Правовий диспут. "Право на захист від психологічного та фізичного насильства"

Про матеріал

Визначення соціальні норми, якими користуються в суспільстві та здійснити акцент на основних правах людини. Розглянути чотири категорії характеристики поняття «насильства» та зазначити на важливості захисту від насильства, вміння користуватися нормативно-правовою базою, що регулюють норми захисту від насильства в сім'ї та між однолітками. Розробка включає презентаційний матеріал та питання для диспуту.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Перегляд файлу

Тема: Право на захист від психологічного та фізичного насильства

Мета: ознайомити з поняттям «норма» та визначити соціальні норми, якими користуються в суспільстві, визначити групи прав людини та довести важливість дотримання та захисту прав людини; розглянути чотири категорії характеристики поняття «насильства», здійснити акцент на важливості захисту від насильства та визначити і ознайомити з нормативно-правовою базою, що регулюють норми захисту від насильства в сім’ї та між однолітками; сприяти вихованню правової культури, правової свідомості та важливості дотримання норм законодавства України.

Форма проведення: правовий диспут

 

Хід заходу

 

 

 

Ти знаєш, що ти - людина?

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої - одні.

Більш тебе не буде,

Завтра на цій землі.

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе:

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж, не проспи.

Бо ти на землі - ЛЮДИНА,

І хочеш того, чи ні

Усмішка твоя - єдина,

Мука твоя - єдина,

Очі твої-одні.

                    (В. Симоненко)    

       

Викладач. Крім того, що слова В. Симоненка насичені поетичною красою  та ліричністю вони ще і носять підтекст, що кожна людина є неповторною особистістю, особою, яка наділена від природи правами і має право на свій розвиток та пізнання.

Сьогодні ми поговоримо про права людини та про їх захист, а також  здійснимо акцент на окремому виді права та у формі диспуту спробуємо з’ясувати вирішення проблеми щодо його реалізації.

На заході присутні: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Права людини - основні стандарти, без яких люди не можуть жити з відчуттям своєї людської гідності. Права людини не можна купити. Людина має їх від народження - це «природні права» кожної людини. Права людини є однаковими для всіх людей, незалежно від раси, статі, віровизнання, національного чи соціального походження. Всі ми народжені вільними і рівними.

Запитання до учнів для диспуту.

  • Уявіть собі, що ви опинилися на острові, де ніхто не живе. Чого вам буде не вистачати над усе?

 

Отже, більшості не вистачає друзів, спілкування, тому що ми з вами люди, живемо серед подібних до нас. Робить нас людьми не народження, а те, що ми живемо, зростаємо в людській  спільноті. Кожна людина має властиві лише їй почуття, здібності, характер.

Запитання до учнів для диспуту.

  • Як же зробити так, щоб такі різні, несхожі люди все ж таки жили з повагою один до одного?

 

У своєму житті ми користуємося певними соціальними нормами  (норма - лат. norma — дослівно «косинець», у переносному значенні — «правило») — регулятивне правило, яке вказує межі свого застосування)

 

Запитання до учнів для диспуту.

  • Якими соціальними нормами ми користуємося?

Закон — обов'язкове для всіх правило. Він приймається і захищається державою. Головний закон — Конституція. Слово «конституція» у перекладі з латинської мови означає «устрій», «установлення».

Розділ про права людини — один із найважливіших у Конституції України. У ньому спочатку перелічені особисті права, потім — політичні, а потім — соціально-економічні й культурні.

Права людини – починаються з прав дитини. Діти, тобто ви, підростаюче покоління - майбутнє кожної країни. Якщо ви живите здоровим життям зараз, то за країною буде багатообіцяюче майбутнє.

     Актуальність проблеми  полягає в тому, що одним із показників духовного розвитку та соціальної зрілості суспільства є ставлення  саме до молоді. Вкладаючи ресурси в дитинство, держава зміцнює майбутні продуктивні сили, забезпечує сталість економічного і духовного поступу. Тому в суспільстві, що зорієнтоване на високі загальнолюдські цінності, не можуть бути терпимі прояви жорстокого поводження з дітьми, зневажання їхніх інтересів, оскільки це має тяжкі соціальні наслідки: формуються соціально дезадаптовані, малоосвічені особистості, а головне – насильство знову породжує ту ж саму жорстокість.

 

Проблемне питання диспуту.

Тому на сьогоднішній годині спілкування ми в більшій мірі поговоримо про право на захист від фізичного та морального насильства.

 

Науково-педагогічна література говорить про те, що проблема насильства над дітьми і між дітьми мало досліджена. За дослідженням «Відповідальність системи за виявлення, реєстрацію й повідомлення випадків насильства над дітьми» (UNICEF), тільки в 15% фахівців у сфері захисту дітей (педагоги, медики, соціальні працівники, поліцейські та ін. ) виявлено володіння спеціальними знаннями щодо насильства над дітьми.

 

Запитання до учнів для диспуту.

  • Як ви думаєте, чому ця проблема має такі проблеми в дослідженні?

Перегляд соц.ролика «Насильство у родині»

 

Для всіх країн характерним є те, що значна частина інформації про насильство у ставленні до дітей залишається прихованою з багатьох причин: страх дітей, мовчання батьків, соціальна прийнятність насильства.

Суспільство усе ще виявляє нерішучість щодо заходів боротьби з насильством у родині. Часто діти вважаються власністю батьків, а не людьми, які мають право на захист особистості.

Насильство над дітьми можна розглядати в рамках чотирьох категорій, дві з котрих, хоча й не є насильством у прямому значенні цього слова, але також справляють шкідливий вплив на дітей.

Учень 1.

  • Нехтування – хронічна нездатність батьків або осіб що здійснюють догляд, забезпечити основні потреби дитини у відповідній її віку турботі, в їжі, одязі, житлі, медичному догляді, освіті, захисті та ін. Це ставлення є результатом безвідповідальності дорослих.
  • Психологічне насильство. Це поведінка, яка завдає шкоди емоційному розвитку дитини та її почуттю власної гідності. Психологічне насильство включає словесні нападки, такі як постійна критика, приниження, образи висміювання, кепкування, піддражнювання та відмова вислухати дитину.
  • Фізичне насильство. До цієї категорії відноситься фізичне травмування дитини, при чому не тільки коли наявні його відповідні ознаки (синці, поранення, переломи тощо), а й такі різновиди фізичного насильства, коли ознаки не можливо виявити одразу, оскільки вони проявляються пізніше.
  • Сексуальне насильство - найбільш тяжких порушень прав дитини. За тяжкістю завданих травм сексуальне насильство та експлуатація прирівнюється до тортур і катування.

 

Викладач. Кожна дитина та так як і доросла, може по різному реагувати на різні види насильства. Це залежить і від віку дитини, рівня її розвитку, характеру насильства, особистими особливостями.

 

Запитання до учнів для диспуту.

  • Як ви вважаєте, як найчастіше дитина проявляє свій протест, а можливо і захист від насильства?

 

 

 

Учень 2.

Найбільш характерні особливості психічного стану й поведінки підлітків  потерпілих від жорстокого поводження – це:

  • втечі з дому;
  • спроби суїциду;
  • делінквентна поведінка (анти суспільна);

вживання алкоголю, наркотиків.

Насильство несе дуже серйозні негативні соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя; відчуття відсутності допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля; відчуття провини; відчуття придушення волі; примари; відсутність самоповаги; настирливі спогади; напади страхів, депресію; фобії, смуток; роздуми про самогубство; самозвинувачення; втрату довіри; сумніви щодо віри в щось; наркотичну/алкогольну залежність; жагу помсти.

 Діти з сімей, у яких практикується насильство, відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія. Діти переживають відчуття страху. Цей страх може проявлятися різним чином: від занурення в себе та пасивності до насильницької поведінки.

 

Викладач. Крім того, що ми говоримо про насильство у родині такі ж саме ознаки насильства є між однолітками і це є актуальною проблемою: ви однакові у своїх правах, ніхто з вас не має право принижувати іншого, кожна дитина, людина має право на захист від насильства.

Ніколи не стійте осторонь, коли ви бачите якусь із форм насильства, можливо ваше слово врятує цю людину, не тільки моральний порятунок здійсните, а можливо це буде порятунок її життя.

Перегляд соц.відео «Дитяча жорстокість»

Кожна дитина має право на захист від  усіх  форм  фізичного  та  психологічного насильства, образи  чи  зловживань,  відсутності  піклування  чи  недбалого  і брутального   поводження  та  експлуатації,  включаючи  сексуальні зловживання,  з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Такі  заходи  захисту,  у  випадку необхідності, включають ефективні  процедури  для  розроблення соціальних програм з  метою надання  необхідної підтримки дитині й особам,  які турбуються про неї,  а  також  здійснення  інших  форм  запобігання,   виявлення, повідомлення,  передачі  на  розгляд,  розслідування, лікування та інших  заходів  у  зв'язку  з  випадками  жорстокого  поводження з дитиною,  зазначеними  вище,  а також, у випадку необхідності, для порушення початку судової процедури.

 

Виступ представників судочинства

Учень 3.  До Міжнародних правових документів, які спрямовані на подолання насильства над людьми відносяться:

- Декларація прав людини, 1948 р.;

- Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією проституції третіми особами, 1950 р.;

- Декларація про політичні права жінок, 1953 р.;

- Декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, 1963 р.;

- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966р.;

- Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.;

- Декларація ООН про ліквідацію дискримінації по відношенню до жінок,   1967 р.;

- Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.;

- Конвенція МОП 156 про рівні відношення та рівні можливості працюючих чоловіків та жінок, 1981 р.

- Загальна декларація прав людини, 1984 р.

- Конвенція про права дитини, 1989 р.

- Декларація про викоріненні насильства над жінками, 1993 р.

- Зобов'язання, взяті Україною після Четвертої Всесвітньої конференції ООН з питань становища жінок, 1995 р.

- Пекінська декларація Всесвітньої конференції зі становища жінок, 1995р.

 

Викладач. Права дітей закріплюються Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства» та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини в цій сфері. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом (стаття 52).

На підставі положень Конституції України і Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 р. в Україні був прийнятий Закон «Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Так, у ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» відзначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Держава здійснює захист дитини від:

- усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;

- залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

Виступ соціального педагога

 

Заключне слово викладач. Законодавством встановлюється процедура розгляду звернень з приводу жорстокого поводження, насильства і знущання над дітьми в сім'ї, поза її межами. Порядок розгляду скарг затверджений спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 16 січня 2004 р. № 5/34/24/11 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення».

Звернення чи повідомлення про факти жорстокого поводження з дитиною подаються самою дитиною, фізичними особами за місцем її проживання та приймаються посадовими особами:

- органів внутрішніх справ;

-  органів та закладів освіти;

-  органів охорони здоров'я;

-  управлінь (відділів) у справах сім'ї та молоді;

- центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Кримінальна міліція у справах дітей цілодобово приймає інформацію про випадки жорстокого поводження з дітьми. Після перевірки викладених фактів приймається рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. У разі потреби термінового вилучення дитини з сім’ї, де батьки чи особи, що їх заміняють, жорстоко поводяться з нею, працівники кримінальної міліції у справах дітей спільно із службами у справах дітей вирішують питання подальшого влаштування дитини.

Виявлення фактів жорстокого поводження також здійснюється: під час проведення рейдів служб у справах дітей; рейдів кримінальної міліції у справах дітей; через мережу телефонів довіри.

Перегляд соц.відео «Вихід з конфліктних ситуацій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1