Правила загартування

Правила загартування

Добираючи процедури для загартовування, слід спиратися на два основні принципи:

• усі процедури, що загартовують, засновані на поперемінному впливі тепла й холоду; сутність фізіологічної адаптації, яка відбувається в процесі загартовування, полягає у пристосуванні організму до частих змін температури навколишнього середовища;

• загартовування, як і будь-яка інша фізіологічна адаптація, — процес досить повільний, що складається з декількох послідовних стадій; скоротити час на проходження кожної стадії або «пропустити» будь-яку

з них неможливо, організм буде неспроможним впоратися з новими навантаженнями, і людина занедужає навіть не в результаті того, що мала справу з незнайомими збудниками, а просто тому, що через

нетерпіння вичерпала свої резервні можливості.

Ніколи не слід змушувати дитину робити те, що викликає в неї сильні негативні емоції. Загартовування — це фізіологічна адаптація, яка більшою мірою залежить не від бажання, а від можливостей дитячого організму;вона не відбувається миттєво, кожна її стадія повинна пройти від початку

до кінця, лише за цих умов можна очікувати на стабільні результати. Не потрібно порушувати послідовності в процесі загартовування або ігнорувати жодний з етапів. Це призведе до психоемоційного напруження і навіть може викликати стійку відразу до процедур. Будь-яка адаптація, у тому числі й загартовування, потребує додаткових ресурсів. у цей період організму необхідні вітаміни. Улітку й восени проблем із цим немає — багато свіжої городини, ягід і фруктів, а взимку необхідно потурбуватися про те, щоб дитина отримувала в достатній кількості апельсини, банани, яблука тощо. У процесі загартовування слід дотримуватися черговості в нарощуванні обсягу й інтенсивності впливу. Якщо поступово збільшується охолоджувана площа тіла (наприклад під час переходу від обмивання водою тільки стоп

до обмивання всієї гомілки нижче коліна), то вже температуру води в жодному разі знижувати не можна. І навпаки, якщо використовується вода з-під крана, а її температура різко знизилася (настав холод), тоді не можна збільшувати якийсь час площу охолоджуваної поверхні. При цьому слід мати на увазі, що найефективнішими на початкових етапах є процедури,що впливають на кінцівки — руки й ноги. Це пов’язане з особливостями будови шкіри на кінцівках людини.

Для того щоб досягти успіху, важливо знати специфіку обраних процедур, що загартовують, і методично грамотно їх проводити. Зазвичай кожний етап фізіологічної адаптації в дитини триває 6–8 тижнів, після

цього можна переходити до суттєвого, але завжди поступового збільшення обсягу й інтенсивності впливу.

Якщо дитина, незважаючи на загартовування, занедужала, це лише означає, що її імунітет ще не повністю дозрів. Тож доведеться починати все спочатку після її повного одужання і, можливо, робити це неодноразово. До речі, кожного наступного разу буде легше: адже цей шлях відомий, принаймні його частина.Не слід уважати, що після тривалого проведення процедур, що загартовують, справу завершено і робити вже нічого не потрібно. Фізіологічна адаптація є досить рухливою, тому, досягши певної форми, її потрібно безупинно підтримувати.

Можна урізноманітнити процес загартовування чергуванням різних способів підтримування фізичної форми, у різних їх поєднаннях, з використанням різних температурних режимів. Певною мірою можна збільшувати силу й тривалість впливу.Однак надмірне захоплення будь-якими видами вправ, зокрема тими,що загартовують, корисне не для всіх. Тому, якщо дитині хочеться стати «моржем» або використовувати інші нетрадиційні способи загартовування, неодмінно потрібно порадитися з досвідченим лікарем.

Займаючись загартовуванням, не слід влаштовувати змагання із рідними, сусідами й знайомими. Не варто перейматися тим, що іншим дітям щось краще вдається, — кожна дитина має індивідуальні можливості та

рівень здоров’я.