Право на працю в Україні. Урок

Тема: Право на працю в Україні.

Мета:

навчальна:

розкрити особливості законодавчого регулювання трудових відносин; розглянути основні принципи трудового права; проаналізувати співвідношення понять «роботодавці», «працівники» та «безробітні»; з’ясувати можливі шляхи пошуку роботи; визначити суть підприємницької діяльності.

розвиваюча:

працювати із нормами Кодексу законів про працю України; висловлювати власне ставлення стосовно шляхів пошуку роботи; аналізувати і розв’язувати задачі.

виховна:

продовжити роботу над вихованням в учнів вміння захищати свої права.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнання: підручник «Сутковий В.Л. Правознавство (практичний курс): підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2009. – 216 с.»

Література:

1. Кишеньковий довідничок. Основи права. / Автори-упорядники Бармак М. В., Бармак О. Я. – Тернопіль – Астон, 2011 – 394 с.
2. Кодекс законів про працю України.

Хід уроку

I – Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

Більшу частину життя людини займає трудова діяльність. І від того, наскільки ви правильно підготуєтесь до неї, забезпечите себе необхідними знаннями і навичками, залежатиме ваш життєвий шлях. Нині в Україні більшість людей заробляють на життя власною працею. В майбутньому і ви будете працювати або вже працюєте. Тому важливо знати про свої права в трудових відносинах.

Що ви розумієте під поняттям «право на працю»?

Яку професію хотіли б обрати?

Можливість займатися різного роду діяльність приносить не лише певні матеріальні блага, а й моральне задоволення, якщо ця праця є для вас цікавою. Сьогодні ми будемо розглядати особливості трудових відносин в Україні, і яким чином гарантується захист права на працю.

II – Засвоєння нових ЗУН.

План

1.     Законодавство України про трудові відносини.
2.     Поняття «роботодавець», «працівник» та «безробітний», їхнє співвідношення.
3.     Шляхи пошуку роботи.
4.     Право на підприємницьку діяльність.

1. Законодавство України про трудові відносини.

У повсякденному житті працею називають будь-яку свідому діяльність людини, що спрямована на створення матеріальних чи духовних цінностей, задоволення потреб особи і суспільства.

«Він працює», — так кажуть і про муляра, який будує школу, і про учня, який пише контрольну роботу, і про сусідського хлопчика, який допомагає матері у хатніх справах чи на городі.

Право на працю є одним із найважливіших для людини, оскільки визначає загальні умови її життя у суспільстві, є основою її економічної самостійності.

Відповідно до ст. 43 Конституції України: «кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується».

Людина вільна обрати той чи інший вид діяльності, рід занять. Вона може, наприклад, працювати по найму за трудовим договором або самостійно забезпечити себе роботою (бути підприємцем, фермером, займатися індивідуальною трудовою діяльністю).

Конституція України проголошує, що кожен громадянин має право на належні, безпечні та здорові умови праці, заробітну плату, яка є не нижчою від визначеної законом. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Коли людина влаштовується на роботу, вона опиняється у сфері дії трудового права. Це галузь права, яка закріплює і регулює відносини між працівником і власником (або уповноваженим ним органом) у трудових відносинах.

Відносини, що утворюються в процесі праці, називаються трудовими. Такі відносини виникають між власником підприємства (установи чи організації) та найманим працівником, який виконує певну роботу на цьому підприємстві. Індивідуальна робота, робота в сім'ї або на власній присадибній ділянці нормами трудового права не регулюється.

Джерелами трудового права в нашій державі є Конституція України, Кодекс законів про працю України, закони України: «Про зайнятість населення», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці», Закон України «Про господарські товариства» та ін.

Основою трудового законодавства України є Кодекс законів про працю України (КЗпП). У ньому визначені основні трудові права й обов'язки працівників, регулюються питання трудового договору, нормування праці та її оплати, робочого часу та відпочинку, установлено умови праці жінок та неповнолітніх осіб, порядок розглядання індивідуальних трудових спорів і державного страхування.

Деякі питання трудових відносин регулюються нормативними актами, що видані роботодавцем (наказ, розпорядження та ін.). Їх дія поширюється тільки на працівників, які мають трудові відносини саме з цим роботодавцем. Такі нормативні документи називають локальними нормативними актами.

2. Поняття «роботодавець», «працівник» та «безробітний», їхнє співвідношення.

Робота з підручником

Учні опрацьовують матеріал підручника на ст. 149 і дають характеристику поняттям.

3. Шляхи пошуку роботи.

Частіше за все люди намагаються заробити гроші, пропонуючи свої знання, уміння та навички або ж фізичну силу працедавцеві, що готовий платити гроші за виконання певної роботи.

Роботу можна знайти самостійно, через оголошення, за рекомендацією, також можна звернутися за допомогою до Державної служби зайнятості, яка займається працевлаштуванням громадян. Діяльність цього органу регулюється Законом України «Про зайнятість населення». Відповідно до ст. 1 цього Закону зайнятість — це діяльність людини, що пов'язана із задоволенням її особистих та суспільних потреб і, як правило, приносить їй прибуток у грошовій або іншій формі.

Працевлаштування - система організаційних, соціальних і економічних заходів, які спрямовані на забезпечення трудової зайнятості населення.

Для влаштування на роботу можуть стати перешкодою відсутність вакансій та відсутність у претендента на роботу належної кваліфікації.

Щоб знайти роботу, доведеться, напевне, обійти декілька фірм та агенцій; деякі з них запропонують скласти про себе резюме чи пройти співбесіду.

Резюме - письмовий опис професійного шляху певної особи, який має створити у роботодавця позитивне уявлення щодо неї.

Резюме можна подати відразу в декілька місць особисто або відправити електронною поштою.

Учні складають власне резюме на основі зразку вміщеного на ст.150-151

Слід зазначити, що сьогодні існують напівлегальні та шахрайські агенції з працевлаштування, які пропонують внести грошові кошти, залишити оригінали документів (а не їх копії) тощо. Вочевидь, що налагоджувати відносини з такими установами не варто.

Якщо резюме у більшості випадків допомагає першому — заочному — знайомству, то співбесіда (інтерв’ю) — це вже детальніше особисте знайомство.

Співбесіда може бути попередньою (з начальником відділу кадрів, менеджером із персоналу) та вирішальною (наприклад, із керівником підприємства).

У співбесіді можуть брати участь кілька працівників (керівник, психолог, менеджер), інколи — одночасно кілька претендентів. Мета співбесіди — виявити вашу компетентність і відповідність певній посаді.

Поради йдучи на співбесіду:

•              не запізнюйтесь;
•              зверніть увагу на свій одяг — він має відповідати стилю установи, до того ж він не повинен бути надто екстравагантним.

На співбесіді:

•              відповідаючи, не поспішайте, думайте над відповіддю;
•              намагайтеся показати свої можливості, але не вихваляйтеся;
•              не слід починати розмову із заробітної платні (її розмір, якщо ви з роботодавцем зацікавите один одного, з’ясуйте наприкінці бесіди);
•              будьте спостережливі та уважно слухайте, ставте конкретні запитання;
•              не критикуйте своїх колишніх керівників і колег;
•              поводьтеся ввічливо з кожним, кого зустрінете і з ким спілкуватиметесь у фірмі

Співбесіда — це завжди діалог, у роботодавця можна запитати про головні напрямки діяльності компанії, про свої службові обов'язки та режим роботи, можливості службового і професійного росту. Результати співбесіди повідомляються зазвичай у продовж тижня, якщо ваша кандидатура зацікавила роботодавця.

4. Право на підприємницьку діяльність.

Підприємницька діяльність — самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою одержання прибутку.

Розгляд схеми на ст. 152

Підприємницьку діяльність можуть провадити як окремі люди (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), не обмежені в правоздатності, так і їхні об'єднання на правах юридичної особи.

Право на підприємницьку діяльність закріплено в ст. 42 Конституції України і регулюється законами України «Про підприємництво», «Про підприємство», «Про господарські товариства». Відповідно до ст. 42 Основного Закону кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Ставши підприємцем, ви зможете наймати працівників на роботу, укладаючи з ними трудові угоди, і ці відносини будуть регулюватися законодавством про працю.

Розгляд схеми на ст. 153 – Організаційно-правові форми підприємницької діяльності.

Робота з підручником

Учні опрацьовують матеріал на ст. 154 і аналізують особливості реєстрації новоствореного підприємства.

IV – Узагальнення і систематизація ЗУН.

Проаналізуйте наведені оголошення і дайте відповідь, чи скористались би ви цим оголошенням для працевлаштування, чому:

•              Солідна фірма шукає працівника на високооплачувану посаду. Умови: вільне володіння англійською мовою, комп’ютером (користувач), наявність прав водія, можливість довгострокових відряджень. Претендентам призначається випробувальний термін 3 тижні (не оплачуваний)
•              Шукаємо фармацевта для роботи в аптечному кіоску. Заробітна платня –160 грн.
•              Агенція краси пропонує дівчатам 14—16 років навчання і роботу. Відбір на конкурсній основі.
•              Шукаємо водія зі стажем роботи не менше 5 років та власним автомобілем. Умови — під час укладення контракту.
•              Робота за кордоном: Голландія, Італія, Іспанія. Бажаючих отримати анкету і додаткову інформацію просимо надіслати 3 грн. за вказаною адресою.

V – Постановка д./з.

§ 21