинках також можна використовувати в позашкільній діяльності. А саме, в шкільній газеті чи інформаційному плакаті.
А тепер перейдімо до інструментів створення коміксів. Картинки звісно можна малювати олівцями чи фломастерами на аркуші паперу. Або навіть ручкою в зошиті. Вищий пілотаж – створення графічної історії просто на дошці крейдою або маркером. Це надзвичайно ефектно. Але потребує певних навичок. Почати ж можна з простих онлайн-інструментів. Їх досить багато. Тому ми розглянемо один з найбільш популярних.
STORYBOARDTHAT.COM
Щоб почати роботу з сервісом не потрібно навіть реєструватись на сайті. Достатньо мати обліковий запис GOOGLE чи Office 365. Або скористатись аккаунтом соцмереж. Як і в більшості онлайн-сервісів частина можливостей безкоштовна, частина – платна. Ми спробуємо створити наш перший комікс, використовуючи виключно безкоштовні функції. Отже, почнімо. Тиснемо на кнопку create storyboard. ЇЇ важко не помітити. Вона велика і помаранчева. Одразу потрапляємо в режим редагування коміксу. Маємо три квадратні коміксові блоки, але можна розширити їх кількість до шести. Для цього натискаємо add cells і вибираємо потрібну кількість комірок. Також кнопкою storyboard layout можна налаштувати зовнішній вигляд блоку і, за потреби, додати назву або додатковий напис . А далі починається найцікавіше. Обираємо сцену або фон. Фони поділені на категорії: місто, дім, школа, історія, транспорт. Їх можна частково редагувати. Змінювати кольори, розмивати, застосовувати певний стиль: чорно-білий, сепія. Після вибору фону обираємо персонажів. Вибір теж надзвичайно широкий. Від сучасних підлітків до середньовічних лицарів і персонажів міфології. Ви також можете змінювати пози, вирази обличчя персонажів. Наостанок, текст. Славнозвісна бульбашка, де ми записуємо текст або думки героя. Маємо ще декілька закладок з різними фігурами, елементами для наукових тем, інфографіки, тощо. Варто звернути увагу на поле пошуку. У ньому ви вводите назву потрібного елементу і сервіс пропонує декілька варіантів на вибір. Або підказує розділ, у якому перебуває даний елемент. Ви також можете копіювати і переміщувати готові блоки. Для цього є відповідно кнопки move cells та copy cells. Тепер про те, як використати результат вашої творчості. По-перше, зберігаємо наш комікс. Вказуємо назву і можемо додати короткий опис. Після цього, знизу під зображенням, з’являються відповідні кнопки для завантаження, друку або перегляду онлайн. А також можливість редагувати чи видалити комікс. Якщо ви завершили роботу і вийшли з облікового запису, то, повернувшись, ви потрапите до свого робочого кабінету і можете переглядати всі ваші доробки, редагувати чи демонструвати їх у будь-який час.
Настільні ігри.
Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «гра»? А словосполучення «гра під час уроку»? Сьогодні поширена концепція game-based learning – використання ігор і їх елементів в освітньому процесі. У грі немає традиційного розподілу ролей «учень – учитель». Натомість, її процес дає змогу водночас навчатися і навчати усім її учасникам. Навчання на основі гри мотивує учнів тривалий час виконувати певні завдання, стимулює учнів до активної взаємодії, розвиває емпатію та вміння співпрацювати. Сьогодні ми розглянемо один із елементів ігрового навчання – настільну гру. Зокрема, визначимо її механіку так, щоб вона була найкраще адаптована під навчальну мету уроку і освітні потреби дітей.
З чого ж почати?. Розгляньмо, що потрібно для створення власної гри.
Ребуси
Багато людей, натрапивши на сторінку з ребусами у газеті чи журналі, швиденько її перегортають з думкою: «Як оце їх розгадувати?» . Насправді, це робити дуже легко, якщо знати деякі прості правила. Вчені довели, що розгадуючи ребуси чи загадки кожного дня, ви тренуєте пам’ять та розумові здібності, а особливо це корисно, коли розгадуєш ребуси англійською мовою. Як же з’явилися ребуси? Давним-давно, коли люди ще не вміли писати, вони замість слів у листах використовували різноманітні предмети. Одного разу вождь племені послав сусідам птаха, мишу, жабу і 5 стріл. Зміст послання був таким : «Чи вмієте ви літати, як птахи, ховатися в землю, як миші, стрибати і тікати, як жаби? Якщо ні, то не намагайтесь завоювати нас. Ми закидаємо вас стрілами, як тільки ви вступите в нашу країну». Нашим учням дуже корисно розгадувати ребуси англійською, адже так вони можуть не тільки розважитися, а ще й вивчити декілька нових слів, тренуватись у написанні, закріплювати знання по вже вивченим словам. Щоб вам було легше їх розгадувати, давайте подивимось на правила розгадування ребусів:
Тут від слова lemon треба забрати перші дві літери і додати слово key. Отримаємо слово monkey.
Цей ребус вже складніший… Перша картинка – це слово blackberry, від нього треба забрати чотири останні літери, виходить слово blackb. Друга картинка – слово road, але в ньому треба переставити букви, виходить oard. Об’єднуємо, і виходить blackboard.
Діти дуже люблять ребуси на уроках англійської мови. І ви, як вчитель, можете генерувати власні ребуси, використовуючи лексику, яка необхідна саме вам, і саме на цьому уроці. Для цього є багато сайтів. Ми розглянемо один з найпростіших у використанні. rebus1.com
Вводите назву у пошук і зразу потрапляєте на головну сторінку. У правому верхньому куточку обираєте мову. Зліва у вас є меню. Шукаємо «генератор ребусів» і натискаємо на нього.
У рядку пошуку вводимо слово, яке нам потрібно. Наприклад motherland. І натискаємо create a rebus. Нам зразу згенерується ребус, розгадавши який ми отримаємо наше слово. Щоб зберегти наш ребус, ми повинні скористатись функцією print screen та зберегти, де ми хочемо.
Хмарини слів.
Один з цікавих та сучасних засобів роботи з лексичними одиницями на уроках англійської мови – це використання слів-хмар. Вони створюються за допомогою таких сервісів, як Imagechef, Tagxedo, Word it out, TagCrowd, Wordle, ABCYa!WordClouds, Tagul, Web Picassa. Ви можете будь-яку форму слова-хмари, наповнити тою кількістю слів, яку вважаєте за потрібне. Робота зі словами-хмарами на уроці підвищує інтерес учнів, стимулює комунікативну діяльність, оскільки слова можна не просто знаходити, а й складати з ними словосполучення, речення, і так далі. Все залежить від мети, яку ви ставите на уроці. Також слова-хмари використовуються перед читанням тексту, в них діти можуть знайти слова, які зустрінуть в тексті. Після читання тексту – з метою виділення основних фраз або утворення речень, тощо. Можна залучати учнів до створення власних слів-хмар за темою, це дозволить краще вивчити лексику, кожен проявить себе творчо, починаючи з добору слів і форми хмари, закінчуючи кольоровим оформленням. Як варіант, можна створювати тематичні слова-хмари, а саме до Різдва, Нового Року, Великодня. А сама хмара буде підказувати тематику обраної лексики. Наприклад хмара у формі зайчика, ялинки, сніжинки, тощо.
Ось перелік сервісів, які можна використати для створення слів-хмарин.
Ключові переваги Word It Out:
Ключові переваги Word Cloud Generation:
Ключові переваги Word Art:
Ключові переваги Wordcloud.pro:
Вправи, які можна виконати на уроці, використовуючи хмарини слів:
Все залежить від вашої творчості. Просто і дієво.
Квести
Що таке квест? Назва квест походить від англійського quest, що означає пошук. Сьогодні квест у школі – це гра, основним принципом якої є покрокове виконання заздалегідь підготовлених завдань. Квести можуть бути командними або індивідуальними. Командний квест формує навички спілкування, лідерські вміння, здатність домовлятися та проявляти ініціативу. Натомість індивідуальний квест вимагає найбільшої зосередженості кожного окремого учня чи учениці. Відповідальність за результат у першому варіанті розподіляється між усіма учасниками, а в другому – лише на одного. Квест-урок стимулює розвиток логічного мислення, привчає дітей розмірковувати над завданнями, різнобічно оцінювати ситуації, аналізувати інформацію з точки зору значимості, важливості та необхідності. А також дозволяє пов’язувати матеріал кількох предметів із залученням логіки і критичного мислення. А також квест дає можливість учням почуватися безпосередніми учасниками навчального процесу. А не залишатись спостерігачами та споживачами інформації, пропонованої вчителем. Знайдімо наш ключик до ідеального проведення уроків уроків у форматі квесту. Які бувають види квестів?
Один із популярних форматів квест-ескейп рум. Він передбачає пошук виходу з одного чи кількох приміщень за допомогою захованих підказок. Його хронометраж залежить від складності завдань. Найчастіше це одна година. Наприклад: група учнів має вийти з приміщення класу, виконавши ряд завдань з предмету або логічних задач. Можна ділити учнів на різні групи, провести жеребкування, запропонувавши їм кольорові конверти з завданнями. Завдання також можна зашифрувати у вигляді QR-кодів і розклеїти в класному приміщенні або приміщенні школи. У початкових класах доцільно формулювати завдання для учнів так, аби на кожній третій чи четвертій зупинці логічні задачі змінювалися спортивними вправами, танцювальними елементами, тощо. Це стане яскравим інтегрованим елементом фізкультхвилинки.
Квест у реальності. Один з найцікавіших для учнів. Він передбачає повне занурення в сюжетну лінію, базовану на змісті відомих книг, фільмів чи відеоігр. Різновидом квесту в реальності є екшн-квест, базований на виконанні дій для досягнення чітко встановленої мети. Створіть легенду, тобто історію, вигадану від імені відомої особистості, супергероя, чарівника і мотивуйте розкрити таємниці, які можуть суттєво вплинути на подальший перебіг подій. На шляху ваших героїв буде безліч перепон, які вони повинні здолати.
Ще один захопливий формат – квест – перфоманс. Це яскраве напів театралізоване дійство, засноване на взаємодії гравців з акторами. Актори грають ролі як позитивних, так і негативних персонажів. Такими акторами можуть бути учні з класу, у якому проводиться квест або з іншого. Цікаво було б у якості акторів запросити вчителів або батьків учнів, які виконуватимуть свою роль у грі. Головний принцип квесту-перфомансу не пошук підказок, а вплив на сюжет рішеннями, прийнятими на основі аналізу ситуацій. І вам слід продумати таке рішення наперед. Сюжет у такому квесті повинен бути не лінійним, оскільки маршрут може змінюватись в залежності від прийнятих рішень команди. Провести такий урок можна як на свіжому повітрі, у шкільному дворі, на стадіоні, у парку, на екскурсії, так і в приміщенні, у класі, в спортивній залі, музеї, тощо.
Як же створити власний квест-перфоманс? Розгляньмо основні кроки.
Організаційно-підготовчий етап. Визначте навчальні потреби учнів. Визначте тему, мету та тип квесту. Ви можете обрати тему, під час вивчення якої в учнів виникають труднощі і таким чином в ігровій формі мотивувати учнів до її вивчення. Тема повинна бути цікавою та зрозумілою для учнів.
Сформулюйте сюжет і завдання. Це мають бути творчі, цікаві, захопливі задачі, для розв’язання яких потрібно креативно і оригінально застосовувати свої знання. Сюжет повинен захоплювати, але водночас відповідати навчальній меті.
Виокремте і опишіть ролі учасників. Учням потрібно дати список ролей, від 2 і більше, від імені яких вони можуть виконати завдання. Для кожної ролі необхідно прописати чіткий план роботи. Врахуйте, що кількість учасників повинно відповідати завданням квесту, кількості інформації, меті уроку, тощо. Кожен учень має брати участь у процесі. Відповідно до сформульованої мети уроку й теми квесту, учнів можна об’єднати у групи, чітко визначивши обов’язки і права, особливості створюваної ситуації та кінцеву мету. Конкуренція між групами також додасть уроку цікавості. Розробіть і створіть додаткові необхідні документи. Пам’ятки, рекомендації, інструкції, шаблони та інше. Розробіть критерії оцінювання діяльності учнів. Під час їх розробки чітко відокремлюйте і оцінюйте конкретні відповіді на запитання та творчі роботи учнів. Продумайте бонусні та штрафні санкції та обговоріть їх до початку квесту. Обов’язково пам’ятайте про обсяг пропонованої інформації. Якщо її буде багато, гра може затягнутись, а діти швидко втомляться. Складність завдань має відповідати знанням і можливостям учнів. Тобто вони не можуть бути надто простими, проте й не повинні перенавантажувати дитину. Якщо буде надто складно, школярам стане не цікаво.
Етап реалізації. Ознайомте учнів з сюжетом, основними питаннями, організаційними моментами, інструкціями до завдань. Об’єднайте учнів у групи (за необхідності) та розподіліть завдання між ними. Ознайомте учнів з критеріями оцінювання та вимогами щодо оформлення творчих завдань. Супроводжуйте проходження квесту. Пам’ятайте, що обов’язкова умова вдалого проведення квест-уроку - координація дій учнів. Шукаючи відповіді на запитання, вони не тільки самі вчаться, а й учать одне одного. Координація дій сприяє й тому, що діти діляться інформацією і краще її засвоюють в умовах підвищеної емоційності. Стежте за дотриманням правил квесту.
Заключний етап. Оцініть діяльність учнів за розробленими критеріями. Сформулюйте висновки.
Веб-квест. Сьогодні поширений також формат веб-квесту. Він учить дітей працювати з інформацією, використовуючи різноманітні інформаційні ресурси. А також підвищує рівень інформаційної грамотності. Веб-квест може бути застосований у дистанційному або інклюзивному навчанні, оскільки дозволяє працювати з завданнями віддалено. Процес створення веб-квесту має такі етапи:
1.визначення теми
2.пошук сайту, на якому розміщено шаблон для веб-квесту
3.формулювання завдання
4.створення системи оцінювання
5.пошук джерел інформації, якими користуватимуться учні
6.розміщення на веб-сайті
Аби спростити підготовку веб-квесту доцільно робити його на сайті, формат якого дозволяє робити публікації, а також налаштувати можливість комунікації груп і прив’язати його до особистого блогу вчителя.
Квести дуже до вподоби учням. Особливо, коли все оптимально організовано.
Виступи формату TED.
Кожен урок словесності має розвивати мовлення. Питання в тому, як зробити цей процес сучасним і цікавим для всіх? Я хочу розповісти про формат TED. Це абревіатура, утворена від англійських слів Technology, Entertainment, Design.(технології, розваги, проекти). Це щорічна конференція, присвячена «ідеям, вартим поширення». Саме таким є мотто цієї події. На сайті ТЕД є понад 2тисячі відео, які переглянули 8 мільярдів разів. А кожного року відбуваються сотні ТЕД конференцій по всьому світу. Про що ці виступи? Та про що завгодно. Світ змінюється динамічно. Стрімко розвиваються різні канали комунікацій. Тому є певні сумніви щодо ефективності диктантів, переказів, тим паче, читання вголос у плані розвитку мовлення наших учнів. Натомість, є пропозиція використання ТЕД виступів у процесі навчання. Як на уроці, так і після нього. Навіть як велику подію в актовій залі після закінчення уроків.
Як це можна реалізувати? Розгляньмо приклад підготовки шкільних ТЕД-виступів. Одразу зазначу, що ніяких матеріальних чи фінансових ресурсів реалізація таких виступів не потребує. Звісно, чудово, коли є можливість супроводжувати виступ яскравою презентацією. Проте, якщо навіть немає такої можливості, то головне в ТЕД-і - ЩО і ЯК говорить спікер чи спікерка. Перш за все, потрібно переконати учнів, що публічний виступ – це вміння, яким можна оволодіти. Для цього немає якогось особливого хисту. Доповідати може кожен. На підготовчому етапі важливо знайти зацікавлених. Покажіть учням кілька найцікавіших, можливо навіть провокативних відео, які є в доступі. Розрекламуйте захід. Наголошуйте на тому, що немає татуйованих тем чи цензури. Поясніть, що це простір творчої свободи та можливість, щоб тебе почули. Ще одна надзвичайно важлива порада. Не пропонуйте учням готових тем. Вони мають їх сформулювати самостійно, хоча можливо і з вашою допомогою. (організаційний етап). Головне, щоб це були питання, які їх справді турбують.
Після того як спікерів і теми їхніх доповідей визначено, підготуйте рекламну кампанію події. Доречно буде залучити тих учнів, які зацікавилися проектом, проте з тих чи інших причин не готові поки долучитися безпосередньо до виступу. Це може бути команда дизайнерів, 1арників, тих, хто поширює рекламні листівки серед колективу школи, тощо. Пропрацюйте з учнями кілька засадничих принципів.
На етапі підготовки виступів (етап написання виступів) надзвичайно важливо не поспішати. Варто присвятити створенню і обговоренню промов кілька місяців. Проте, це не означає. Що цей термін не можна скоротити чи подовжити. Пишіть і постійно переписуйте, переробляйте й удосконалюйте, разом з тим не затягуйте процес. Це чудова нагода навчити дітей тайм менеджменту. Визначте проміжок часу для вдосконалень, проте не порушуйте строки. Потрібно постійно давати зворотний зв’язок щодо промов і наголошувати на важливих речах.
По-перше, не слід забувати про емоційність і потребу бути ближчими до людей, говорити до серця. Центральний елемент формату ТЕД – безпосереднє єднання людей. Найуспішніші виступи – ті, що дозволяють відчути людяність, емоції, мрії та фантазії.
По-друге, варто пам’ятати про непереборну привабливість історій. Історія дає можливість подолати відстань між доповідачем та аудиторією. Історії – це інформація з душею, люди обожнюють історії. Історії допомагають достукатися до свідомості та сердець. Порадьте спікерам і спікеркам розповісти про цікаві випадки з їхнього життя чи про те, що вони колись чули чи читали.
По-третє, дайте пораду розповідати про те, що відображає особистість доповідача чи доповідачки. Шанси переконати аудиторію суттєво збільшаться, коли демонструєш власний зв’язок із темою виступу, коли вона сповнена індивідуального сенсу, захоплення та пристрасті. Крім того, це дає можливість розповісти про складні речі просто і можливо змусити когось змінити свою попередню думку.
По-четверте, наголосіть на тому, що промова має надихати. Так, щоб у слухачів перехопило подих. Харизматичні оратор чи ораторка випромінюють радість від можливості поділитися досвідом і натхнення від розуміння того, що ці ідеї будуть корисними.
П’ята порада. Зацікавити новизною. Наш мозок полюбляє все нове. Незнайомий, незвичний і неочікуваний елемент у презентації заворожує аудиторію, змушує її переглянути попереднє уявлення і дає можливість інакше поглянути на світ. Також було б чудово ділитись новою інформацією в оригінальній формі. Нейробіологи стверджують, що це дієвий спосіб привернути увагу.
Шосте. Не варто обмежуватись банальними прикладами.
Сьома порада. Додайте несерйозності. Не потрібно ставитися до себе та своєї теми надто сухо. Нехай аудиторія посміється. Гумор руйнує захисний бар’єр , а це робить слухачів більш чутливими до вашого повідомлення. Пам’ятайте важливе правило і постійно наголошуйте на ньому. Виступи у форматі ТЕД не мають бути довшими, ніж 18 хвилин. У шкільному варіанті можна скоротити час до 10-15 хвилин.
Обов’язково проведіть кілька репетицій. Найкраще після уроків чи в будь-який вільний час. Будьте поруч, радьте. Звертайте увагу учнів на паузи, уміння дихати. Порадьте їм кілька технік подолання стресу. Підготуйте влучні презентації, які б ілюстрували і доповнювали доповідь. Пам’ятайте про «правило семи» для презентацій. А саме: на слайді має бути не більше, ніж сім слів.
(етап виступів) Зробіть день виступу загальношкільною подією. Запросіть усіх охочих, або ж навпаки, використайте практику справжніх ТЕД-ів: вхід лише за запрошеннями. Це додасть інтриги і прагнення в майбутньому потрапити на цю подію.
І наостанок. Обов’язково прорефлексуйте після виступів. Проговоріть із учнями що вдалося, а що варто удосконалити.
Такі завдання мають пошуковий та комплексний характер. Але головне навіть не це. Головне, що ця історія під йменням ТЕД справді не лишає байдужим чи байдужою. Вона драйвить і дає можливість учням висловитись, тренуючи мовлення, побути справжніми, створити щось власне і неповторне. А також виробляє унікальний зв’язок між учителем і учнем, дарує ідеї, справді варті поширення.
Висновок
Насамкінець, підбиваючи підсумки всього сказаного, хочу зауважити, що нам, сучасним вчителям, потрібно бути ближчими до дітей. Ми повинні дружити з дітьми і бути з ними «на одній хвилі». Бо не може бути успішним навчання без зв’язку (connection) між вчителем і учнем.
Список використаних джерел
Доповідь
на тему
«Практичні інструменти ефективного уроку»
Підготувала: Яковець Н.Я.,
вчитель Глушицької ЗОШ І-ІІ ст..
План