Практичні роботи з географії

Практичні роботи з географії, як одні із видів пошуково-дослідницької діяльності учнів. Презентацію виконала: Вчитель географіїШевченківського ліцею. Шевченківської районної ради. Харківської областіБілан Дар'я Володимирівна

Анотація. Для вивчення географії особливо необхідне набуття практичних умінь і навичок , які формуються під час виконання практичних робіт. Завдяки практичній роботі учні мають можливість активно навчатися, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси, закономірності і явища, що відбуваються в світовому господарстві, сутність глобальних проблем людства і світо-господарських зв’язків, а також територіальну організацію суспільства у світі та окремих країнах з урахуванням інтеграційних процесів у різних регіонах планети. Практична робота – це вид навчальної діяльності , в якому учні спираючись на засвоєний теоретичний матеріал, виконують певне завдання за інструкцією чи алгоритмом, який завершується чітко визначеним результатом. Результат повинен бути практично значущий для навчальної і пізнавальної діяльності дітей.

Алгоритм практичної роботи№ діїДії учня. Дії вчителя1 Читає назву практичної роботи. Оголошує назву практичної роботи, мотивує учнів2 Виголошує, записує мотиваційні судження Узагальнює мету роботи3 Пригадує опорні знання та вміння. Записує визначення та виконує вправи. Відслідковує виконання та визначає кожному учневі кількість вправ4 Взаємоперевірка виконаних завдань та вправ. Дає вказівку до виконання основного завдання , кожному учневі незалежно від виконання дії 3.5 Виконує основне завдання. При потребі звертається до виконаних тренувальних вправ. Допомагає учням з повільним темпом діяльності.6 Самооцінка виконання основного завдання. Діагностує дії учня.7 Виконує завдання на перенесення вміння в нові умови. Корегує дії учнів (за потреби).8 Перевіряє виконані завдання, вносить правки чи зміни. Оцінює роботу учнів.

Завдання практичної роботи:закладати навички прийомів роботи з географічними картами, знаходити й демонструвати об’єкти географічної номенклатури;удосконалювати навички опрацювання та обробки статистичних даних і фактичних матеріалів;розвивати вміння характеризувати та порівнювати географічні об’єкти і явища за типовими планами ;навчитися виявляти загальні географічні закономірності, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й залежності, робити висновки та складати прогнози;закласти основи графічної грамотності (побудова графіків, секторних діаграм, складання схем та картосхем, заповнення узагальнюючих таблиць); розвивати елементи логічного й теоретичного мислення та творчі здібності учнів (шляхом порівняльного аналізу, класифікації, узагальнення та систематизації навчальної інформації);формулювати вміння працювати з додатковими джерелами географічної інформації (хрестоматіями, довідниками, енциклопедіями, електронними навчальними посібниками, Інтернет тощо). Розвивати вміння робити висновки, узагальнювати, вчитися виділяти головне та другорядне.

Етапи проведення практичної роботи:№Етап. Зміст етапу1 Визначення мети Мета роботи – це запланований результат , який має бути відображений у висновках. Вона повинна узгоджуватися з назвою роботи і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.).2 Початковий етап. Відтворюються фундаментальні знання і вміння, необхідні для подальшого виконання роботи. Проведення актуалізації знань учнів.3 Основний етап. Тренувальні завдання під рубрикою « Вчимося спостерігати... робити розрахунки... визначати географічні координати... розв'язувати задачі... встановлювати взаємозв'язки... аналізувати... порівнювати...». Спочатку пропонується завдання для виконання, а наприкінці є підказка для відповіді під рубрикою «Перевірте себе». Разом з тим, з кожним наступним завданням зростає ступінь самостійної практичної діяльності учнів.4 Творчий етап. Проведення пошуково-дослідницької роботи з різними джерелами географічних знань. Наскільки успішно пройдені перший і другий етапи, настільки учні зможуть впевнено перейти до третього, коли від школяра потрібен максимум творчості, проведення пошуково-дослідницької роботи з різними джерелами географічних знань, індивідуальний підхід до кожного з них до виконання завдань, уміння проявити географічну фантазію тощо.

Критерії оцінювання практичних робіт. Рівень навчальних досягнень. Бал. Критерії оцінювання практичних робіт. Початковий 1-2-3 Студент не підготувався до виконання практичної роботи. Отримані результати не дають змоги зробити правильні висновки , повністю не відповідають названій меті Низький рівень знань теоретичного матеріалу та відсутність необхідних практичних умінь. Керівництво й допомога з боку викладача неефективна через погану підготовку студента. Середній 4-5-6 Практичну роботу виконано й оформлено за допомогою викладача або добре підготовлених одногрупників, які вже успішно виконали завдання. На виконання роботи витрачено багато часу (роботу виконано вдома). Студент показав знання теоретичного матеріалу , але зазнав труднощі під час практичного використання карт атласу, статистичних матеріалів, тощо. Достатній7-8-9 Практичну роботу виконано в повному обсязі й самостійно. Допущено відхилення від необхідної послідовності виконання, які не впливають на правильність кінцевого результату (переставлено місцями пункти типового плану характеристики географічного об’єкта тощо). Використано названі викладачем джерела знань (сторінку атласу, підручника, статистичного довідника тощо). Показано знання основного теоретичного матеріалу й володіння вміннями , необхідними для виконання практичної роботи. Допущено неточності в оформленні результатів роботи. Високий 10-11-12 Практичну роботу виконано в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності та інструктивних рекомендацій. Студент працює повністю самостійно: підібрано необхідні джерела знань, виявлено необхідні теоретичні знання , практичні уміння й навички . Роботу оформлено охайно, з дотриманням усіх вимог. Під час виконання роботи та оформлення її результатів виявлено творчий, оригінальний підхід.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення практичних робіт з географії:обов’язкове проведення вчителем відповідного інструктажу перед виконанням роботи, під час якого слід звернути увагу учнів на її мету, обладнання та завдання; проаналізувати зміст кожного завдання та пояснити систему оформлення результатів їх виконання (у разі потреби записати на дошці зразок або запропонувати умовні позначення та скорочення); акцентувати увагу на змісті висновків; зазначити час, що відводиться на виконання роботи; пояснити процедуру перевірки та оцінювання її результатів; з’ясувати в учнів, що їм не зрозуміло та відповісти на запитання які виникають у ході роз’яснень;у процесі виконання учнями практичних завдань вчитель уважно спостерігає за їх навчальною діяльністю; у разі потреби надає індивідуальні або групові консультації; періодично проходить між рядами з метою здійснення поточного контролю результатів роботи; за умови виникнення ускладнень та труднощів допомагає спрямувати пошукову роботу учня у правильне русло;. Виконання практичних робіт – це творча співпраця вчителя та учня, це широкі можливості для особистісного зростання педагога та його вихованців. Наскільки злагодженою є робота, настільки високим буде рівень виконання практичних робіт. А визнання за практичною навчальною діяльністю першорядної ролі у процесі навчання дає можливість якісніше та ефективніше готувати учнів до подальшого здобуття знань та готовності до функціонування в сучасному життєвому просторі.

Тривалість практичної роботи Залежно від мети і конкретних завдань практичні роботи можуть плануватися на весь урок, частину уроку (від 10 до 20 25 хвилин) або навіть на два спарені уроки (якщо школа має таку модель навчання). Більшість практичних робіт за своєю тривалістю розраховані на частину уроку і мають проводитися для закріплення теоретичного матеріалу з нової теми. За умов вдалого інструктування та розподілу класу на варіанти або групи можна значно прискорити виконання практичних завдань і перевірити результати роботи одразу на уроці. Якщо передбачені завдання не виконано більшістю учнів класу, варто створити можливість школярам завершити роботу вдома та перевірити результати її виконання на наступному уроці. Окремі комплексні практичні роботи(на зразок позначення об'єктів географічної номенклатури під час вивчення оболонок Землі, океанів, материків) учитель має право поділити на логічні частини і за складеним календарно-тематичним плануванням проводити їх не на одному, а на різних уроках тематично відповідними порціями. У кожному класі передбачено проведення, як мінімум, однієї-двох практичних робіт, на виконання та оформлення яких слід відводити цілий урок. Прикладами можуть бути: практичні роботи на місцевості; складання за результатами спостережень графіка температур, діаграми хмарності та опадів, рози вітрів за певний період (6 клас); складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (7 клас); складання фізико-географічної характеристики великих природних комплексів України (8 клас); складання схеми галузевої струкури промисловості України та аналіз її сучасних змін (9 клас); складання порівняльної економіко-географічної характеристи­ки двох країн з різних регіонів світу (10 клас). Наведені в переліку практичні роботи мають значні за обсягом аналітичні завдання, які потребують від учня теоретичних узагальнень та власних висновків. За дидактичною метою це будуть повноцінні уроки-практикуми (формування практичних умінь і навичок). Такі роботи потребують обов'язкової перевірки та індивідуального оцінювання з боку вчителя.

Форма організації навчальної діяльності учнів. Залежно від змісту та завдань практичні роботи з географії можуть бути фронтальні, групові або індивідуальні. Практичні роботи з позначення та підписування відповідних об'єктів географічної номенклатури на контурній карті мають фронтальний характер. Адже всім без винятку учням необхідно засвоїти й уміти показувати на тематичних географічних картах чітко визначений у змісті навчальних програм перелік об'єктів. Для більшості практичних робіт слід застосовувати групову форму навчальної діяльності школярів. З цією метою клас поділяють на певну кількість груп (лабораторій, бригад, варіантів). Розподіл учнів на групи вчитель здійснює в межах інструктажу перед виконанням практичної роботи. Слід також заздалегідь підготувати спектр варіативних завдань (у разі необхідності), інструктивні картки та додатковий роздатковий матеріал. Групову роботу можна ефективно використовувати під час комплексної характеристики географічних об'єктів, процесів і явищ, для порівняльного аналізу, визначення географічних коорди­нат, розв'язування задач, у процесі обробки статистичних матеріалів, а також під час виконання робіт на місцевості.

У вивченні географії передбачається кілька видів програмних практичних робіт. Робота з географічними картами. Робота з підручником і спеціальною літературою. Робота на місцевості. Робота з наочними посібниками (колекціями гірських порід, мінералів, таблицями, картинами тощо). Побудова діаграм, схем, графіків, профілів, картограм, картодіаграм тощо. Систематизація і обробка результатів географічних спостережень. Розв'язування географічних задач. Складання комплексних описів територій, об'єктів, явищ, процесів.

Робота з географічними картами. Розуміння карти означає засвоєння головних властивостей географічних карт, вміння пояснювати відношення географічних об’єктів і явищ, встановлювати зв’язки між ними. Вміння читати карту формується в два етапи:1. вивчення пояснювального апарату карти (легенда, назва, масштаб)2. вивчення змісту карти та уміння уявляти реальні об’єкти і явища на основі карти.Існує три рівні читання карти:1. елементарне читання карти та плану місцевості (формується в початковій школі);2. до елементарного читання карти додаються набуті географічні знання (5-7 класи);3. вміння працювати з картми різної тематики чи комплексними географічними картами (8-11 калси).

Прийоми роботи з картою в старших класах:- читання карти;- порівняння географічних об’єктів та територій за картою;- характеристика окремих територій чи географічних об’єктів за типовим планом шляхом накладання (співставлення) різних тематичних карт;- оформлення тематичних контурних карт;- робота з картосхемами, картодіаграмами тощо.

Читати карту – це означає правильно та у повному обсязі сприймати умовні знаки, швидко та безпомилково розпізнавати за ними зображені об’єкти та їхні характерні особливості. Залежно від поставленого бойового завдання, послідовність читання карти може бути різною. При цьому необхідно дотримуватися деяких загальних правил, які полягають у наступному: Легенда карти Рамкове оформлення. Картографічні зображення різних природних та соціальних явищ. Допоміжне оснащення: Космічні знімки, діаграми, графіки, профілі,текстові і цифрові дані.

Правила роботи з контурною картою з географії. Практичні і самостійні роботи на контурній карті виконуються з використанням карт атласу та підручника, а також опису завдання до роботи.1. Щоб не перевантажувати контурну карту, дрібні об'єкти позначаються цифрами із подальшим їх поясненням за рамками карти (в розділі «Умовні знаки»).2. При нанесенні на контурну карту географічних об'єктів використовуйте лінії градусної сітки, річкові системи, берегову лінію і кордони держав (це потрібно для орієнтира і зручності, а також для правильності нанесення об'єктів).3. Назви географічних об'єктів намагайтеся писати вздовж паралелей або меридіанів, це допоможе оформити картку більш охайно.4. Географічні назви об'єктів підписуйте з великої літери5. За допомогою умовних знаків, обраних вами, виконайте завдання, умовні знаки відобразіть в легенді карти.6. Правильно підпишіть географічні об'єкти - назви міст і селищ розташуйте по паралелях або паралельно північній рамки карти; назви не повинні перекривати контурів інших позначень; надписи робіть по можливості дрібно, але чітко. Пам'ятайте: працювати в контурних картах фломастерами і маркерами заборонено!7. Позначення в контурній карті виконуються чорною ручкою і друкованими літерами.fillcolorfill.typefill.on

6 клас Нанесення маршрутів подорожей Позначення маршруту слід починати з точки початку подорожі. При позначенні враховуйте всі географічні об'єкти які були відвідані відкривачами. Позначайте напрям подорожі. Якщо на карті позначається не одна подорож, позначте їх різними кольорами, щоб не заплутатися.

7 клас Позначення географічних об'єктів на картахгеографічні назви не скорочувати, не переносити;назви форм рельєфу (гірських систем) та річок підписувати уздовж їх розташування, але не «догори ногами»; більшість же інших об’єктів ( міста, країни, миси, тощо) підписувати паралельно паралелям;

8 клас. Нанесення на карту основних типів ґрунтів Україниякщо на карту наноситься якийсь об’єкт, то загальне пояснення символу або кольору цього об’єкта обов’язково виноситься в умовні позначення;•Зафарбовування слід виконувати охайно, не виходячи за лінії об'єктів.

ПОЗНАЧЕННЯ НА КОНТУРНІЙ КАРТІ СИРОВИННОЇ БАЗИ ТА ОСНОВНИХ ЦЕНТРІВ ВИРОБНИЦТВА ЧОРНИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ.9 клас

Робота з підручником і спеціальною літературою. Текст має бути не лише прочитаним, а й опрацьованим з олівцем в руках, з певними нотатками. Якщо є власний примірник, або ксерокопія журналу, книги, можна робити позначки на полях. Прискорити цілеспрямований відбір і вивчення літератури допоможе чітка орієнтація учня на тему проблеми та основні її питання (розділи і підрозділи). Звичайно ж, читання - це стимуляція ідей. Уважне ознайомлення з будь-яким текстом повинне викликати певні думки, гіпотези, які відповідають власному погляду на речі. Етапи вивчення наукових джерел інформації можна поділити на:-   загальне ознайомлення з вирішенням наукової проблеми;-   побіжний перегляд відібраної літератури і систематизація її відповідно до змісту роботи і черговості вивчення, опрацювання;-   читання за послідовністю розміщення матеріалу;-   вибіркове читання окремих частин;-   виписування потрібного матеріалу для формування тексту роботи;-   критичне оцінювання записаного, редагування і чистовий запис тексту роботи.

Робота на місцевості. Шкільна програма з географії передбачає обов’язковий мінімум екскурсій у природу в весняний період і екскурсії на промислове. сільськогосподарське виробництво чи транспортне підприємство. Географічна екскурсія – одна з форм організації навчально – виховного процесу в школі. Її проведення таке ж обов’язкове, як проведення вчителем уроку, оскільки екскурсія, яка проводиться за програмою є одним із видів уроку. На уроці – екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об’єктами і явищами природи. Під час екскурсії відбувається накопичення в учнів змістових уявлень, які слугують основою для формування фізико – географічних і економіко – геогра -фічних понять. Отже, екскурсії мають виключно важливе значення. Вони забезпечують зв’язок теорії з практикою, дають змогу показати учням в натурі ті географічні об’єкти і явища, які в умовах певної школи можливі для безпосереднього вивчення чи ознайомлення з ними. це має велике значення для реалізації краєзнавчого принципу у викладанні географії.

Робота з наочними посібниками. Головною метою сучасної географічної освіти є всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності. Вивчення шкільного курсу географії потребує використання особливих дидактичних інструментів. Взагалі процес пізнання природи розвивається за формулою «від живого бачення до абстрактного мислення і від нього до практики». Наочність, це не лише візуальний засіб, а й залучення усіх органів чуття до кращого сприймання речей і явищ , що позитивно впливає на емоційну сферу особистості, навчає розуміти географічні процеси та закономірності, розпізнавати прекрасне у природі, цінувати красу рідного краю.

Наочні засоби навчання відіграють провідну роль при навчанні географії , адже вони сприяють кращому засвоєнню матеріалу, розвитку наочно-образного мислення, гостроти сприйняття та спостережливості. На основі застосування наочних засобів навчання вчитель має змогу організовувати ефективну пізнавальну діяльності учнів, спрямовану на формування навичок самостійного здобування знань, що є складовою мети сучасної шкільної освіти.

Побудова діаграм, схем, графіків, профілів, картограм, картодіаграм. Головна задача графіків - наочне представлення фактів соціально-економічного життя. Вони знаходять широке вживання для популяризації різних статистичних даних і виконують важливу контрольну функцію, виявляючи різного роду помилки і неточності в цифровому матеріалі. Разом з тим, їх вживання має деякі обмеження: Графік не може включити стільки даних, скільки їх може містити таблиця. Графік часто використовується для зображення загальної ситуації, а не деталей, тому представляє, як правило, округлені, не зовсім точні дані. Побудова графіка більш трудомістка ніж побудова таблиці.

Вони справляють більш яскраве враження ніж цифри в таблиці і використовуються в наступних цілях :для характеристики розвитку явищ в часі і в просторі;для характеристики структури явищ;для вивчення зв'язку між ознаками;для порівняння статистичних величин (планів, норм і т.д.);для економіко-географічної характеристики явищ тощо.

Систематизація і обробка результатів географічних спостережень.

Розв'язування географічних задач. Пріоритетним завданням, яке сьогодні стоїть перед сучасною шкільною географією, є розвиток творчої особистості учня. Цьому сприяє формування в учнів практичних вмінь і навичок, особливо, розв’язування різноманітних задач і вправ. Вони не лише дозволяють закріпити вивчений теоретичний матеріал уроку, але й розвивають логічне мислення, загальну ерудицію, просторову уяву, здатність учнів аналізувати будь-який об’єкт чи сучасну проблему, що містить географічні аспекти

Способи зображення Землі. План і карта Розв’язування задач із переведення числового масштабу в іменований і навпаки 6 клас1. Перетворіть числовий масштаб в іменований:а) 1 : 500 а) в 1 см – 5 м б) 1 : 1 000 б) в 1 см – 10 м в) 1 : 2 000 в) в 1 см – 20 м г) 1 : 500 000 г) в 1 см – 5 км !. 2. Перетворіть іменований масштаб в числовий: а) в 1 см – 10 м а) 1 : 1 000 б) в 1 см – 1 км б) 1: 100 000 в) в 1см – 200 м в) 1 : 20 000 г) в 1 см – 50 км г) 1 : 5 000 000

Основні географічні закономірності. Географічні пояси та природні зони. Визначте тиск і температуру повітря біля підніжжя гори, якщо на її вершині, яка має висоту 1450м, температура -2°С , а тиск 610 мм рт. ст.. Розв’язок: На 1 км підняття вгору t° знижується на 6°. 1,450км*6° =8,7 ° - на стільки знизилась t; 2) 8,7° + (-2 0 ) = 6,7° - t повітря біля підніжжя гори. 3) На 1 км підняття вгору тиск↓ на 100 мм рт. ст., а на 1450м – х мм рт. ст. 4) 610 + 145 = 755 мм рт. ст.- тиск повітря біля підніжжя гори.  

Топографічні карти та їх практичне використання. Визначення за картами напрямів, відстаней та висот на місцевості8 клас. Визначте масштаб топографічної карти, якщо її аркуш має номенклатуру М - 36 -143. Розв’зання: для створення топографічних карт великого масштабу використовуються аркуші карт масштабу 1:1 000 000. Один аркуш такої карти охоплює територію, що має межі 6°(по довготі) і 4 °(по широті). Номенклатура такого аркуша позначається буквою і числом, наприклад, М-36. Якщо такий аркуш розділити паралелями на 12 однакових частин і меридіанами на 12 частин, то отримаємо 144 аркуші топографічних карт масштабу 1: 100 000. Номенклатура аркушів карт більшого масштабу записується справа від номенклатури вихідного аркуша. Тому в умові задачі число 142 означає, що це 143 аркуші із 144 аркушів масштабу 1:100 000. Отже, масштаб топографічної карти становить 1:100 000.

Похил і падіння річки. Падіння – різниця між абсолютними висотами витоку і гирла. Па = h1- h2 (м)  Похил – співвідношення падіння річки до її довжини. По = h1- h2 /l (м/км або см/км) Дніпро – типово рівнинна річка, бере початок на Валдайській височині (251м) з невеликого болота Аксенінський мох. Тече землями Росії, Білорусі та України. Впадає у Чорне море (0м). Загальна довжина річки становить 2201км (за довжиною – третя річка у Європі). Визначити падіння і похил р. Дніпро. Відповідь: Па = 251м – 0м = 251м. По = 251м / 2 201км = 0,1 м/км

Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура 9 клас. Для обчислення густоти населення (щільності) використовують формулу: Г =Ч : П Г - густота населення (чол./км); Ч - чисельність населення (чол.); П - площа(км або га). Визначте густоту населення України, якщо відомо, що на початок 2007 року у державі проживало 45 млн. осіб. Відповідь. Г = Ч: П ; Ч = 45млн.чол.; П = 603,7тис. . Г = 45 000 000 : 603 700 75чол./км ².

Загальна економіко-географічна характеристика світу. Обчисліть середню густоту населення в країнах, указаних у таблиці, і розташуйте ці країни послідовно, починаючи від найменшого визначеного показника. Відповідь: А. 1 320 000: 9 598 = 137,5 ос./км2 ; Б. 108 000 : 1967 = 54,9 ос./км2 ; В. 83 000: 357 = 232,5 ос./км2 ; Г. 132 000: 834 = 158,3 ос./км2 . Б, А, Г, В.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Країна. Кількість населення, млн. осіб Площа, тис. км кв. Китай1320 9598 АМексика 108 1967 БНімеччина83357 ВНігерія132834 Г

Складання комплексних описів територій, об'єктів, явищ, процесів

План характеристики карти 1. Вид карти за обсягом території.2. Вид карти за масштабом.3. Вид карти за змістом.4. Які умовні позначення є в легенді карти?5. Яку інформацію можна отримати під час роботи з картою? 6. Призначення карти. Плай характеристики погоди 1. Назва місяця, пора року.2. Висота Сонця над горизонтом (для кожного сезону).3. Максимальна та середня тривалість дня.4. Середня температура повітря.5. Пануючі вітри.6. Кількість і види опадів.7. Характерні типи погоди.

План характеристики океану 1. Географічне положення, які материки та їх частини омиває. 2. Площа, місце та зв'язок з іншими океанами.3. Особливості рельєфу дна, острови та їх походження.4. Переважаючі і найбільші глибини.5. Океанічні течії, клімат, солоність води.6. Життя в океані.7. Використання океану людиною. Транспортні морські шляхи.8. Екологічні проблеми океану. План характеристики моря 1. Географічне положення моря відносно інших географічних об'єктів, екватора, нульового меридіана.2. До басейну якого океану належить.3. Внутрішнє або окраїнне.4. Контур берегів і площа.5. Острови і півострови.6. Найбільша і переважаючи глибини, температури по сезонам року і солоність.7. Промислове значення і вплив господарської діяльності людини на природу моря. 

План характеристики материка1. Географічне положення материка.2. Історія відкриття, дослідження та засвоєння.3. Особливості рельєфу, геологічної будови та корисних копалин материка.4. Клімат та чинники, що його утворили. Кліматичні пояси, області та типи клімату материка.5. Внутрішні води материка та їх залежність від клімату.6. Ґрунтово-рослинний покрив та тваринний світ материка.7. Природні комплекси: зони та країни. Охорона природи на материку.8. Природні ресурси, населення, господарство. Політична карта материка.9. Найбільші держави та їх характеристика. 

План характеристики корисних копалин 1. Загальні запаси і концентрація (на одиницю площі).2. Якість, склад та умови залягання (глибина, потужність та розташу­вання пластів).3. Поєднання з іншими видами корисних копалини, можливість їх спільного використання. 4. Освоєність території, перспективи розробки.5. Транспортні можливості території.6. Висновок про раціональне використання з урахуванням впливу на навколишнє природне середовище. План характеристики рельєфу території 1. Загальний характер поверхні. Загальні закономірності її утворення.2. Розташування основних форм рельєфу.3. Найбільші, найменші і переважаючі висоти даної території. 

План характеристики форми рельєфу1. На якому материку та в якій його частині розташована форма рельєфу.2. Розміри та загальні контури форми рельєфу, приблизна площа і її порівняння з площею материка.3. Найбільші, найменші висоти і переважають.4. Походження форми рельєфу.5. Господарська оцінка форми рельєфу.

План характеристики гір 1. Географічне положення на материку відносно інших географічних об'єктів.2. Напрям розташування гірських хребтів, крутизна схилів.3. Протяжність хребтів (км).4. Переважаючі висоти.5. Найбільша висота (м, координати вершини).6. Вік, походження.7. Вплив господарської діяльності людини на природу гір. План характеристики рівнини1. Географічне положення на материку відносно інших географічних об'єктів.2. Межі рівнини.3. Спосіб утворення рівнини.4. Ухил.5. Протяжність із заходу на схід і з півночі на південь (км).6. Вплив господарської діяльності людини на природу рівнини.

План опису клімату місцевості 1. В якому кліматичному поясі та в якій кліматичній області розташована. 2. Середні температури січня та липня.3. В якому напрямку відбуваються зміни температур та чому.4. Переважаючі вітри (по сезонах),5. Середньорічна кількість опадів та їх режим.6. Господарська оцінка кліматичних умов.

План характеристики та роботи з кліматичною діаграмою 1. Ознайомтесь з умовними позначеннями.2. З'ясуйте річний хід температури, середні температури січня і липня, річну амплітуду температур.3. Визначте середньорічну кількість опадів. Розподіл опадів по місяцях.4. Визначте найвологіший та найсухіший місяці року.5. Визначте характерний тип клімату (кліматичний пояс і області) та територію, для якої він є характерним.

План характеристики річки1. Географічне положення. На якому материку та в якій його частині протікає.2. Де бере початок та куди впадає.3. Напрям течії.4. Яка залежність характеру течії від рельєфу місцевості по якій протікає річка.5. Зміни стоку по порах року.6. Притоки річки.7. Характер використання людиною.8. Екологічні проблеми.

План характеристики озера 1. Географічне положення.2. Як утворилася озерна улоговина.3. Найбільша глибина.4. Солоність.5. Стічне або безстічне.6. Характер берегів.7. Господарська діяльність людини, екологічні проблеми озера.

План характеристики природної зони 1. Географічне положення, з якими природними зонами на материку межує.2. Рельєф.3. Клімат.4. Внутрішні води.5. Ґрунти.6. Рослинність та тваринний світ.7. Господарська оцінка природної зони, вплив діяльності людини на її природу.

План характеристики природно-територіального комплексу (ПТК) 1. Географічне положення території.2. Геологічна будова, корисні копалини і рельєф.3. Клімат (кліматичні пояси і області, середні температури січня і липня, амплітуда температур, середньорічна кількість опадів, коефіцієнт зволоження, річна сума температур вище +10°С, придатність природних умов для сільськогосподарського використання території).4. Ґрунти, рослинний та тваринний світ.5. Екологічні проблеми території. 

План характеристики країни 1. На якому материку та в якій його частині розташована держава.2. Географічне положення в межах материка, прикордонні держави, столиця.3. Особливості рельєфу (загальний характер поверхні, корисні копалини).4. Кліматичні умови (тип клімату, що переважає, та його сезонні зміни, кліматичні пояси, середні температури січня і липня, річна кількість опадів).5. Внутрішні води (крупні річки, озера, водосховища та ін.).6. Природні зони і їх особливості (ґрунти, рослинність, тваринний світ).7. Населення (основні раси, народи) і його господарська діяльність.

План характеристики населення країни 1. Чисельність. Природний і механічний приріст та відтворення населення.2. Національний склад населення. Язикові сім'ї та групи.3. Статева, вікова, релігійна структура населення.4. Густота розміщення населення.5. Співвідношення міського і сільського населення. Рівень урбанізації території,6. Особливості розселення міського і сільського населення. Міські агломерації.7. Частка трудових ресурсів населення та зайнятість.8. Загальний висновок.

Навчальна практична робота дає можливість поєднати на заняттях теоретичну і прикладну діяльність з метою успішного формування у дітей географічної картини світу. Соціально-економічна географія світу – це детальне вивчення країн, які відповідають пріоритетам зовнішньої політики України, з урахуванням сучасної політико-економічної ситуації у світі. Фізична географія закладає найперші уявлення про природу та антропогенні зміни ландшафтної оболонки Землі, що є середовищем життєдіяльності людства та земної біоти загалом. Практична робота стимулює самостійну пізнавальну діяльність учнів до використання типових планів-характеристик території та об’єктів , матеріалів із ЗМІ та науково-популярної літератури, що допоможе їм розуміти та аналізувати сучасні події в світі, розвивати проектну діяльність.

Дякую за увагу!

Список використаної літератури1. http://refos.in.ua/pidvishennya-efektivnosti-provedennya-praktichnih-robit-z-geog.html2. https://vseosvita.ua/library/prakticni-roboti-z-geografii-17333.html3.https://knowledge.allbest.ru/pedagogics/2c0b65635a2bd69b4d53a89521216d27_0.html#text4. http://www.cg-lviv.org/download.php?downloadid=1295. https://studfile.net/preview/5188834/page:4/6. https://www.google.com/search?q7. http://only-maps.ru/news/zagalni-vimogi-i-pravila-chitannya-topografichnix-kart.html8. http://www.info-library.com.ua/books-text-3034.html9. https://dl.sumdu.edu.ua/textbooks/28071/49812/index.html10. file:///C:/Users/windows/Downloads/zbirnyk_zadach.pdf11. Байназарова О., Байназаров А., Гринь І., Гринь А. Загальна географія 6 клас. Посібник для вчителя. – Харків: «Ранок», 2003. – 272 c.12. Географія: Тести. 6-10 класи: Посібник/Автори-укладачі: Безуглий В. В., Дук Н. М. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 448 с.13. Бойко В., Міхелі С. Загальна географія. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: «Педагогічна преса», 200613. https://naurok.com.ua/dovidnik-tipovi-plani---harakteristiki-z-geografi-u-6-10-klasi-93487.html