Практичний порадник щодо використання авторських лінгвістичних казочок "Чайна церемонія в країні звуків""

 Кажуть, щоб вчитись гарно, вчитись треба весело!

Справді, щось мусить дитину захопити, здивувати, зацікавити. Особливо протягом перших років навчання. Дитина краще пам’ятає емоції, ніж зміст діяльності. На мою думку, основне завдання вчителя –  це проводити такі уроки, на яких учні будуть максимально засвоювати матеріал. А це можливо лише тоді, коли уроки по-справжньому цікаві учням. Завдання вчителя – захопити, а не розважати, навчити й розвивати, а не нашкодити. 

      Нудьга на уроці – один з найнеприємніших недоліків учительської праці. Спочатку матеріал  хочуть вивчати всі й беруться за це з ентузіазмом. Потім з’являються втома й нудьга. Зацікавленість предметом зникає, і результати навчання погіршуються. Важко і нецікаво буває не тільки учням, але й вчителю, а від цього падає ефективність найцікавішого й найкориснішого уроку. Постійно підвищувати інтерес учнів до уроку – завдання кожного педагога.

   Напевно, майже в кожного педагога є свої маленькі винаходи і секрети, як боротися з нудьгою на уроках. Щоб опанувати рідну мову, недостатньо тільки викладати матеріал підручників. Тому великого значення у своїй роботі надаю казці.

  Казка - найбільший помічник у розумовій роботі учня. «Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем» В. Сухомлинський.    Вивчення рідної мови має великі можливості у формуванні й вихованні особистості.. Опанування усього цього матеріалу так чи інакше пов’язане з певними труднощами.  Щоб полегшити цей процес, я застосовую багато методів і прийомів. Одним з них є використання лінгвістичних казок, як засіб інтенсифікації вивчення граматичного, фонетичного матеріалу учнями.

   Дитинство і казки – речі абсолютно споріднені. Ознайомлюючись з казкою, молодший школяр охоче занурюється у світ її героїв, живо переймається сюжетом. Казка задовольняє потребу дітей у небуденності, пробуджує фантазію, емоційно зацікавлює. Таким чином, стає очевидним, що казка відіграє важливу роль у  навчанні молодших школярів. 

   Навчальні лінгвістичні казки  призначені для полегшення опанування мовним матеріалом. Учитель може читати їх на етапі мотивації навчальної діяльності (щоб викликати пізнавальний інтерес, позитивні емоції учнів), на етапі пояснення нового матеріалу (щоб пояснити явища), а також на етапі закріплення та осмислення нового матеріалу ( для перевірки знань учнів; тоді доцільно казку читати з пропусками, які заповнюють та озвучують учні).

      Для створення казки та роботи над нею існує ряд вимог:

-                     Усі мовні явища повинні бути пояснені чітко, зрозуміло.

-                     Казка повинна бути доступною для розуміння.

-                     Казка має бути цікавою.

-                     Тривалість читання не повинна перевищувати 5-6 хвилин уроку.    Ефективним прийомом навчання мови - навчити школярів розповідати , «відтворювати» почуті казки. Розповідь казки часто підштовхує і до самого створення казки, підводить до індивідуальної творчості .

   У чому ж полягає основне завдання вчителя в організації подібної роботи на уроці ? Вона  полягає не лише в тому, щоб дати поштовх творчості та пробудити уяву, але й уміло спрямовувати їх у потрібне русло.   

Щоб казка сподобалася дітям, ніколи не читаю її, а розповідаю. 

 Для цього я : 

1.                 Використовую під час розповіді міміку та жести.

2.                 Намагаюся підтримувати контакт зі слухачами очима.

3.                 Не поспішаю, насолоджуюся розповіддю.

   Для підвищення інтересу учнів читання казки супроводжую наочним матеріалом ( наприклад: в букварний період під час вивчення букв , що позначають голосні звуки (а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї) використовую серію  казок «Чайна церемонія в країні звуків». Часто прошу учнів зобразити героїв прослуханої на уроці казки як домашнє завдання, що сприяє творчому розвитку дитини. Казка з наочністю запам’ятовується набагато довше, а ще на довше запам’ятовується казка, героїв якої створює уява дітей.

           Також часто користуюся таким прийом, як запрошення казкових героїв

«в гості» (картинки або іграшки) на урок в початковій школі. Це стимулює

   Учні 1-4 класів на уроках мови, читання і письма удосконалюють навички правильного вимовляння звуків мови та позначення їх буквами на письмі, вчаться розрізняти поняття звук і буква, поділяти слова на склади, визначати наголошені й не наголошені склади, голосні та приголосні звуки, розрізняти тверді й м'які, дзвінкі й глухі приголосні, позначати звуки буквами, робити звуко – буквений  аналіз слів. Опрацьовуються і відповідні правила правопису, зокрема позначення м'яких приголосних, уживання апострофа.    

    Хоч фонетика і не є складовою частиною граматики, але до граматики вона має безпосереднє відношення, як і до української орфографії, що ґрунтується насамперед на фонематичному принципі. Без ґрунтовного засвоєння основних відомостей з фонетики не можна успішно вивчати морфологію. Без умінь розрізнити в слові звуки, відрізнити звуки від букв учні натрапляють на великі труднощі в проведенні морфологічного аналізу слів і написанні їх. Із розрізненням твердих і м'яких приголосних зв'язане засвоєння учнями орфоепії та правил українського правопису, тому виконання серії лінгвістичних казочок «Чайна церемонія в країні звуків»  допоможе глибоко засвоїти даний матеріал, дозволить учням оволодіти певною сумою теоретичних відомостей і цілим рядом важливих практичних умінь.

  Вважаю, що не так важливо те, чого слід навчити кожну дитину, а те, щоб кожній дитині дати бажання вчитися». Головна моя мета – захопити учнів, підтримати інтерес дитини до школи, зосередити увагу на успіхах і перемогах, навіть незначних, працювати на уроках за правилом «Менше вчителя – більше учня».  Емоційний стан дитини вважаю важливим фактором успішного навчання, тому у педагогічній діяльності керуюсь гаслом

«Учитель – це скрипка дитячих сердець: як поведе смичком, таку мелодію й почує.»                                                                                                                        

   А моїм педагогічним кредо є слова  «Від творчого вчителя – до творчого учня». Загальновідомо, що виховати творчу особистість може лише творча особистість, яка, за словами К. Ушинського, «не наповнює  посудину, а запалює факел» - жагу пізнання, дає імпульс для сходження до вершин творчості.

  Сьогодні вчитель має широке поле для творчості та шляхів підвищення ефективності своєї роботи. Я використовую лінгвістичні казки, тому що це природно для дітей, весело, ефективно. Як показує практика, навіть дітям з середніми і низькими  можливостями набагато  легше зрозуміти і запам’ятати