«ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ РОБОТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ»

БУКЛЕТ З МЕТОДИЧНИМИ ВКАЗІВКАМИ«ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ РОБОТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ» Розробив: Дійков М.І,викладач історії ДНЗ “Мелітопольське ВПУ”Класифікація практичнихметодів роботи з історичними документами: Методи навчання відіграють важливу роль у формуванні логічного мислення в учнів, вироблення у них навичок та вмінь працювати з історичними джерелами і літературою. Слід зазначити, що питання, пов'язане з практичними методами навчання, розроблене ще недостатньо. У методологічній літературі найчастіше висвітлені лише окремі аспекти цієї проблеми. Аналізуючи методичну літературу з класифікації практичних методів навчання, слід з'ясувати, що до числа основних практичних методів навчання належать: частково-пошуковий метод; дослідницький метод. Ці методи відрізняються від словесних і наочних об'єктів вивчення. При застосуванні практичних методів у процесі навчанні історії головним джерелом пізнання для учнів (студентів) є їхня самостійна навчальна і практична діяльність. Суть практичних методів навчання полягає в тому, що викладач ставить навчальне завдання і організує діяльність учнів (студентів) по засвоєнню історичного матеріалу, навчає здобувати з історичних джерел нові знання. Одне із значень у реалізації даних методів навчання має практична робота, виконана учнями у закладі або вдома. Розрізняють два види практичних робіт: навчаючий; тренувальний. Навчаюча практична робота виконується під керівництвом викладача, який пояснює послідовність дії, показує зразок їх виконання і дає завдання, що передбачає відтворення дій і їх закріплення. Таку роботу доцільно проводити за матеріалами документів або з картами. На одному з практичних занять вчитель повинен:- ознайомити учнів (студентів) з видами історичних документів й особливостями їх вивчення.- ознайомити учнів (студентів) з видами історичних документів й особливостями їх вивчення;- з'ясувати співвідношення матеріалу, що вивчається, і змісту документа;- визначити місце історичного документа (як основного та допоміжного) у процесі вивчення теми;- показати значення історичних документів для поглиблення знань про історичні події та явища суспільного життя.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА Й ПРИЙОМИ РОБОТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ. При вивченні історичних документів учням (студентам) слід застосовувати наступні методичні прийоми:переказ змісту документа викладачем або учнями (студентів), коментоване читання документа, складання учнями сюжетних оповідань на основі документа, фронтальний та індивідуальний аналіз документів, розв'язання учнями логічних завдань на основі аналізу документа, стисле повідомлення за змістом документа з наступним його обмірковуванням. Слід звернути увагу учнів (студентів), що тренувальні роботи спрямовані на закріплення й вдосконалення вмінь, частина яких може перейти в навичку. Періодично повторювані завдання по самостійному конспектуванню нових тем, будуть сприяти виробленню вмінь у учнів знаходити головне й у логічній послідовності викладати матеріал у навчальному зошиті. ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД Необхідно пам'ятати, що головне завдання викладача при застосуванні частково-розвідувального методу полягає у тому, щоб навчити учнів (студентів) находити і застосовувати знання, вести розшук нових знань. Цей метод застосовується при опорі на вже існуючі в учнів знання та вміння, які були отримані у попередні роки навчання і не тільки з історії, але й з інших дисциплін. Закріпити отримані знання з аналізу документів можна шляхом правильної організації лабораторно-практичних занять, як для всього колективу, так і для окремих груп учнів (студентів). Названий метод дозволяє підготувати учнів до самостійної творчої роботи, однак він ще не включає учнів у цілісний процес пізнання. До числа інших основних практичних методів навчання відноситься дослідницький метод. Суть цього методу полягає в тому, що учні самостійно вивчають нову тему. Завдання викладача полягає в спонуканні учнів (студентів) самостійно проаналізувати матеріал конкретної теми, починаючи з пошуку літератури до підготовки повного тексту доповіді або реферату. Діяльність викладача по навчанню учнів (студентів) технічним прийомам науково-дослідної діяльності: як підбирати літературу з теми що вивчається;- як робити виписки, конспектувати матеріал; як аналізувати доку­менти та інші історичні джерела; як працювати з мапами, складати таблиці, схеми, робити висновки, композиційно правильно написати й оформити наукове повідомлення, доповідь або реферат. Отже, застосування дослідницького методу потребує більших затрат часу і необхідних навичок пошукової роботи учнями (студентами). Часто дослідницький метод використовується на факультативі з історії. Тут під керівництвом викладача учні (студенти) формують навички дослідницької діяльності при вивченні історії рідного краю або конкретних історичних проблем. При цьому викладач визначає коло індивідуальних завдань по дослідженню проблеми, консультує учнів, планує і контролює виконання їх роботи до визначеного терміну. За підсумками дослідницьких завдань учні (студенти) доповідають про результати (під час уроку або факультативу), аргументують їх, а викладач керує обмірковуванням і підбиває підсумок виконаної праці. Отримані навички дослідницької роботи допоможуть учням (студентам) у підготовці, наприклад, доповідей, виступів, бесід, у написанні рефератів, наукових робіт у межах малої академії наук, у зібранні і обробленні матеріалів для історичного музею. Таким чином, застосування практичних методів навчання допомагає опановувати не тільки історичні знання, але й дозволяє підготувати учнів до самостійної творчої праці. 

ПЕРШОДЖЕРЕЛА НАЙВАЖНІШІ ДЛЯ ІСТОРІЇВИКОРИСТАННЯ ІТ-ТЕХНОЛОГІЙ ТА ГАДЖЕТІВЗА ЦИМ МАЙБУТНЄ !РОБОТА З АДМІНІСТРАТИВНОЮ КАРТОЮ УКРАЇНИ