Затверджено на засіданні методичної ради КЗ «Владівська гімназія» Чоповицької селищної ради (протокол № 3 від 23.12.2024 року)

 

 

Укладач:   Сагайдаківська Алла Миколаївна – вчитель початкових класів, перша кваліфікаційна категорія КЗ «Владівська гімназія» Чоповицької селищної ради.

 

Рецензент: Романчук Олександр Васильович – директор КЗ«Владівська гімназія» Чоповицької селищної ради, вчитель-методист.

Посібник "STEM для початкової школи: вивчаємо науку через гру" орієнтований на інтеграцію STEM-освіти у навчальний процес початкових класів. STEM (наука, технології, інженерія, математика) — це інноваційний підхід, який сприяє розвитку у школярів таких важливих навичок ХХІ століття, як критичне мислення, творчість, комунікація та здатність до співпраці.

Цей посібник поєднує теоретичні аспекти з практичними порадами щодо застосування STEM-методів в початковій школі. Він пропонує різноманітні інтерактивні способи навчання через дослідження, експерименти, групову роботу та творчі проєкти.

Особливу увагу приділено організації проєктної діяльності, що включає створення моделей мостів, розробку екологічно чистих будинків, проведення наукових експериментів, дослідження природних явищ і конструювання простих роботів. Кожен проєкт розвиває не лише технічні навички дітей, а й соціальні, такі як командна робота, ініціативність та вміння презентувати свої ідеї.

Посібник буде корисним для вчителів початкових класів, які прагнуть модернізувати навчальний процес за допомогою інноваційних методик. Він також містить поради щодо адаптації завдань для учнів з різними рівнями підготовки та рекомендації для ефективного оцінювання результатів STEM-діяльності. Це дозволить педагогам створити таке навчальне середовище, яке стимулюватиме дітей до експериментів, досліджень та творчості.

Зміст посібника є важливим інструментом для формування в учнів основних компетенцій, які допоможуть їм досягати успіху в майбутньому в світі технологій та інновацій.

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………….………………………………………...…….. 4

Що таке STEM і як його використовувати в початковій школі?......................... 5

Методи впровадження в початковій школі ………………………………............9

Приклад 1…………………………………………………………………………...10

Приклад 2 …………………………………………………………………………..11

Приклад 3 …………………………………………………………………………..12

Прикладні STEM-проєкти для початкової школи……………………………….15

Проєкт 1: «Будуємо міст» - інженерія та фізика …………...………………....... 15

Проєкт 2: «Як вода змінює стан?» - наука та фізика ……...…………………….15

Проєкт 3: «Створення простого робота» - робототехніка та програмування ....15

Проєкт 4: «Геометрія навколо нас» - математика і конструювання....………....16

Проєкт 5: «Екологічно чистий дім» - інженерія та екологія ……………………16

Проєкт 6: «Вивчаємо Україну через науку» - наука та культура……………….17

Оцінювання та моніторинг результатів у STEM-освіті …………………………19

1. Гнучкі завдання для різних рівнів: ………………………………………...22
2. Використовуйте візуальні інструменти: …………………………………..22
3. Індивідуальні пости через цифрові платформи …………...……………...22
4. Групова робота для підтримки слабших учнів: …………...……………...23
5. Ігрові елементи для мотивації: …………………………...………………..23
6. Вибір рівня складності через «Шлях учня»: ……………..………….……24
7. Рефлексія і творчі висновки: …………………………….…………….…..24
8. Експерименти на вибір: ……………………………….……………….…..24

Як заохочувати учнів до участі у STEM-проєктах ………….……………….….25

Лайфхаки для заохочення учнів до STEM-проєктів: …………………..………. 25

1 клас: Робот-сортувальник cміття ……………………..…………..……… 25

2 клас: Математика у кулінарії …………………………………….………. 26

ВИСНОВОК …………………………….……………………………………28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….……………………………….. 29

ДОДАТКИ…………………………………….……………………………... 30

 

ВСТУП

Сучасна освіта переживає значні трансформації, щоб відповідати вимогам швидко змінюваного світу, де технології та інновації формують нові виклики та можливості. Одним із основних підходів, який відповідає потребам часу, є STEM-освіта, що поєднує науку (Science), технології (Technology), інженерію (Engineering) та математику (Mathematics) в єдину навчальну систему.

У початковій школі STEM стає потужним інструментом, який не тільки допомагає дітям освоювати основи точних наук, а й розвиває важливі навички, такі як критичне мислення, креативність, комунікація та співпраця. Цей підхід сприяє більш глибокому розумінню зв'язку між теорією та практикою, що є необхідним у сучасному світі, який орієнтований на технологічний прогрес.

Посібник "STEM для початкової школи: вивчаємо науку через гру" створений для того, щоб підтримати вчителів у впровадженні STEM-методик у навчальний процес. Він містить теоретичні засади STEM, а також практичні поради та низку інтерактивних проєктів, що роблять навчання цікавим і ефективним.

Особливістю цього посібника є акцент на проєктну діяльність, що дозволяє учням залучатися до практичних завдань: від створення інженерних моделей до проведення наукових досліджень. Описані проєкти, такі як будівництво мостів, дослідження властивостей води чи створення простих роботів, не лише навчають дітей наукових принципів, але й надихають їх на нові відкриття.

Ми впевнені, що цей посібник стане корисним інструментом для вчителів початкових класів, які хочуть модернізувати навчальний процес, зробити його більш практичним, інтерактивним і захопливим для дітей.

Що таке STEM і як його використовувати в початковій школі?

Сучасна освіта ставить перед учителями та керівниками шкіл важливе завдання – організувати навчання так, щоб учні змогли здобути ключові навички, відповісти на свої освітні запити та виправдати очікування батьків.

Одним із ефективних підходів для вирішення цих завдань стає STEM-освіта. Завдяки її перевагам сучасні школярі, майбутні лідери інновацій, отримують якісні знання з природничих і технічних дисциплін, доповнені навичками 21-го століття, такими як комунікація, командна робота та вирішення проблем у контексті сучасних викликів і технологічних можливостей [6].

Популярність STEM в Україні помітно зростає, але важливо усвідомлювати, що його впровадження – це не лише ефектне шоу, а передусім системний і змістовний навчальний процес, спрямований на реальні результати.

В Україні STEM-освіта активно інтегрується у формальну систему навчання, особливо після затвердження Концепції Нової української школи [2] у 2016 році та Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM) [3] у 2020 році. Ці два документи взаємопов’язані й доповнюють одне одного, створюючи основу для модернізації освітнього процесу та впровадження інноваційних методик навчання.

Чимало науковців і дослідників приділяють значну увагу вивченню STEM-освіти. Вони аналізують її вплив на розвиток критичного мислення, креативності та практичних навичок у дітей і молоді. Зокрема, фахівці досліджують інтеграцію наукових і технічних знань із реальними завданнями, розглядаючи це як ключ до підготовки майбутніх фахівців, які здатні відповідати на виклики сучасного суспільства.

Зокрема, К.Халіна [5] трактує акронім STEM походить від англійських слів: Science (наука), Technology (технології), Engineering (інженерія, проектування, дизайн) та Mathematics (математика). STEM-освіта робить навчальний процес більш практичним і значущим для учнів. Вона формує навчально-дослідницьке середовище, яке допомагає дітям встановлювати зв’язок між теоретичними знаннями, отриманими на уроках, та їхнім застосуванням у реальному житті.

К. Іванова [1] акцентує увагу на тому, що для учнів початкових класів впровадження STEM-освіти спрямоване на розвиток критичного мислення, здатності до ефективної взаємодії та комунікації, а також творчого підходу до спільної діяльності. Таким чином, у дітей формуються ключові навички майбутнього 4К: комунікація, кооперація, критичне мислення та креативність.

Цікавою є думка Є. Сиволапової [4], що уроки та інші форми навчання у початковій школі, що використовують STEM-підхід, створюють ідеальні умови для того, щоб діти могли вільно шукати альтернативні рішення, розвивати вміння аналізувати, оцінювати та креативно вирішувати проблеми, а також застосовувати нові ідеї. STEM-методи, зокрема проєктна діяльність, дослідницькі завдання та спільна творчість, сприяють розвитку самостійності та ініціативи учнів. STEM-освіта є ефективним інструментом для розвитку творчих здібностей дитини, готуючи її до життя в сучасному технологічному світі та даючи можливість проявити свої знання та вміння у власний спосіб, розкрити потенціал і таланти.

Отже, STEM-підхід можна впроваджувати в початкову школу через різні форми навчання та діяльності, що спонукають дітей до дослідження та експериментування. Для дітей цього віку важливо використовувати інтердисциплінарний підхід, який дозволяє поєднувати науку, технології, інженерію та математику в реальних ситуаціях. Завдяки таким методам учні не лише отримують теоретичні знання, а й навчаються застосовувати їх на практиці, що робить навчальний процес цікавим та ефективним.

Зокрема, проєкти, засновані на STEM-підході, дозволяють учням вчитися через практичні завдання. Наприклад, створення моделей різних технічних систем чи розв'язання простих інженерних задач допомагає дітям зрозуміти, як працюють наукові принципи у реальному житті. У рамках проєктної діяльності учні можуть працювати в групах, що розвиває вміння співпрацювати, ділитися ідеями та знаходити спільні рішення.

Одним із прикладів такого проєкту може бути створення простого мосту з використанням різних матеріалів (наприклад, паличок, ниток, картону). Учні вивчають принципи інженерії, тестують міцність своїх конструкцій і знаходять способи поліпшення їх роботи. Це дозволяє на практиці застосовувати знання з фізики та математики, розвивати критичне мислення та інженерну креативність.

Цікавими є і дослідницькі завдання, адже вони є важливим елементом STEM-освіти, оскільки дають учням можливість самостійно шукати відповіді на питання, експериментувати та робити висновки на основі спостережень. Для початкових класів це можуть бути прості наукові експерименти, як, наприклад, дослідження властивостей води, повітря або різних матеріалів. Діти можуть вивчати, як змінюються властивості речовин під час нагрівання або змішування, проводити прості тести і записувати результати.

Такий підхід дає можливість не тільки поглибити знання з природничих наук, а й розвивати вміння планувати експерименти, робити спостереження та формулювати висновки.

Використання сучасних технологій також є важливою складовою STEM-освіти. У початкових класах можна використовувати інтерактивні дошки, освітні додатки та комп'ютерні програми для створення віртуальних експериментів, вирішення математичних задач або моделювання простих технічних систем. Це сприяє розвитку цифрової грамотності учнів і допомагає їм краще розуміти роль технологій у сучасному світі.

Для дітей можна створити завдання, де вони мають використовувати програми для моделювання та розв'язування проблем. Це дозволяє учням побачити, як математичні та наукові принципи працюють у цифровому середовищі, що є важливим для їхнього подальшого розвитку.

STEM-підхід передбачає активну участь учнів у творчих завданнях, які стимулюють їхню уяву та креативність. Це можуть бути завдання, пов'язані з розв'язуванням практичних проблем, створенням моделей, вигадуванням нових пристроїв чи процесів. Завдяки таким завданням діти розвивають здатність до самостійного мислення, набувають навичок командної роботи та вчаться вирішувати проблеми в умовах нестандартних ситуацій.

Наприклад, учні можуть працювати над створенням простого робота або виготовленням різних пристроїв для виконання завдань, пов'язаних із фізикою чи математикою. Це дає можливість поєднати інженерні навички з творчими підходами та залучити учнів до реального конструювання.

Впровадження STEM-освіти в початкову школу має численні переваги. По-перше, це дозволяє дітям краще зрозуміти, як різні дисципліни взаємодіють між собою і як вони застосовуються в реальному житті. По-друге, STEM-методи сприяють розвитку ключових навичок, таких як критичне мислення, креативність, комунікація і співпраця. Вони також допомагають дітям навчитися працювати в команді, вирішувати проблеми та виявляти ініціативу.

І, нарешті, STEM-підхід дозволяє підготувати учнів до майбутнього, в якому технології та інновації будуть відігравати важливу роль. Він дає можливість розвивати не лише інтелектуальні здібності, але й соціальні навички, що є надзвичайно важливими в сучасному світі.

Таким чином, STEM-освіта є важливим інструментом для розвитку дітей у початковій школі, допомагаючи їм отримати знання та навички, необхідні для успіху в сучасному світі.

Щоб зрозуміти, як саме впроваджувати STEM-освіту в початковій школі на практиці, розглянемо далі кілька конкретних прикладів.

Методи впровадження STEM в початковій школі

Впровадження STEM (наука, технології, інженерія та математика) у початковій школі є важливим кроком до формування у дітей критичного мислення, креативності та практичних навичок. Важливо, щоб навчання через STEM було інтерактивним і захоплюючим, що дозволить дітям активно брати участь у процесі пізнання, через дослідження, експерименти та створення власних проектів. Інтеграція STEM у початкову школу дозволяє закладати основи для подальшого розвитку навичок, які будуть корисні в майбутньому, як в академічній, так і в професійній діяльності.

Основні методи впровадження STEM в початковій школі:

1.                    Проєктна робота – учні працюють над реальними проблемами, застосовуючи знання з різних STEM-дисциплін, розвиваючи навички дослідження та співпраці.
2.                    Дослідницька діяльність та експерименти – учні перевіряють гіпотези і спостерігають за результатами, розвиваючи наукове мислення.
3.                    Інженерні та математичні задачі – діти розв'язують завдання, що поєднують математику і інженерію, розвиваючи логіку та навички вирішення проблем.
4.                    Спільна творча діяльність – робота в команді сприяє розвитку комунікаційних та творчих навичок.

Давайте розглянемо кожен метод окремо.

Використання проєктної роботи в початковій школі є одним із ефективних методів впровадження STEM-освіти. Проєкти дозволяють дітям зануритися у реальні проблеми, знайти рішення через дослідження, експерименти та практичні завдання. Вони допомагають учням розвивати не лише академічні знання, але й навички роботи в команді, організації часу та ресурсів, а також вміння презентувати свої досягнення.

Проєктна робота дає можливість дітям застосовувати знання з різних галузей STEM у контексті реальних ситуацій, що значно підвищує мотивацію до навчання. Наприклад, при виконанні проєкту на тему "Як ми можемо зменшити витрати води в нашій школі?" учні можуть досліджувати споживання води, створити моделі для економії води та навіть впровадити свої ідеї на практиці, вивчаючи технології водозбереження.

Крім того, проєктна робота в STEM створює простір для розвитку креативності та інноваційного мислення. Діти можуть пропонувати нестандартні ідеї, реалізовувати власні концепції, працюючи над конкретними завданнями, такими як створення моделей, виготовлення прототипів чи розробка простих технічних рішень. Через проєктну діяльність учні навчаються самостійно шукати відповіді на питання, працювати з інформацією та вирішувати проблеми на основі логіки та аналізу.

Метод дослідницької діяльності в STEM-освіті в початковій школі полягає в тому, щоб учні самі вивчали явища через експерименти. Це допомагає розвивати у дітей цікавість, критичне мислення та практичні навички.

Приклад 1:

Тема: "Чому листя змінює колір восени?"

1.                    Постановка питання: учні задаються питанням: "Чому восени листя стає жовтим чи червоним?"
2.                    Планування дослідження: вони збирають різне листя (зелене, жовте, червоне) і кладуть його на різні поверхні для порівняння.
3.                    Експеримент: учні спостерігають за листям протягом кількох днів, змінюючи умови (світло, температура) і записують свої спостереження.
4.                    Аналіз результатів: учні виявляють, що колір змінюється через зменшення хлорофілу в листі, що викликається зміною температури та світла.
5.                    Висновок: листя змінює колір через зміни в природі, і це можна пояснити процесами, що відбуваються в рослинах восени.

Цей метод допомагає дітям зрозуміти природу явищ через безпосереднє дослідження та спостереження.

Метод впровадження інженерних та математичних задач в навчання сприяє розвитку логічного мислення, уяви та практичних навичок. Діти вчаться розв'язувати прості задачі, використовуючи основи інженерії та математики через гру та практичні завдання.

Приклад 2:

Тема: "Як побудувати міст?"

1.                    Постановка задачі: учитель розповідає, що потрібно побудувати міст через річку, щоб машина могла проїхати.
2.                    Робота в групах: діти отримують набори з різних матеріалів (дерев'яні палички, картон, клей, гумки) і завдання — побудувати міст, який витримає вагу невеликої машинки.
3.                    Рішення задачі: діти починають експериментувати з різними конструкціями моста, використовуючи математичні поняття, як вимірювання довжини та висоти, а також інженерні принципи, як стійкість та рівновага.
4.                    Обговорення результатів: після побудови моста діти тестують, чи витримує міст машинку, і обговорюють, чому одні конструкції працюють краще за інші.
5.                    Висновок: діти дізнаються, що для побудови стійкого моста важливі не тільки розміри, але й рівновага конструкції, а також тестують свої ідеї через експерименти.

Цей метод допомагає дітям використовувати базові інженерні та математичні принципи для вирішення простих, але захопливих задач, розвиваючи їхні практичні та критичні навички.

Метод спільної творчої діяльності учнів передбачає, що діти працюють разом, обговорюючи ідеї та вирішуючи завдання колективно. Це сприяє розвитку співпраці, комунікаційних навичок і творчого мислення.

Приклад 3:

Тема: "Створення казки"

1.                    Постановка завдання: учитель пропонує дітям разом створити казку, де кожен учень додасть свою ідею.
2.                    Робота в групах: учні обирають персонажів, місце дії та головну подію казки. Вони обговорюють, як розвиватиметься сюжет, і кожен учень пропонує свою частину розповіді.
3.                    Спільне створення: діти по черзі додають до казки нові елементи, редагуючи та вдосконалюючи ідеї один одного. Це може бути як написання тексту, так і малювання ілюстрацій до казки.
4.                    Презентація роботи: наприкінці уроку групи презентують свої казки перед класом, пояснюючи, чому вони обрали саме ці елементи для історії.

Казка: "Зимові забавки на чарівній горі"

Одного зимового ранку, коли земля вкрилася пухким білим снігом, друзі – зайчик Стриб, білочка Шубка та ведмедик Вовкотик – планують улаштувати веселі забавки.  – Давайте підемо на Велику Снігову гору! Там ми можемо кататися на санках, ліжах і навіть ковзатися, – запропонувала білочка Шубка, затягуючи теплий шарфик.  – А я візьму свої найвидші санчата! – радісно підскочив зайчик Стриб.  – А я навчуся кататися на ковзанах! – гордо сказав ведмедик Михась , хоча ще ніколи не ставав на лід.  Друзі зібралися разом і вирушили до гори. Там було дуже красиво: сосни виблискували інеєм, а сніг іскрився, наче хтось розсипав мільйон маленьких діамантів.  Коли всі дісталися вершини гори, білочка першою спустилася на своїх дерев'яних лижах. Вона граційно ковзала вниз, залишаючи за собою тонкі рівні сліди.  – Я теж хочу так! – вигукнув зайчик Стриб і став на свої ліжі. Але його лижі злетіли з гори так швидко, що він не втримався і сів прямо в сніг.  – Ой, зате весело! – засміявся він, обтрушуючи сніг із вух.  Тим часом ведмедик вирішив спробувати свої нові ковзани. Першу було нелегко: Михась декілька разів падав, але друзі підбадьорювали його. 

– Тримайся, Михасю, ти молодець! – підбадьорювала білочка, підбігаючи допомагаючи йому піднятися.  Зрештою, ведмедик навчився ковзати. Він навіть виконав невелике коло на льоду, гордо піднявши лапи.  Після забава всі друзі зібралися біля багаття, яке розпалили на галявині. Вони грілися, пили гарячий чай із термосів і ділилися веселими моментами дня.  – Як добре, що у нас є зима і такі чудові друзі! – сказав зайчик, дивлячись на зоряне небо.  Так друзі провели найвеселіший зимовий день, який запам'ятався їм назавжди.

5.                    Обговорення: всі разом обговорюють, як кожен учень зробив свій вклад у загальну ідею, і що нове вони дізналися про співпрацю та креативність.

Цей метод дає дітям можливість вільно виражати свої думки та творчо працювати в команді, створюючи спільні проєкти.

Прикладні STEM-проєкти для початкової школи

Одним із найцікавіших і найефективніших методів навчання в STEM-освіті є проектний метод. Цей підхід дозволяє учням не лише засвоювати теоретичні знання, але й активно застосовувати їх на практиці, вирішуючи реальні проблеми та виконуючи завдання, що передбачають дослідження, розробку та творчість. Через проєкти діти мають можливість не лише вивчати науку, технології, інженерію та математику, але й взаємодіяти з однолітками, працюючи над спільними цілями та навчаючись співпрацювати.

STEM-проєкти в початковій школі є чудовим способом зацікавити дітей наукою, технологіями, інженерією та математикою. Вони дозволяють дітям не лише отримувати теоретичні знання, але й застосовувати їх на практиці. Розглянемо кілька цікавих та доступних проєктів, які допоможуть маленьким дослідникам зануритись у світ інженерії, науки та творчості, а також поглибити знання про Україну.

Проєкт 1: "Будуємо міст" – інженерія та фізика

Цей проєкт дозволяє дітям знайти відповіді на питання, як працюють мости та чому вони важливі для міського розвитку. Учні можуть створити модель мосту з різних матеріалів, таких як палички для морозива, картон, нитки, клей та гумки. Вони вивчатимуть фізичні закони, що забезпечують стійкість конструкцій, зокрема рівновагу, розподіл навантаження і силу тяжіння.

Після побудови моста учні можуть протестувати його на міцність, поміщаючи різні важкі предмети (наприклад, маленькі машинки) на конструкцію. Діти зрозуміють, як матеріали та форма конструкції впливають на її стійкість, а також розвиватимуть навички командної роботи та проблемного мислення.

Проєкт 2: "Як вода змінює стан?" – наука та фізика

Цей проєкт присвячений вивченню станів води – рідини, газу та твердого стану. Учні можуть провести серію простих експериментів, щоб на власні очі побачити, як вода перетворюється із рідини в лід або пару. Вони можуть заморозити воду у формочках для льоду та нагрівати її, спостерігаючи за процесом плавлення.

Також можна використовувати маленькі парові двигуни або прості інструменти для перетворення води в пару, щоб продемонструвати, як тепло змінює стан води. Такий проєкт не лише познайомить дітей з основами фізики, але й допоможе їм зрозуміти важливість води для життя на Землі.

Проєкт 3: "Створення простого робота" – робототехніка та програмування

Робототехніка – це захоплюючий напрямок, який дозволяє дітям познайомитись з основами програмування та механіки. У рамках цього проєкту учні можуть створити простого робота з конструктора LEGO, Arduino або інших наборів для дітей.

Діти вивчатимуть, як працює мотор, як передаються команди між датчиками та виконавчими механізмами, а також що таке алгоритми. Наприклад, вони можуть програмувати робота так, щоб він рухався по заданому маршруту або реагував на певні перешкоди. Це не тільки розвиває навички програмування, але й заохочує до творчого мислення та інженерної діяльності.

Проєкт 4: "Геометрія навколо нас" – математика і конструювання

Цей проєкт дозволяє учням досліджувати, як геометрія проявляється в навколишньому світі. Діти можуть створити різноманітні геометричні фігури з паперу, дерев'яних паличок або навіть з природних матеріалів, таких як камінці або гілки. Вони вивчатимуть основні форми – коло, квадрат, трикутник – і з'ясують, як ці фігури можна знайти в реальному житті.

Проєкт також включає конструювання об'ємних фігур, таких як куби, піраміди та сфери, і може завершуватись створенням макету, на якому діти покажуть, де в архітектурі або природі можна зустріти ці геометричні форми.

 

Проєкт 5: "Екологічно чистий дім" – інженерія та екологія

Проєкт "Екологічно чистий дім" вчить дітей важливості екології та стійкості у будівництві. Діти можуть разом з учителем створити модель будинку, використовуючи екологічно чисті матеріали, такі як перероблені картон, папір або пластикові пляшки. Вони також можуть обговорити та впровадити ідеї щодо збереження енергії та води в будівництві.

У процесі діти дізнаються про важливість сонячних батарей, вітрових турбін та інших енергоефективних технологій. Вони зрозуміють, як можна зробити будинок енергоефективним і більш дружнім до навколишнього середовища, застосовуючи інженерні рішення для вирішення екологічних проблем.

Проєкт 6: "Вивчаємо Україну через науку" – наука та культура

Цей проєкт об'єднує науку та знання про рідну країну. Учні можуть досліджувати різноманітні природні явища, характерні для України, наприклад, флору та фауну різних регіонів, річки та озера, а також особливості клімату.

Діти можуть проводити дослідження, наприклад, як зміна клімату впливає на врожай, або як природні ресурси використовуються в різних областях країни. Вони можуть створювати карти з природними ресурсами України, а також вивчати, як ці ресурси впливають на економіку та побут людей. Проєкт допомагає поєднати науку з історією та культурою України, формуючи в учнів патріотичне почуття та інтерес до рідної природи.

Таким чином, STEM-проєкти для початкової школи – це не лише можливість дізнатись більше про науку, але й шанс для дітей розвивати критичне мислення, співпрацювати в групах і застосовувати свої ідеї в реальному житті. Кожен проєкт допомагає учням не лише зрозуміти базові концепти в різних наукових галузях, але й розвивати креативність і вміння вирішувати проблеми. Ці проєкти дозволяють дітям бачити, як наука і технології можуть бути застосовані для покращення навколишнього світу.

Оцінювання та моніторинг результатів у STEM-освіті

Оцінювання та моніторинг результатів у STEM-освіті є важливими етапами, які допомагають відслідковувати прогрес учнів і коригувати процес навчання. Вони включають не лише традиційні методи оцінки, такі як тести та діагностувальні роботи, але й інноваційні підходи, зокрема проєктні оцінки, практичні завдання та самооцінювання. Важливо, щоб учні мали можливість демонструвати свої знання через реальні завдання, що сприяють розвитку критичного мислення і здатності до вирішення проблем. Оцінка в STEM-освіті часто спрямована на розуміння, як учень застосовує набуті знання на практиці, а не лише на здатності запам'ятовувати факти.

Моніторинг результатів в STEM-освіті дозволяє вчителям відслідковувати не тільки академічний прогрес, але й розвиток інших важливих навичок, таких як співпраця, творчість та інноваційне мислення. Це також включає використання різних інструментів, таких як портфоліо робіт учнів, цифрові платформи для збору даних та фідбеку, а також формувальне оцінювання, яке дає можливість вчасно виявити проблеми та коригувати підхід до навчання. Такий підхід дозволяє створити динамічну, адаптивну навчальну середу, яка максимально відповідає потребам кожного учня.

Формувальне оцінювання в STEM-освіті включає різноманітні методи, які допомагають вчителям відслідковувати прогрес учнів протягом навчального процесу, надаючи можливість вчасно коригувати підхід. Ось кілька конкретних прикладів формувального оцінювання для дітей:

1.                    Самооцінка проєктів: діти можуть оцінювати свою роботу на основі чітко визначених критеріїв, таких як точність виконання завдання, креативність, співпраця в команді, та здатність застосовувати набути знання. Наприклад, після завершення проєкту «Будуємо міст» учні заповнюють таблицю, де оцінюють, наскільки вдало вони застосували фізичні принципи, чи було їхнє місто стійким, і що б вони змінили в конструкції.

Вправа: "Оцінка конструкції моста". Після завершення побудови мосту учні заповнюють таблицю самооцінки, де відповідають на питання:

•                         Наскільки стабільним був мій міст при додаванні навантаження (наприклад, мініатюрних машинок)?
•                         Як я оцінюю свою командну роботу під час будівництва?
•                         Що я можу вдосконалити в наступному проєкті?

Ця вправа не тільки дозволяє учням оцінити свої досягнення, але й сприяє рефлексії, що допомагає покращити свої навички на наступних етапах.

2.                    Портфоліо робіт: упродовж навчального періоду учні створюють портфоліо, в якому зберігають всі свої роботи, дослідження, розв’язання завдань та проєкти. У кінці кожного етапу вчитель дає учням фідбек щодо їхніх досягнень, а самі учні аналізують, в чому досягли успіху, а де є можливості для вдосконалення. Наприклад, після проєкту «Як вода змінює стан?» учні можуть додати до портфоліо фотографії своїх експериментів та опис результатів.

3.                    Класні обговорення та зворотний зв'язок: під час обговорення результатів досліджень або виконання завдань, учні можуть отримувати фідбек від своїх однокласників та вчителя. Це стимулює критичне мислення та покращує розуміння матеріалу. Наприклад, після проєкту «Створення простого робота» учні обговорюють, як покращити свої конструкції, а вчитель дає рекомендації, щоб досягти кращих результатів.

Вправа: "Робот на курсі" Після побудови та програмування робота в групах, учні проводять обговорення, в якому кожен учасник дає зворотний зв'язок своїм однокласникам. Питання для обговорення можуть бути:

•                         Що працює добре у вашому роботові?
•                         Які є проблеми і як їх можна вирішити?
•                         Як можна вдосконалити вашого робота для досягнення кращих результатів?

Ця вправа допомагає учням оцінювати не лише свої, а й чужі роботи, а також розвиває критичне мислення і навички зворотного зв'язку.

4.                    Кроки самооцінки в реальному часі: під час виконання завдання учні можуть регулярно оцінювати свій прогрес, відповідаючи на запитання типу: «Що я навчився сьогодні?», «Що мені ще потрібно вдосконалити?». Такі короткі рефлексії допомагають учням самостійно виявляти слабкі місця та усувати їх до того, як буде завершене завдання.

Вправа: "Що я навчився(лася) сьогодні?" Наприкінці заняття діти отримують картки з питаннями для самооцінки, наприклад:

•                         Що нового я дізнався про фізику та матеріали під час нашого проєкту?
•                         Що з цього уроку я зможу використати в наступному проєкті?
•                         Яка частина завдання була для мене найскладнішою?

Учні відповідають на ці запитання письмово або усно в класі, що дозволяє вчителю побачити, які моменти потребують додаткового пояснення або уваги.

5.                    Міні-тести або короткі опитування після кожного етапу проєкту: у кінці кожного етапу проєкту або заняття вчитель може провести коротке опитування, щоб перевірити розуміння матеріалу. Наприклад, після проєкту з геометрії «Геометрія навколо нас», учитель може задати питання типу «Де в нашому класі є прямі кути?» або «Якщо побудувати палац з трьох різних геометричних фігур, то які це будуть фігури?».

Вправа: "Геометрична вікторина". Після проєкту "Геометрія навколо нас" учитель може організувати вікторину з питаннями:

•                    Яка геометрична фігура має 4 однакові сторони і 4 прямі кути?
•                    У яких будівлях або місцях можна зустріти круглі форми?
•                    Як визначити, що фігура є правильним многокутником?

Це допомагає учням перевірити свої знання в ігровій формі, а також закріпити матеріал на практиці.

Такі методи формувального оцінювання дозволяють вчителям не лише відслідковувати знання учнів, але й підтримувати їх у процесі навчання, забезпечуючи можливість для постійного вдосконалення та розвитку.

Рекомендації для адаптації STEM-уроків під різні рівні підготовки

Адаптація STEM-уроків під різні рівні підготовки учнів є ключовим аспектом ефективного навчання, оскільки кожен учень має унікальні здібності, темп навчання та попередні знання.

Для того, щоб забезпечити всім дітям рівні можливості для успішного засвоєння матеріалу, важливо враховувати індивідуальні потреби учнів і створювати навчальне середовище, яке буде сприятливим для розвитку кожного з них. У STEM-освіті, що об'єднує науку, технології, інженерію та математику, особливо важливо застосовувати різноманітні підходи, адже ці предмети часто передбачають високий рівень абстрактного мислення та вирішення складних задач. Адаптація уроків дозволяє не лише підтримати учнів на всіх етапах навчання, але й стимулює їхню цікавість, мотивацію і бажання досягати нових вершин у цих дисциплінах.

Ось кілька креативних порад для адаптації STEM-уроків під різні рівні підготовки учнів:

1. Гнучкі завдання для різних рівнів:

Порада: створюйте варіанти завдань для учнів з різним рівнем підготовки. Це дозволить кожному учневі працювати на своєму рівні та досягати результату без перевантаження чи відставання.

Приклад: під час уроку з вивчення фізичних властивостей води, учні початкового рівня можуть виконувати завдання на спостереження, наприклад, "Спостерігайте, як вода змінює стан, коли вона замерзає або кипить", а учні більш досвідчені можуть проводити більш складні експерименти, наприклад, досліджувати, як вода реагує на різні температури та вміст хімічних речовин.

Онлайн-варіант: створіть онлайн-анкети або інтерактивні завдання в Google Forms чи Kahoot!, де учні можуть вибрати рівень складності (легкий, середній, складний) для виконання завдання.

2. Використовуйте візуальні інструменти:

Порада: для учнів, які мають труднощі з абстрактними концепціями, використовуйте візуальні інструменти, такі як схеми, малюнки, графіки чи інтерактивні 3D-моделі.

Приклад: під час уроку з математики можна показати учням візуальні моделі різних геометричних фігур, а для складніших учнів — навести приклади реальних об'єктів, що мають ті самі форми, наприклад, куби, піраміди або циліндри у вигляді частин будівель або архітектурних елементів.

Онлайн-варіант: використовуйте платформи, як Tinkercad для створення 3D-моделей чи GeoGebra для візуалізації геометричних задач.

3. Індивідуальні пости через цифрові платформи:

Порада: використовуйте онлайн-платформи для створення індивідуальних завдань, які відповідають рівню учня, з урахуванням його потреб та інтересів.

Приклад: на Google Classroom чи іншій платформі розмістіть окремі завдання для кожного учня в залежності від їхнього рівня підготовки. Наприклад, для учня, який має проблеми з розумінням концепції, запропонуйте простіше завдання, де потрібно тільки спостерігати й записувати спостереження. Більш досвідчені учні можуть створити власний експеримент для демонстрації принципів роботи з матеріалами.

Онлайн-варіант: створіть спеціалізовані завдання на платформі Socrative або Quizizz, де учні можуть вибирати рівень складності та самостійно вибирати додаткові етапи чи експерименти.

4. Групова робота для підтримки слабших учнів:

Порада: організуйте групову роботу так, щоб учні з різним рівнем підготовки могли допомагати один одному, зокрема більш підготовлені учні виконуватимуть роль наставників для тих, хто має труднощі.

Приклад: у групах учні можуть працювати над проєктом з інженерії, наприклад, будувати модель мосту. Більш досвідчені учні можуть виконувати складніші завдання, такі як оптимізація конструкції мосту для витримки більшого навантаження, а учні менш підготовлені можуть допомагати з більш простими завданнями, наприклад, складанням основних частин конструкції.

Онлайн-варіант: використовуйте платформу Classcraft для групових завдань, де кожен учень отримує індивідуальні ролі і завдання відповідно до їхнього рівня розвитку.

5. Ігрові елементи для мотивації:

Порада: включення ігрових елементів у навчальний процес допомагає залучити учнів, підтримує їхній інтерес і створює атмосферу змагання та співпраці.

Приклад: під час проєкту з робототехніки створіть конкурс між командами учнів на кращого робота. Завдання можуть бути різними: "Програмування робота для виконання певного завдання" або "Креативність в дизайні робота". Команди отримуватимуть бали за кожну правильно виконану частину завдання.

 

 

Онлайн-варіант: використовуйте платформу Kahoot! або Quizizz для створення вікторин та ігор, де учні можуть змагатися один з одним, відповідаючи на запитання про STEM-теми та отримуючи бали за правильні відповіді.

 

6. Вибір рівня складності через "Шлях учня":

Порада: дайте учням можливість вибирати рівень складності завдань або проєктів, щоб вони могли працювати над завданнями, що відповідають їхньому рівню розвитку та інтересам.

Приклад: під час проєкту з екології учні можуть вибрати варіант завдання: початковий рівень — дослідження, як вода очищається в природі, середній — створення моделі системи очищення води, і складний — розробка плану з вирішення проблеми забруднення водних ресурсів у певному регіоні.

Онлайн-варіант: створіть опитування на платформі Google Forms чи Moodle, де учні можуть вибирати варіанти завдань на основі своїх інтересів і рівня підготовки.

7. Рефлексія і творчі висновки:

Порада: дайте учням час на рефлексію наприкінці проєкту, щоб вони могли осмислити те, що вони дізналися, і сформулювати свої висновки в творчій формі.

Приклад: після закінчення проєкту з будівництва мостів, учні можуть створювати малюнки або моделі, які показують, як вони змінювали свої конструкції для досягнення кращих результатів, або написати есе про те, чому вибрали певні матеріали для будівництва.

Онлайн-варіант: створіть блоги або електронні журнали, де учні можуть публікувати свої думки, малюнки, відео чи презентації про проєкт, використовуючи інструменти на платформах, таких як Padlet чи Google Sites.

8. Експерименти на вибір:

Порада: дайте учням вибір, які експерименти чи завдання вони хочуть виконати в межах теми, щоб кожен міг досліджувати те, що його цікавить.

Приклад: під час уроку “Я досліджую світ” учні можуть вибрати з кількох варіантів експериментів: дослідження кислотно-лужного балансу за допомогою лакмусових папірців, або реакцію між різними хімічними речовинами, що змінюють колір.

Онлайн-варіант: використовуйте віртуальні лабораторії, як PhET Interactive Simulations, де учні можуть самостійно вибирати експерименти та проводити їх у віртуальному середовищі, щоб отримати практичні навички.

Ці поради допоможуть учням розвиватися в STEM-освіті, стимулюючи їх цікавість та мотивацію до навчання, а також створюючи умови для індивідуального розвитку.

Як заохочувати учнів до участі в STEM-проєктах

Заохочення учнів до участі в STEM-проєктах є важливою частиною розвитку їхніх навичок критичного мислення, творчості та інженерного підходу до вирішення задач. STEM (наука, технології, інженерія та математика) дозволяє учням практично застосовувати отримані знання та досліджувати нові ідеї, що робить навчання більш захопливим і корисним. Однак для того, щоб учні дійсно зацікавилися такими проєктами, необхідно створити правильне середовище та підтримати їх на кожному етапі. Ось кілька лайфхаків, які можуть допомогти залучити учнів до STEM-проєктів.

Лайфхаки для заохочення учнів до STEM-проєктів:

1.                    Показати реальне застосування знань

Учням важливо зрозуміти, як теоретичні знання можуть бути використані у реальному світі. Наприклад, під час роботи над проєктом створення робота або розв'язування математичних задач, можна показати, як ці технології вже використовуються в індустрії чи побуті. Наприклад, робототехніка в медицині чи екологічні технології у боротьбі зі змінами клімату. Коли учні бачать, що їхня робота має практичне застосування, це мотивує їх до подальших зусиль.

1 клас: Робот-сортувальник міття

Мета: Ознайомити учнів із базовими принципами роботи роботи та ідеями екологічної свідомості.
Завдання:

• Створити модель простого сортувальника (наприклад, використовуючи LEGO або паперові моделі).
• Навчити "роботу" сортувати сміття (імітувати кольоровими картками).
  Практичне застосування: Учні розуміють, як технології допомагають у боротьбі зі зміщенням.
  Результат: Демонстрація моделі роботи перед класом.

2.                    Залучати до командної роботи

У STEM-проєктах важливо працювати в команді, тому створення можливостей для колективної роботи може значно підвищити зацікавленість учнів. Завдання можна розподіляти таким чином, щоб кожен учасник вносив свій вклад у загальний результат. Це дозволяє учням відчути себе частиною команди і побачити, як колективна робота може призвести до досягнення цілей.

 

2 клас: Математика у кулінарії

Мета: Показати учням, як математика використовується в реальному житті.
Завдання:

• Використовувати знання про дроби та пропорції для приготування простих страв (наприклад, піці чи печива).
• Обговорити, як правильне вимірювання вмісту впливає на результат.
  Практичне застосування: Учні розуміють, як математика в побуті.
  Результат: Спільне приготування страви з подальшою дегустацією.

3.                    Інтегрувати ігрові елементи

Включення елементів гри в STEM-проєкти дозволяє зробити процес навчання більш захопливим. Наприклад, можна використовувати різноманітні STEM-ігри, де учні вирішують задачі в форматі квестів чи змагань. Програми на зразок Scratch або CodeCombat дозволяють учням навчатися програмуванню, виконуючи завдання, подібні до відеоігор. Це створює атмосферу легкості та азарту.

4.                    Організувати STEM-демонстрації та майстер-класи

Для стимулювання інтересу до STEM важливо показати учням реальні приклади того, що вони можуть створити. Організація демонстрацій чи майстер-класів, де учні можуть побачити, як працюють певні технології або інженерні рішення, дає їм можливість зрозуміти весь процес і мотивує до участі. Наприклад, показати процес створення 3D-моделей або організувати демонстрацію робота, якого побудували учні.

5.                    Надавати простір для експериментів та творчості

Заохочуйте учнів проявляти ініціативу і пропонувати власні ідеї для проєктів. Це дасть їм відчуття власної важливості і творчості. Можна організувати "вільний час для проєктів", де учні самі вибирають тему і форму роботи. Також важливо, щоб учні не боялися помилок і могли експериментувати, адже часто саме через помилки приходить розуміння того, як працює система.

6.                    Підтримка та похвала за досягнення

Підтримка вчителів і батьків має важливе значення для мотивації учнів. Кожне досягнення, навіть маленьке, повинно бути відзначено. Це може бути не лише формальна похвала, але й нагороди за інноваційні ідеї або успішно реалізовані проєкти. Позитивна реакція підвищує самооцінку учнів і стимулює їх до подальших зусиль.

7.                    Створення інклюзивного середовища
   Важливо забезпечити рівні можливості для кожного учня, незалежно від їхнього рівня підготовки. Наприклад, можна запропонувати різні рівні складності завдань або менторську підтримку для тих, хто потребує додаткової допомоги. Це дозволить учням почуватися комфортно і безпечно, знаючи, що кожен має шанс на успіх.

Використання цих підходів дозволить створити стимулююче середовище для учнів, в якому вони зможуть розвиватися, експериментувати та знаходити цікаві рішення в рамках STEM-проєктів.

ВИСНОВОК

STEM-освіта є важливим інструментом для розвитку ключових компетенцій ХХІ століття у молодших школярів, таких як критичне мислення, креативність, комунікація та здатність до співпраці. Упровадження цього підходу в початкову школу відкриває нові можливості для ефективного навчання, сприяючи інтеграції теоретичних знань з практичними навичками та створюючи умови для комплексного розвитку дитини.

Застосування STEM-методик дозволяє учням здобувати не лише глибокі знання з науки, технологій, інженерії та математики, але й розвивати вміння застосовувати їх на практиці, у реальних ситуаціях. Це дає дітям змогу аналізувати проблеми, знаходити творчі рішення, працювати в команді і оцінювати результати своїх дій.

Проєктна діяльність, яка є основою STEM-підходу, дає учням змогу зануритись у процес досліджень, розробки та експериментів. Приклади проєктів, такі як створення інженерних моделей або проведення наукових експериментів, демонструють, як навчання може перетворитися на захоплюючу гру, що не лише навчає, а й надихає.

Особливістю STEM-освіти є її здатність адаптуватися до потреб різних учнів. Використання диференційованих завдань, інтерактивних інструментів та інклюзивних методів навчання дозволяє кожній дитині розвиватися відповідно до її рівня і потенціалу. Це створює комфортне навчальне середовище, яке підтримує інтерес до знань і мотивує до подальшого самовдосконалення.

Таким чином, інтеграція STEM-освіти в початкову школу є важливим кроком на шляху до підготовки учнів до життя в сучасному світі. Сподіваємося, що цей посібник стане корисним інструментом для вчителів, надихаючи їх на застосування інноваційних методик і створення динамічного та результативного навчального процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                    Іванова К. Впровадження STEM-технологій в освітній процес у початкових класах. Актуальні проблеми навчання і виховання молодших школярів : матеріали наук. конф. студ. ф-ту початк. навч. : зб. тез наук. доп.  Харків, 2022. Вип. 12. С. 39.
2.                    Концепція “Нова українська школа”. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 15.10.2024).
3.                    Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 15.10.2024).
4.                    Сиволапова Є. Розвиток творчих здібностей молодших школярів за допомогою STEM-освіти. Актуальні проблеми навчання і виховання молодших школярів : матеріали наук. конф. студ. ф-ту почат. навч. :  Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2023. Вип. 13. С. 63.
5.                    Халіна К. Впровадження STEM-освіти у початкову школу. Актуальні проблеми навчання і виховання молодших школярів : матеріали наук. конф. студ. ф-ту початк. навч. : зб. тез наук. доп. Харків, 2022. Вип. 12. С. 40.
6.                    Як створити хороший STEM-урок. URL: https://nus.org.ua/view/yak-stvoryty-horoshyj-stem-urok/  (дата звернення: 20.10.2024).

ДОДАТКИ

Додаток А

Ресурси для учителів

Інструменти та технології для STEM-навчання

Scratch	Візуальна мова програмування, яка дозволяє дітям створювати анімації, ігри та інтерактивні проєкти, навчаючи їх основам програмування
Tinkercad	Інструмент для 3D-моделювання, який дозволяє дітям створювати моделі для 3D-друку, працюючи з геометричними формами
Kahoot!	Інтерактивна платформа для створення вікторин і тестів, яка дозволяє вчителям швидко перевіряти знання учнів і робити навчання цікавим через гру
LEGO Education	Набори LEGO для STEM-освіти, включаючи робототехніку та інженерні проєкти, що дозволяють дітям розвивати навички розв'язання проблем
Classcraft	Ігрова платформа, яка мотивує учнів через інтерактивні завдання та командну роботу, допомагаючи розвивати як STEM-навички, так і соціальні
Makey Makey	Набір для створення інтерактивних проєктів, що дозволяє дітям перетворювати повсякденні предмети на сенсорні інтерфейси, навчати електроніки та інженерії
Bee-Bot	Інструмент для вивчення географії та науки через віртуальні подорожі світом, що дозволяє дітям досліджувати планету в інтерактивному режимі
Code.org	Безкоштовні онлайн-курси для дітей, які навчають програмуванню через інтерактивні вправи та ігри.
Sphero	Робототехнічний набір для програмування та STEM-досліджень, який дозволяє дітям створювати і програмувати власних роботів

Додаток Б

Конспект уроку

Тема уроку: Для чого ми проводимо досліди?

Клас: 1-й

Тип уроку: STEM-урок із використанням проєктного методу навчання

Мета уроку: сформувати уявлення учнів про досліди та їхню роль у пізнанні навколишнього світу. Ознайомити з основними етапами проведення дослідів. Розвивати навички спостереження, аналізу та роботи в команді. Зацікавити дітей науковими дослідженнями через інтерактивні експерименти.

Обладнання та матеріали:

•                         Лабораторні фартухи або значки "Юний дослідник".
•                         Прозорі склянки, вода, олія, харчові барвники.
•                         Пластикові пляшки, повітряні кульки, сода, оцет.
•                         Лего-конструктори (для моделювання).
•                         Інтерактивна дошка або проєктор.
•                         Картки для фіксації результатів спостережень.

Етапи уроку:

1. Організаційний момент

•                         Вітання та мотивація:
  Учитель у лабораторному халаті заходить у клас:
  "Добрий день, маленькі дослідники! Сьогодні ми разом вирушимо у світ науки і дізнаємось, чому досліди допомагають нам краще розуміти світ. Ви готові?"
•                         Розподіл на команди: учні об’єднуються у 3-4 команди (наприклад, за кольорами карток або за інтересами).

 

2. Актуалізація знань

•                         Коротка бесіда:
  "Як ви думаєте, що таке дослід?"
  "Чи проводили ви експерименти вдома? Наприклад, спостерігали, як розтає лід?"
  "Як ви гадаєте, навіщо вчені проводять досліди?"
•                         Перегляд відео: короткий мультфільм або ролик, де показано, як учені експериментують, щоб знайти відповіді на запитання.
  Круті лайфхаки зі стаканчиками: https://www.youtube.com/watch?v=P5VI5AKM6Gc

 

3. Основна частина

3.1. Мотивація через історію

Учитель розповідає історію про "дослідника Мудрика", який хотів дізнатися, чому веселка має кольори, але не знав, як провести дослід. Учні допомагають йому.

3.2. Пояснення етапів дослідження

1.                    Ставимо запитання.
2.                    Придумуємо, як це перевірити.
3.                    Проводимо експеримент.
4.                    Спостерігаємо та записуємо.
5.                    Робимо висновок.

На дошці з’являється інтерактивна схема цих етапів.

3.3. Проведення дослідів у групах

Учні працюють у групах над трьома простими експериментами:

1.                    "Чарівні кольори"
   Запитання: Чому олія і вода не змішуються?
   Хід: у склянку з водою додають олію та харчові барвники, спостерігають за утворенням "кольорових бульбашок".
2.                    "Повітряна кулька сама надувається"
   Запитання: Що відбувається, коли змішуємо соду й оцет?
   Хід: у пластикову пляшку насипають соду, наливають оцет і накривають шийку кулькою.
3.                    "Водяний світлофор"
   Запитання: Як змішуються барвники?
   Хід: у три прозорі склянки з водою додають різні харчові барвники (червоний, жовтий, синій), потім поступово змішують, спостерігаючи за утворенням нових кольорів.

Кожна група заповнює картку спостережень: "Що бачили? Що здивувало?".

4. Рефлексія та підсумок

1.                    Обговорення результатів:
   Команди презентують свої досліди.
   Учитель ставить уточнюючі запитання:
   Що ми дізналися?
   Що було найцікавішим?
2.                    Створення спільного проєкту: на інтерактивній дошці або на ватмані команди записують і малюють, для чого потрібні досліди (приклади: створення ліків, відкриття нових матеріалів, вивчення природи).
3.                    Мотивація на майбутнє:
   Учитель: "Сьогодні ви були справжніми дослідниками! Уявіть, скільки цікавого ще можна відкрити. А який дослід ви хочете провести наступного разу?"

5. Домашнє завдання (творче): провести дослід вдома разом із батьками (наприклад, вирощування кристалів із солі). Записати свої спостереження та намалювати результати.

Додаток В

Конспект уроку

Тема: Розвиток зв’язного мовлення: спілкування на тему «Транспорт»

Клас: 1-й

Тип уроку: STEM-урок із інтегрованим підходом

Мета уроку: Розвивати зв’язне мовлення, формувати навички діалогу та розширювати словниковий запас учнів на тему «Транспорт». Ознайомити з видами транспорту та їхніми характеристиками. Розвивати логічне мислення, спостережливість та креативність через STEM-активності. Формувати екологічну свідомість, обговорюючи роль транспорту у природі та житті людини.

Обладнання та матеріали:

•                         Інтерактивна дошка або картки з видами транспорту (літак, корабель, авто, велосипед, потяг тощо).
•                         Лего-конструктор або набір для моделювання транспорту.
•                         Папір і фломастери для творчих завдань.
•                         Схеми та картинки: «Шлях транспорту» (дорога, вода, повітря).
•                         Макети транспорту (або 3D-зображення).

Етапи уроку:

1. Організаційний момент

•                         Вітання: учитель у ролі капітана корабля чи пілота літака вітається з учнями:
  "Доброго дня, мандрівники! Сьогодні ми вирушаємо у подорож світом транспорту. Ви готові до цікавих пригод?"
•                         Розподіл на команди: учні об’єднуються у групи («Повітряний транспорт», «Водний транспорт», «Наземний транспорт»).

 

2. Актуалізація знань

•                         Бесіда з елементами гри: учитель показує зображення різних видів транспорту і запитує:
  "Що це за транспорт?"
  "Де він їздить або літає?"
  "Який транспорт ви бачили сьогодні по дорозі до школи?"
  На дошці з’являється класифікація транспорту: наземний, водний, повітряний.

3. Основна частина

3.1. STEM-завдання: досліджуємо транспорт

•                         Мета: учні досліджують, як працює транспорт та чому він рухається.
•                         Експерименти у групах:
  1.                        "Як рухається повітряний транспорт?"

Учні створюють паперовий літачок. Запускають його та спостерігають, як він летить. Обговорюють, чому повітря допомагає літаку рухатися.

2.                        "Як рухається водний транспорт?"
   Група створює човник із паперу й спостерігає, як він плаває у мисці з водою. Додають «вітрило» та тестують, як вітер (дме через трубочку) впливає на рух.
3.                        "Як працює наземний транспорт?"

Діти будують з лего машинку або потяг. Тестують, чи легко їй рухатися по рівній поверхні і що змінюється на нерівній.

3.2. Спілкування: обговорення результатів

•                         Учні описують свої експерименти та діляться враженнями:
  Який транспорт був найцікавішим?
  Що змушує транспорт рухатися?
  Де кожен із видів транспорту використовується у житті?

3.3. Мовленнєва активність: описуємо транспорт

•                         Учні обирають один вид транспорту та описують його за планом:
  1.                        Як виглядає?
  2.                        Де рухається?
  3.                        Для чого його використовують?

4. Підсумок уроку

•                         Рефлексія:
  Учні відповідають на запитання:
  "Що нового ви дізналися про транспорт?"
  "Який експеримент вам найбільше сподобався?"
•                         Мотивація:
  Учитель підсумовує:
  "Транспорт — це не тільки зручність, але й можливість пізнавати світ. А якщо уявити, що в майбутньому ви створите власний транспорт? Як би він виглядав?"

5. Домашнє завдання:

Творче завдання: намалювати або зібрати модель свого уявного транспорту і підготувати кілька речень, щоб розповісти про нього на наступному уроці.