Практичні поради: "Дитяча мотивація. Неправильні способи мотивації та шляхи їх подолання"

Про матеріал

У викладеному матеріалі внаведені практичні поради для формування мотивації дитини до навчання. Неправильні способи мотивації, якими батьки, педагоги можуть користуватися не задумуючись та як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації.

Перегляд файлу

«Дитяча мотивація. Неправильні способи мотивації

та шляхи їх подолання»

 

 

Підготувала практичний психолог

Центру науково-технічної творчості учнівської молоді

Управління освіти, науки та молоді Волинської облдержадміністрації

Дишко Катерина Сергіївна

 

 

Процес мотивації включає в себе спонукання, що викликають активність організму і визначають її спрямованість. Усвідомлювані або неусвідомлювані психічні фактори, що спонукають індивіда до здійснення певних дій і визначають їхню спрямованість та цілі.

Розвиваючись дитина може використовувати внутрішню мотивацію – це  мотивація, що спонукає індивіда до дій з метою поліпшити його стан впевненості та незалежності, на відміну від зовнішньої відносно його мети. Також, для кращого розвитку мотивуючі фактори можуть використовувати і дорослі. Та тут мотивація може бути позитивна та негативна. Позитивна-грунтується на позитивних стимулах, чи позитиві, який міститься в самій справі. Негативна мотивація – спонукання, зумовлені усвідомленням можливих неприємностей, незручностей, покарань, які можливі в разі невиконання діяльності. Наприклад, школяра до учіння можуть спонукати вимоги й погрози батьків, побоювання незадовільних оцінок як таких, що завдають удару амбіціям, або ж призводять до неприємностей і в школі, і вдома. Навчання під впливом такого мотиву набуває характеру захисної дії і є певною мірою примусовим. 

У разі дії негативної мотивації людину спонукає до діяльності прагнення уникнути неприємностей і покарання. Вона міркує так: «Якщо я цього не зроблю, то зазнаю неприємностей або навіть покарання». Страх перед можливими неприємностями чи покаранням і намагання цього уникнути – ось що спонукає до діяльності під впливом негативної мотивації.

Не слід забувати, що мотивуючі фактори можна використовувати не раніше 4-річного віку. Адже діти 3-4 років погано ідуть на систему домовленості. В них ще не сформований причино наслідковий зв’язок, нема усвідомленого бачення кінцевого результату протяжних дій.

Щоб краще зрозуміти систему мотивації визначимо неправильні її способи, зрозуміємо чому вони є неправильними та як правильно діяти.

Неправильні способи мотивації:

1 –позбавляти задоволеності за неуспішність. Часто це може виражатись як ультиматум. Наприклад: не напишеш гарно контрольну – не підеш в зоопарк.

Чому неправильно? Увага дитини фокусується на провалах, і вона звикає оцінювати себе відносно зовнішніх показників.

Правильно: слід ввести систему заохочення, нагороджувати за старання, зусилля, а не за оцінки.

Не скупіться на похвалу. Її принципи:

  • хвалити щиро;
  • хвалити якості дитини, а не результат;
  • підкреслювати своє відношення до якостей дитини («якщо хочеш отримати… - зроби…»; замість «не зробиш…, не отимаєш…» )

Чому важливо хвалити:

  •                  дитина звикає докладати зусиль для отримання результату і знає, що її зусилля будуть оцінені;
  • підвищується самооцінка і впевненість в собі та свої силах.

2 – заохочення за те, що дитина і так вміє робити та любить це. Наприклад: дитина вміє гарно малювати. Не слід нагороджувати її щоразу за гарно виконану роботу. Просто похваліть.

Чому неправильно?  Відбувається заміна внутрішньої мотивації на зовнішню. Переконання «я це роблю тому, що я це люблю» замінюється на переконання «я це роблю тому, що отримаю нагороду».

Правильно: знаходити застосування отриманим навичкам та знанням. Наприклад: якщо дитина намалювала певну кількість картин влаштуйте виставку для друзів і родичів, або в класі де вона вчиться. Коли дитина бачить, що те, що вона робить, вчить можна використати в повсякденому житті  потяг до знань підвищується.

3 – заохочувати і мотивувати грошима. Наприклад: платити гроші за отримання гарних оцінок.

Чому неправильно?

  •                   дитина звикає переключати сімейні відносини і свій розвиток у фінансовий простір. Їм краще отримати певну суму і розпорядитися нею за власним бажанням, аніж провести час з сім’єю;
  •                   при відсутності фінансової нагороди, інші методи мотивації перестають працювати. Їй вже нецікаві прогулянки, розважальні центри,…, адже пріоритети змінені.

Правильно:метод «зеленої ручки» (коли червоною підкреслюють помилки, то зеленою те, що написано правильно) - дитина вчиться не концентруватися на невдачах, а звертати увагу на свої успіхи:

  •                   робити акценти на досягненнях, на тому, що дитина зробила правильно і добре. Підкреслюючи це, ми підвищуємо мотивацію та успіх;
  •                   у дитини виробляється орієнтація на успішність, а не концентрація на помилках.

4 –порівняння та змагання з кимось. Наприклад: рівняти дитину по навчанні з братом чи сестрою, з однокласниками.

Чому неправильно? Постійне рівняння з іншими приводить до розвитку  комплексів, приниженню дитиною власних позитивних якостей.

Правильно:

  •                   створювати систему особистих досягнень (рівняти, наскільки теперішній результат та виконання певних дій кращі за попередні, які були кілька днів чи тижнів назад);
  •                   дитина звикає не залежати від сторонніх оцінок і розвивається в своєму ритмі. При цьому вона усвідомлює свої можливості і не схильна  до формування комплексів.

5 – демонстративна та повна невідповідність тих вимог, які батьки хочуть отримати від дітей. Наприклад: змушують читати, хоча самі цього не роблять.

Чому це неправильно? У дитини розвивається недовіра до батьків, бажання не чути прохань та знак протесту.

Правильно:включати мотивацію на власному прикладі. Система прикладів – сама сильна мотивація. Якщо батьки для дитини авторитети – діти із задоволенням будуть їх наслідувати. Моделі поведінки можуть бути різні: позитивні і негативні, та дітьми наслідуються всі.

Отже, узагальнюючи питання дитячої мотивації можна виділити 5 правильних ричагів, які сприяють позитивному мотивуванню:

  1.               знаходити інтерес дитини і включати її через нього (наприклад: якщо дитина багато часу проводить за комп’ютером слід зрозуміти що її там цікавить, чому вана це робить, зрозуміти як через таку звичку розвинути позитивні якості);
  2.               показувати на практиці цінність та важливість отриманих нею знань та умінь;
  3.               хвалити, підкріплюючи  якості та риси характеру дитини;
  4.               підкреслювати та акцентувати увагу на тих речах, що дитина робить правильно, а не навпаки;
  5.               включати дитину в дію власним прикладом.

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Халепа Катерина Петрівна
    Як мама другокласників дуже вдячна, як раз вчасно. Деякі помилки ще не встигла наробити, а деякі ще зможу виправити. Величезне дякую.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
16 жовтня 2018
Переглядів
1530
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку