Практичні поради психолога «Булінг у школі: педагог у небезпеці»

«Типові неправильні дії дорослого, що посилюють напругу та агресію»

 Підвищення голосу, зміна тону на загрозливий;

 Демонстрація влади («Учитель тут поки що я», «Буде так, як я скажу»);

 Крики, обурення;

 Агресивні пози та жести: стиснуті щелепи, перехрещені руки, розмова «крізь зуби»;

 Сарказм; висміювання та передражнювання;

 Негативна оцінка особистості дитини, його близьких чи друзів;

 Використання фізичної сили;

 Втягування у конфлікти сторонніх людей;

 Непохитне уявлення про свою правоту;

 Нотації, проповіді, «читання моралі»;

 Покарання або погрози покарання;

 Узагальнення на зразок: «Ви усі однакові»; «Ти, як завжди,..», «Ти ніколи не…».

 Порівняння дитини з іншими дітьми не на її користь);

 Команди, жорсткі вимоги, тиск;

 Виправдання, підкуп, нагороди.

       Деякі з цих реакцій можуть зупинити дитину на короткий час, але можливий негативний ефект від такої поведінки дорослого наносить більше шкоди, ніж сама агресивна поведінка. 

Педагогічні заходи, які ефективно зарекомендували себе у подоланні проявів насилля у навчальному закладі:

 Заявлена позиція учителів має найважливіше значення у психологічному відношенні. Допомога педагогів полягає у створенні умов, коли учні самостійно розробляють власні ритуали по подоланню та обмеженню агресії.

 Про  випадок насилля  у школі мають бути поінформовані усі – як учителі, так і учні. Школа повинна знати усі подробиці інциденту та супутні обставини, знати імена учасників. Насильникам стає зрозуміло,  що результатом їхніх дій є їх ізоляція від колективу, що певні факти насилля недопустимі. Розголос імен учасників та всебічне висвітлення інцидентів допомагає дітям відчути, де, за поняттями педагогів та батьків, пролягає межа дозволеного.

 З агресивними дітьми та підлітками необхідно проводити бесіди, корекційну роботу. У них повинна залишатися можливість інтеграції у шкільне життя.

 Розширення професійної самосвідомості педагога, формування здатності дивитися на процес збоку та готовність до змін і інновацій, спрямованих на подолання проблем навчального процесу, профілактику насилля у школі.

 «Булінг у школі: педагог у небезпеці»

Практичні поради психолога

Практичний психолог

І.П.Бондарчук

Пам’ятка

«Кроки взаємодії педагога з учнем»

Крок 1. Об’єктивний опис поведінки дитини

   Це означає уміння:

*Збирати та точно формулювати факти.

*Уникати суб’єктивних оцінок.

*Складати конкретний, а не загальний опис того, де, коли, як часто та що конкретно робив учень. Слова: «завжди», «ніколи», «нічого», «весь час» не можуть фігурувати в об’єктивному описі поведінки.

Крок 2. Розуміння мотиву «поганої» поведінки

      Порушник дисципліни не усвідомлює, що за цим порушенням стоїть одна із чотирьох цілей:

*привернення уваги;

*бажання влади;

*помста;

*уникання невдачі.

       Привернення уваги – деякі учні обирають «погану поведінку», щоб отримати особливу увагу вчителя. Вони весь час хочуть бути у центрі уваги, тим самим не даючи учителю проводити урок, а дітям – розуміти вчителя.

        Бажання влади  - деякі учні «погано» ведуть себе, тому що для них важливо бути головним. Вони намагаються встановити свою владу над учителем, над усім класом. Своєю поведінкою вони фактично кажуть: «Ти мені нічого не зробиш» та руйнують тим самим встановлений класний порядок.

        Помста. Для деяких учнів головною метою їх присутності у класі стає помста за реальну або надуману образу. Мститися вони можуть як учителеві, так і комусь із дітей або усьому світові.

        Уникання невдачі – деякі учні так бояться повторити свою поразку, невдачу, що обирають стратегію нічого не робити. Їм здається, що вони не відповідають вимогам учителів, батьків та своїм власним надмірно завищеним вимогам. Вони мріють, щоб всі залишили їх у спокої, та залишаються в ізоляції, неприступні та «непробивні» ніякими методичними хитрощами педагога.

Крок 3. Вибір техніки педагогічного втручання для екстреного припинення  «витівки» на уроці

         Обираючи те чи інше педагогічне втручання, пам’ятайте, що суть справжнього педагогічного впливу – не покарання. Педагогічний вплив переслідує дві мети: зупинити неприйнятну поведінку у той момент, коли вона має місце, та вплинути на вибір учнем більш прийнятної поведінки у майбутньому.

         Вплив повинен бути швидким (не означає імпульсивним, спонтанним, агресивним. Має зупинити проступок тут і зараз) та правильним (враховує справжню ціль «поганої» поведінки дитини див.Крок 2). Вплив повинен бути неминучим, обов’язковим. Це означає, що учитель повинен видавати відповідну реакцію щоразу, коли учень здійснив проступок.

Крок 4. Розробка стратегії підтримки учня для підвищення його самооцінки

           Самоповага школяра формується, коли він:

*відчуває свою здатність у навчальній діяльності (інтелектуальну);

*вибудовує та підтримує прийнятні стосунки з учителем та однокласниками або має хоча б якісь стосунки;

*привносить свій особистий вклад в життя класу то школи.

         Змінивши свою традиційну поведінку підтримкою, учитель змінює свою установку стосовно учня. Тепер він очікує від учня гарних вчинків та помічає його гарні вчинки. Оскільки відношення педагога до учня стає позитивним, змінюється і відношення учня до вчителя. Ріст його самоповаги приємно здивує вас; просто дитина почне отримувати те, що їй необхідно, нормальними прийнятними способами.

Крок 5. Залучення батьків та колег до реалізації програми