Правила "Відокремлені члени речення" (8-11 класи)

ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Означення відокремлюють, якщо вони:

•    стосуються члена речення, вираженого особовим займенником: Як вона там, бідолашна? (М. Стельмах):
•    стоять після означуваного слова-іменника, особливо якщо перед ним уже € означення: В небі, чистім і прозорім, сонце сяє (М. Рильський ). Пік мороз в ту сніжну зиму, довгу і сувору (Д.Луценко);
•    виражені дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова: Ще спить земля, укутана снігами (Д.Луценко):
•    виражені дієприкметниковим зворотом або одиничним дієприкметником, що стоїть перед означуваним словом, але має обставинно-причинове значення: Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї (Олександр Олесь). Здивований, хлопець постояв ще трохи, а потім рушив (Є. Гуцало).

Поширені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, що стоять перед означуваним іменником і не мають додаткових обставинних відтінків значення, не відокремлюють: Стоять налиті сонцем дні (М. Луків).

Якщо поширене чи непоширене означення відірване від означуваного слова іншими членами речення, його відокремлюємо незалежно від місця розташування в реченні:            І ми пішли, палкі, веселозорі (А. Малишко).

Відокремлюватись можуть непоширені й поширені прикладки, виражені іменником або іншою частиною мови в значенні іменника.

Прикладки відокремлюють, якщо вони стосуються:

• власного імені і стоять після нього: Нехай почує вся земля про мужнього Франка Івана, сина коваля. (П. Тичина);

• власного імені, стоять перед ним, але мають додаткове обставинне значення: Тонкий знавець фольклору. Максим Рильський записував і зберігав його для нащадків (З підручника );

• загального іменника та стоять після нього і є поширеними: Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках,  перший раз пішов сьогодні в школу ( М. Рильський );

• особових займенників: Іду я,  степів перехожий, радію од щастя землі (В. Сосюра). Щасливиця, я маю трохи неба (Л. Костенко).

Завжди відокремлюють прикладки, виражені сполученням слова чоловік, чолов'яга, дівчина, хлопець, дід, людина і под. з іншими словами: Веде хана на припоні Сірко - хлопець молодецький (Л. Забашта). Немолодий чолов'яга, бригадир був неабияким майстром (К.Лубенець).

Якщо прикладка, що стоїть перед пояснюваним словом, має тільки означальне значення, її не відокремлюють: Директор школи Василь Маркович  був схвильований вкрай (О. Довженко).

•    дієприслівниковими зворотами: Заплакала хвиля, упавши до ніг;
•    одиничними дієприслівниками: Пташині хори, натомившись, поволі затихають.

На письмі відокремлені обставини виділяють комами. В усному мовленні – паузами та інтонацією.

Не відокремлюють виражені одниничними дієприслівниками обставини, якщо вони стоять безпосередньо після дієслова-присудка і мають значення обставини способу дії: Чайка скиглить літаючи. Сонце сходило не поспішаючи.

Дієприслівникові звороти фразеологічного типу комами не виділяють: Тікати не чуючи ніг. Сидіти склавши руки.

Відокремлюють обставини, виражені іменниками зі словами незважаючи на ..., починаючи з ..., на випадок ..., за наявності ... -. Незважаючи на вітрець, робилося душно (Григорій Тютюнник ).

Обставини зі словами завдяки, внаслідок, усупереч, відповідно до, згідно з, залежно від, наперекір, з причини, у зв'язку з можуть відокремлюватися за бажанням автора.

Додатки, виражені іменниками або займенниками з прийменниками крім (окрім), опріч, за винятком, на відміну від, поряд з або словами замість, зокрема, навіть, наприклад, можуть відокремлюватися: Крім хору, палац мас незабаром збагатитись ансамблем народних інструментів (Олесь Гончар). У лісі, опріч мене, є ще хтось (Є. Гуцало).

Додатки, що відокремлюються, можуть:

• означати предмет, який чимось відрізняється від інших названих у реченні предметів (вони приєднуються до речення прийменниками крім, опріч, на відміну від, за винятком);

• конкретизувати зміст сказаного (приєднуються словами наприклад, зокрема, навіть);

• указувати на заміщення предмета (такі приєднуються прийменником замість).

1