ТЕМА: Світовий ринок товарів і послуг. Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків

ТЕМА: Світовий ринок товарів і послуг. Основні напрями зовнішньоторговельних зв’язків

Мета: охарактеризувати міжнародну торгівлю як одну з голов­них форм міжнародного співробітництва; визначати фактори, що впливають на динаміку та структуру міжнародної торгівлі; закріпити поняття «імпорт», «експорт», «сальдо торговельного балансу»; розвивати навички аналізу статистичних даних щодо обсягів зовнішньої торгівлі; навчити обчислювати сальдо торговельне; удосконалювати навички побудови картосхем; виховувати зо­середженість, уважність.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання та матеріали: фізична карта України, карта часових поясів, політична карта світу, Інтернет-ресурси.

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПРНИХ ЗАНЬ І ВМІНЬ

. Назвіть основні види транспорту та розкрийте го­ловні особливості територіальної організації кожного з них.

•       Який вид транспорту відіграв вирішальну роль у формуванні

світового господарства?

 Підтвердьте свою думку конкретними прикладами.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВАЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

-Що таке торгівля?

- Які її види вам відомі в Україні?

(оптова і роздрібна)

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 1.Міжнародні економічні зв’язки

Міжнародні економічні зв’яз­ки — система господарських зв’яз­ків між національними економіка­ми різних країн, що здійснюється на основі міжнародного поділу праці.

Міжнародні організації, що координують світові економічні відносини (аналіз схеми)

Види міжнародної економічної інтеграції

2.Світовий ринок: сутність та структура 

Світовий ринок - система обміну товарами і послугами, що виникла на основі міжнародного поділу праці й міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин. Функціонально світовий ринок є полем та результатом докладання праці, капіталу, природних та інших ресурсів. Організаційно цей ринок є сукупністю прямих взаємовигідних договорів (між рівноправними партнерами), спрямованих на задоволення потреб у товарах та послугах, забезпечення необхідними ресурсами та отримання доходу.

Етапи еволюції світового ринку: внутрішній ринок (форма господарського спілкування, за якою виробник самостійно продає товари всередині країни), національний ринок (внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців), міжнародний ринок (частина національних ринків, що безпосередньо пов'язана із закордонними ринками).

Основи світового ринку: матеріально-технічні (міжнародний поділ праці); соціально-економічні (економічне відособлення суб'єктів в особливій національно-господарській формі, що обумовлює товарно-грошовий характер зв'язків між ними).

Суб'єктами світового ринку є державні органи різних рівнів (центральні, регіональні, муніципальні), а також підприємства й організації, міжнародні організації (при наданні фінансово-кредитної допомоги та інвестиційних коштів), транснаціональні корпорації та міжнародні об'єднання, окремі особи.

Об'єктами світового ринку є товари й послуги, що обертаються в міжнародній торгівлі, фактори виробництва.

 Структура світового ринку

Інфраструктура світового ринку представлена міжнародними економічними, фінансово-кредитними установами і організаціями як загальносвітового (СОТ, Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд, Європейський Союз тощо), так і регіонального значення (Європейський банк реконструкції та розвитку  та НАФТА, АСЕАН тощо).

3. Види і показники міжнародної торгівлі

Видами міжнародної торгівлі є: експорт (реалізація товарів і послуг за кордон) та імпорт (придбання товарів і послуг за кордоном).

Форми міжнародної торгівлі представлені: обміном споживчими вартостями (засоби виробництва й предмети споживання); обміном технологіями (ліцензії, патенти, «ноу-хау»); торгівлею послугами (інжиніринг, консалтинг, обробка та передача інформації, експертиза проектів); безвалютним товарообігом (компенсаційні угоди, бартер кліринговий і паралельний).

Кількісна оцінка міжнародної торгівлі надається за допомогою відповідних показників. Наприклад, сума експорту та імпорту є зовнішньоторговим оборотом країни. Зовнішньоторгова квота: відношення зовнішньоторгового обігу до обсягу валового внутрішнього продукту країни:

1) Зовнішня торгівля товарами

Зовнішня торгівля товарами — найстаріша форма міжнарод­них економічних відносин. Незважаючи на відносне зменшення значення, вона продовжує відігравати важливу роль у розвитку господарства всіх країн світу.

Обсяг світового експорту товарів на початку ХХІ ст. перевищив

12.трлн. дол. США та продовжує щорічно збільшуватися. В епоху НТР суттєво змінилася товарна структура торгівлі. У структурі експорту спостерігається зниження часток сільськогосподарської продукції та мінеральної сировини.

Завдання 1. Ознайомтеся з частками регіонів у зовнішній тор­гівлі світу та поясніть, чому їх розподіл відбувається саме в такий спосіб.

Розподіл зовнішньої торгівлі за регіонами світу

Більша частина обороту загальносвітової зовнішньої торгівлі товарами — це результат взаємних торговельних зв’язків між еко­номічно розвиненими країнами. Останніми десятиріччями стрімко зростає частка Китаю.

Завдання 2. Порівняйте показники експорту та імпорту провід­них країн та визначте, які країни мають додатне торгівельне саль­до, а які — від’ємне.

Провідні країни у світовій зовнішній торгівлі

Завдання 3. Наведіть декілька прикладів товарів, які експор­тують або імпортують провідні країни.

2) Кредитно-фінансові відносини

Кредитно-фінансові відносини (міжнародна міграція капіталу) полягають у вивезенні капіталу, що відбувається у різних формах:

•       міжнародні займи і кредити (вивезення позикового капіталу);

•       прямі закордонні інвестиції (капіталовкладення, що передба­чають створення власного виробництва за кордоном, або при­дбання контрольного пакету акцій місцевих кампаній).

Вагомий вплив на всю світову економіку справляють прямі ін­вестиції, які мають тенденцію до стрімкого зростання. Так, якщо на початку 80-х років їх загальний обсяг у світі становив 450 млрд дол., то наприкінці 90-х років — понад 3 трлн дол., а на початку ХХІ ст. — 3,5 трлн дол. Активну роль у нарощуванні прямого за­рубіжного інвестування відіграють ТНК, котрим належить основна його частина.

На сучасному етапі практично всі країни є як експортерами, так і імпортерами прямих інвестицій, хоча їх розподіл на терені світового господарства досить нерівномірний. Нині у світі сформу­валась триполюсна структура прямих іноземних інвестицій: США, Європейський Союз, Японія. На них припадає 4/5 загального об­сягу міжнародних інвестицій. Для країн, що розвиваються, та кра­їн з перехідною економікою найбільшим регіоном розміщення іно­земного капіталу є Південно-Східна Азія, в тому числі й Китай, який домінує в азіатському інвестиційному бумі.

Важливими регуляторами міжнародного руху капіталу є Між­народний банк реконструкції та розвитку(МБРР) та Міжнародний валютний фонд (МВФ).

3) Надання послуг

Світовий ринок послуг — це система міжнародних відносин, що існує на основі міжнародного поділу праці, де основним товар­ним об’єктом виступають різноманітні види послуг. Охоплює науково-технічне співробітництво, міжнародний туризм, тран­спортні послуги.

Науково-технічне співробітництво є важливою формою міжна­родних економічних зв’язків, яка обумовлена НТР та поглиблен­ням міжнародної спеціалізації не лише у виробництві, а й галузі наукових досліджень. Вона проявляється в міжнародному обміні науково-технічними знаннями, а також у здійсненні спільних на­укових розробок і проектів.

Найбільш раціональними й ефективними формами цього спів­робітництва є:

•       створення спільних науково-дослідних центрів, бюро, лабора­торій для використання новітніх науково-технічних ідей, кон­струювання, маркетингових досліджень і техніко-економічних розрахунків;

•       спільні експерименти в галузі вдосконалення діючої техніки і технології з метою поліпшення техніко-економічних показни­ків роботи;

•       спільні дослідження та вивчення закордонного досвіду в галузі організації виробництва і праці;

•       поточна координація та консультації з питань науково-технічної політики;

•       організація підготовки кваліфікованого дослідницького персо­налу.

Завдання 4. Наведіть приклади галузей науково-технічного співробітництва, в яких Україна може брати участь як повноправ­ний партнер.

 VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Учні разом з учителем роблять висновки відповідно до теми та мети уроку. Учитель виставляє оцінки за роботу на уроці.

•       Існує багато форм міжнародних економічних відносин, на гео­графію яких впливає міжнародний географічний поділ праці.

•       Найбільш розвиненою формою міжнародних економічних зв’язків є зовнішня торгівля.

•       3/4 всієї світової торгівлі припадає на економічно розвинені країни.

•       Стійка тенденція зростання вивезення капіталу поглиблює міжнародний географічний поділ праці, сприяє розвитку про­дуктивних сил за умов НТР.

•       Міжнародне науково-технічне співробітництво сприяє об’єднанню зусиль світового співтовариства для впровадження глобальних наукових проектів та розв’язання глобальних проблем.

•       На початку ХХІ ст. туризм перетворюється у потужну галузь світової економіки, яка за обсягами надходжень поступається лише обсягам торгівлі нафтою та автомобілями.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф підручника;

Випереджуюче завдання: Створити презентації «Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні»