Посібник "Порадник батькам"

Про матеріал



Відділ освіти

Рокитнівської райдержадміністрації

Сновидовицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Рокитнівської районної ради Рівненської області

Рокитне 2013

Автор-упорядник

Лопуга Оксана Семенівна, соціальний педагог Сновидовицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, спеціаліст – Порадник батькам. – Рокитне, 2013 –38с.

Рецензент: Стрілець Вікторія Леонідівна, методист районного методичного кабінету відділу освіти Рокитнівської районної ради

У даному посібнику вміщено матеріали, які допоможуть батькам зрозуміти свою дитину, вибрати потрібну тактику виховання, сприяти налагодженню довірливих стосунків з нею, формувати толерантність і виваженість в тій чи іншій ситуації.

Матеріал може бути використаний також вчителями навчальних закладів, соціальними педагогами, психологами.

Рекомендовано методичною радою Сновидовицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області.

(протокол № 3 від 26.12.2012 р.)

Передмова

Сім'я- це перше джерело, з якого починається

велика ріка почуттів і переконань.

В. Сухомлинський

Сім'я… Родина… В кожної людини вони мають особливе місце і є основою особистого щастя. Щаслива родина, в якій є найдорожче – діти. Сім'я – є природним осередком найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого.

Роль сім'ї у вихованні дітей - велика і відповідальна. Батьки є природні вихователі дитини. І саме основним чинником у формуванні особистості – є виховний клімат сім'ї.

Природа і виховання посприяли тому, що всі люди різні: немає однакових батьків, як немає й однакових дітей. Кожен з нас неповторна особистість. Саме цим пояснюється відсутність єдиного універсального рецепту виховання дитини в сім'ї.

Світ переживає кризу виховання, відбуваються зміни в суспільстві. Багато батьків скаржиться: « У наш час не знаєш, що робити! З одного боку, дитину треба виховувати якомога вільніше, не караючи її, не відгороджуючи від навколишнього світу, бути їй більше другом, аніж батьком чи матір'ю. З іншого боку, зовсім без дисципліни й авторитету теж не обійтися». Щоб не відставати від змін, що відбуваються в суспільстві, батькам потрібно змінити свій підхід до виховання дітей, налагоджувати з ними доброзичливі стосунки на основі довіри. Бо саме основною причиною сімейних проблем є порушення взаємовідносин дитячо-батьківських стосунків, пов'язаних з розумінням одне одного.

3

Цей порадник татам і мамам, яким іноді важко зрозуміти свою дитину і вибрати потрібну тактику виховання в тій чи іншій ситуації. Запропоновані знання і практичні поради спрямовані на формування порозуміння і взаємин батьків та дітей. У кожному з них - мудрість сімейного виховання.

ЯК МИ ВИХОВУЄМО СВОЇХ ДІТЕЙ

Приблизно всі батьки хочуть бути гордими за свою дитину. Успіхом у цьому може стати внутрішня гармонія кожного з батьків і мир між ними. Якщо ви хочете навчити чогось вашу дитину, навчіться спочатку самі. Якщо ви, наприклад, не вмієте керувати власними емоціями, то вам буде важко навчити цього дитину. Пригадайте, якою ви були дитиною і як вас виховували ваші батьки. Якщо ви задоволені тим, як вас виховували ваші батьки, як ви ставилися один до одного, ви можете за приклад взяти ці відносини, плануючи життя у власній сім'ї. Ви будете робити так, як ваші батьки, але при цьому у вас залишається можливість багато проблем вирішувати на власний розсуд. Якщо вам не сподобалось, як вас виховували батьки, то зробіть усе, щоб такого у вашій сім'ї не повторилось. Ви вже будете знати, що не треба робити. Але треба обдумати, що саме ви будете робити по-іншому. Тут у вас немає прикладів, і ви повинні самі вирішувати. Але головне – це знати, що найважливіше в житті – інтереси дитини, любов і турбота. Для цього вам у нагоді стане запропонований тест.

Тест «Дітей виховують батьки. А батьків?»

Відповідаючи на запитання, виберіть одну із трьох відповідей:

а) можу і завжди так роблю (3 балів);

б) можу, але не завжди так роблю (2 бали);

в) не можу і ніколи так не роблю (1 бал).

Чи можете ви:

1.В будь - який момент залишити свої справи і приділити увагу дитині?

2.Порадитися з дитиною, не дивлячись на її вік?

3.Визнати свою помилку стосовно дитини?

4.Попросити вибачення у дитини, якщо вчинили неправильно стосовно неї?

5.Зберегти самовладання, якщо навіть вчинок дитини вивів вас із себе?

4

6.Поставити себе на місце дитини.

7. Повірити хоч би на хвилинку, що ви добра фея чи принц?

8.Розповісти дитині повчальний випадок із власного дитинства, який подає вас не у зовсім привабливому світлі?

9.Завжди утриматись від вживання слів і висловлювань, які можуть поранити дитину?

10.Пообіцяти дитині виконати її бажання за хорошу поведінку?

11.Визначити дитині один день, коли вона може робити все, чого забажає, як хоче, і ні в що не втручатися?

12.Промовчати, якщо ваша дитина вдарила, грубо відштовхнула, або просто незаслужено образила іншу дитину?

13.Встояти проти дитячих сліз і прохань, якщо впевнені, що це примха або забаганка?

Підсумки тесту

30-39 балів. Дитина – найбільший скарб у вашому житті. Ви прагнете не тільки зрозуміти, але й пізнати її, відноситесь до неї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, ви чините правильно можете сподіватися на хороший результат.

16-30 балів. Турбота про дитину, для вас – питання першої ваги. Ви володієте здібностями вихователя, однак на практиці не завжди застосовуєте їх послідовно і цілеспрямовано. Часом ви надто суворі, а інших випадках – занадто лагідні,окрім того,схильні до компромісів, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно подумати про свої підходи до виховання дитини.

5

Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам бракує або ж знань, або ж бажання і прагнення зробити дитину особистістю, а можливо, того і другого. Радимо звернутися до фахівців за допомогою.

Виховання дітей – складний процес, який триває довго, довше, ніж ми можемо собі уявити. Адже кожен із нас батьків - унікальна особистість. Та щоб не помилятися, варто уникати батьківських міфів.

Пам'ятка 1. «Батьківські міфи та істини»

Міфи

Істини

Батьки несуть відповідальність за те, щоб їхні діти стали щасливими, діяльними і повноцінними дорослими людьми.

Це не так. Батьки створюють умови для розвитку особистісного і творчого потенціалу, а діти самі роблять вибір, вчаться на власних помилка. Пригадайте власне життя Чи слухали ви поради власних батьків? Чи жалкували, коли прислухалися до них?

Батьки повинні любити своїх дітей.

Зазвичай батьки люблять своїх дітей, коли їм не подобаються деякі їхні вчинки. Не думайте, якщо дитина перестала вам подобатися, ви перестали її любити. Діти – це люди, яким притаманні як позитивні, так і негативні риси.

Батьки завжди повинні мати владу над своїми дітьми.

Батьки не в змозі примусити своїх дітей стати якоюсь особистістю. Насправді потрібна влада над собою, а не над дитиною,щоб діти вважали своїх батьків за взірець.

Виховуючи дітей, необхідно бути переконаними, що в дітей не буде поганих звичок.

Діти не цінують домінування: силу та владу,а цінують розуміння та повагу. І саме це спонукає їх до позитивних дій.

Знання про те, як бути гарними батьками, приходить природним шляхом.

Ні. Життя змінюється, і бути гарними батьками – це велика праця над собою.

Пам'ятайте батьки! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, із якими її особистість стикається ніби випадково, мимохідь. Кожна дитина – це таємнича квітка, якій ви, батьки, допомагаєте розквітнути, посилаючи промінчики любові, доброти, ласки, ніжності, вміння зрозуміти один одного.

6


Сім'я – це найважливіший чинник у вихованні дитини, на який впливає все – і виховання, яке дають батьки, і атмосфера в родині, і культура спілкування. Адже відсутність належного спілкування у сім'ї вносить неабиякий дисбаланс у стосунки батьків та дітей. Поки батьки весь день на роботі, а діти - у школі, спілкування не є можливим. Його, як правило, заміняють засоби масової інформації: телевізор, магнітофон, комп'ютер, друзі. У такому середовищі цілком відсутня гармонія взаємин батьків і дитини.

Існують такі принципи хороших стосунків: принцип рівності та принцип дружби. Тобто батьки не диктують свою волю егоїстично, не силують робити лише те, що їм до вподоби, не ставлять своїх дітей на сто сходинок нижче від себе. Навпаки, дають доцільну врівноважену, а найповніше – засвідчену власним досвідом пораду. Якоюсь мірою такі стосунки можна описати як дружні, толерантні.

Чи часто ви говорите своїй дитині: «Якщо ти це зробиш, то я тебе більше любитиму», «Я люблю тебе за те, що…»?

Дуже важливим у взаємодії з дитиною є можливість виявляти свою любов через зорієнтоване спілкування, яке свідомо і послідовно ставить у центр уваги дитину. Вихідний принцип такого виховання – безумовне прийняття дитини такою, якою вона є, любов до неї за те, що вона існує. Отже, можна висловлювати невдоволення діями дитини, але не дитиною як такою і не її почуттями.

Чи заохочуєте ви своїх дітей вільно висловлюватися та чи справді слухаєте, що вони хочуть сказати? Чи намагаєтеся ви зрозуміти почуття, прихований зміст слів дитини?

Коли діти знають, що ви їм прочитаєте нотацію, навіть не дослухавши їх до кінця, або розсердилися, якщо дізнаєтесь, які почуття вони мають насправді, то ніколи не поділяться з вами своїми почуттями.

7


Чимало, якщо не більшість дитячих проблем, породжені болем, образою, страхом. У таких випадках найкраще – активно вислухати. Це теж «правильний» спосіб спілкування – зазвичай ми втішаємо, вмовляємо. Активно ж слухати – означає «повертати» дитині в розмові те, що вона повідомила, назвавши її почуття. Такий спосіб співчуття не залишає дитину на одинці з її проблемами і часом дає чудодійні результати, оскільки негативні почуття зникають швидше – і дитина сама просувається у вирішенні своєї проблеми. Адже, коли діти знають, що ви справді їх вислухаєте, то відкриватимуть вам своє серце.

Батьки повинні створити середовище, в якому б їхні діти не боялися висловлювати свої найпотаємніші почуття, якими б незвичними вони не були. Нехай в нагоді вам стануть ці пам'ятки.

Пам'ятки батькам щодо створення сприятливих психоемоційних умов у сім'ї

Пам'ятка 2. «Як спілкуватися з дитиною»

1.Спілкуватися на рівних. Дивится прямо в очі.

2.Просити дитину вас чому-небудь навчити.

3.Запитати в дітей поради.

4.Цікавитися планами дітей та враховувати їх.

5.Запитувати в дитини про можливість скористатися її речами й не входити до неї в кімнату без попередження.

6. Просити допомоги в чому - небудь. Після цього не критикувати.

7. Давати доручення, яке дитина зможе виконати.

8. Схвалювати взагалі ( у цілому).

9. Підтримувати у важких ситуаціях (наводити приклади з власного життя).

10. Не «сюсюкатися» з дитиною. Розмовляти як з дорослою.

11. Зустрічати як кращого друга.

12.Якщо ви не праві, просити вибачення.

8

13.Дозволяти дитині висловлювати свої почуття і ділитися своїми.

14. Дозволяти робити дітям власні помилки (негативний досвід – це теж досвід).

15. Концентрувати увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.

16. Тілесний контакт 2-3 рази на день, як мінімум.

Пам'ятка 3. «Ніколи не використовуйте у спілкуванні з дитиною»

1. Накази, команди, що заперечують життя. (Дитина плаче, розбила коліно, дорослі: «Припини плакати!»- образа в дитини гарантована.)

2. Попередження, застереження погрози. (Якщо ти ще раз упадеш у калюжу…»).

3.Моралі, проповіді. («Учитися – твій обов'язок тощо. Такі моралі викликають нудьгу, а потім агресію.)

4. Поради і готов рішення. (Я б на твоєму місці…».)

5. Докази, нотації та висновки. («У твоєму віці треба знати…»). Нотації призводять до бажання боротьби і помсти.

Діти вміють випробовувати терпимість своїх батьків. Якщо ви час від часу гніваєтесь на своїх дітей, то не вважайте себе поганим батьком чи матір'ю. Іноді гнів батьків є цілком справедливим. Але слід його контролювати, не застосовуючи покарання. Яким чином? В даній ситуації скористайтеся цією пам'яткою.

Пам'ятка 4. «Покарання. Подумай, навіщо?»

1. Покарання не повинно шкодити здоров'ю – ні фізичному, ні психологічному.

2. Якщо є сумніви (карати чи не карати) – не карайте.

3. За один раз – одне покарання. Навіть, якщо вчинків було скоєно багато, покарання може бути суворе, але одне за все одразу. Покарання – не за рахунок любові. Ні в якому разі не забирайте подарунки на знак покарання.

9

4. Пам'ятайте про час давності правопорушення. Якщо ви з'ясували, що вчинок скоєно давно, краще не карайте.

5. Покараний – прощений. Сторінка перегорнулася, не згадуйте більше про це. Не заважайте починати життя спочатку.

6. Покарання – але без приниження. Якщо дитина відчуває перевагу вашої сили над її слабкістю, і вважає, що ви не справедливі, - покарання подіє у зворотньому напрямку.

7. Дитина не повинна боятися покарання.

Пам'ятка5. «Як не потрібно карати і сварити дитину»

Не можна карати і сварити:

  • якщо дитина хвора;
  • якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;
  • якщо дитина їсть;
  • після сну;
  • перед сном;
  • під час гри;
  • під час виконання домашнього завдання;
  • одразу після фізичної або душевної травми(бійка, погана оцінка, падіння) необхідно перечекати, поки зупиниться гострий біль ( але це не означає, що необхідно втішати дитину);
  • якщо дитина не справляється зі страхом, лінню, роздратованістю,але щиро намагається подолати його; у
  • у всіх випадках, коли в дитини, щось не виходить;
  • якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;
  • якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані.

10

Іноді варто зупинитися на кілька хвилин, щоб гнів сполохнув. І пам'ятайте – це дитина! Не сподівайтеся від неї дорослої поведінки та зрілого підходу. Якщо називати дитину поганою, то вона може подумати:« А для чого бути чемною?» Якщо робити дитині зауваження з любов'ю, це допоможе їй наступного разу поводитися краще.

Навчіться сприймати свого сина чи доньку такими, якими вони є, але не такими, якими б нам хотілося їх бачити. Дуже легко любити ідеальну людську істоту. Спробуйте полюбити дитину цілком, із її вадами та поганими рисами.

Пам'ятайте! Любити – це не означає потурати в усьому.

Основні правила батьківської поведінки

Як налагодити теплі стосунки

Скажіть дитині, що хочете з нею поговорити – і запропонуйте їй самій обрати для цього слушний момент. Попередьте, що вам знадобиться, наприклад, одна година. Нехай вона сама обере час, вимагайте лише одного: щоб ніщо – ніщо!- не стала їй на заваді. Так ви одразу покажете їй, що бесіда набагато важливіша від повсякденних прохань і звичайних сімейних розмов. Будьте готові до того, що вона почне вперто відмовлятися, але все одно наполягайте на своєму.

Сядьте перед дитиною зверніться з проханням уважно подивитися вам у вічі. Одразу попередьте, що не буде нотацій або сварки, ви не обговорюватимете її поведінку. Скажіть, що понад усе хочете порозумітися і стати її другом. А потім зверніться з проханням, чому, на ваш погляд, у вас не складаються стосунки. Налаштуйте на відвертість. Чудес не чекайте, але перш за все намагайтеся сприймати слова дитини без якихось розмов.

11

Не читайте лекцій, не лютіться. Не показуйте свого гніву, якщо почуєте щось, що вважаєте помилкою, або навіть правопорушенням. Пам'ятайте, що ця розмова – про саму дитину, а не про вас – не варто говорити про те, якими ви були в дитинстві. Коли дитина розповідає відверто, ви слухаєте саме життя, при чому «з перших вуст» - згодні з тим, що говориться, чині. Нехай дитина вас звинуватить у всьому на світі. Навіть, якщо її слова несправедливі, це краще, ніж між вами лежатиме прірва замовчування. Так ви хоча б дозволите їй скинути тягар переживань!

Після того, як уважно вислухали дитину, ска­жіть, що ви багато що зрозуміли завдяки відвертій розмові — бо не вмієте читати думки. Не бійтеся попросити вибачення, якщо в якихось ситуаціях були не зовсім праві — від цього батьківський авторитет не тільки не зменшиться, а навпаки, зміцниться.

Проблеми, що виникають між нами та на­шими дітьми, мають глибоке коріння. Варто зга­дати себе в цьому ж віці та свої стосунки з бать­ками. Можливо, це дасть відповідь, чому син чи донька поводиться саме так, а не інакше.

Пам'ятайте: кожна вирішена проблема у сто­сунках із дитиною допоможе нам розв'язати вну­трішні дилеми, бо діти є нашими найкращими вчителями, які спонукають до самовдоскона­лення та розвитку.

А чи замислювалися ви,батьки, над тим, які стосунки у вас з вашою дитиною?

Тест «Стосунки батьків з дитиною»

Інструкція: виберіть з наведених моделей ту, яка відповідає вашим реальним стосункам з дитиною.

Модель 1. Модель 2. Модель 3.

Модель 4. Модель 5. Модель 6.


12

Якщо вашим стосункам дитиною відповідає модель(1) – ви з дитиною незалежні один від одного і не близькі. Це насторожує, варто задуматися над пошуками шляхів зближення.

Якщо вашим стосункам дитиною відповідає модель(2) – незалежні, не дуже близькі, але контактують, мають щось спільне. Це вже краще.

Наступні дві моделі – (3)- разом як особистості дуже близькі, але й незалежні, (4) – ближчі. Це гарні стосунки.

(5) – близькі між собою як одне ціле – «ми». Це дуже гарні стосунки.

(6) – одна особистість повністю поглинута, ввібрана іншою особистістю. Для вияву власного «Я» дитині не залишається місця. Це ситуація тиску.

5 шляхів до серця дитини (за Бруно Ферреро)

1.Дотик.

2.Час.

3.Слова – заохочення(схвалення).

4.Подарунок (спитайте, чого дитина хоче).

5.Допомога.

13


Ми часто вважаємо, що діти мають розуміти нас і навколишній світ так само, як і дорослі, нав'язуємо свої готові рішення, контролюємо їхні вчинки. Та це зовсім не так. Нам батькам варто пам'ятати, що діти – це ті ж люди, але не досвідчені. І хоча вони хочуть до всього дійти самі, зробити це можуть,як правило, з допомогою дорослих, але з допомогою тактовною.

І це має бути лише допомога, а не заміна дій дитини діями дорослого.

Діти хочуть бачити батьків друзями й порадниками, їм потрібен ваш досвід. Зрозуміти іншу людину можна лише за умови поваги до неї. Слід зазначити, що і хлопчики, і дівчатка найчастіше відвертіші з матір'ю, аніж із батьком, тимчасом як цей вид спілкування має неабияке значення. Мами є прихильниками «тепличного» виховання.

Стосунки дітей і батьків нерівноправні. Чимало батьків, звикнувши «розпоряджатися» дітьми, болісно сприймають послаблення своєї влади, внаслідок чого виникають конфлікти з дітьми в сім'ї. Саме тому батькам треба вчитися чуйності, уважності тощо. І найголовніше, не забувати про те, що повноцінне виховання дитини можливе лише при повній взаємодії як батька, так і матері. « Не думайте, що ви виховуєте дитину тоді, коли розмовляєте з нею, або повчаєте її, або караєте її. Ви виховуєте її щомиті, навіть тоді, коли вас немає вдома»(А.С.Макаренко).

Пам'ятка 5. «Як слід поводитися з дитиною»

1.Діліться з дитиною удачами, успіхами та проблемами, радьтеся з нею.

2.Дозволяйте дитині проводити час із друзями вдома.

3.Будьте готові до того, що ваша дитина може набути шкідливих звичок.

4.У разі виникнення серйозних проблем допомагайте своїй дитині знайти вихід, переконуйте її, що є люди, з іншими , значно кращими інтересами.

5.Доводьте дитині, що вона має позитивні риси, які слід активно розвивати.

14

6.Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями,

однокласниками. Порівнюйте, якою вона була вчора та якою є сьогодні. Це допоможе опанувати ази батьківської мудрості.

7. Довіряйте дитині.

8. Будьте терплячими, ставтеся терпляче до дитячих поривів. Виховуйте її вимогливою любов'ю.

9. Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, як я наказав», замініть цю форму вимогою іншою: «Роби, тому, що не зробити цього не можна, це принесе користь».

10.Дозволяйте дитині робити свій вибір, приймати власне рішення.

11. Вірте своїй дитині.

12. Любіть свою дитину, приймайте її такою, яка вона є.

13. Показуйте дитині, що вона є для вас важливою і найдорожчою.

Пам'ятка 6. «Батьківське «Вірую»

Діти навчаються жити від життя.

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

Якщо над дитиною сміються, вона стає замкнутою.

Якщо дитина росте в докорах, вона живе з почуттям вини.

Якщо дитина росте в толерантності, вона вчиться терпимо сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.

Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе у небезпеці, вона вчиться вірити в людей.

Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

Якщо дитина виховується на основі духовних цінностей, вона вчиться бути доброю людиною.

15

Якщо дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ЗАПОВІТИ РОЗУМНОГО ВИХОВАННЯ

1. Ніколи не займайтесь «виховною роботою» в поганому настрої.

2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

3.Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

4.Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні кроки до мети.

5.Не пропустіть моменту, коли досягнуті перші успіхи. Відмітьте їх.

6. Вкажіть дитині на допущену нею помилку, щоб вона осмислила.

7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Сутність людини і її вчинок – різні речі.

8. Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй що вірите в неї, дивлячись на помилку.

9. Виховання – це наступність цілей.

10. Вихователі - батьки повинні бути твердими, але добрими.

Притча « Не продаємо»

Одна молода пара зайшла у крамницю дитячих іграшок, де довго оглядала на полицях ляльок, які плакали і сміялися, електронні іграшки, маленькі печі, що пекли торти і піци… Однак батьки ніяк не могли вирішити, що купити. До них підійшла ввічлива продавчиня, запитала, чим допомогти.

- Розумієте, - почала пояснювати жінка, - у нас маленька дівчинка, але ми цілими днями не буваємо вдома.

- Дівчинка, яка мало усміхається, - вів далі чоловік.

- Ми хотіли б купити їй щось, щоб її ощасливило, - говорила жінка, навіть коли нас немає поруч. Щось, щоб її розрадило потішило, коли вона сама.

- Вибачте, усміхнулася продавчиня, ми не продаємо батьків.

16

Діти – це живі квіти землі. І як кожній квітці потрібні певні погодні умови для повного розвитку, так і дітям потрібно створити необхідні умови для їх нормального життя. Тому ви, батьки, повинні дбати про безпечне середовище, якому б ваші діти почувалися любими і потрібними, відчувати серцем голос своєї дитини.

Пам'ятка 7. «Дитячий меморандум»

1.Будьте такими, якими ви прагнете виховати мене, і тоді, ви будете для мене справжнім взірцем.

2.Не нав'язуйте мені власних принципів, краще власним прикладом доведіть їх життєву цінність.

3.І в метушливій буденності за клопотами і турботами не забувайте приділяти мені свою увагу і тепло, і я піклуватимуся про вас у старості.

4.Не потрібно надмірно мене критикувати. Повірте в мої сили і здібності - і я справлюсь з будь-яким завданням, подолаю усі труднощі і стану кращим.

5.Сприймайте і любіть мене таким, яким я є, і серце моє завжди буде відкритим для вас.

6.У спілкуванні зі мною не зодягайте маску, не беріть на себе якусь роль,це дасть можливість зберегти наші стосунки щирими і безпосередніми.

7.Не застосовуйте у стосунках зі мною силу. Жорстокість нікого не зробила кращим.

8. Не потрібно також моралізувати з будь-якого приводу. Давайте проаналізуємо ситуацію,подумаємо, як краще з неї вийти або уникнути її, і не допускати таких помилок надалі.

9. Довіряйте мені, і я стану вашою опорою, вашим помічником.

10. Не потрібно виконувати мої забаганки. Я деколи тільки перевіряю вас. Людину ж духовну завжди відрізняють потреби розумні.

11. Не намагайтеся робити усе за мене. Не бійтеся мої самотності, тільки тоді я виросту відповідальним і самостійним.

17


Ніколи не кажіть, що ніколи виховувати свою дитину. Це означає сказати: «Мені ніколи любити». Адже дитина – це ніжний пагін, слабенька гілочка, яка стане могутнім деревом й вимагає особливої турботи, ніжності, ласки і безмежної любові. Ми виховуємо своїх дітей способом власного життя, системою власних цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою в квартирі, ставленням до праці і дозвілля, в любові один до одного. Любов батьків у першу чергу виявляється через довіру і турботу.

Турбота – це готовність завжди прийти дитині на допомогу, зацікавленість у її благополуччі, інтерес до особистості, прагнення зробити щасливим, співчуття до її болю. Турбота – це активний різновид любові. Піклуватися – значить цікавитися і перейматися життям дитини.

Довіра - значить визнання, що в дитини все гаразд. Це віра в те, що дитина може успішно вчитися на власних помилках. Це готовність дозволити життю йти своїм плином, вірячи, що врешті – решт усе буде добре. Довіряти дитині – значить вірити, що вона завжди робить все, на що спроможна, навіть якщо на перший погляд здається, ніби це не так. Довіряти – значить давати дитині свободу і простір робити все самостійно.

Звичайно кожній дитині потрібна й довіра, й турбота, але в різних порціях. Усе добре в міру. До дев'ятирічного віку всі діти потребують багато турботи та дещо менше довіри. Після дев'яти – починаються природним чином віддалятися від батьків і стають більш залежними. Перша ознака, що дитина віддаляється, - вона соромиться вашої поведінки. Приблизно в дев'ятирічному віці починає розвиватися своє «Я» як окремого від єства. Це час самоусвідомлення. З цієї миті і до вісімнадцятирічного віку дітям потрібно більше довіри, хоча і турбота теж як і раніше необхідна.

18


Cправжня мудрість батьків – в умінні дати дитині любов і щастя. А любов - це і спокійний вогонь, який дає тепло та їжу, але вогонь цей може перетворитися і в катастрофічну пожежу. Усе залежить від того, як ви керуєте вогнем, дорогі батьки. В мудрості бути кочегаром цього вогнища – уся мудрість виховання. Як сказав В.Сухомлинський: «Щоб мати доступ до дивного палацу, ім'я якому дитинство, ми повинні перевтілюватися, ставати якоюсь мірою дитиною. Тільки за цієї умови нам буде доступна мудра влада над дитиною. Тільки за цієї умови діти не дивитимуться на нас, як на істот, що випадково потрапили і їхній палац, як на сторожів, яким усе одно, що робиться в дивному палаці - в дитинстві».

Є у Достоєвського прекрасні слова: «Увійдемо до залу суду з думкою про те, що ми винні» Увійдіть в дивний світ дитинства з гарячим серце любові, в якому б'ється пульс дитячого життя. Не подумайте, батьки, що світ дитинства – це ідеальний світ. Я прекрасно розумію, що дитинство твориться для того, що ми дорослі, залишаємо у своїх дітях.

Звертаючись до батьків, В. Сухомлинський нагадував: «Якщо ви хочете стати неповторною особистістю, якщо мрієте після себе залишити слід на землі – не обов'язково бути видатним письменником або вченим, творцем космічного корабля або відкривачем нового елемента періодичної системи. Ви можете утвердити себе у суспільстві, засяяти красивою зіркою неповторної індивідуальності, виховавши хороших і люблячих дітей, працьовитих трудівників, громадян, сина,доньку, хороших батьків для своїх онуків. Творення людини – найвище напруження ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти – не тільки і не скільки джерело радості. Діти – це любов і щастя,створене працею».

Любити не важко, важче виявляти свою любов. Це головніше. Оскільки любов до своїх дітей є в нас завжди,скористаймося нею.

19


Притча про батьків і дітей.

Одного разу до мудреця прийшов чоловік.

-Допоможи, будь ласка! Мені так погано. Моя дочка зовсім не розуміє мене – вона не чує моїх слів, вона не розмовляє зі мною. Навіщо їй тоді голова, вуха, язик? Вона жорстока – навіщо тоді їй серце?

Мудрець сказав:

-Коли повернешся додому – намалюй портрет своєї доньки, якою ти її бачиш, й віддай їй мовчки.

Наступного дня розгніваний чоловік прийшов знов до мудреця й закричав:

-Навіщо ти примусив мене вчинити таку дурницю?! Було погано, а стало ще гірше! Донька повернула мені малюнок, сповнений гнівом.

- А що ж вона сказала тобі? - запитав мудрець.

-Вона вигукнула: «Навіщо ти це мені приніс? Хіба тобі не достатньо дзеркала?

Пам'ятайте! Три нещастя є в людини: старість, смерть і лихі діти – говорить українська народна мудрість. Старість – невідворотна, смерть – невмолима, перед нещастям ніхто не зможе зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від дітей, а й від вас батьків. Бо в цьому є велика могутня сила, яку ні з чим не можна порівняти, яка здатна відобразити в душах наш образ – образ справжньої людської краси. Ця сила – велике багатство людського духу – любов. Будемо ж створювати це багатство своїм життям. Вона в наших серцях – є чим виховувати дітей. Адже дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Виховуйте так, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним, щоб стосунки - були міцним гранітом, щоб любові і турботи вистачало на всіх!

20


До скарбниці батьківської мудрості

В.О.Сухомлинський – видатний педагог, мудра людина, яка віддала своє серце дітям. Чи це не найкращий приклад нам, сучасним батькам і педагогам?

Вашій увазі представлена коротка добірка роздумів всесвітньо відомого педагога про одвічну проблему взаємин батьків і дітей. Гадаю, що в ній ви знайдете розраду і пораду, яка часом так потрібна батькові й матері.

Батьки і діти… Це вічний світ, у якому завжди було багато важкого і непізнаного.

Сядьте з дітьми біля вогнища, розкажіть їм про те, що ви бачили і переживали. Нехай і у вас піднімуться крила мрії. Якщо у вас не вистачить на це духовних сил, серце дитини відкриється перед вами, вона стане вашим другом.

Запалюйте вогник людяності, дорогі батьки…запалюйте вогник щастя і любові .

Кого з нас, дорогі батьки, не тривожить те, що в окремих дітях ми бачимо байдужість до праці… Як запобігти такій байдужості? Як зробити працю для дитини радісною і жаданою?

Треба наповнити працю дитини красою…

21


Радощі золотого дитинства… Скільки турбот у нас, дорослих, щоб діти не були обділені цими радощами. Давайте ж, дорогі батьки, потурбуймося про те, щоб діти самі творили свої радощі, щоб радощі дитинства їм приносила праця.


Там де не має мудрості батьківського виховання,любов матері і батька нівечить дітей. Є багато різновидів цієї безглуздої любові, основні з них – це любов замилування, любов деспотична, любов відкупу.

Дорогі батьки, пам'ятайте, що народити дитину – для цього великої мудрості не треба. Не треба особливого розуму й для того, що задовольнити всі її капризи та примхи. Те, що дитина з'явилася на світ, радіє сонцю і світлу - не якесь чудо і не якась заслуга дитини. Не перетворюйте дитину на іграшку. Діти люблять гратися, але не люблять, коли ними граються, перетворюючи їх на іграшку.


Сім'я стає могутньою виховною силою, що облагороджує ваших дітей лише тоді, коли ви, батько й мати, бачите високу мету свого життя, живете в ім'я високих ідей, що

Перегляд файлу

 

 

 

Відділ освіти

   Рокитнівської  райдержадміністрації

Сновидовицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Рокитнівської районної ради  Рівненської області

 

 

 

 

 

 

 

Рокитне 2013


Відділ освіти

Рокитнівської  райдержадміністрації

Сновидовицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Рокитнівської районної ради  Рівненської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рокитне 2013

Автор-упорядник

Лопуга Оксана Семенівна, соціальний педагог Сновидовицької загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів, спеціаліст – Порадник батькам. – Рокитне, 2013 –38с.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензент: Стрілець Вікторія Леонідівна, методист районного методичного кабінету відділу освіти Рокитнівської районної ради

 

 

 

 

 

 

 

У даному посібнику вміщено  матеріали,  які допоможуть батькам зрозуміти свою дитину, вибрати потрібну тактику виховання, сприяти налагодженню довірливих стосунків з нею, формувати толерантність і виваженість в тій чи іншій ситуації.

Матеріал може бути використаний також вчителями навчальних закладів, соціальними педагогами, психологами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано методичною радою Сновидовицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рокитнівської районної ради Рівненської області.

(протокол №  3     від  26.12.2012 р.)

 

 

 

 

Передмова

 

Сімя- це перше джерело, з якого починається

велика ріка почуттів і переконань.

В. Сухомлинський

    Сімя… Родина… В кожної людини вони мають особливе місце і є основою особистого щастя. Щаслива родина, в якій є найдорожче – діти. Сім’я – є природним осередком найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, совісті, правдивості, любові до всього живого.

Роль сімї у вихованні дітей -  велика і відповідальна. Батьки є природні вихователі  дитини.  І саме основним чинником у формуванні особистості – є виховний  клімат сімї.

    Природа і виховання посприяли тому, що всі люди різні: немає однакових батьків, як немає й однакових дітей. Кожен з нас неповторна особистість. Саме цим пояснюється відсутність єдиного універсального рецепту виховання дитини в сімї.

    Світ переживає кризу виховання, відбуваються зміни в суспільстві. Багато батьків скаржиться: « У наш час не знаєш, що робити! З одного боку, дитину треба виховувати якомога вільніше, не караючи її, не відгороджуючи від навколишнього світу, бути їй більше другом, аніж батьком чи матір’ю. З іншого боку, зовсім без дисципліни й авторитету теж не обійтися».  Щоб не відставати від змін, що відбуваються в суспільстві, батькам потрібно змінити свій підхід до виховання дітей, налагоджувати з ними доброзичливі стосунки на основі довіри. Бо саме основною причиною сімейних проблем є порушення взаємовідносин дитячо-батьківських стосунків, пов’язаних з розумінням одне одного.

Цей порадник татам і мамам, яким іноді важко зрозуміти свою дитину і вибрати потрібну тактику виховання в тій чи іншій ситуації. Запропоновані знання і практичні поради  спрямовані на формування порозуміння і взаємин батьків та дітей. У кожному з них - мудрість сімейного виховання.

ЯК МИ ВИХОВУЄМО СВОЇХ ДІТЕЙ

Приблизно всі батьки хочуть бути гордими за свою дитину. Успіхом у цьому може стати внутрішня гармонія кожного з батьків і мир між ними. Якщо ви хочете навчити чогось вашу дитину, навчіться спочатку самі. Якщо ви, наприклад, не вмієте керувати власними емоціями, то вам буде важко навчити цього дитину. Пригадайте, якою ви були дитиною і як вас виховували ваші батьки. Якщо ви задоволені тим, як вас виховували ваші батьки, як ви ставилися один до одного, ви можете за приклад взяти ці відносини, плануючи життя у власній сімї. Ви будете робити так, як ваші батьки, але при цьому у вас залишається можливість багато проблем вирішувати на власний розсуд. Якщо вам не сподобалось, як вас виховували батьки, то зробіть усе, щоб такого у вашій сімї не повторилось. Ви вже будете знати, що не треба робити. Але треба обдумати, що саме ви будете робити по-іншому. Тут у вас немає прикладів, і ви повинні самі вирішувати. Але головне – це знати, що найважливіше в житті – інтереси дитини, любов і турбота.  Для цього вам у нагоді стане запропонований тест.

Тест «Дітей виховують батьки. А батьків?»

Відповідаючи на запитання, виберіть одну із трьох відповідей:

а) можу і завжди так роблю (3 балів);

б) можу, але не завжди так роблю (2 бали);

в) не можу і ніколи так не роблю (1 бал).

Чи можете ви:

1.В будь - який момент залишити свої справи і приділити увагу  дитині?

2.Порадитися з дитиною, не дивлячись на її вік?

3.Визнати свою помилку стосовно дитини?

4.Попросити вибачення у дитини, якщо вчинили неправильно стосовно неї?

5.Зберегти самовладання, якщо навіть вчинок дитини вивів вас із себе?

6.Поставити себе на місце дитини.

7. Повірити хоч би на хвилинку, що ви добра фея чи принц?

8.Розповісти дитині повчальний випадок із власного дитинства, який подає вас не у зовсім привабливому світлі?

9.Завжди утриматись від вживання слів і висловлювань, які можуть поранити дитину?

10.Пообіцяти дитині виконати її бажання за хорошу поведінку?

11.Визначити дитині один день, коли вона може робити все, чого забажає, як хоче, і ні в що не втручатися?

12.Промовчати, якщо ваша дитина вдарила, грубо відштовхнула, або просто незаслужено образила іншу дитину?

13.Встояти проти дитячих сліз і прохань,   якщо впевнені, що це примха або забаганка?

Підсумки тесту

30-39 балів. Дитина – найбільший скарб у вашому житті. Ви прагнете не тільки зрозуміти, але й пізнати її, відноситесь до неї з повагою, дотримуєтеся найбільш прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, ви чините правильно можете сподіватися на хороший результат.

16-30 балів. Турбота про дитину, для вас – питання першої ваги. Ви володієте здібностями вихователя, однак на практиці не завжди застосовуєте їх послідовно і цілеспрямовано. Часом ви надто суворі, а інших випадках – занадто лагідні,окрім того,схильні до компромісів, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно подумати про свої підходи до виховання дитини.

Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам бракує або ж знань, або ж бажання і прагнення зробити дитину особистістю, а можливо, того і другого. Радимо звернутися до фахівців за допомогою.

Виховання дітей – складний процес, який триває довго, довше, ніж ми можемо собі уявити. Адже кожен із нас батьків  - унікальна особистість. Та щоб не помилятися, варто уникати батьківських міфів.

Пам’ятка 1. «Батьківські міфи та істини»

Міфи

Істини

 

Батьки несуть відповідальність за те, щоб їхні діти стали щасливими, діяльними і повноцінними дорослими людьми.

Це не так. Батьки створюють умови для розвитку особистісного і творчого потенціалу, а діти самі роблять вибір, вчаться на власних помилка. Пригадайте власне життя Чи слухали ви поради власних батьків? Чи жалкували, коли прислухалися до них?

 

 

Батьки повинні любити своїх дітей.

Зазвичай батьки люблять своїх дітей, коли їм не подобаються деякі їхні вчинки. Не думайте, якщо дитина перестала вам подобатися, ви перестали її любити. Діти – це люди, яким притаманні як позитивні, так і негативні риси.

 

Батьки завжди повинні мати владу над своїми дітьми.

Батьки не в змозі примусити своїх дітей стати якоюсь особистістю. Насправді потрібна влада над собою, а не над дитиною,щоб діти вважали своїх батьків за взірець.

Виховуючи дітей, необхідно бути переконаними, що в дітей не буде поганих звичок.

Діти не цінують домінування: силу та владу,а цінують розуміння та повагу. І саме це спонукає їх до позитивних дій.

Знання про те, як бути гарними батьками, приходить природним шляхом.

 Ні. Життя змінюється, і бути гарними батьками – це велика праця над собою.

 

Пам’ятайте батьки! Вашу дитину виховує кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен ваш крок, слово, справа, із якими її особистість стикається ніби випадково, мимохідь. Кожна дитина – це таємнича квітка, якій ви, батьки, допомагаєте розквітнути, посилаючи промінчики любові, доброти, ласки, ніжності, вміння зрозуміти один одного.

 

   Сім’я – це найважливіший чинник у вихованні дитини, на який впливає все – і виховання, яке дають батьки, і атмосфера в родині, і культура спілкування. Адже відсутність належного спілкування у сімї вносить неабиякий дисбаланс у стосунки батьків та дітей. Поки батьки весь день на роботі, а діти - у школі, спілкування не є можливим. Його, як правило, заміняють засоби масової інформації: телевізор, магнітофон, комп’ютер, друзі. У такому середовищі цілком відсутня гармонія взаємин батьків і дитини.

     Існують такі принципи хороших стосунків: принцип рівності та принцип дружби. Тобто батьки не диктують свою волю егоїстично, не силують робити лише те, що їм до вподоби, не ставлять своїх дітей на сто сходинок нижче від себе. Навпаки, дають доцільну врівноважену, а найповніше – засвідчену власним досвідом пораду. Якоюсь мірою такі стосунки можна описати як дружні, толерантні.

    Чи часто ви говорите своїй дитині: «Якщо ти це зробиш, то я тебе більше любитиму», «Я люблю тебе за те, що…»?

Дуже важливим у взаємодії з дитиною є можливість виявляти свою любов через зорієнтоване  спілкування, яке свідомо і послідовно ставить у центр уваги дитину. Вихідний принцип такого виховання – безумовне прийняття дитини такою, якою вона є, любов до неї за те, що вона існує. Отже, можна висловлювати невдоволення діями дитини, але не дитиною як такою і не її почуттями.

     Чи заохочуєте ви своїх дітей вільно висловлюватися та чи справді слухаєте, що вони хочуть сказати? Чи намагаєтеся ви зрозуміти почуття, прихований зміст слів дитини?

Коли діти знають, що ви їм прочитаєте нотацію, навіть не дослухавши їх до кінця, або розсердилися, якщо дізнаєтесь, які почуття вони мають насправді, то ніколи не поділяться з вами своїми почуттями.

 

Чимало, якщо не більшість дитячих проблем, породжені болем, образою, страхом. У таких випадках найкраще – активно вислухати. Це теж «правильний» спосіб спілкування – зазвичай ми втішаємо, вмовляємо. Активно  ж слухати – означає «повертати» дитині в розмові те, що вона повідомила, назвавши її почуття.  Такий спосіб співчуття  не залишає  дитину  на одинці з її проблемами і часом дає чудодійні результати, оскільки негативні почуття  зникають швидше – і дитина сама просувається у вирішенні своєї проблеми. Адже,  коли  діти знають, що ви справді їх вислухаєте, то відкриватимуть вам своє серце.

   Батьки повинні створити середовище, в якому б їхні діти не боялися висловлювати свої найпотаємніші почуття, якими б незвичними вони не були. Нехай в нагоді вам стануть ці пам’ятки.

Памятки батькам щодо створення  сприятливих психоемоційних умов у сімї

Памятка 2. «Як спілкуватися з дитиною»

1.Спілкуватися на рівних. Дивится прямо в очі.

2.Просити дитину вас чому-небудь навчити.

3.Запитати в дітей поради.

4.Цікавитися планами дітей та враховувати їх.

5.Запитувати в дитини про можливість скористатися її речами й не входити до неї в кімнату без попередження.

6. Просити допомоги в чому - небудь. Після цього не критикувати.

7. Давати доручення, яке дитина зможе виконати.

8. Схвалювати взагалі ( у цілому).

9. Підтримувати у важких ситуаціях (наводити приклади з власного життя).

10. Не «сюсюкатися» з дитиною. Розмовляти як з дорослою.

11. Зустрічати як кращого друга.

12.Якщо ви не праві, просити вибачення.

13.Дозволяти дитині висловлювати свої почуття і ділитися своїми.

14. Дозволяти робити дітям власні помилки (негативний досвідце теж досвід).

15. Концентрувати увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.

16. Тілесний контакт 2-3 рази на день, як мінімум.

Памятка 3. «Ніколи не використовуйте у спілкуванні з дитиною»

1. Накази, команди, що заперечують  життя. (Дитина плаче, розбила коліно, дорослі: «Припини плакати!»- образа в дитини  гарантована.)

2. Попередження, застереження погрози. (Якщо ти ще раз упадеш у калюжу…»).

3.Моралі,  проповіді. («Учитися твій обов’язок  тощо.  Такі моралі викликають  нудьгу, а потім агресію.)

4. Поради і готов  рішення. (Я б на твоєму місці…».)

5. Докази, нотації та висновки. («У твоєму віці треба знати…»). Нотації призводять до бажання боротьби і помсти.

   Діти  вміють випробовувати терпимість своїх батьків. Якщо ви час від часу гніваєтесь на своїх дітей, то не вважайте себе поганим батьком чи матірю. Іноді гнів батьків є цілком справедливим. Але слід його контролювати, не застосовуючи покарання. Яким чином? В даній ситуації скористайтеся цією  пам’яткою.

Памятка 4. «Покарання. Подумай, навіщо?»

1. Покарання не повинно шкодити здоровю – ні фізичному, ні психологічному.

2. Якщо є сумніви (карати чи не карати) – не карайте.

3. За один раз – одне покарання. Навіть, якщо вчинків було скоєно багато, покарання може  бути суворе, але одне за все одразу. Покарання – не за рахунок любові. Ні в якому разі не забирайте подарунки на знак покарання.

4. Памятайте про час давності правопорушення. Якщо ви зясували, що вчинок скоєно давно, краще не карайте.

5. Покараний – прощений. Сторінка перегорнулася, не згадуйте більше про це. Не заважайте починати життя спочатку.

6. Покарання – але  без приниження. Якщо дитина відчуває перевагу вашої сили над її слабкістю, і вважає, що ви не справедливі, - покарання подіє у зворотньому напрямку.

7. Дитина не повинна боятися покарання.

Памятка5. «Як не потрібно карати і сварити дитину»

Не можна карати і сварити:

  • якщо дитина хвора;
  • якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;
  • якщо дитина  їсть;
  • після сну;
  • перед сном;
  • під час гри;
  • під час виконання домашнього завдання;
  • одразу після фізичної або душевної травми(бійка, погана оцінка, падіння) необхідно перечекати, поки зупиниться гострий біль ( але це не означає, що необхідно втішати дитину);
  • якщо дитина не справляється зі страхом, лінню, роздратованістю,але щиро намагається подолати його; у
  • у всіх випадках, коли в дитини, щось не виходить;
  • якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам  не відомі;
  • якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані.

Іноді варто зупинитися на кілька хвилин, щоб гнів сполохнув. І пам’ятайте – це дитина! Не  сподівайтеся від неї дорослої поведінки та зрілого підходу. Якщо називати дитину поганою, то вона може подумати:« А для чого бути чемною?» Якщо робити дитині зауваження з любовю, це допоможе їй наступного разу поводитися краще.

Навчіться сприймати свого сина чи доньку такими, якими вони є, але не такими, якими б нам хотілося їх бачити. Дуже легко любити  ідеальну людську істоту. Спробуйте  полюбити дитину цілком, із її  вадами та поганими рисами.

Памятайте! Любити – це не означає потурати в усьому.

Основні правила батьківської поведінки

Як налагодити теплі стосунки

    Скажіть дитині, що хочете з нею поговорити – і запропонуйте їй самій обрати для цього слушний момент. Попередьте, що вам знадобиться, наприклад, одна година. Нехай вона сама обере час, вимагайте лише одного: щоб ніщо – ніщо!- не стала їй на заваді. Так ви одразу покажете їй, що бесіда набагато важливіша від повсякденних прохань і звичайних сімейних розмов. Будьте готові до того, що вона почне вперто відмовлятися, але все одно наполягайте на своєму.

Сядьте перед дитиною   зверніться з проханням уважно подивитися вам у вічі. Одразу попередьте, що не буде нотацій або сварки, ви не обговорюватимете її поведінку. Скажіть, що понад усе хочете порозумітися і стати її другом. А потім зверніться з проханням, чому, на ваш погляд, у вас не складаються стосунки. Налаштуйте на відвертість. Чудес не чекайте, але перш за все намагайтеся сприймати слова дитини без якихось розмов.

Не читайте лекцій, не лютіться. Не показуйте свого гніву, якщо почуєте щось, що вважаєте помилкою, або навіть правопорушенням. Памятайте, що ця розмова – про саму дитину, а не про вас – не варто говорити про те, якими ви були в дитинстві. Коли дитина розповідає відверто, ви слухаєте саме життя, при чому «з перших вуст» - згодні з тим, що говориться, чині. Нехай дитина вас звинуватить у всьому на світі. Навіть, якщо її слова несправедливі, це краще, ніж між вами лежатиме прірва замовчування. Так ви хоча б дозволите їй скинути тягар переживань!

Після того, як уважно вислухали дитину, ска­жіть, що ви багато що зрозуміли завдяки відвертій розмові — бо не вмієте читати думки. Не бійтеся попросити вибачення, якщо в якихось ситуаціях були не зовсім праві — від цього батьківський авторитет не тільки не зменшиться, а навпаки, зміцниться.

Проблеми, що виникають між нами та на­шими дітьми, мають глибоке коріння. Варто зга­дати себе в цьому ж віці та свої стосунки з бать­ками. Можливо, це дасть відповідь, чому син чи донька поводиться саме так, а не інакше.

Пам'ятайте: кожна вирішена проблема у сто­сунках із дитиною допоможе нам розв'язати вну­трішні дилеми, бо діти є нашими найкращими вчителями, які спонукають до самовдоскона­лення та розвитку.

А чи замислювалися ви,батьки, над тим, які стосунки у вас з вашою дитиною?

Тест  «Стосунки батьків з дитиною»

Інструкція: виберіть з наведених моделей ту, яка відповідає вашим реальним стосункам з дитиною.

  Модель 1.                              Модель 2.                       Модель 3.

 

 

  Модель 4.                              Модель 5.                         Модель 6.

 

 

 

    Якщо вашим стосункам дитиною відповідає модель(1) – ви з дитиною незалежні один від одного і не близькі. Це насторожує, варто задуматися над пошуками шляхів зближення.

    Якщо вашим стосункам дитиною відповідає модель(2) – незалежні, не дуже близькі, але контактують, мають щось спільне. Це вже краще.

    Наступні дві моделі – (3)- разом як особистості дуже близькі, але й незалежні, (4) – ближчі. Це гарні стосунки.

    (5) – близькі між собою як одне ціле – «ми». Це дуже гарні стосунки.

    (6) – одна особистість повністю поглинута, ввібрана іншою особистістю. Для вияву власного «Я» дитині не залишається місця. Це ситуація тиску.

5 шляхів до серця дитини (за Бруно Ферреро)

  1. Дотик.
  2. Час.
  3. Слова – заохочення(схвалення).
  4. Подарунок (спитайте, чого дитина хоче).
  5. Допомога.

 

 

 

 

 

 

 

   Ми часто вважаємо, що діти  мають розуміти нас  і навколишній світ так само, як і дорослі, нав’язуємо свої готові рішення, контролюємо їхні вчинки.  Та це зовсім  не так. Нам батькам варто пам’ятати, що діти – це ті ж люди, але не досвідчені. І хоча вони хочуть до всього дійти самі, зробити це можуть,як правило, з допомогою дорослих, але з допомогою тактовною.

І це має бути лише допомога, а не заміна дій дитини діями дорослого.

    Діти хочуть бачити батьків друзями й порадниками, їм потрібен ваш досвід. Зрозуміти іншу людину можна лише за умови поваги до неї. Слід зазначити, що і хлопчики, і дівчатка найчастіше відвертіші з матір’ю, аніж із батьком, тимчасом як цей вид спілкування має неабияке значення. Мами є прихильниками «тепличного» виховання.

   Стосунки дітей і батьків нерівноправні. Чимало батьків, звикнувши «розпоряджатися» дітьми, болісно сприймають послаблення своєї влади, внаслідок чого виникають конфлікти з дітьми в сім’ї. Саме тому батькам треба вчитися чуйності, уважності тощо. І найголовніше, не забувати про те, що повноцінне виховання дитини можливе лише при повній взаємодії як батька, так і матері. « Не думайте, що ви виховуєте дитину тоді, коли розмовляєте з нею, або повчаєте її, або караєте її. Ви виховуєте її щомиті, навіть тоді, коли вас немає вдома»(А.С.Макаренко).

Памятка 5. «Як слід поводитися з дитиною»

1.Діліться з дитиною удачами, успіхами та проблемами, радьтеся з нею.

2.Дозволяйте дитині проводити час із друзями вдома.

3.Будьте готові до того, що ваша дитина  може набути  шкідливих звичок.

4.У разі виникнення серйозних проблем допомагайте своїй дитині знайти вихід, переконуйте її, що є люди, з іншими , значно кращими інтересами.

5.Доводьте дитині, що вона має позитивні риси, які слід активно розвивати.

6.Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями,

однокласниками. Порівнюйте, якою вона була вчора та якою є сьогодні. Це допоможе опанувати ази батьківської мудрості.

7. Довіряйте дитині.

8. Будьте терплячими, ставтеся терпляче до дитячих поривів. Виховуйте її вимогливою любов’ю.

9. Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, як я наказав», замініть цю форму вимогою іншою: «Роби, тому, що не зробити цього не можна, це принесе користь».

10.Дозволяйте   дитині робити свій вибір,  приймати  власне рішення.

11. Вірте своїй дитині.

12. Любіть свою дитину, приймайте її  такою, яка вона є.

13. Показуйте дитині, що вона є для вас важливою і найдорожчою.

Памятка 6.  «Батьківське «Вірую»

Діти навчаються жити від життя.

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.

Якщо над дитиною сміються, вона стає замкнутою.

Якщо дитина росте в докорах, вона живе з почуттям вини.

Якщо дитина росте в толерантності, вона вчиться терпимо сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.

Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе у небезпеці, вона вчиться вірити в людей.

Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

 Якщо дитина виховується на основі духовних цінностей, вона вчиться бути доброю людиною.

Якщо дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ЗАПОВІТИ РОЗУМНОГО ВИХОВАННЯ

1. Ніколи не займайтесь «виховною роботою» в поганому настрої.

2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

3.Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

4.Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні кроки до мети.

5.Не пропустіть моменту, коли досягнуті перші успіхи. Відмітьте їх.

6. Вкажіть дитині на допущену нею помилку, щоб вона осмислила.

7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Сутність людини і її вчинок – різні речі.

8. Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй що вірите в неї, дивлячись на помилку.

9.  Виховання – це наступність цілей.

10. Вихователі - батьки повинні бути твердими, але добрими.

Притча « Не продаємо»

Одна молода пара зайшла у крамницю дитячих іграшок, де довго оглядала на полицях ляльок, які плакали і сміялися, електронні іграшки, маленькі печі, що пекли торти і піци… Однак батьки ніяк  не могли вирішити, що купити. До них підійшла ввічлива продавчиня, запитала, чим допомогти.

- Розумієте, - почала пояснювати жінка, - у нас маленька дівчинка, але ми цілими днями не буваємо вдома.

- Дівчинка, яка мало усміхається, - вів далі чоловік.

- Ми хотіли б купити їй щось, щоб її ощасливило,  - говорила жінка, навіть коли нас немає поруч. Щось, щоб її розрадило потішило, коли вона сама.

- Вибачте, усміхнулася продавчиня, ми не продаємо батьків.

   Діти – це живі квіти землі. І  як кожній квітці потрібні певні  погодні умови для повного розвитку, так і дітям потрібно створити необхідні умови для їх нормального життя. Тому ви, батьки, повинні дбати про безпечне середовище, якому б ваші діти почувалися любими і потрібними, відчувати серцем голос своєї дитини.

Памятка 7. «Дитячий меморандум»

1.Будьте такими, якими ви прагнете виховати мене, і тоді, ви будете для мене справжнім взірцем.

  1.     Не нав'язуйте мені власних принципів, краще власним прикладом доведіть їх життєву цінність.
  2.     І в метушливій буденності за клопотами і турботами не забувайте приділяти мені свою увагу і тепло, і я піклуватимуся про вас у старості.
  3.     Не потрібно надмірно мене критикувати. Повірте в мої сили і здібності - і я справлюсь з будь-яким завданням, подолаю усі труднощі і стану кращим.
  4.     Сприймайте і любіть мене таким, яким я є, і серце моє завжди буде відкритим для вас.
  5.     У  спілкуванні зі мною не зодягайте маску, не беріть на себе якусь роль,це дасть можливість зберегти  наші стосунки щирими і безпосередніми.

7. Не застосовуйте у стосунках зі мною силу. Жорстокість нікого не зробила кращим.

8. Не потрібно також  моралізувати з будь-якого приводу. Давайте     проаналізуємо   ситуацію,подумаємо, як краще з неї вийти або уникнути її, і не допускати таких помилок надалі.

9. Довіряйте мені, і я стану вашою опорою, вашим помічником.

10. Не потрібно виконувати мої забаганки. Я деколи тільки перевіряю вас. Людину ж духовну завжди відрізняють  потреби розумні.

11.  Не намагайтеся робити усе за мене. Не бійтеся мої самотності, тільки тоді я виросту відповідальним і самостійним.

 

    Ніколи не кажіть, що ніколи виховувати свою дитину. Це означає сказати: «Мені ніколи любити».  Адже дитина – це ніжний пагін, слабенька гілочка, яка стане могутнім деревом й вимагає особливої турботи, ніжності, ласки і безмежної любові. Ми виховуємо своїх дітей способом власного життя, системою власних цінностей, виховуємо своєю присутністю і відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою в квартирі, ставленням до праці і дозвілля,  в любові один до одного. Любов батьків у першу чергу виявляється через довіру і турботу.

  Турбота – це готовність завжди прийти дитині на допомогу, зацікавленість у її благополуччі, інтерес до особистості, прагнення зробити щасливим, співчуття до її болю. Турбота – це активний різновид любові. Піклуватися – значить цікавитися і перейматися життям дитини.

  Довіра  - значить визнання, що в дитини все гаразд. Це віра в те, що дитина може успішно вчитися на власних помилках. Це готовність дозволити життю йти своїм плином, вірячи, що врешті – решт усе буде добре. Довіряти дитині – значить вірити, що вона завжди робить все, на що спроможна, навіть якщо на перший погляд здається, ніби це не так. Довіряти – значить давати дитині свободу і простір робити все самостійно.

Звичайно кожній дитині потрібна й довіра, й турбота, але в різних порціях. Усе добре в міру. До девятирічного віку всі діти потребують багато турботи та дещо менше довіри. Після девяти – починаються природним чином віддалятися від батьків і стають більш залежними. Перша ознака, що дитина віддаляється,   -  вона соромиться вашої поведінки. Приблизно в девятирічному віці починає розвиватися своє «Я» як окремого від єства. Це час самоусвідомлення.  З цієї миті і до вісімнадцятирічного віку дітям потрібно більше довіри, хоча і турбота теж як і раніше необхідна.

 

  Cправжня  мудрість батьків – в умінні дати дитині любов і щастя.  А любов  - це і спокійний вогонь, який дає тепло та їжу, але вогонь цей може перетворитися і в катастрофічну пожежу. Усе залежить від того, як ви керуєте вогнем,  дорогі батьки. В мудрості бути кочегаром цього вогнища – уся мудрість виховання. Як сказав В.Сухомлинський: «Щоб мати доступ до дивного палацу, ім’я якому дитинство, ми повинні перевтілюватися, ставати якоюсь мірою дитиною. Тільки за цієї умови нам буде доступна мудра влада над дитиною. Тільки за цієї умови діти не дивитимуться на нас, як на істот, що випадково потрапили і їхній палац, як на сторожів, яким усе одно, що робиться в дивному палаці - в дитинстві».

Є у  Достоєвського прекрасні слова: «Увійдемо до залу суду з думкою про те, що ми винні» Увійдіть в дивний світ дитинства з гарячим серце любові, в якому  бється пульс дитячого життя. Не подумайте, батьки, що світ дитинства – це ідеальний світ. Я прекрасно розумію, що дитинство твориться для того, що ми дорослі, залишаємо у своїх дітях.

    Звертаючись до батьків, В. Сухомлинський нагадував: «Якщо ви хочете стати неповторною особистістю, якщо мрієте після себе залишити слід на землі – не обов’язково бути видатним письменником або вченим, творцем космічного корабля або відкривачем нового елемента періодичної системи. Ви можете утвердити себе у суспільстві, засяяти красивою зіркою неповторної індивідуальності, виховавши хороших і  люблячих дітей, працьовитих трудівників, громадян, сина,доньку, хороших батьків для своїх онуків. Творення людини – найвище напруження ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти – не тільки і не скільки джерело радості. Діти – це любов і щастя,створене працею».

     Любити не важко, важче виявляти свою любов. Це головніше. Оскільки любов до своїх дітей є в нас завжди,скористаймося нею.

 

 

Притча про батьків і дітей.

Одного разу до мудреця прийшов чоловік.

  • Допоможи, будь ласка! Мені  так погано. Моя дочка зовсім не розуміє мене – вона не чує моїх слів, вона не розмовляє зі мною. Навіщо їй тоді голова, вуха, язик? Вона жорстока – навіщо тоді їй серце?

Мудрець сказав:

  • Коли повернешся додому – намалюй портрет своєї доньки, якою ти її бачиш, й віддай їй мовчки.

Наступного дня розгніваний чоловік прийшов знов до мудреця й закричав:

  • Навіщо ти примусив мене вчинити таку дурницю?! Було погано, а стало ще гірше! Донька повернула мені малюнок, сповнений гнівом.
  •  А що ж вона сказала тобі? - запитав мудрець.
  • Вона вигукнула: «Навіщо ти це мені приніс? Хіба тобі не достатньо дзеркала?

  Памятайте! Три нещастя є в людини: старість, смерть і лихі діти – говорить  українська народна мудрість. Старість – невідворотна, смерть – невмолима, перед нещастям ніхто не зможе зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від дітей, а й від вас батьків. Бо в цьому є велика могутня сила, яку ні з чим не можна порівняти, яка здатна відобразити в душах  наш образ – образ  справжньої  людської краси. Ця сила – велике багатство людського духу – любов. Будемо ж створювати це багатство своїм життям. Вона в наших серцях – є чим виховувати дітей. Адже дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Виховуйте так, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним, щоб стосунки  - були міцним гранітом, щоб любові і турботи вистачало на всіх!

 

 

 

     В.О.Сухомлинський – видатний педагог, мудра людина, яка віддала своє серце дітям. Чи це не найкращий приклад нам, сучасним батькам і педагогам?

    Вашій увазі представлена коротка добірка роздумів всесвітньо відомого педагога про одвічну проблему взаємин батьків і дітей. Гадаю, що в ній ви знайдете розраду і пораду, яка часом так потрібна батькові й матері.

   Батьки і діти… Це вічний світ, у якому завжди було багато важкого і непізнаного.

 

    Сядьте з дітьми біля вогнища, розкажіть їм про те, що ви бачили і переживали. Нехай і у вас піднімуться крила мрії. Якщо у вас не вистачить на це духовних сил, серце дитини відкриється перед вами, вона стане вашим другом.

 

 

 

   Запалюйте вогник людяності, дорогі батьки…запалюйте вогник щастя і любові .

 

 

    Кого з нас, дорогі батьки, не тривожить те, що в окремих дітях ми бачимо байдужість до праці… Як запобігти такій байдужості? Як зробити працю для дитини радісною і жаданою?

    Треба наповнити працю дитини красою…

 

 

 

 

 

   Радощі золотого дитинства…  Скільки турбот у нас, дорослих, щоб діти не були обділені цими радощами. Давайте ж, дорогі батьки, потурбуймося про те, щоб діти самі творили свої радощі, щоб радощі дитинства їм приносила праця.

 

 

 

  Там де не має мудрості батьківського виховання,любов матері і батька нівечить дітей. Є багато різновидів цієї безглуздої любові, основні з них – це любов замилування, любов деспотична, любов відкупу.

 

 

    Дорогі батьки, пам’ятайте, що народити дитину – для цього великої мудрості не треба. Не треба особливого розуму й для того, що задовольнити всі її капризи та примхи. Те, що дитина зявилася на світ, радіє сонцю і світлу -  не якесь чудо і не якась заслуга дитини. Не перетворюйте дитину на іграшку. Діти люблять гратися, але не люблять, коли ними граються, перетворюючи їх на іграшку.

 

 

 

   Сім’я стає могутньою виховною силою, що облагороджує ваших дітей лише тоді, коли ви, батько  й  мати, бачите високу мету свого життя, живете в ім’я високих ідей, що підносять, звеличують вас в очах  ваших дітей.

 

 

 

   Умійте творити велике, безцінне, духовне багатство подружнього життя – взаємну любов,справжню людську любов, любов красиву і благородну, чесну  й віддану. Це сонце, що гріє і світить вашим дітям.

 

 

 

   Що ми залишаємо в серцях  своїх дітей, батьки? Давайте частіше ставити самим собі це запитання. Будемо залишати в серцях своїх дітей моральні цінності, створені, добуті, вистраждані трудовим народом за його багато вікову історію, за століття боротьби, що утверджує високу гідність Людини.

 

 

 

   Як важливо, дорогі батьки, щоб наші діти жили не тільки сьогоднішніми радощами, а й турботами про завтрашній день. Сьогодні цвіте сад, сьогодні наливаються золоті яблука,  достигає виноград – це добре, але треба закладати в родючий грунт насіння для створення радості тих, хто прийде до школи через кілька років, хто буде жити після нас. У турботах про завтрашній день народжуються перші патріотичні почуття.

 

 

 

 

   Умійте берегти й шанувати, звеличувати й удосконалювати людську любов – найтонше й найпримхливіше, найтендітніше, найміцніше, найкрихітніше й наймогутніше, наймудріше й найблагородніше багатство людського духу.

 

 

 

 

 

 

   Ця підбірка матеріалу пропонується батькам  і класним керівникам для глибшого вивчення індивідуальних особливостей дітей і планування роботи з ними. Особливо важливо знати при розподілі суспільних доручень в класі .

  Спробуйте скористатися основними порадами і рекомендаціями кожного знаку Зодіаку, подумайте, як досягти гармонії у спілкуванні, взаєминах з кожною дитиною.

            Овен

              (21 березня — 20 квітня)

Енергійна, життєрадісна дитина, тягнеться до всього нового, ак­тивно досліджуючи світ навколо себе. Словам не вірить, вчиться тіль­ки на власному досвіді. Дещо уперта, свавільна, не любить, коли її обмежують. У дівчаток часто з'являються хлоп'ячі риси.

У дитини багата уява, вона сповнена  враженнями. Дуже збу­джується у занадто жвавих іграх, тож потім її важко заспокоїти. За все береться з ентузіазмом, але її запал, як солома,— яскраво спалахує і швидко гасне. Активна і непосидюча, вона спочатку діє, а потім думає. Але мислить вона дуже логічно. Якщо стикається із серйозними перешкодами, то кидає і переходить до чогось іншого, не менш цікавого. Схильна зважати тільки на себе, не звертаючи ува­ги на почуття інших людей.

Вчиться нерівно. Встигає з тих предметів, які любить, нехтую­чи рештою. Не можна допускати це відставання, але  й не можна ви­магати від неї бути круглим відмінником.

Хворіє вона бурхливо, з високою температурою, але хворобу до­лає швидко. Заняття спортом дадуть вихід її енергії, aлeуникайте видів спорту, в яких можливі травми голови.

 

Рекомендації:

  • не вступайте з нею в суперечку, на ваше слово вона відповість десятьма;
  • ваші вимоги повинні бути зрозумілими, логічними;
  • коло її обов'язків має бути чітко обкресленим;
  • неорганізованість долайте м'яко і спокійно, не наполягайте;
  • після школи дайте дитині короткий відпочинок, потім відразу ж садіть її за уроки, щоб вона не виконувала їх допізна, адже дитина потребує повноцінного нічного сну (більше се­редньої норми), оскільки витрачає дуже багато енергії (якщо поскаржиться на головний біль — її нервова система пере­вантажена).

Примітка:дитина, що народилася в останні три дні того або іншого сонячного знаку, запозичує і риси психотипу, що йде наступним.

 

Скорпіон

(23 жовтня — 21 листопада)

Дитина цього знаку переповнена енергією, і їй обов'язково  необхідно дати вихід, інакше буде вередливою, упертою або робитиме все навпаки. Їй потрібна серйозна справа, краще за все пов'язана з пізнанням навколишнього простору. Дівчатка сильно відрізняють­ся, від хлопчиків: вони милі й привабливі, тоді як хлопчик схильний до крайнощів і неодмінно прагне вийти за межі дозволеного.

У вихованні абсолютно не припустима тактика наказів і забо­рон — перш ніж удатися до покарання, спробуйте впливати переконаннями та домовленостями. Властива дитині критичність доз­воляє їй піддавати сумніву чужі думки.

У зовнішній поведінці вона може бути м'яка, але внутрішнє емо­ційне життя у неї дуже напружене. Свої права і речі вона відстоюватиме наполегливо. Її нелюбов до порядку — це небажання підкорятися чужим вимогам. Появу молодшого брата або сестри вона пере­живатиме дуже гостро, хворобливо ревнує батьків.

Рано починає прагнути самостійного життя. Вчитися може доб­ре, якщо захоче. Але може вчитися й абияк, демонструючи свою не­залежність від загальної думки, хоча думка однолітків означає для неї багато. Якщо вона відчує, що може самоствердитися у навчанні, «викладеться» цілком. У навчанні їй допоможуть гостра цікавість та аналітичний розум.

Якщо вона часто застуджується, млява — це не через недолік сну, а від невикористаного надлишку енергії. Їй потрібні постійні фізичні навантаження, краще за все спортивні секції, де регулярні заняття допоможуть подолати незібраність.

Рекомендації:

  • статеве виховання треба починати раніше, зробіть це якомога простіше, щоб ослабити пекучий інтерес до цієї таємниці;
  • ніколи не ображайте і не принижуйте дитину, не вимовляйте образливих слів на її адресу при сторонніх;
  • вона потребує вашої довіри і дуже не байдужа до вашого за­хоплення нею, готова зробити майже неможливе, щоб довести вам свою значущість. Використовуйте цю якість!

 

 

Стрілець

(22 листопада — 20 грудня)

Життєрадісна, правдива, сповнена надій дитина, яка розкри­вається у спілкуванні. Не любить обмежувати себе ні в їжі, ні в роз­вагах, ні в життєвому просторі,

Здатна самостійно організувати себе, достатньо лише познайомити її з правилами поведінки. Їй приносить задоволення дотримання ритуалів. Її привертають урочисті церемонії.

Коло читання у неї не дуже широке, її активність спонукає її до дії, тому смак до книг доцільно вчасно прищепити.

Добре працює, якщо бачить мету. Багато означають оцінки і ви­словлена при всіх похвала. Вона і сама не проти похвалитися свої­ми успіхами. Якщо у неї щось не виходить, вона починає нервувати і конфліктувати. Конфлікти в школі можуть виникати й тому, що не любить як фамільярності, так і зневажливого ставлення.

Прагне завоювати авторитет у суспільній діяльності.

Здоров'я залежить від душевного етапу. Непригноблюваній ди­тині не страшні застуди і порушення дієти. У невдачах опірність різ­ко спадає. Скарги на неприємні відчуття під грудиною і в правому підребер'ї свідчать про порушення в роботі печінки.

Рекомендації:

  • залиште дитині певну свободу для саморозвитку і не пригні­чуйте її дріб'язковими турботами, контролем і надмірною опікою, — відчуваючи недовіру дорослих, вона сама втратить довіру до них;
  • у вихованні спирайтеся на її почуття честі й обов'язків;
  • допоможіть їй позбавитися надмірної прямолінійності.

 

 

 

Водолій

(20 січня — 19 лютого)

Товариська і дуже приваблива дитина. У перші  роки життя ви­пробовує вас на міцність. Вона порушуватиме ваші заборони, від­мовиться робити те, що ви від неї вимагаєте, і вибере саме те, що ви найбільше підкреслюєте. Тому не оточуйте її зайвими заборонами, але в найголовнішому ви повинні бути непохитні. Якщо ви посту­питеся, то поступатиметеся регулярно, але, якщо ви відчуєте вашу внутрішню силу, вона вас поважатиме.

Дуже наполеглива у своїх бажаннях, але внутрішньо дуже ло­гічна й розумна як для її віку. Не пригнічуйте її інтерес до всього нового і не відштовхуйте від себе. У своєму розвитку вона дуже тяг­неться до старших, прагнучи обігнати свій вік. Читання цю дити­ну привертає більше, ніж іграшки, і читає вона все поспіль. Із стар­шими братами і сестрами тримається незалежно, молодших опікає. Тварина в будинку — для неї велика радість. У колективі одноліт­ків почувається вільно.

Навчання дається Водолію легко: йому притаманна посидючість, але треба підтримувати в ньому інтерес до знань, звертаючи його ува­гу па незвичайне в кожному предметі.

Цій меті чудово послужить участь в олімпіадах, читання книг з серії «Цікава наука».

       Рекомендації:

  • не сприймайте занадто серйозно запальність дитини, помовчіть, і вона швидко стихне, якщо ж ви сперечатиметеся з нею, вона рознервується надовго;
  • стосовно здоров'я їй корисні рухомі ігри па повітрі, турпоходи, тривалі прогулянки, дихальна гімнастика;
  • приділяйте увагу зубам і мигдалинам — туди легко потрапляє інфекція. Простежте за роботою печінки і жовчного міхура;
  • не перешкоджайте прагненням удосконалити щось вдома, дещо з нововведень може виявитися дуже корисним.

Риби

(20 лютого — 20 березня)

Дитина безкорислива, сприйнятлива і вразлива. Не любить бре­хати, але часто може відрізнити правду від вигадки, оскільки ціл­ком живе у фантастичному світі своєї уяви. Головне завдання — прищепити їй елементи реалізму. У свідомій брехні їй дорікати не можна — вона сама вірить тому, що розповідає. Дух суперництва їй чужий, але самостійність в неї розвинути можна. Ставте перед нею проблемні завдання, весь час їх ускладнюючи. Boнaне витримує три­валого навантаження, великої відповідальності, це може виклика­ти  в неї психічний зрив. Вона завжди готова допомогти, але не лю­бить бути лідером.

Рекомендації:

  • використовуйте чутливість дитини — це співчутлива душа;
  • прагніть переконати дитину в її власних можливостях;
  • підкреслюйте результати, отримані завдяки її проникливості і передбачливості;
  • покажіть, що ви поважаєте її;
  • уникайте образливих слів, що принижують гідність дитини.

 

Діва

(22серпня — 23 вересня)

Терпляча, охайна, акуратна й обов'язкова дитина. Добре впи­сується у сімейні правила, але хоче постійного й усталеного розпо­рядку життя, не любить частих змін і боїться несподіванок. Їй по­добається все логічне, точне, конкретне.

У батьках шукає надійної опори, їй необхідно треба бути впев­неною, що її не кинуть напризволяще.

Вчитися буде старанно, вчитель для неї — великий авторитет. Якщо погано вчиться, причин може бути дві — або потопає в дріб­ницях і не бачить головного, або за цим ховається серйозне емоцій­не напруження в школі й удома.

Посидючій Діві доцільно робити невеликі, але часті паузи, вве­чері раніше відправляти спати, щоб уникнути перевтоми. Можуть виникати проблеми зі шкільними сніданками: Діва розбірлива і ду­же гидлива.

Чутливий орган — кишечник, всі стреси сильно на ньому поз­начаються.

Рекомендації:

  • ніколи не дорікайте за те, що дитина захоплена роботою,— не зрозуміє, адже Діва — завзятий трудівник;
  • намагайтеся якомога менше дорікати взагалі: на помилки вказуйте м'яко — вона частіше і сильніше за інших здатна відчувати себе винною;
  • підтримуйте будь-які паростки ініціативи, керувати Дівою легко, але ініціативи їй часто не вистачає;
  • не демонструйте дитині свою заклопотаність її здоров'ям, вона трохи недовірлива;
  • корисно учити її співати.

 

Терези

(23 вересня — 22 жовтня)

Мало не найголовніше для дитини — гармонія у близькому ото­ченні, особливо в сім'ї.

Добродушна і весела, непримхлива дитина, вона дуже чуйно реагує
на конфлікт, може навіть захворіти. Сама вона ретельно уникає
конфліктів, прагне пом'якшити атмосферу, готова піти на компроміс, не
прагне перемогти в суперечці за будь-яку ціну. Їй не властивий дух змагань, близька співпраця. У дитини розвинене відчуття
справедливості, і судить вона  неупереджено.

Тонке сприйняття і краси і відчуття гармонії допомагає виробити у дитини добрий смак. Товариська, легко сходиться з людьми, зберігаючи  при цьому внутрішню незалежність. Дуже уважна до свого  зовнішнього вигляду. У дівчаток це часто перетворюється на хвороб­ливу проблему - їм здається, що вони непривабливі.

Не схильні демонструвати свої труднощі і проблеми, поділитьяними тільки у раз встановлення близького  контакту.

Рекомендації:

  • орієнтувати цей психотип треба на професію, не пов'язану з тривалою й одноманітною роботою, дитині потрібна мож­ливість проявити ініціативу;
  • у фізичному плані слід звернути увагу на зміцнення м'язів спини, корисно займатися гімнастикою, танцями;
  • особливо дівчаток треба берегти від застуди і переохолодження тазової області;
  • звернути увагу на роботу сечовивідних шляхів;
  • ніколи не зачіпайте їх відчуття справедливості, інакше замість ягняти побачите перед собою тигра.

 

Козеріг

(21 грудня — 19 січня)

Це  «кішка, яка ходить сама по собі». Емоційні контакти міц­ні, але при цьому дитина внутрішньо дещо відчужена, заглиблена в себе й сором'язлива, хоча і приховує це. У неї є внутрішня серйоз­ність і дорослість. Відповідаючи на питання, їй потрібно обов'язково пояснювати, чому вийшло саме так, а не інакше. Досить практична і володіє внутрішньою організованістю. Приклад сприймає кра­ще, ніж пораду.

Трохи примхлива, дуже самолюбна й образлива. Не вимагайте, щоб вона визнала свою провину і просила вибачення: ви зустрінете наполегливий і мовчазний опор. Краще дайте їй можливість випра­вити помилку, а потім похваліть.

Близьких друзів у неї багато, але вона вибирає їх самостійно.

У навчанні прагне опанувати загальний метод. Невдачі можуть під­силити її невпевненість у собі, і вона може зовсім закинути цей пред­мет. Дитині потрібний успіх, щоб знайти упевненість. Гостра реакція на справедливість вчителя теж може вилинути на її навчання.

їй може важко даватися гімнастика і плавання, але саме цим і слід займатися Козерогу.

Рекомендації:

  • до води привчайте з раннього дитинства й обов'язково загар­товуйте — у зрілому віці це допоможе уникнути ревматизму, проте не перестарайтеся в загартуванні, бо для дитини холод велике навантаження;
  • використовуйте її бажання бути корисною, доручайте їй но­сильні справи, поясніть дитині чітко, що треба зробити, і не стежте за кожними кроком: вона не терпить нав'язливості;
  • вітайте зібрання її друзів у вас вдома;
  • хваліть його тільки за справу, за заслужену похвалу вона не сприймає;
  • не турбуйтеся, якщо вона розвивається дещо сповільнено,— її здібності розкриються в зрілому віці;
  • не критикуйте за непіддатливість — це її сила. Вона не зрозуміє ваших докорів і вашого небажання співпрацювати з нею. Намагайтеся бути її союзником, вона прийме вашу допомогу і винагородить вас сторицею.

 

Рак

(21 червня — 21 липня)

Вразлива дитина, відчуває щонайменші нюанси у ставленні до себе. Її треба любити всією душею, сміятися з нею і щиро їй співчу­вати. Вона боїться спати в темряві, боїться залишитися наодинці, боїться, що мама забуде забрати її з дитячого садку тощо. Не глу­зуйте над її страхами і пам'ятайте: заспокоюючи її, ви самі повин­ні бути спокійні — дитині легко передаються ваші тривоги і невпев­неність. Вона відповість на чуйність і турботу батьків любов'ю і при­хильністю, буде дуже довірливою і домашньою.

Дівчаток можна рано підключати до домашніх справ, і незабаром вони стануть добрими помічницями. Якщо візьметься за прибиран­ня, вичистить і вилиже всі кути й закуточки. Але регулярно підтри­мувати порядок не може. На її столі постійний безлад.

Не дуже упевнена в собі й чутлива до думки оточуючих, вона не­легко адаптується в дитячому колективі.

У школі для неї добре ставлення вчителя буде важливіше за зміст предмета. В улюбленого вчителя вона вчитиметься дуже добре. На уроці може бути неуважною, в цей час дитина перебуває у світі своєї уяви.

Цю дитину постійно треба підштовхувати. Її безвольність, як вам здається, хай вас не турбує — в дитині є тиха завзятість, але тільки в тому, що вона  сама вважає  і важливим для себе.

Рекомендації:

  • частіше запрошуйте її друзів у гостини, на своїй території вона відчуває себе впевненіше;
  • не ведіть її весь час за руку -  дитині треба вчитися само­стійності;
  • уважно стежте за її харчуванням : травна система — її слабке місце, особливо шлунок;
  • будьте обережні у виразах, бо вона чутлива, уявляє собі більше за те, що існує насправді;
  • не втрачайте нагоди показати дитині, що ви уважні і сприй­нятливі до щонайменших проявів її уваги до вас;
  • проявляйте до неї участь, огорніть її теплом вашої любові, і миліше за вас їй ніхто не буде.

 

 

Лев

(22 липня — 22 серпня)

Творча натура, яку не можна пригнічувати, інакше може зали­шитися похмурою, замкненою або безвольною па все життя. Не глу­зуйте над її схильністю похвалитися — це прагнення дитини до пер­шості. Вона дуже страждає, якщо в чомусь не є лідером.

За характером довірлива, але надовго запам'ятовує образи.

Працюватиме наполегливо і цілеспрямовано, маючи перед собою перспективу. Особливо її спонукатимуть успіхи й визнання оточен­ня. Лев не дуже розбірливий у друзях. Йому корисно рано вставати і відразу включатися в денний ритм. Дещо спартанське виховання допоможе дитині завжди підтримувати гарну форму. При всій зов­нішній міцності вона уразлива, неприємності, нервове напруження, зриви, стрес несприятливо впливають па серцеву діяльність.

Рекомендації:

  • ви повинні виявляти велику гнучкість і поступливість: дитина дуже авторитарна, всім хотіла б управляти самостійно. Але, як правило, вона здатна тільки на загальні вказівки, а всі деталі — у ваших руках, і ви можете робити все так, як цього хочете, по забуваючи підкреслити, що це вона спрямувала вас на шлях істини;
  • погано витримує критику, тому волайте до її доброго серця — не помилитеся, врешті-решт, вона готова на вчинки, щоб принести вам задоволення;
  • дайте їй можливість виконувати відповідальну і престижну роботу, щоб вона могла справою завоювати бажаний ре­зультат;
  • не ображайте її відчуття власної гідності, тримайте дане слово;
  • радьтеся з нею з приводу доступних її розумінню питаннях;
  • будьте обережні з подарунками, інакше дитина дуже швидко набуде звички вимагати дорогих речей; постежте за її серцем.

 

Тілець

(21 квітня — 20 травня)

Мила, ласкава, часто дуже красива дитина далеко не проста. Вона зажадає від вас багато любові, тому що в її вразливій душі визріває відчуття, ніби її ніхто не любить, що до неї несерйозно ставляться. Вона ласкава і легко відчуває схильність до людини, але дещо хит­ра. З раннього дитинства любить красиво одягатися. Добре знає, чого хоче, або наполегливо прагне цього. Але  її психіка не дуже пластич­на, їй важко перемкнутися з одного на інше, тому не давайте дитині два завдання відразу. «М'які батьки» — її злі вороги, вона зможе добитися від них всього, чого захоче. Але  і дуже сильному натиску вона відчайдушно чинить опір, шаленіє, стає агресивною, некерованою. Відверті міркування, як і читання моралі, вона пропустить повз вуха. У неї ґрунтовний, але дуже повільний розум. До школи її треба готувати заздалегідь. Невпевненість може перешкодити дитині в школі. Слабке місце такої дитини — горло і вуха. Її апетит часто залежить від того, наскільки красиво накритий стіл.

Рекомендації:

  • розмовляйте з дитиною конкретно;
  • не бійтеся зайвий раз її похвалити, у жодному випадку не лайте за повільність;
  • під час навчання допоможіть їй вибрати опанування технічних навичок, вона їх легше сприймає, ніж загальні правила;

у спорті вибирайте менш різкі і жорсткі види (лижі, гімнастика,

плавання), марно змусити її змінити ухвалене рішення, починати

«оброб­ку» потрібно заздалегідь, поволі, ненав'язливо вселяючи їй

вашу ідею, поки вона з нею не звикнеться і не прийме за свою;

  • не можна дратувати, глузувати з її звичок і слабких місць Телець вибухне, незважаючи на жодні наслідки;
  • багато чого можна досягти, звертаючись до її почуттів: вона добросердна і сентиментальна.

Близнюки

(21 травня — 20 червня)

Рухлива, допитлива дитина з різносторонніми інтересами, товариська, легко  заводить друзів і так само легко розлучається з ними,
коли вони стають їй нецікавими. Легко і швидко перемикається з однієї справи на іншу,               здатна займатися відразу декількома справами, одноманітність її пригнічує. Чутлива, тому потребує спокійної
сімейної обстановки. Конфлікти батьків сприймає дуже гостро, хоча
за її поведінкою ви можете цього не помітити. Не любить яскраво виявляти свої відчуття.

Любить порядок, але не любить сама його дотримуватися.

Схоплює все на льоту і завдяки цій здатності може вчитися дуже добре. Але там, де потрібні тривалі зусилля, вона швидко втом­люється, їй стає нудно, і дитина перемикається на що-небудь інше, її урятує гарна пам'ять й уміння використовувати свої знання, об­ходити проблеми.

Рекомендації:

  • щоб дитина менше втомлювалася в школі, їй потрібні про­гулянки на свіжому повітрі, спокійний сон  і заняття спортом;
  • у спілкуванні з нею прийміть дух легкості і веселого гумору, які їй найбільше до душі;
  • не дорікайте їй у непослідовності, просто пам'ятайте, що далеко не кожна її ідея буде реалізована, якщо ви втрутитеся.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

  1. Баришполь С.В. Посібник практичного психолога: психодіагностика, тестування, розробки уроків психічного розвитку.- Х.: Вид.група «Основа», 2009.- 267с. -( Серія «Психологічна служба школи»).
  2. Батьківські збори. 10-11 класи./Упоряд.М.О. Володарська.-Х.: Ранок, 2011. -160с.- (Класний керівник).
  3. Виховна робота в школі № 1(62) січень 2010р.- С.22- 26.
  4. Візінська М.С. шкільний календар: родинні свята. – Х.: Вид.група «Основа», 2007. – 192 с.- Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип.2 (39)).
  5. Класні години з психологом/уклад. О.В.Скворчевська, О.С.Нурєєва.- Х.:група «Основа»2008. -240 с.- (Серія «Школа класного керівника. Психологія виховання»).
  6. Туріщева Л.В.Робота шкільного психолога з батьками. Навчально – методичний посібник для вчителя. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007.- 128с.- (Серія «Психологічна служба школи»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

  1. Передмова………………………………………………………………..3
  2. Як ми виховуємо своїх дітей……………………………………………4
  3. Чи вмієте ви спілкуватися та виховувати  дитину…………………….7
  4. Чи вмієте ви поводитися з дитиною…………………………………..14
  5. Як виявляти свою любов до дитини…………………………..………18
  6. Притча про батьків і дітей .……………………………………………20
  7. До  скарбниці  батьківської  мудрості………………………………...21
  8. Гороскоп астрологічних психотипів………………………………….24
  9. Використана література………………………………………………..37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
25 березня 2018
Переглядів
3675
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку