Правопис слів зі спрощенням у групах приголосних

ОКУ « Подільський медичний фаховий коледж імені В.О. Жуковського»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

освітньої програми «Сестринська справа» та «Лікувальна справа»

з дисципліни «Українська мова»

ПРАВОПИС СЛІВ ЗІ СПРОЩЕННЯМ

У ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

Розглянуто і схвалено

на засіданні циклової комісії

загальноосвіітньої та

загальної підготовки

Протокол № __ від   ________

Голова комісії ______­­­­­/­­­­­­­­­­___________/

     _{підпис                     П.І.Б.}

Подільськ – 2021

ТЕМА. ПРАКТИЧНА СТИЛІСТИКА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ

Кількість навчальних годин – 30

ТЕМА. Правопис слів зі спрощенням у групах приголосних

Кількість навчальних годин – 4

Результати навчання:

•               фахові компетентності  

усвідомлює важливість дотримання орфографічної норми для сучасного компетентного мовця;

знає правила українського правопису;

організовує свою діяльність (мотивує, ставить цілі, планує, прогнозує, контролює, здійснює рефлексію, коригує);

виявляє й пояснює порушення орфографічної норми;

працює з орфографічним словником;

знає й практично використовує вивчені правила;

аналізує факти порушення орфографічних норм;

висловлює припущення про написання того чи того слова;

знаходить і аналізує додаткову інформацію з теми;

ініціює обговорення складних або суперечливих питань з теми;

висловлює пропозиції щодо вдосконалення культури мовлення;

сприймає орфографічну грамотність як необхідність, потребу

•               загальні компетентності

висловлює своє ставлення до написаного (прочитаного);

відчуває відповідальність за дотримання орфографічних норм;

висловлює адекватні почуття і враження від почутого або прочитаного;

відчуває задоволення від власних досягнень;

демонструє наміри щодо вдосконалення власної орфографічної грамотності

Методи навчання:

• словесні, наочні, практичні
• індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні
• пояснювально-ілюстративні (готові знання), репродуктивні проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі, репродуктивні, продуктивні

Методи контролю: вибіркове усне опитування, фронтальне стандартизоване опитування за картками, тестами, фронтальна перевірка виконання домашніх завдань, індивідуальне (оцінка активності студента у процесі заняття), письмове.

Міждисциплінарна інтеграція

Література (навчальна основна)

1. Українська мова (рівень стандарту) підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / Шевчук С. В. – К.: Ірпінь: ТОВ «Видавництво «Перун», 2018 – 256 с.

2. Практикум з правопису  української мови. / Ющук І. П. – К.: Освіта, 2002. – 254 с.

Література (навчальна додаткова)

1. Український правопис. / АН України, Ін-т Мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. – К.: Наук. думка, 1993. – 240 с.

2. Українська мова та література: Збірник завдань у тестовій формі: ІІ частина / Олександр Авраменко. – К.: Грамота, 2017. – 160 с. 

Література (методична основна)

1. Програма. Українська мова. 10-11 класи. Рівень стандарту, академічний рівень (зі змінами, затвердженими наказом МОН  від 14.07.2016 № 826).

2. Українська мова. Модельна навчальна програма для закладів освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти. – Схвалено комісією з української мови Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України ( протокол №  5 від 12 вересня 2018 р.) . – лист Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 р.  № 221/12-Г-835

Література (методична додаткова)

1. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібн./  О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

2. Сучасний урок української мови./ Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176 с.

3. Особистісно-орієнтовані технології в школі. / Пилипенко В. Д., Коваленко О. А. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада +», 2007. – 160 с.

3. Види мовленнєвої діяльності. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. / Нечволод Л. І., Паращич В. В. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 128 с.

4. Лінгвістична гімнастика і динамічні ігри як інструмент реалізації здоров’язбережувального компоненту в навчанні української мови. Нове в українській лінгводидактиці: методичні рекомендації / Укладач.: С. В. Дмитрієв. – Одеса, 2012. – 32 с.

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

1 Привітання студентів. Перекличка.

2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

Аутотренінг для студентів

Я - студент!

Я - особистість творча

Я думаю, замислююсь

Я аналізую, висловлюю свої судження

Я хочу знати!

ІІ. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття

ІІІ. Мотивація навчання (пригадуємо вивчене на попередньому занятті, з’ясовуємо необхідність вивченої теми)

ІV.  Актуалізація опорних знань – тестування

1. Визначте, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних.

1.  Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, звісно.

2.  Доблесний, усний, баластний, хвастливий, хворостняк.

3.  Шістсот, провісник, вискнути, свиснути, гуснути.

4.  Безвиїзний, власний, злісний, кістлявий, тижневий.

5.  Ненависний, якісний, цілісний, месник, очисний.

2. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

1.  Ненависний, пестливий, хвастнути, свиснути, тижневий.

2.  Власний, безвиїзний, злісний, гігантський, кістлявий.

3.  Тріснути, масний, хворостняк, вискнути, писнути.

4.  Ремісник, зап'ястний, навмисне, провісник, шістнадцять.

5.  Серце, шелеснути, гуснути, цілісний, радісний.

3. Вкажіть, у якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних.

1.  Шістнадцять, чесний, рідкісний, ненависний, контрастний.

2.  Обласний, рідкісний, свиснути, швидкісний, випускний.

3.  Якісний, цілісний, хвастливий, тижневий, усний.

4.  Улесливий, щасливий, пізній, якісний, шелеснути.

5.  Бризнути, вісник, гуснути, шелеснути, тріснути.

V. Коментар відповідей та робіт студентів

VІ. Викладення та вивчення нового матеріалу (зміст позначених питань подається у вправах, які студенти мають виконувати)

В українській мові відбувається спрощення груп приголосних, що сприяє поліпшенню її мелодійності.

1. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають  д і т, які при зміні слова з’являються: корисиний – користь, чесний – честь, поїзний – поїзд, щасливий –щастя, якісний – якість, улесливий – лестощі.

Виняток становлять слова: зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути,хворостняк, шістнадцять, в яких літера т зберігається.

Не відбувається спрощення у групі приголосних -стн-, в яких т зберігається, в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст чи -нт:аванпост – аванпостний, баласт – баластний, компост – компостний, контраст –контрастний, форпост – форпостний; студент – студентський.

2. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при утворенні дієслів із суфіксом -ну-: брязк – брязнути, блиск – блиснути, писк – писнути, плюск – пл$снути, тріск – тр%снути.

Виняток: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути.

3. У групі приголосних -слн- випадає л: масний – масло, умисний – мисль, ремісник –ремесло.

Вправа 1. Утворіть від поданих іменників прикметники. З’ясуйте, в яких словах відбулося спрощення приголосних, а в яких — ні.

Честь – контраст – проїзд – компост – користь – баласт – пестощі – щастя – тиждень – зап’ястя

Вправа 2. На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені літери. Поясніть правопис слів.

Пристрас…ний, контрас…ний, прихвос…ні, сон…це, чес…ний, мес…ник, сер…це, студен…ський, фашис…ський, влас…ний, очис…ний, дилетан…ський, доблес…ний, кож…ний, повіс…ці, пос…лати, ровес…ник, свис…нути, совісн…ий, ус…ний, хрус…нути, ціліс…ний, словес…ний, виїз…ний, шіс…десят, зліс…ний, у кіс…ці, шіс…надцять, ях…смен, капос…ний, журналіс…ський, вартіс…ний, якіс…ний.

Вправа 3. Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте правопис виділених слів у російській та українській мовах.

1. Когда мы возвращались обратно, лес совсем проснулся и ожил, и весь наполнился птичьим радостным гомоном (А. Куприн). 2. Кстати заговорил я о весне: весной легко расставаться, весной и счастливых тянет вдаль (И. Тургенев). 3. Нет ничего, что не касалось бы честных людей (Максим Горький). 4. Стремглав наездники помчались (А.Пушкин).

Вправа 4. Утворіть від поданих слів прикметники та запишіть їх. Поясніть їх написання.

Кількість, область, честь, захист, якість, студент, кореспондент, вартість, совість, пропагандист, парламент, інтелігент, рецензент, диригент, сержант, інтурист, лейборист, сепаратист, соціаліст, колективіст, агентство, пристрасть, проїзд, радість, щастя.

Вправа 5. Утворіть від поданих слів іменники із суфіксом -ство(о). Запишіть ці слова, поясніть їх вимову й написання.

Президент, студент, практикант, педант, сектант, капітулянт, комедіант.

Вправа 6. Перекладіть слова і словосполучення українською мовою, поясніть їх написання.

І. Милитаристский, гигантский, бесстрастный, декадентский, ценностный, беспристрастный, очистный, доцентский, добросовестный.

ІІ. Позднее время; честный человек; здоровое сердце; весеннее солнце; костлявая рука; бесстрашный буревестник; ласкающий взгляд; вкусные налистники; шестнадцатый номер трамвая; предвестники перемен.

Вправа 7. Складіть речення з поданими словами, пам’ятаючи, що в них спрощення в групах приголосних на письмі не відбувається.

Журналістський, шістнадцять, хвастливий, пестливий, конт- растний, агентство, зап’ястний, гігантський, студентський, туристський.

VІІ. Коментар роботи студентів

VІІІ. Підсумок заняття:

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних, найчастіше зубних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.

1. Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимозі й на письмі: перстень — персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.

Винятки становлять:

а) слова кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає);

б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на cm: контрастний, баластний, форпостний, компостний.

І. Радісна [радість] праця — ознака творчості. (Ю. Янов-ський.) 2. Треба битися тут і стояти, як належить чесним [честь] людям. (ТО. Яновський.) 3. Як це неможливо — бути щасливим [щастя], коли на світі страждає хоч одна дитина! (7. Жиленко.)

4. Притихлі явори стоять безшелесно [шелест]. (77. Костенко.)

5. Мати увечері своїм пестливим [виняток] голосом нашепче дитині про любов до всього живого. (Панас Мирний.) 6. Вздовж дороги вервечкою розтягнулось шістнадцять [виняток] плугів. (ЛІ Стельмах.)

2. Групи приголосних скн, зкк і шчк спрощуються на сн, зн \ шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка.

Але немає спрощення в словах випускний, пропускний, рискнути, вискнути (від виск), тоскно, скнара, скніти, брезкнути і споріднених.

В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.

1. Де вони проходили, ніщо не брязнуло [брязк], не тріснуло [тріск], не хруснуло [хрускіт]. (О. Гончар.) 2. Гули під ними соснові дошки переправи. (О. Гончар.) 3. Сонце вже ховалося за Жовту гору дощок біля вагона. (Григір Тютюнник.) 4. Нестаток, і тяжка робота, і натуга зораліг зморшками [морщити] чоло. (І* Франко.) 5. Та що його питати: він ґав ловив та витрішки [витріщатися] продавав. (7. Котляревський.)

3. У вимові й на письмі відбувається спрощення ще в таких словах:

а) тижня, тижневий — від тиждень;

б) проїзний, виїзний, під'їзний і под.— із коренем -їзд-;

в) серце — при формі сердець;

г) ченця — родовий відмінок від чернець;

г) скатерка — від скатерть.

1. Після кількатижневих дощів, туманів та мряк вперше стало на годині. (О. Гончар.) 2. Від швидкого бігу калатало серце. (В. Собко.) 3. Біла скатерка на столі та помиті лави аж сяяли чистотою. (М. Коцюбинський.) 4. Пан звелів коней зупинити коло заїзного двору і повів* свою молоду у кімнати. (Марко Вовчок.) 5. По під'їзних дорогах ешелони везли бетон, залізо і граніт. (77. Пер-вомайський.)

4. Лише у вимові відбувається спрощення:

а) у групах приголосних стц, стч; невістка — невістці [не- в'іс'ц'і], невістчин [нев'ішчин], хустка — у хустці [хус'ц'і];

б) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств: турист — туристський [турис'кий], студент — студентський [сту- ден'с'кий], студентство [студенство).

Такі слова пишемо за морфологічним принципом.

1. Гігантські [гігант] тіні таємничо затиснулись в ущелині. (О. Гончар.) 2. Як же чудно стало в хаті, неначе у пустці [пустка]! (М. Кропивницький.) 3. В великій, як макітра, хустці [хустка] Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою. (!. Нечуй-Левицький.) 4. Він вийшов надвір проходитись, побачив невістчину [невістка] хату і пригадав усе учорашнє. (Панас Мирний.)

42. Вставте, де треба, пропущені букви т, д, к. Слова запишіть у дві колонки: І) у які не вставляли букв; 2) у які вставили пропущені букви.

Швидкісний, якісний, улесливий, освідчитися, хвасливий, контрасний, щасливий, блиснути, агентство, волейболіст' (давальний відмінок від волейболістка), заїз..ний, їж..жу (від їздити), учасник, заздрісний, усний, випусний, стиснути, що-тиж..ня, студентський, студентство, очисний, скатер..ка, буревісник, п'ятдесят.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв складеться кінцівка вислову В. Сухомлинського "Дорожить людина тим, у що вона..,>

43*. Перепишіть, вставляючи, де треба, пропущені букви.

І. 1. Я прославляю піснею своєю щасливу юність нашої землі. (В. Сосюра.) 2. За чесний труд, за мир у всьому світі ми стоїмо. (М. Рильський.) 3. Недремним будь і пристрасним в турботі за мир і щастя людства на землі! (М. Нагнибіда.) 4. Як гаряче плинуть з безвісної далі притьмарених видив нечутні рої! (77. Перво-майський.) 5. Ці два тиж..ні з вами як один день пролетіли. (О. Корнійчук.) 6. Століття — змор..ка на чолі Землі: всесвітні війни, революцій грози. (7. Драч.) 7. І ось — не в строк знялось виття фаши..ського поганства. (П. Тичина.) 8. А потім розмістили їх: в арештантську всіх,— лише Давида взяв рудий за руку й повів до флігеля. (А. Головко.)

II. 1ю Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався. (Т. Шевченко.) 2. Он на стрункій та високій осичині листя песливо тремтить. (№. Старицький.) 3. Розпечене сонце на заході вже шубовснуло в Дніпро. (О. Донченко.) 4. І в далеч поплив матіоли солодкий, облесливий чад. (М. Бажан.) 5. Сніжну скатер.жу розстелимо в саду. (М. Рильський.) 6. Тиша... Ні птиця не пролітає, ні звір не шелесне. (О. Довженко.) 7. Ластівки годували чотирьох своїх ластовенят, гніздо їхнє було над самими дверми нашого туристського будиночка. (Є. Гуцало.) 8. Хоч я й був ситий, пообідав у студен..ській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями. (Є. Гуцало.)

44*. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис виділених слів у російській і українській мовах.

1. Когда мы возвращались обратно, лес совсем проснулся и ожил и весь наполнился птичьим радостным гомоном. (О. Купрін.) 2. Кстати заговорил я о весне: весной легко расставаться, весной и счастливых тянет вдаль. (7. Тургенев.) 3. Нет ничего, что не касалось бы честных людей. (Максим Горький.) 4. Стремглав наездники помчались. (О. Пушкін.)

45 (контрольна). Запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Якщо трапляться помилки у правописі приголосних, повторіть правила, вказані в квадратних дужках (параграф і пункт).

1. Я вірив правді на землі, я чесно [14.1] мислив і трудився. (П< Грабовський.) 2. Наліво підеш — там достаток буде, направо—спокій, прямо — боротьба [9.2]. (П. Скунць.) 3. Чорна тінь— од підлих людей. Чорну тінь, як фашистську [14.4] свастику, розтопчи [10.1] на землі розпластану [10.1]. (В. Лучук.) 4. Кавказькі [12.1] гори, в млу повиті, чолом підводяться до хмар. (А. Малишко.) 5. Щасливий [13.1; 14.1] той, хто бачив мрію, але не доторкнувсь її. (Д. Павличко.) 6. Три уперті зморшки [14.2] прорізують чоло. (М. Бажан.) 7. Він був чоловік товариський [12.1], громадський [12.3]. (І. Франко.) 8. Погода стояла тепла і сонячна [11.3]. (Григорій Тютюнник.) 9. Вітер шелестів соняшниками [11.3]. (О. Гончар.) 10. По золотій доріжці [13.2] сонце йшло за горизонт. (В. Лучук.) 11. Легкові [9.1] автомобілі в'їжджають [13.1] прямо під склепіння вокзалу [9.2]. (Л. Дмитерко.) 12.3а селом від вогких [9.1] лужків [9.112] повія-ло солодкою [9.1,2] гіркуватістю вербового цвіту й кори. Ш. Стельмах.) ІЗ. Вогкий [9.1] холод зціплював [10.2] кров у Жилах, доймав до костей. (М. Коцюбинський.)

Словниковий диктант

Проїзний, шістнадцять, тижневий, шістдесят, шістсот, якісний, улесливий, кістлявий, компактний, місце, серце, пестливий, хвастнути, хвастливий, бризнути, хворостняк, зап’ястний, баластний, компостний, блиснути, форпостний, пристрасний, кількісний, студентський, кореспондентський, туристський, щасливий, корисний, цілісний, ремісний, перехресний, злісний, персня, заздрісний, усний, радісний, пісний, людський, пискнути, тоскно, скнара, випускний, рискнути, верескнути, пропускний.

ІХ. Домашнє завдання

Задача

Випишіть слова у дві колонки: у першу - відбувається спрощення, у другу - не відбувається.

Пристрас/ний, контрас/ний, хвас/нути, кількіс/ний, у доблес/ному, зап'яс/ний, знавіс/нілий. радіс/ний, у мас/ному.

Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву - прочитаєте словосполучення.